#поезія
Пані Дощиха мовчки під плотом
мряку пускає. Хвіртка рипить...
Глечики всякі ліпить з болота.
Трусить фартух. І дощем капотить.
В неї на скронях ниточка сива,
ніби перлинка, притулок знайшла.
Сукня класична. Сіра. Зваблива.
Завше у моді. Бо шила сама...
Пані Дощиха роботу всю знає.
Вічно збирає дощі на узвар.
Наповнює глеки. І світ пригощає.
Місить болото. Такий в неї дар...
В першім горнятку -- борщик весняний --
перші краплини з небесних очей.
Молодість. Квіти. Травень жадàний.
Всесвіт, як шалик для юних грудей.
В другім дзбаночку -- грози червневі.
Літо, закохане в шал блискавиць.
Цвіт матіоли. І ночі вишневі.
Грім, наче спалах зелених очиць...
В третьому глеку -- сльози та вихор.
Сірих відтінків палітра густа.
Там листопад. Падолист дивно тихий.
Осінь на денці слаба та сумна...
Кухлик четвертий на скалки розбився.
Тріснув. Морози не дружать з дощем.
Сіре до сірого. Сум оселився.
Пані в задумі. Наліпить іще...
Пані Дощиха ходить під плотом...
Людмила Галінська
Пані Дощиха мовчки під плотом
мряку пускає. Хвіртка рипить...
Глечики всякі ліпить з болота.
Трусить фартух. І дощем капотить.
В неї на скронях ниточка сива,
ніби перлинка, притулок знайшла.
Сукня класична. Сіра. Зваблива.
Завше у моді. Бо шила сама...
Пані Дощиха роботу всю знає.
Вічно збирає дощі на узвар.
Наповнює глеки. І світ пригощає.
Місить болото. Такий в неї дар...
В першім горнятку -- борщик весняний --
перші краплини з небесних очей.
Молодість. Квіти. Травень жадàний.
Всесвіт, як шалик для юних грудей.
В другім дзбаночку -- грози червневі.
Літо, закохане в шал блискавиць.
Цвіт матіоли. І ночі вишневі.
Грім, наче спалах зелених очиць...
В третьому глеку -- сльози та вихор.
Сірих відтінків палітра густа.
Там листопад. Падолист дивно тихий.
Осінь на денці слаба та сумна...
Кухлик четвертий на скалки розбився.
Тріснув. Морози не дружать з дощем.
Сіре до сірого. Сум оселився.
Пані в задумі. Наліпить іще...
Пані Дощиха ходить під плотом...
Людмила Галінська
#поезія
Пані Дощиха мовчки під плотом
мряку пускає. Хвіртка рипить...
Глечики всякі ліпить з болота.
Трусить фартух. І дощем капотить.
В неї на скронях ниточка сива,
ніби перлинка, притулок знайшла.
Сукня класична. Сіра. Зваблива.
Завше у моді. Бо шила сама...
Пані Дощиха роботу всю знає.
Вічно збирає дощі на узвар.
Наповнює глеки. І світ пригощає.
Місить болото. Такий в неї дар...
В першім горнятку -- борщик весняний --
перші краплини з небесних очей.
Молодість. Квіти. Травень жадàний.
Всесвіт, як шалик для юних грудей.
В другім дзбаночку -- грози червневі.
Літо, закохане в шал блискавиць.
Цвіт матіоли. І ночі вишневі.
Грім, наче спалах зелених очиць...
В третьому глеку -- сльози та вихор.
Сірих відтінків палітра густа.
Там листопад. Падолист дивно тихий.
Осінь на денці слаба та сумна...
Кухлик четвертий на скалки розбився.
Тріснув. Морози не дружать з дощем.
Сіре до сірого. Сум оселився.
Пані в задумі. Наліпить іще...
Пані Дощиха ходить під плотом...
Людмила Галінська

286views