#тварини Зустрічайте: Летючий Горбиль – найграційніші "крила" океану! 🦋🌊 Ця дивовижна істота, відома як Довгопер звичайний (Dactylopterus volitans), або англійською Flying Gurnard, легко може здивувати вас своєю красою та унікальністю! Нехай вас не вводить в оману його назва – це не птах і не комаха. Летючий Горбиль – це риба, яка мешкає на піщаному дні тропічних і субтропічних вод Атлантичного океану. Його головна особливість – це величезні, яскраво-блакитні грудні плавці, які риба розправляє, ніби справжні крила метелика! 💙 Коли Довгопер почувається в небезпеці або просто хоче привернути увагу, він розкриває ці "крила", показуючи їхню неймовірну красу та унікальний візерунок. Завдяки їм він отримав прізвисько "найграційніші крила океану". Хоча він може робити короткі "стрибки" над водою, його "політ" зазвичай відбувається під водою, де він елегантно ковзає, розправивши свої дивовижні плавці. Також Летючий Горбиль використовує свої маленькі, зміцнені черевні плавці, щоб "ходити" по дну, шукаючи дрібних ракоподібних та молюсків. Ця риба – справжній приклад того, наскільки різноманітний і вигадливий підводний світ! А ви знали про існування цієї красуні?

Міжнародний день краватки Кожен рік 18 жовтня відзначається неофіційне свято – Міжнародний день краватки (International Necktie Day). Незважаючи на статус, подія набирає все більше популярності в усьому світі. Міжнародний день краватки в історії Започаткували цей захід в Хорватії, адже краватка вважається саме хорватським виробом. Краватка була елементом традиційної військової форми, стримуючи комір сорочки. Ці «шарфи» виготовляли з різних тканин, прикрашали вишивкою, їх носили звичайні солдати та офіцери (більш вишукані варіанти з шовку чи тонкої бавовни). Хорватські вояки брали участь у Тридцятилітній війні, з тих часів краватка стала поширюватися по Європі (середина XVII сторіччя). При французькому дворі краватка стала модним предметом гардеробу та символом елегантності у буржуазії приблизно у 1650 році. Так у французькій мові з’явився вираз «à la Croate». Предмет таку назву і отримав, адже cravat – у перекладі з французької «хорват». Англійською мовою цей предмет гардеробу називають tie, а походить ця назва від виразу «to tie a cravat» – спосіб зав’язування на шиї.

#ШІ #ліричний_нарис #ода_природі Репетиція Тиші Осінь. Вона не приходить — вона перетікає, як витончений, густий сироп, що повільно огортає світ. Вона не є простою зміною календарних дат; це стан душі, вистражданий дозвіл на спокій, на інтроспекцію, на ту особливу, крихку меланхолію, яка не руйнує, а натомість – вивільняє простір для світла. Це пора року, коли природа, втомлена від бучної літньої опери, починає свою сольну партію, зіграну на струнах печалі, але виконану з такою філігранною майстерністю, що від неї перехоплює подих. Осінь — це елегантна дама, що неквапно скидає свої шовкові, зелені шати, замінюючи їх на парчу візантійського золота. Вона — золоте знеболювальне для літніх ран, розчарувань і недосконалих обіцянок. З кожним опалим листом повітря стає прозорішим, немов знімається шар пилу з поверхні світу, і ми нарешті бачимо речі у їхній оголеній, бездоганній суті. Пройдіться осіннім лісом. Тут не листя, а візерунок, витканий зі сновидінь. Кожен клен чи береза — це художник-абстракціоніст, який залишив свій останній, найяскравіший шедевр. Вони дарують нам не просто відтінки жовтого: це мідь, розплавлена на вогні згасаючого дня, це колір старого коньяку, що набрав сили у дубовій бочці часу, це шафран, змішаний із золотом іржі. Листя, що падає, — це не смерть, а трансформація: кожен лист є остання, найдорожча монета, кинута у бездонну скарбницю землі, що забезпечить весняне відродження. Коли Ви ступаєте по цьому килиму, кожен шелест — це крок часу, що несе відбиток кожної минулої секунди. Це тихий годинник, що нагадує про плинність, але робить це так ніжно, що смуток перетворюється на естетичне задоволення. Змінюється не лише візуальний, а й ароматичний ландшафт. Повітря стає густим, майже оксамитовим. Воно пахне гіркотою дубової кори, що промокла під ранковим дощем, солодкістю ферментованих, гниючих яблук, які не встигли зібрати, і терпким, обіцяним димом від перших багать, що розпалюють, щоб зігріти душу. Цей запах — це ностальгія, що має матеріальну, відчутну форму. Він проникає глибоко, викликаючи образи з минулого, які були настільки приховані, що Ви забули про їхнє існування. Це як несподіваний привіт від забутої дитячої мрії. А вода… Річки та озера стають дзеркалом для печалі неба. Вони втрачають свою літню, грайливу прозорість, стаючи важкими, інертними, ніби чекають інструкцій від космосу. Їхня поверхня — витончений, матовий кришталь, що затамував подих, очікуючи на перший, обережний удар морозу. По ній пливуть хмари, відображаючи небо, яке стало низьким, свинцевим, але в якому все ще можна побачити крихітні, неймовірно яскраві проблиски небесного сапфіру, що сяють, як нагадування про вічну весну. Хмари, ці масивні, ватяні кораблі, тепер пливуть не до літніх портів радості, а до невідомих гаваней зимового сну. І ось приходить туман. Він — це дихання вічності. Це поезія, написана молоком на світанковій папері. Він стирає межі між реальністю і спогадом, між деревом, яке є, і деревом, яке було. Туман перетворює звичайний парк на фантасмагорію, де кожен силует — це архетип, де кожна лавка — філософський причал. Це мить, коли світ зізнається у своїй ілюзорності, дозволяючи нам повірити, що за наступним молочним завісою можна зустріти свою юність. Осінь дарує нам рідкісну можливість спостерігати за малими життями, які готуються до великої паузи. Гнізда, покинуті птахами, висять на гілках, як архітектурні шедеври покинутого щастя. Вони — порожні, але не мертві, лише законсервовані до наступного сезону. Тонкі, срібні філіграні павутини розтягнуті між гілками, створені не для лову комах, а ніби для вловлювання світла — останнього, розсіяного, безпосереднього світла. Для ліричного "Я" осінь — це час інтроспекції, час, коли митець нарешті отримує дозвіл на печаль, щоб очистити свій внутрішній простір. Це не час для активних дій, а для дегустації почуттів. Роздуми про плинність часу стають не гнітючими, а навпаки, елегантно заспокійливими. Ми приймаємо, що краса має свою кульмінацію і своє завершення. Це смуток не як руйнування, а як вишукане, ідеальне очікування. Осінь — це остання, найяскравіша спроба втримати колір перед білою капітуляцією. Це прощальний бал, де кожен рух листка, кожен промінь сонця, що ковзає по мокрій корі, є танцем на межі небуття. Але у цій елегії є глибока, безмовна обіцянка. Осіння земля — це постіль, яку ретельно готують для сну, дбайливо застеляючи її різнокольоровою ковдрою. Ніжність осені полягає саме у її безумовній згоді з необхідністю змін. Вона не бореться з неминучим, а перетворює його на мистецтво. Коли Ви вдихаєте осіннє повітря, Ви вдихаєте чисте почуття. Це не смуток, а катарсис. Це особливе, очищене відчуття життя, яке дає сили чекати нової, яскравої весни. Осінь є доказом того, що завершення може бути бездоганним. І в цій бездоганності ми знаходимо справжній, тремтливий спокій.

Туфлі на підборах kitten heels пройшли шлях від "бабусиного" взуття до улюблениць модниць у всьому світі. Червоні від Miu Miu, мереживні від Gucci, металізовані від Carolina Herrera або з помітним логотипом Prada – вони залишаються незамінними аксесуарами, що додають образу елегантності та стилю. Моделі з гострим мисом на низьких підборах, натхненні стилем 1950–1960-х років, продовжують підкорювати тренди сезону осінь-зима 2025/2026. Vogue.ua зібрав наймодніші туфлі на підборах kitten heels прямо зараз і зʼясував, з чим найкраще їх поєднувати. https://vogue.ua/article/fashion/aksessuary/tufli-na-pidborah-kitten-heels-naymodnisha-para-ciyeji-oseni-60916.html #мода #стиль

💛 Перестаньте хвилюватися про те, що приготувати на вечерю! Я принесла свій рецепт запечених картопляних фрикадельок, який є водночас дуже смачним і додає елегантності столу. Інгредієнти: 4-5 картоплин (для спецій: , перець чилі, чебрець, чорний перець, сіль) 6 зубчиків часнику 2 цибулини Для фрикадельок: 600 г яловичого фаршу 1 подрібнена цибулина 1 червоний перець 2 зубчики тертого часнику 3 столові ложки панірувальних сухарів 1 яйце Кмин, чорний перець, сіль, мелений перець Півпучка петрушки Для соусу: 1 столова ложка томатної пасти 3 столові ложки олії Трохи більше півсклянки гарячої води Сіль Приготування: Замісіть інгредієнти для фрикадельок, накрийте кришкою та поставте в холодильник на 1 годину. Наріжте картоплю кільцем і змішайте спеції в чаші для запікання. Наріжте кільцем дві цибулини та часник і покладіть їх у середину чаші. Візьмемо з ступки для фрикадельок шматочки розміром з мандарин і сформуємо їх. Покладемо шпажки в чашу для запікання. Змішайте інгредієнти для соусу та вилийте їх на страву. Готуватимемо в розігрітій до 180 градусів духовці. Смачного! 💛🥔🥩🌿

«Світ втратив людину, яка навчила його елегантності. Я втратив друга. Дякую за все, дорогий Джорджо», — Андрій Шевченко прокоментував смерть італійського дизайнера та модельєра Джорджо Армані. Шевченко був обличчям бренду у 2006 році. Подробиці: https://suspilne.media/culture/1107304-andrij-sevcenko-pro-smert-dzordzo-armani-vtrativ-druga/

#світ Відень, Австрія 📌 Відень – столиця Австрії, відомий світовий культурний центр. Багата історичними палацами, музеями, чудовою архітектурою та музичною спадщиною, пов'язаною з іменами Моцарта, Бетховена та Штрауса. Місто елегантності та вишуканості.

#тварини 🦒 Як б’ються жирафи? Повільно, важко — але дуже ефектно. Самці змагаються за самку, розмахуючи шиями, немов булавами. Такий стиль бою називається "некинг" (від англ. neck — шия). 🔸 Вони б’ють один одного головою в шию або тулуб. Іноді сутички здаються майже танцем, але сила удару — така, що можна звалити суперника. Так жирафи з’ясовують, хто тут головний — елегантно, але жорстко.

Ще задовго до того, як ім’я Марта Стюарт стало синонімом гарного смаку, елегантності та американського стилю життя, вона була відома як Марта Костира — найстарша донька в родині з шістьма дітьми. Вона народилася у заможній польсько-католицькій сімʼї й виросла в містечку Натлі, штат Нью-Джерсі. Vogue публікує архівні знімки Марти Стюарт — ще до того, як вона стала однією з найвпливовіших жінок Америки. Ці фото — візуальна історія жінки, яка перетворила власне ім’я на глобальний бренд і створила нову естетику повсякденного життя. https://vogue.ua/article/fashion/persona/26-arhivnih-foto-molodoji-marti-styuart-do-togo-yak-vona-stala-kultovoyu-postattyu-u-popkulturi-60407.html

Дівчина в зеленій сукні. Нині остання зроблена мною робота #арт #діджитал #аніме #сукня #дівчина #етапи #готично #елегантно #вікторіанськаепоха