#тварини
Жук, якого не можна "покласти на лопатки" — підстрибує і знову стає на лапки!
Цей неймовірний жук — лускун (лат. Elateridae) — справжній акробат серед комах! Якщо його перевернути на спину, він не застрягне, як більшість інших, а підстрибує, завдяки унікальному механізму.
У жука є спеціальний шип між грудьми та черевцем. Коли він прогинається, шип застряє, і різким рухом він його вивільняє — в результаті жук підстрибує і приземляється на лапки.
Цей стрибок може досягти 30 см у висоту, що в 10 разів перевершує його розміри!

#поезія
Коли затихнуть всі бої
І висохнуть всі сльози,
Коли веснянії гаї
Зустрінуть перші грози.
І розпогодиться й земля
Розродиться поспішно,
Прийде до нас Господь здаля
І розцвітуть всі вишні,

І буде тиша гомоніть,
І буде навіть плакать.
І буде дід Левко сидіть
І з Господом балакать.
І баба витягне з печі
Кулешу з дерунами.
Коли затихнуть всі плачі,
То буде радість з нами.

Вона поселиться в душі,
У жилах, і у жилках.
І буде дід плести коші
Лише по понеділках.
В вівторок піде на поля,
У середу на луки.
І буде дякувать земля
За працьовиті руки.

Яка ж це буде благодать.
Яка ж це буде втіха.
І будуть коники співать
В траві біля горіха.
І танцюватиме коза,
І буде все весняне.
Коли ж це висохне сльоза?
Тоді, як мир настане...

Галина Потопляк.

НАСІННЯ ДІЙ

У вишині орел розправив крила
І в сяйві неба тінь його доречна.
Земля не бачить, що в орла є сила,
Так дія теж як птиця небезпечна.

Роботу нашу всю не видно зразу,
І наслідки ростуть мов зерна в полі.
Постійно сіємо нове щоразу,
Зростає в купі все немов на волі.

Можливо, нам збирати не ці сходи,
Епоха пройде і всі вони стліють.
Ще може бути, що колись народи
Нових собі полів іще засіють.

Впливаємо як тінь ми на планету,
Відразу всі поля пітьма не скриє.
Колись давно сказав хтось по секрету:
Наснага прийде, коли плід дозріє.

Потрібно бути ввічливим на старті,
Життєві образи – це та ж сама тінь.
Розкриється вона тоді на карті,
Коли засяє сонце для поколінь.

Мирослав Манюк
27.04.2025

🇺🇦Після трьох років російського полону на Білоцерківщину повернувся 23-річний Віталій Бабюк!

19 квітня 2025 року, напередодні Великодня, з російського полону додому повернувся наш земляк — Віталій Бабюк із Білоцерківщини. Він був серед 277 українських захисників, яких звільнили з неволі.

Про це повідомив голова Тетіївської міської ради Богдан Балагура.

Віталію — 23 роки. Народився 22 червня 2001 року, навчався у Тетіївській школі №3 та Київському технічному коледжі. З 2019 року — на службі в ЗСУ.

Із перших днів повномасштабного вторгнення обороняв Маріуполь у складі 36-ї окремої бригади морської піхоти ім. контрадмірала Білинського. 12 квітня 2022 року потрапив у російський полон на заводі Ілліча.

Після трьох років неволі — Віталій вдома💙💛
#герої_війни #Новини_Україна #Київ_регіон #Київщина_новини #Київ_Київщина #Київські_новини #Kyiv_region #Kyiv #Kiev_news

#поезія
Чи чули, ви, як пахне Україна,
Моя на сонці вигріта земля?
Чи чули, ви, як пісня солов'їна
Веде у бій, у танець, у життя?

Чи знаєте, панове, щось про волю,
Що кров’ю вписана у нашу ДНК,
Що наші предки крізь роки й неволю,
Пронесли в серці й передали нам?

Чи знаєте, які бувають війни,
Коли сусіди б’ються за межу,
Коли летить у ближнього каміння,
І збитків не злічити на суду?

Скажіть мені, як пережити втрату:
Батьки і діти, діти і батьки;
І як отримати за них розплату
І ліки де від болю й пустоти?

Чи знаєте, ви, де шукати Бога?
Здається, в святій лаврі не знайти.
Він там, де їм потрібна перемога,
Де хлопці тягнуть не свої хрести.

Ви пам'ятаєте як сходить сонце,
Як діамантово блищить роса?
І спогад цей лоскоче тобі серце,
І душу переповнює краса.

Її стежки протоптані поетами,
Її безмежність не минула полотна,
Її свобода вибита багнетами,
Її життя – це вічна боротьба!

Василина Царик

​​ 28 квітня 1947 року розпочалася військово-політична операція польської комуністичної влади «Вісла», що полягала у депортації всього українського населення з південно-східних регіонів Польщі (Лемківщина, Холмщина, Надсяння й Підляшшя) до її північно-західних земель. Проводили акцію під приводом ліквідації формувань Української повстанської армії на Закерзонні. Однак у документах з грифом «таємно» йшлося про «остаточне розв’язання української проблеми в Польщі».

Вигнання нацистів зі Східної Європи в 1944–1945 роках супроводжувалося встановленням в цьому регіоні комуністичних прокремлівських урядів. Місцеві комуністи відразу приступили до масштабних репресій з метою упокорення населення. Одним із інструментів, які вони використовували, стали масові депортації.
9 вересня 1944 року маріонеткові Комітет національного визволення Польщі й уряд УРСР уклали угоду про «взаємний обмін населенням»: українського – з території Польщі до УРСР і польського – з території України до Польщі.

На виконання цієї угоди у 1944–1946 роках із Польщі до УРСР було переміщено понад 480 тисяч етнічних українців. Після закінчення терміну угоди у Східної Польщі залишалося близько 150 тисяч українців. Радянська влада відмовилася приймати їх на територію УРСР. Тому виник задум переселяти українців углиб Польщі на малозаселені західні та північні її землі.
Підготовка виселення почалася у другій половині 1946 року. У серпні Відомство інформації та пропаганди в Любліні повідомило, що «…загальна думка поляків із теренів [охоплених діями УПА] домагається виселення українського елементу повністю – чи в Радянський Союз, чи на Західні землі…».

Восени повітові відділення інформації та пропаганди мали скласти списки українських сімей, які залишилися після попереднього переселення, або самовільно повернулися з УРСР. «[У 1944–1946 роках] багато одиниць і навіть родин сховалося у лісах або прикордонних місцевостях на території Чехословаччини і потім прямісінько (через кордон) повернулись до своїх осель, стаючи базою для банд УПА та небезпекою для нас на майбутнє. У зв'язку з тим, що Радянський Союз вже не приймає назад цих родин, необхідно навесні дійсно провести енергійну акцію переселення цих людей окремим родинами в розпорошенні по цілих землях, де вони швидко асимілюються», – йшлося у звіті заступника начальника Генерального Штабу Стефана Моссора голові державної комісії безпеки, міністрові національної оборони Міхала Ролі-Жимерського.

28 березня 1947 року українські повстанці із лісової засідки вбили віце-міністра оборони Польщі Кароля Свєрчевського. Ця подія стала приводом для початку депортації. Наступного дня зібралося Політбюро ЦК Польської робітничої партії.

Спочатку план називався «спеціальною операцією «Схід» і включав одночасне проведення депортації та бойових дій проти УПА. Згодом його перейменовано на «Вісла».

Було створено оперативну групу «Вісла», яка налічувала близько 21 тисячі військових.
Операція тривала до 29 липня. Українців примусово виселили з їхніх етнічних територій і розпорошили по північній і західній частині Польщі. Під час акції владні підрозділи вдалися до насилля – палили українські житла, руйнували церкви та українські цвинтарі.

З квітня до липня 1947 року оперативна група «Вісла» провела:

6 357 бойових акцій,

ліквідувала 1509 повстанців,

знищила 1178 бункерів і криївок,

заарештувала майже 2800 осіб із цивільної мережі ОУН і УПА у Закерзонні,

3936 підозрюваних у співпраці з УПА ув’язнили в концтаборі Явожно. Унаслідок катувань загинуло близько 200 бранців.

За три місяці малу батьківщину втратили від 137 до 150 тисяч осіб. Урядовим декретом від 27 серпня 1949 року українців позбавили права на господарства, з яких вони були виселені, і на залишене там майно.

Комуністична влада намагалася виправдати проведення цієї акції, представляючи її виключно як антиповстанську операцію. Цією тезою досі послуговуються деякі польські історики та політики. Насправді ж головною метою було цілковите виселення українського населення, а не лише ліквідація відділів УПА.

🇺🇦  Доброго ранку! Сьогодні у нас є привід згадати, як і коли людство придумало календар, яким ми зараз і користуємося

➡️ Стародавній Єгипет — піонери часу

Ще у 4241 році до н.е. єгиптяни створили перший календар з 365 днями. Вони помітили, що розлив Нілу відбувається майже в один і той самий час щороку, і пов'язали це з рухом зірки Сіріус.

➡️ Чому рік має 365 днів і ще трошки?

Насправді Земля обертається навколо Сонця не за 365, а за 365 днів, 5 годин, 48 хвилин і 46 секунд. Через цю зайву частинку виникає потреба у високосному році — один додатковий день кожні чотири роки (лютневе 29 лютого), щоб календар не з’їхав.

➡️ Юліанський і Григоріанський календарі

У 46 році до н.е. Юлій Цезар реформував календар і запровадив юліанський рік з регулярними високосними роками. Але він був трохи неточний, і до XVI століття календар вже відстав на 10 днів. У 1582 році Папа Григорій XIII ввів нову систему — григоріанський календар, який ми використовуємо й досі. Саме тоді після 4 жовтня одразу настало 15 жовтня!

➡️ Рік не однаковий для всіх

Існують інші календарі, наприклад, ісламський рік, який має 354 дні, або єврейський, що поєднує сонячні і місячні цикли.

➡️ Рік не завжди означає те, що ми думаємо

У астрономії є кілька видів року:  Тропічний рік (той, який ми використовуємо) — від весняного рівнодення до весняного рівнодення, сидеричний рік — час, за який Земля робить повний оберт відносно зірок (на 20 хвилин довший).і навіть аномалістичний рік — за положенням Землі в перигелії.
#Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини

ПРАХ ЧОРНОБИЛЯ

У безодню кинув вітер прах,
І здригнулась від біди земля.
Не забути вибуху у снах,
Що розвіяв крихти на поля.

Страх врізався в серце поколінь,
І постало місто без людей.
Там життя спинилося як тінь,
Став Чорнобиль наче як музей.

Страхом атом спалює чуття,
І лишає попіл на руках.
Так ось поміж тишею буття
У безодню кинув вітер прах.

Так постійно всі роки підряд
Нам природа хоче помогти.
Тільки де людина, там і чад,
Рани, біль і спалені мости.

Нам Чорнобиль згадує про те,
Що ми пил, ніщо у світі цім.
Хто зруйнує — втратить, не знайде
Свій останній, найдорожчий дім.

Мирослав Манюк
26.04.2025

#поезія
#мистецтво
ДЕ НАЙКРАЩЕ МІСЦЕ НА ЗЕМЛІ

Де зелені хмари яворів
Заступили неба синій став,
На стежині сонце я зустрів,
Привітав його і запитав:
– Всі народи бачиш ти з висот,
Всі долини і гірські шпилі.
Де ж найбільший на землі народ?
Де ж найкраще місце на землі? –
Сонце усміхнулося здаля:
– Правда, все я бачу з висоти.
Всі народи рівні. А земля
Там найкраща, де вродився ти!
Виростай, дитино, й пам'ятай:
Батьківщина – то найкращий край!

Дмитро Павличко

Ілюстрація - Вікторія Ковальчук

#поезія
Прощення приходить тоді, коли спогади вже не завдають болю.

У кожному безмежжі... є межа...
і в кожному проще́нні є прощання
душа – не хліб… поріжеш без ножа
і ті, що перші.. стануть… і останні.
у кожного є той, хто п’є за нас
хто з нами п’є... і через нас… напевно
не втомлюється з нами тільки час
бо в нього вЧасно все . і недаремно.
у кожному є щось... що не від нас
і щось про нас … так глибоко й інтимно
хтось загорівся нами… і не згас…
комусь так гаряче... коли і дощ , і зимно…
У кожного є – Небо і Земля…
У кожного... є частка чо́рта й Бога…
“Душа – це не вокзал,” – скажу Вам я, –
“Не у Душі … а Перед …. Витирайте ноги!”

Ілона Ельтек