NASA оголосило екіпаж із чотирьох астронавтів для місії Artemis III, яка має протестувати комерційні місячні посадкові модулі на орбіті Землі. До складу увійшли Ренді Бреснік, Лука Пармитано, Андре Дуглас і Френк Рубіо, причому всі, окрім Дугласа, вже мають значний досвід польотів у космос. Місія запланована на 2027 рік як генеральна репетиція перед поверненням людей на Місяць у межах Artemis IV наприкінці десятиліття. Попри амбітні плани, NASA стикається з жорсткими бюджетними обмеженнями та скороченням тисяч співробітників після спроб адміністрації Трампа урізати фінансування. https://channeltech.space/science-and-space/nasa-artemis-iii-crew-budget-cuts/

Пердунів не беруть в космонавти: пукани в космосі можуть призвести до пожежі на космічному кораблі Гази метан і водневий газ, яких багато в кишкових газах — горючі: у звичайному житті це не проблема, але в герметичній капсулі космічного корабля вони можуть накопичуватися, і будь-яка іскра поруч з електронікою викличе справжній феєрверк #цікаве Саме тому НАСА уважно стежить за дієтою астронавтів і намагається обмежувати продукти, які викликають підвищене газівування — чим менше "викидів", тим безпечніше для корабля

Космос закоханих.😊👌🎶

‼️ Україна планує розгорнути у космосі перехоплювачі ракет «Орєшнік», – нардеп Веніславський. Інші його тези: 🔴 повітряний космодром: випробували запуск ракетоносія з літака на висоті 8 км – це підвищує ефективність виведення вантажів на орбіту; 🔴 розгортання Космічних Сил із власними супутниками та незалежним зв’язком триватиме 3–5 років. https://t.me/Ukraineaboveallelse

😍 NASA оприлюднила вражаючі знімки: захід Землі за зворотний бік Місяця та сонячне затемнення з космосу. Екіпаж місії Artemis II під час свого польоту навколо супутника зафіксував унікальні кадри рельєфу та космічних явищ. https://t.me/Ukraineaboveallelse

⚡️ Неймовірно! NASA опублікувало перше за 54 роки фото Землі з глибокого космосу Знімок зробив корабель Orion, який зараз прямує до Місяця. Унікальне фото: вид Землі з корабля «Оріон» з майже 70.000 км – так далеко люди не літали з 1972 року. Астронавти місії NASA «Artemis II» зробили фото: планета виглядає як повний півмісяць. Астронавти місії «Артеміда-2» на півтори тижні відпочиватимуть від землян. https://t.me/Ukraineaboveallelse

Тритон. Унікальний супутник в Сонячній системі! #universe #space #galaxy #всесвіт #космос #планети #зірки #галактика #астрономія

Seiko перевипустила модель Rotocall, яку використовували в космосі до 2002 року. Годинник отримав восьмигранний безель для зміни режимів та сталевий корпус. Продажі розпочнуться у квітні 2026 року за ціною 550 доларів. Модель оснащена механізмом A824 та має водозахист понад 90 метрів. https://channeltech.space/gadgets/seiko-rotocall-nasa-watch-revival/

День Великого вибуху Коли ми святкуємо дні народження, ми зазвичай рахуємо роки від моменту появи на світ однієї людини. Але що, якби ми вирішили відсвяткувати день народження… всього? Усього простору, часу, матерії та енергії, кожної зірки, планети й кожного атома у вашому тілі? Для цього існує День Великого вибуху (Big Bang Day), який науковці та ентузіасти космосу по всьому світу відзначають 21 березня. Це свято не має стародавнього коріння чи релігійних традицій, але воно присвячене наймасштабнішій події, яку тільки можна уявити — моменту, коли почалося абсолютно все. Чому саме 21 березня – День Великого вибуху? Дата свята обрана не випадково і не прив’язана до жодних весняних рівнодень. Вона має дуже чітке наукове обґрунтування. 21 березня 2013 року Європейське космічне агентство (ESA) оприлюднило результати, які назавжди змінили космологію. Після 15 місяців безперервних спостережень орбітальний телескоп «Планк» (Planck) передав на Землю найдетальнішу карту так званого реліктового випромінювання. Звучить складно? Насправді це просто “дитяче фото” нашого Всесвіту. Телескоп зміг вловити найстаріше світло, яке тільки існує у природі, випромінене всього через 380 000 років після Великого вибуху (для 13,8-мільярдного віку Всесвіту це буквально перші дні життя немовляти). Ця строката синьо-жовто-червона карта підтвердила Стандартну модель космології та довела: Великий вибух дійсно був, і ми нарешті знаємо, який вигляд мали його відлуння.

#історія #речі 🕯 Анемометр: Як людство навчилося міряти ефірну примху 🕯 📜 Давньогрецькі стартапи та забудькуватість віків. Все почалося, як це часто буває в історії науки, у Давній Греції. Близько 50 року до н.е. такий собі Андронік із Кірра побудував у Афінах «Вежу вітрів». Це була восьмикутна споруда, прикрашена зображеннями богів вітрів (Борея, Зефіра та компанії), а на верхівці красувався флюгер-тритон. Він показував напрямок, але не силу. Щодо вимірювання швидкості, то античні джерела туманно натякають на якісь спроби, але конкретних креслень не залишили. Потім настало Середньовіччя, і всім стало трохи не до вітру — головне було, щоб млин крутився. 🎨 Леонардо да Вінчі та мистецтво підвішування дощечки Справжній ренесанс ідеї стався у XV столітті. Наш всюдисущий геній, Леонардо да Вінчі, між малюванням посмішки Мона Лізи та проектуванням танків, вигадав перший задокументований анемометр. Його конструкція була геніально простою: підвішена рухома дощечка. Чим сильніший вітер, тим сильніше вона відхилялася від вертикалі. Леонардо навіть придумав шкалу для цього пристрою. Це було мило, працювало, але... не дуже точно на сильних поривах. 🎩 Леон Баттіста Альберті: Архітектор вітру Паралельно з Леонардо, або трохи раніше, над цією проблемою мізкував інший гуманіст — Леон Баттіста Альберті. Він запропонував схожу конструкцію, але зробив акцент на тому, що це прилад для архітекторів, аби вони розуміли, чи не здує їхню чергову базиліку. Можна сказати, Альберті стояв біля витоків будівельної аеродинаміки. 💨 Доктор Робінсон і революція чашок Наступні кілька століть вчені розважалися тим, що вдосконалювали дощечку Альберті-да Вінчі. Але справжній прорив здійснив у 1846 році ірландський астроном Джон Томас Ромні Робінсон. Він, мабуть, втомився від того, що дощечка плескає на вітрі, і придумав... чашки! Його анемометр складався з чотирьох напівсферичних чашок, закріплених на горизонтальних спицях, що оберталися на вертикальній осі. Вітер дув у чашки, конструкція крутилася, а спеціальний механізм рахував оберти. Це було революційно. Чому? Бо, на відміну від дощечки, чашковий анемометр реагував на вітер з будь-якого напрямку однаково. Це був золотий стандарт метеорології на наступне століття. 📡 Сьогодення: Ультразвук і лазери Сьогодні чашкові анемометри все ще живі (особливо на дахах заміських будинків), але професіонали перейшли на вищий рівень. Ультразвукові анемометри вимірюють час, за який звук проходить між датчиками — вітер прискорює або сповільнює звук. А лазерні анемометри (лідари) взагалі стріляють променями в небо, щоб виміряти швидкість руху мікроскопічних частинок у повітрі. Це вже космос, панове. 🌬 Епілог Тож, коли ви наступний раз побачите на прогноз погоди цифру «7 м/с», згадайте цю довгу еволюцію. Від мармурової вежі в Афінах і дощечки Леонардо — до ультразвукових датчиків. Людство пройшло довгий шлях, щоб навчитися вимірювати те, що неможливо помацати, але що так легко може зірвати з вас капелюх.