СЕРЦЯ, ЗІГРІТІ В БЛІНДАЖАХ

Серця́, зігріті в бліндажах,
Зігріті нашою любов’ю,
І люта не́нависть в очах,
Й бувають часто вмиті кров’ю.

В серцях пала палка́ любов
До України і народу,
То й на війну тому́ пішов,
Аби позбутись то́го зброду,

На фронті й пісня в них звучить,
І лине слово поетичне,
Так між боями відпочить
Для наших воїнів вже звичне.

Гітара, книжка і баян,
І, звісно, вервичка й молитва,
На ПЕРЕМОГУ тільки план…
На жаль, бува й остання битва.

Серця, зігріті в бліндажах,
В душі – любов до України,
Та очі бачать пекло й жах,
Й суцільні згарища й руїни.

А з бліндажу ідуть у бій,
Аби орди навік позбутись,
У кожного велика з мрій –
У ПЕРЕМОГУ огорнутись.

Та ще й вернутися живим,
Вернутись з фронту у домівку,
А за обов’язок святий
Не дать життя, не скласть голівку.

14.04.2023 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2023
ID: 980271

До речі, що книжка, що фільм "Я працюю на цвинтарі" мені дуже сподобались.

Чи то я вже така стара та неповортка?
Чи планети останнім часом якось не так вишикувалися?:)

Не встигаю та нічого ж!!!

Дочекалася ввімкнення світла?
То й що?

Встигла зганяти до тамбуру, цигарок пихнути.
Двічи.

Перемила посуд.
Знов ціла мийка звідкілясь взялася!

Потеревеніла з колежанками в кухні.

Зганяла до санвузлу.
Намилася до скрипу.

Й зараз би влягтися на канапу та віялом розтопирювати пальці в телефоні?

Та авжеж?
До чергового планового знеструмлення двадцять хвилин залишилося.
А ввімкнули обіцяють аж о першій?

Та й хай?
Книжка ж ще недочитана?
Ліхтарики заряджені.

Невсеремось!

⚡️ У Фастові відкрили тимчасовий модульний вокзал замість зруйнованого

Пасажири електричок тепер чекають на свої рейси у комфортному модульному приміщенні: тут є лави, гарячі напої, зарядки для гаджетів і навіть дитяча зона з книжками та іграшками.

Комплекс працює цілодобово — у темний час доби чергові інформують про затримки та допомагають створити зручні умови для очікування.

РАНОК ПІСЛЯ НОЧІ

Була́ тривога, сльо́зи, біль,
Не знала я чи зможу встати,
В думках, неначе заметіль,
Не стала Бога проклинати.

І тиша в серці, наче ніч,
Вкраїна-ненька вся у ранах,
Торкавсь, напевно, Ангел пліч,
Аби не втілив ворог плани.

Війна гірка, як хліб без рук,
Щоразу сльо́зи землю ро́шать,
Ми при житті зазнали мук,
Нас вороги щораз тривожать.

Минула ніч, як тінь, гірка,
В очах – і розпач, і – тривога,
Та в серці – кри́ла, мов ріка,
Що прагне вийти до порога.

Я йду крізь темряву і страх,
Хоч все розбито на уламки,
У вірі сила – не в книжках,
В молитві, яка го́їть ранки.

Я чую голос тих, хто впав,
Він кличе жити, не здаватись,
Бо їхня жертва – то причал,
Де ми вчимося підніматись.

І крок за кроком йду вперед,
Хоч тінь війни мене тримає,
Та в серці з вогнища намет,
Що навіть ніч не подолає.

І серед вибухів і зла
Я вірю – сонце знов засяє,
Бо кожна ніч колись пройшла,
І ранок душу обіймає.

02.12.2025 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025
ID: 1052582

#чоловік #магія #книжка

#малюнок #янот #книжка #квіти

Понапланувала собі…
Й щось геть нічого не встигаю?
В ті короткі проміжки часу, коли світло є?

Тіііііільки розгонюся?
Йййййок?
Й все.
Чергове планове знеструмлення?

А вже ж темно?
То йду собі знов книжку читати…
Книжка така…
Хуч кожен абзац тягни на цитати…

Ото тільки ввімкнули.
Пралку знов завантажила.
Ннннналцятий раз за сьогодні.
На порядку денному прання всіх килимків з усіх кімнат! З Доместосом!:)
З ним же ж вся підлога була перемита. Ще як видно було!

Ви там як?
Тільки хуткенько відповідайте?:)
Поки світло світить!:)

#поезія
Ще пишеться книжка осінніх історій,
ще в'яжуть шкарпети зимові вітри.
Притомлені ябка сопуть у коморі
і марять про сонце примерзлі айвú.
Колòтить у ступі листòпад тумани,
все меле на попіл пожухлі листки.
А айстри цибаті читають романи
і пишуть до літа прощальні листи.
Ще навіть не зимно. То так, тільки осінь...
Вовтузиться в полі спрацьована миш.
І десь на фіранці марудить ще й досі
набридлива муха. Тікай- но! Киш, киш.
Ще жовтого вдосталь. Лишéнь під ногами...
І гноми заварюють м'яту до сну.
Ще зайці звичайні, осінньої гами,
ще мостить павук на корчах таїнÿ.
Ще пахне полин, реп'яхи і цикорій
у спогадах стоптаних нами стежок.
Ще пишеться книжка осінніх історій ,
останні томи кольорових казок...


Людмила Галінська

☕️ Доброго ранку, друзі!

Сьогодні — День української писемності та мови 🇺🇦 Плекаємо, говорімо, пишімо українською.

➡️  Українська — друга за мелодійністю у світі, після італійської.

➡️ У ній понад 256 тисяч слів, і цей словник постійно зростає.

➡️ Найдовше слово — дихлордифенілтрихлорметилметан (це назва хімічної сполуки).

➡️ Найуживаніша літера — о, а найрідкісніша — ф.

➡️ Перша друкована книжка українською вийшла 1574 року у Львові — «Апостол» Івана Федорова.

➡️ Мова має близько 20 діалектів, але всі зрозумілі носіям.

➡️ Українська входить у топ-3 найкрасивіших мов світу за версією організації ЮНЕСКО.
#Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини