• 11 жовтня 2018 року Вселенський Патріархат підтримав надання автокефалії Православній церкві України.

    Під головуванням Його Всесвятості, Вселенського Патріарха, Святий і Священний Синод зібрався на чергове засідання з 9 по 11 жовтня 2018 року для вивчення та обговорення питань порядку денного.

    📜Священний Синод детально та тривалий час обговорював церковну справу України в присутності Його Преосвященства Архиєпископа Даниїла Памфільського та Його Преосвященства Єпископа Іларіона Едмонтонського, Патріарших Екзархів в Україні, та ухвалив після розширеного обговорення:

    1) Підтвердити вже прийняте рішення про те, щоб Вселенський Патріархат приступив до надання автокефалії Церкві України.

    2) Відновити станом на сьогоднішній день Ставропігію Вселенського Патріарха в Києві, одну з його багатьох Ставропігій в Україні, які завжди там існували.

    3) Прийняти та розглянути прохання про апеляцію від Філарета Денисенка, Макарія Малетича та їх послідовників, які опинилися у схизмі не з догматичних причин, у відповідності до канонічних прерогатив Константинопольського патріарха отримувати такі звернення від ієрархів та інших священнослужителів з усіх Автокефальних Церков.

    Таким чином, згадані вище особи були канонічно поновлені у своєму єпископському або священицькому сані, також було відновлено сопричастя їхніх вірних з Церквою.

    4) Скасувати зобов'язання Синодального листа 1686 року, виданого за обставин того часу, який надавав у порядку ікономії право Патріарху Московському висвячувати Київського митрополита, обраного собором духовенства та вірян його єпархії, який мав згадувати Вселенського Патріарха як свого Першоієрарха за будь-яким богослужінням, проголошуючи та підтверджуючи свою канонічну залежність від Матері-Церкви Константинополя.

    5) Звернутися до всіх залучених сторін із закликом утримуватися від захоплення церков, монастирів та іншого майна, а також від будь-яких інших насильницьких дій та помсти, щоб перемагали мир і любов Христа.

    Зі свого боку, президент Петро Порошенко у Києві заявив, що після рішення Синоду усі українські православні церкви повинні зібратися на Собор і обрати главу нової Помісної церкви, якому буде передано Томос.

    11 жовтня 2018 року Вселенський Патріархат підтримав надання автокефалії Православній церкві України. Під головуванням Його Всесвятості, Вселенського Патріарха, Святий і Священний Синод зібрався на чергове засідання з 9 по 11 жовтня 2018 року для вивчення та обговорення питань порядку денного. 📜Священний Синод детально та тривалий час обговорював церковну справу України в присутності Його Преосвященства Архиєпископа Даниїла Памфільського та Його Преосвященства Єпископа Іларіона Едмонтонського, Патріарших Екзархів в Україні, та ухвалив після розширеного обговорення: 1) Підтвердити вже прийняте рішення про те, щоб Вселенський Патріархат приступив до надання автокефалії Церкві України. 2) Відновити станом на сьогоднішній день Ставропігію Вселенського Патріарха в Києві, одну з його багатьох Ставропігій в Україні, які завжди там існували. 3) Прийняти та розглянути прохання про апеляцію від Філарета Денисенка, Макарія Малетича та їх послідовників, які опинилися у схизмі не з догматичних причин, у відповідності до канонічних прерогатив Константинопольського патріарха отримувати такі звернення від ієрархів та інших священнослужителів з усіх Автокефальних Церков. Таким чином, згадані вище особи були канонічно поновлені у своєму єпископському або священицькому сані, також було відновлено сопричастя їхніх вірних з Церквою. 4) Скасувати зобов'язання Синодального листа 1686 року, виданого за обставин того часу, який надавав у порядку ікономії право Патріарху Московському висвячувати Київського митрополита, обраного собором духовенства та вірян його єпархії, який мав згадувати Вселенського Патріарха як свого Першоієрарха за будь-яким богослужінням, проголошуючи та підтверджуючи свою канонічну залежність від Матері-Церкви Константинополя. 5) Звернутися до всіх залучених сторін із закликом утримуватися від захоплення церков, монастирів та іншого майна, а також від будь-яких інших насильницьких дій та помсти, щоб перемагали мир і любов Христа. Зі свого боку, президент Петро Порошенко у Києві заявив, що після рішення Синоду усі українські православні церкви повинні зібратися на Собор і обрати главу нової Помісної церкви, якому буде передано Томос.
    76views
  • ПІДНЕСЕННЯ І ЗАНЕПАД ВІЗАНТІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ (повна історія)
    #imperium #romanum #візантія #ромеї #царство #римська #імперія #константинополь
    ПІДНЕСЕННЯ І ЗАНЕПАД ВІЗАНТІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ (повна історія) #imperium #romanum #візантія #ромеї #царство #римська #імперія #константинополь
    Love
    1
    214views 11Plays
  • Митці України...💙💛 Дніпровська художниця Оксана Папушнікова. «Натюрморт», 2013.🎨

    Оксана Анатоліївна ПАПУШНІКОВА (нар.15 березня 1970, Дніпропетровськ, нині – м.Дніпро) – український живописець.
    Закінчила Дніпропетровське державне художнє училище ім. Є.В.Вучетича у 1989 р. (викладачі – В.І. Афанасьєв, заслужений художник України Г.О.Чернета, заслужений діяч мистецтв Л.О.Антонюк, К.С. Беркута). У 1995 р. закінчила Харківську державну академію дизайну та мистецтв, відділення «Станковий живопис», викладачі – А.М. Константинопольський, Є.П. Єгоров, В.Л. Ганоцький, Ю.Н. Вінтаєв. Участь у виставках з 1990 р.
    Від 2004 р. викладає рисунок і живопис у Дніпропетровському театрально-художньому коледжі. Член Національної cпілки художників України з 2013 р.
    Митці України...💙💛 Дніпровська художниця Оксана Папушнікова. «Натюрморт», 2013.🎨 Оксана Анатоліївна ПАПУШНІКОВА (нар.15 березня 1970, Дніпропетровськ, нині – м.Дніпро) – український живописець. Закінчила Дніпропетровське державне художнє училище ім. Є.В.Вучетича у 1989 р. (викладачі – В.І. Афанасьєв, заслужений художник України Г.О.Чернета, заслужений діяч мистецтв Л.О.Антонюк, К.С. Беркута). У 1995 р. закінчила Харківську державну академію дизайну та мистецтв, відділення «Станковий живопис», викладачі – А.М. Константинопольський, Є.П. Єгоров, В.Л. Ганоцький, Ю.Н. Вінтаєв. Участь у виставках з 1990 р. Від 2004 р. викладає рисунок і живопис у Дніпропетровському театрально-художньому коледжі. Член Національної cпілки художників України з 2013 р.
    129views
  • Сьогодні ми відзначаємо велике свято — Покров Пресвятої Богородиці.

    За переказами, у цей день військо давніх русів на чолі з Аскольдом взяло в облогу центр православ'я — Константинополь. Його мешканці звернулись з молитвами до Богородиці з проханням про порятунок. Богородиця явилася перед людьми та вкрила їх своєю покровою. Після цього вороги вже не могли побачити цих людей та заподіяти їм зла.

    Як вказують деякі джерела, вражений Аскольд та його дружинники прийняли святе хрещення та стали християнами.

    Покрова символізує духовний захист Пресвятої Богородиці, яка рятує тих, хто щиро просить її допомоги.

    Згадаємо, що церква Покрова Пресвятої Богородиці була головною на Запорізькій Січі, а саме свято Покрова було одним з найважливіших днів для козаків – тоді вони проводили свої ради, на яких обирали нового гетьмана або кошового отамана. Збираючись в похід на ворога, козаки молилися до своєї Покровительки: «Під Твою милість прибігаємо», а повернувшись, складали Їй щирі подяки. В їхній бойовій пісні: «Нумо, хлопці, до зброї» є слова: «Нам поможе святий Юр, ще й Пречиста Мати лихо звоювати!».

    У ХХ столітті козацькі традиції наслідували борці за незалежність України – армія Української Народної Республіки та Українська повстанська армія, тому й днем офіційного створення УПА було обрано свято Покрова.

    Історія нашого народу пам’ятає багато чудесних випадків допомоги Божої Матері, передусім, у часи нападу ворогів на нашу землю. Тож і нині, крізь віки, ми молимося до нашої Небесної Захисниці, щоб Вона покрила нас і всю Україну Своїм чесним омофором – захистила від зла і лютого ворога, допомогла наблизити перемогу. Бо Вона у Бозі – наша Надія і Заступниця.
    Сьогодні ми відзначаємо велике свято — Покров Пресвятої Богородиці. За переказами, у цей день військо давніх русів на чолі з Аскольдом взяло в облогу центр православ'я — Константинополь. Його мешканці звернулись з молитвами до Богородиці з проханням про порятунок. Богородиця явилася перед людьми та вкрила їх своєю покровою. Після цього вороги вже не могли побачити цих людей та заподіяти їм зла. Як вказують деякі джерела, вражений Аскольд та його дружинники прийняли святе хрещення та стали християнами. Покрова символізує духовний захист Пресвятої Богородиці, яка рятує тих, хто щиро просить її допомоги. Згадаємо, що церква Покрова Пресвятої Богородиці була головною на Запорізькій Січі, а саме свято Покрова було одним з найважливіших днів для козаків – тоді вони проводили свої ради, на яких обирали нового гетьмана або кошового отамана. Збираючись в похід на ворога, козаки молилися до своєї Покровительки: «Під Твою милість прибігаємо», а повернувшись, складали Їй щирі подяки. В їхній бойовій пісні: «Нумо, хлопці, до зброї» є слова: «Нам поможе святий Юр, ще й Пречиста Мати лихо звоювати!». У ХХ столітті козацькі традиції наслідували борці за незалежність України – армія Української Народної Республіки та Українська повстанська армія, тому й днем офіційного створення УПА було обрано свято Покрова. Історія нашого народу пам’ятає багато чудесних випадків допомоги Божої Матері, передусім, у часи нападу ворогів на нашу землю. Тож і нині, крізь віки, ми молимося до нашої Небесної Захисниці, щоб Вона покрила нас і всю Україну Своїм чесним омофором – захистила від зла і лютого ворога, допомогла наблизити перемогу. Бо Вона у Бозі – наша Надія і Заступниця.
    388views
  • У Броварах відкрили меморіальну дошку воїну Валерію Соболевському.

    Сьогодні в місті відбулося відкриття меморіальної дошки на фасаді будинку на честь воїна, справжнього патріота України — Валерія Дмитровича Соболевського.

    Коли ворог прийшов на українську землю, Валерій не залишився осторонь та 24 лютого 2022 року мобілізувався до складу 136 батальйону ТрО. Був навідником гранатометного відділення, з честю та мужністю виконував свій військовий обов’язок в Київській та Донецькій областях. 10 вересня 2022 року під час виконання бойового завдання біля Бахмута, Валерій загинув. За мужність і вірність присязі посмертно був нагороджений орденом "За мужність" ІІІ ступеня та Хрестом "Честь і Слава".

    На церемонії відкриття були присутні дружина Валерія Лідія Соболевська та син Дмитро, а також заступник міського голови Лариса Виноградова, виконувач обов’язків голови Броварської районної державної адміністрації Юрій Оніщенко, його друзі, бойові побратими, представники міської та районної влади та небайдужі броварчани.

    🌹 Хвилиною мовчання та покладанням квітів громада вшанувала пам’ять нашого Героя. Священник храму Святителя Тарасія Константинопольського отець Іван провів поминальний молебень та освятив пам'ятну дошку.

    Сьогодні ім’я Валерія Соболевського закарбоване на фасаді будинку, а його подвиг назавжди залишиться в серцях броварчан. Він житиме у спогадах, у вдячності, у майбутніх поколіннях, які знатимуть, хто виборов для них мирне небо.

    🇺🇦Герої не вмирають, вони продовжують жити у серцях тих, кого захищали.
    #Бровари_Броварщина #Київщина #Бровари #Броварський_край @Brovaryregion #Brovary_news #Brovary_region #Brovary
    #герої_війни
    У Броварах відкрили меморіальну дошку воїну Валерію Соболевському. Сьогодні в місті відбулося відкриття меморіальної дошки на фасаді будинку на честь воїна, справжнього патріота України — Валерія Дмитровича Соболевського. Коли ворог прийшов на українську землю, Валерій не залишився осторонь та 24 лютого 2022 року мобілізувався до складу 136 батальйону ТрО. Був навідником гранатометного відділення, з честю та мужністю виконував свій військовий обов’язок в Київській та Донецькій областях. 10 вересня 2022 року під час виконання бойового завдання біля Бахмута, Валерій загинув. За мужність і вірність присязі посмертно був нагороджений орденом "За мужність" ІІІ ступеня та Хрестом "Честь і Слава". На церемонії відкриття були присутні дружина Валерія Лідія Соболевська та син Дмитро, а також заступник міського голови Лариса Виноградова, виконувач обов’язків голови Броварської районної державної адміністрації Юрій Оніщенко, його друзі, бойові побратими, представники міської та районної влади та небайдужі броварчани. 🌹 Хвилиною мовчання та покладанням квітів громада вшанувала пам’ять нашого Героя. Священник храму Святителя Тарасія Константинопольського отець Іван провів поминальний молебень та освятив пам'ятну дошку. Сьогодні ім’я Валерія Соболевського закарбоване на фасаді будинку, а його подвиг назавжди залишиться в серцях броварчан. Він житиме у спогадах, у вдячності, у майбутніх поколіннях, які знатимуть, хто виборов для них мирне небо. 🇺🇦Герої не вмирають, вони продовжують жити у серцях тих, кого захищали. #Бровари_Броварщина #Київщина #Бровари #Броварський_край @Brovaryregion #Brovary_news #Brovary_region #Brovary #герої_війни
    492views
  • МЧЧ. БЛГВВ. КНН. БОРИСА І ГЛІБА

    Свв. Борис і Гліб (у хрещенні Роман і Давид) - перші давньоукраїнські святі, канонізовані як Руською, так і Константинопольською Церквами. Вони були молодшими синами кн. Володимира. Народившись незадовго до хрещення Русі-України, брати були християнами. Старший, Борис, отримав гарну освіту. Він любив читати Святе Письмо, твори святих отців і особливо житія святих. Гліб з дитинства поділяв його прагнення присвятити життя служінню Богу.

    Ще за життя батька Борис отримав у спадок Ростов. Незадовго до своєї смерті вел. кн. Володимир закликав Бориса до Києва і направив його з військом проти печенігів. По смерті кн. Володимира старший із синів, Святополк, оголосив себе вел. кн. Київським.

    Св. Борис у цей час повертався з походу, так і не зустрівши печенігів. Він розпустив військо. Однак Святополк не повірив щирості Бориса і підіслав до нього вбивць. Ті напали, коли він молився за утренею в неділю 24 липня 1015 р. в наметі на березі р. Альти, і пронизали списами. 3 ним був убитий слуга Георгій Угрин. Тіло кн. Бориса таємно привезли до Вишгорода і поклали в храмі Св. Василія Великого.

    Після цього Святополк, названий пізніше Окаянним, настільки ж віроломно умертвив кн. Гліба. Підступно викликавши брата з його уділу - Мурома, Святополк послав йому назустріч убивць. Зустріч Гліба з ними сталася в гирлі р. Смядині, під Смоленськом.

    Свої життя страстотерпці поклали на вівтар братньої любові і стали першими святими Русі-України.

    З відривного календаря "З вірою в душі" за 24 липня.
    -----------
    МЧЧ. БЛГВВ. КНН. БОРИСА І ГЛІБА Свв. Борис і Гліб (у хрещенні Роман і Давид) - перші давньоукраїнські святі, канонізовані як Руською, так і Константинопольською Церквами. Вони були молодшими синами кн. Володимира. Народившись незадовго до хрещення Русі-України, брати були християнами. Старший, Борис, отримав гарну освіту. Він любив читати Святе Письмо, твори святих отців і особливо житія святих. Гліб з дитинства поділяв його прагнення присвятити життя служінню Богу. Ще за життя батька Борис отримав у спадок Ростов. Незадовго до своєї смерті вел. кн. Володимир закликав Бориса до Києва і направив його з військом проти печенігів. По смерті кн. Володимира старший із синів, Святополк, оголосив себе вел. кн. Київським. Св. Борис у цей час повертався з походу, так і не зустрівши печенігів. Він розпустив військо. Однак Святополк не повірив щирості Бориса і підіслав до нього вбивць. Ті напали, коли він молився за утренею в неділю 24 липня 1015 р. в наметі на березі р. Альти, і пронизали списами. 3 ним був убитий слуга Георгій Угрин. Тіло кн. Бориса таємно привезли до Вишгорода і поклали в храмі Св. Василія Великого. Після цього Святополк, названий пізніше Окаянним, настільки ж віроломно умертвив кн. Гліба. Підступно викликавши брата з його уділу - Мурома, Святополк послав йому назустріч убивць. Зустріч Гліба з ними сталася в гирлі р. Смядині, під Смоленськом. Свої життя страстотерпці поклали на вівтар братньої любові і стали першими святими Русі-України. З відривного календаря "З вірою в душі" за 24 липня. -----------
    Like
    1
    498views
  • МЧЧ. БЛГВВ. КНН. БОРИСА І ГЛІБА

    Свв. Борис і Гліб (у хрещенні Роман і Давид) - перші давньоукраїнські святі, канонізовані як Руською, так і Константинопольською Церквами. Вони були молодшими синами кн. Володимира. Народившись незадовго до хрещення Русі-України, брати були християнами. Старший, Борис, отримав гарну освіту. Він любив читати Святе Письмо, твори святих отців і особливо житія святих. Гліб з дитинства поділяв його прагнення присвятити життя служінню Богу.

    Ще за життя батька Борис отримав у спадок Ростов. Незадовго до своєї смерті вел. кн. Володимир закликав Бориса до Києва і направив його з військом проти печенігів. По смерті кн. Володимира старший із синів, Святополк, оголосив себе вел. кн. Київським.

    Св. Борис у цей час повертався з походу, так і не зустрівши печенігів. Він розпустив військо. Однак Святополк не повірив щирості Бориса і підіслав до нього вбивць. Ті напали, коли він молився за утренею в неділю 24 липня 1015 р. в наметі на березі р. Альти, і пронизали списами. 3 ним був убитий слуга Георгій Угрин. Тіло кн. Бориса таємно привезли до Вишгорода і поклали в храмі Св. Василія Великого.

    Після цього Святополк, названий пізніше Окаянним, настільки ж віроломно умертвив кн. Гліба. Підступно викликавши брата з його уділу - Мурома, Святополк послав йому назустріч убивць. Зустріч Гліба з ними сталася в гирлі р. Смядині, під Смоленськом.

    Свої життя страстотерпці поклали на вівтар братньої любові і стали першими святими Русі-України.

    З відривного календаря "З вірою в душі" за 24 липня.
    -----------
    МЧЧ. БЛГВВ. КНН. БОРИСА І ГЛІБА Свв. Борис і Гліб (у хрещенні Роман і Давид) - перші давньоукраїнські святі, канонізовані як Руською, так і Константинопольською Церквами. Вони були молодшими синами кн. Володимира. Народившись незадовго до хрещення Русі-України, брати були християнами. Старший, Борис, отримав гарну освіту. Він любив читати Святе Письмо, твори святих отців і особливо житія святих. Гліб з дитинства поділяв його прагнення присвятити життя служінню Богу. Ще за життя батька Борис отримав у спадок Ростов. Незадовго до своєї смерті вел. кн. Володимир закликав Бориса до Києва і направив його з військом проти печенігів. По смерті кн. Володимира старший із синів, Святополк, оголосив себе вел. кн. Київським. Св. Борис у цей час повертався з походу, так і не зустрівши печенігів. Він розпустив військо. Однак Святополк не повірив щирості Бориса і підіслав до нього вбивць. Ті напали, коли він молився за утренею в неділю 24 липня 1015 р. в наметі на березі р. Альти, і пронизали списами. 3 ним був убитий слуга Георгій Угрин. Тіло кн. Бориса таємно привезли до Вишгорода і поклали в храмі Св. Василія Великого. Після цього Святополк, названий пізніше Окаянним, настільки ж віроломно умертвив кн. Гліба. Підступно викликавши брата з його уділу - Мурома, Святополк послав йому назустріч убивць. Зустріч Гліба з ними сталася в гирлі р. Смядині, під Смоленськом. Свої життя страстотерпці поклали на вівтар братньої любові і стали першими святими Русі-України. З відривного календаря "З вірою в душі" за 24 липня. -----------
    474views
  • Борися, наша Україно!
    Борись сміливо, до кінця
    За мирне, світле, чисте небо,
    За вільне краще майбуття!
    Не забуваймо тих Героїв,
    Котрі пішли у Небеса,
    Тих, що рятують Україну,
    Ціною власного життя!

    ©️Автор невідомий

    #Слава_Україні!✌️🇺🇦 #Героям_Слава!💙💛
    ---------------

    ΡΙΒΗΟАΠ. ΒΕЛ. КН. ВОЛОДИМИРА

    З ім'ям рівноап. вел. кн. Володимира (960/963-1015) пов'язана визначна подія в історії нашого народу Хрещення Русі-України.

    За Володимира розширилися межі держави від Балтійського моря на півночі до р. Буг на півдні. Єдина країна вимагала єдиної об'єднавчої релігії. До Києва почали наїжджати проповідники різних релігій: мусульмани, католики, юдеї. Опісля прибув посланець Патріарха Константинопольського Миколая Хрисоверга. Відпустивши посла, кн. Володимир зібрав раду. Було вирішено відправити послів і випробувати кожну віру на місцях. Найсильніше враження справило богослужіння греків у храмі Св. Софії, Премудрості Божої (Константинополь). 987 р. кн. Володимир виступив у похід на м. Херсонес (Корсунь) в Криму, яке тоді належало Візантійській імперії, аби домогтися руки царівни Анни. Умовою шлюбу було прийняття кн. Володимиром віри Христової. Коли Анна прибула до Херсонеса, кн. Володимир раптом осліп. Під час хрещення він прозрів. По поверненні до Києва кн. Володимир зібрав 12-ох синів, двір і бояр, охрестив їх і почав скидати ідолів у Дніпро. Охрещені обходили площі та хати киян.

    Вел. кн. Володимир призначив день всенародного Хрещення і оголосив по всьому місту: «Якщо хтось не прийде зранку на річку, чи то багатий, чи то вбогий, чи жебрак, чи невільник, непокору до мене виявить!». Незгодні втекли. Кияни прийшли туди, де р. Почайна впадає у Дніпро. Люди входили у води Дніпра; священники на чолі з 1-им Київським митр. Михаїлом охрещували їх.

    З відривного календаря "З вірою в душі" за 15 липня.
    -----------
    Борися, наша Україно! Борись сміливо, до кінця За мирне, світле, чисте небо, За вільне краще майбуття! Не забуваймо тих Героїв, Котрі пішли у Небеса, Тих, що рятують Україну, Ціною власного життя! ©️Автор невідомий #Слава_Україні!✌️🇺🇦 #Героям_Слава!💙💛 --------------- ΡΙΒΗΟАΠ. ΒΕЛ. КН. ВОЛОДИМИРА З ім'ям рівноап. вел. кн. Володимира (960/963-1015) пов'язана визначна подія в історії нашого народу Хрещення Русі-України. За Володимира розширилися межі держави від Балтійського моря на півночі до р. Буг на півдні. Єдина країна вимагала єдиної об'єднавчої релігії. До Києва почали наїжджати проповідники різних релігій: мусульмани, католики, юдеї. Опісля прибув посланець Патріарха Константинопольського Миколая Хрисоверга. Відпустивши посла, кн. Володимир зібрав раду. Було вирішено відправити послів і випробувати кожну віру на місцях. Найсильніше враження справило богослужіння греків у храмі Св. Софії, Премудрості Божої (Константинополь). 987 р. кн. Володимир виступив у похід на м. Херсонес (Корсунь) в Криму, яке тоді належало Візантійській імперії, аби домогтися руки царівни Анни. Умовою шлюбу було прийняття кн. Володимиром віри Христової. Коли Анна прибула до Херсонеса, кн. Володимир раптом осліп. Під час хрещення він прозрів. По поверненні до Києва кн. Володимир зібрав 12-ох синів, двір і бояр, охрестив їх і почав скидати ідолів у Дніпро. Охрещені обходили площі та хати киян. Вел. кн. Володимир призначив день всенародного Хрещення і оголосив по всьому місту: «Якщо хтось не прийде зранку на річку, чи то багатий, чи то вбогий, чи жебрак, чи невільник, непокору до мене виявить!». Незгодні втекли. Кияни прийшли туди, де р. Почайна впадає у Дніпро. Люди входили у води Дніпра; священники на чолі з 1-им Київським митр. Михаїлом охрещували їх. З відривного календаря "З вірою в душі" за 15 липня. -----------
    Love
    1
    1Kviews
  • Борися, наша Україно!
    Борись сміливо, до кінця
    За мирне, світле, чисте небо,
    За вільне краще майбуття!
    Не забуваймо тих Героїв,
    Котрі пішли у Небеса,
    Тих, що рятують Україну,
    Ціною власного життя!

    ©️Автор невідомий

    #Слава_Україні!✌️🇺🇦 #Героям_Слава!💙💛
    ---------------

    ΡΙΒΗΟАΠ. ΒΕЛ. КН. ВОЛОДИМИРА

    З ім'ям рівноап. вел. кн. Володимира (960/963-1015) пов'язана визначна подія в історії нашого народу Хрещення Русі-України.

    За Володимира розширилися межі держави від Балтійського моря на півночі до р. Буг на півдні. Єдина країна вимагала єдиної об'єднавчої релігії. До Києва почали наїжджати проповідники різних релігій: мусульмани, католики, юдеї. Опісля прибув посланець Патріарха Константинопольського Миколая Хрисоверга. Відпустивши посла, кн. Володимир зібрав раду. Було вирішено відправити послів і випробувати кожну віру на місцях. Найсильніше враження справило богослужіння греків у храмі Св. Софії, Премудрості Божої (Константинополь). 987 р. кн. Володимир виступив у похід на м. Херсонес (Корсунь) в Криму, яке тоді належало Візантійській імперії, аби домогтися руки царівни Анни. Умовою шлюбу було прийняття кн. Володимиром віри Христової. Коли Анна прибула до Херсонеса, кн. Володимир раптом осліп. Під час хрещення він прозрів. По поверненні до Києва кн. Володимир зібрав 12-ох синів, двір і бояр, охрестив їх і почав скидати ідолів у Дніпро. Охрещені обходили площі та хати киян.

    Вел. кн. Володимир призначив день всенародного Хрещення і оголосив по всьому місту: «Якщо хтось не прийде зранку на річку, чи то багатий, чи то вбогий, чи жебрак, чи невільник, непокору до мене виявить!». Незгодні втекли. Кияни прийшли туди, де р. Почайна впадає у Дніпро. Люди входили у води Дніпра; священники на чолі з 1-им Київським митр. Михаїлом охрещували їх.

    З відривного календаря "З вірою в душі" за 15 липня.
    -----------
    Борися, наша Україно! Борись сміливо, до кінця За мирне, світле, чисте небо, За вільне краще майбуття! Не забуваймо тих Героїв, Котрі пішли у Небеса, Тих, що рятують Україну, Ціною власного життя! ©️Автор невідомий #Слава_Україні!✌️🇺🇦 #Героям_Слава!💙💛 --------------- ΡΙΒΗΟАΠ. ΒΕЛ. КН. ВОЛОДИМИРА З ім'ям рівноап. вел. кн. Володимира (960/963-1015) пов'язана визначна подія в історії нашого народу Хрещення Русі-України. За Володимира розширилися межі держави від Балтійського моря на півночі до р. Буг на півдні. Єдина країна вимагала єдиної об'єднавчої релігії. До Києва почали наїжджати проповідники різних релігій: мусульмани, католики, юдеї. Опісля прибув посланець Патріарха Константинопольського Миколая Хрисоверга. Відпустивши посла, кн. Володимир зібрав раду. Було вирішено відправити послів і випробувати кожну віру на місцях. Найсильніше враження справило богослужіння греків у храмі Св. Софії, Премудрості Божої (Константинополь). 987 р. кн. Володимир виступив у похід на м. Херсонес (Корсунь) в Криму, яке тоді належало Візантійській імперії, аби домогтися руки царівни Анни. Умовою шлюбу було прийняття кн. Володимиром віри Христової. Коли Анна прибула до Херсонеса, кн. Володимир раптом осліп. Під час хрещення він прозрів. По поверненні до Києва кн. Володимир зібрав 12-ох синів, двір і бояр, охрестив їх і почав скидати ідолів у Дніпро. Охрещені обходили площі та хати киян. Вел. кн. Володимир призначив день всенародного Хрещення і оголосив по всьому місту: «Якщо хтось не прийде зранку на річку, чи то багатий, чи то вбогий, чи жебрак, чи невільник, непокору до мене виявить!». Незгодні втекли. Кияни прийшли туди, де р. Почайна впадає у Дніпро. Люди входили у води Дніпра; священники на чолі з 1-им Київським митр. Михаїлом охрещували їх. З відривного календаря "З вірою в душі" за 15 липня. -----------
    Like
    1
    857views
  • 🔥24 травня 1571 року Кримський хан Девлет Ґерай з військом підійшов до Москви. Війська хана пограбували та спалили московські посади та Земляне місто.

    3 червня вогонь також перекинувся на Кремль: згорів Опричний двір та палац царя, в пожежі загинув від поранення головнокомандувач московського війська князь Іван Більський. Не маючи осадних знарядь, в оточені кам'яними стінами Кремль і Китай-город Девлет Ґерай не увійшов.

    Похід був спровокований порушенням васальної присяги Московії Кримському ханству. Ще 1561 року московити «отримали грамоту константинопольського патріарха» (яка виявилась фальшивою), що стверджувала права Івана IV на царство. На 1563 рік відносини між Московським царством і Кримським ханством остаточно погіршились, що призвело до війни.

    🔥24 травня 1571 року Кримський хан Девлет Ґерай з військом підійшов до Москви. Війська хана пограбували та спалили московські посади та Земляне місто. 3 червня вогонь також перекинувся на Кремль: згорів Опричний двір та палац царя, в пожежі загинув від поранення головнокомандувач московського війська князь Іван Більський. Не маючи осадних знарядь, в оточені кам'яними стінами Кремль і Китай-город Девлет Ґерай не увійшов. Похід був спровокований порушенням васальної присяги Московії Кримському ханству. Ще 1561 року московити «отримали грамоту константинопольського патріарха» (яка виявилась фальшивою), що стверджувала права Івана IV на царство. На 1563 рік відносини між Московським царством і Кримським ханством остаточно погіршились, що призвело до війни.
    Love
    Like
    3
    779views
More Results