Українські грантоїди перетворили «боротьбу за справедливість» на постійний бізнес, — США.   ⭕️Американські аудитори викрили українських грантоїдів у маніпуляціях, конфлікті інтересів і перетворенні громадської діяльності у бізнес. Звіт (https://www.armadanetwork.org/content/files/2026/02/--------_-----------------_2026.pdf) USA (https://www.armadanetwork.org/content/files/2026/02/--------_-----------------_2026.pdf) Armada Network представив в Європарламенті ексконгресмен США Грегг Гарпер. Американці констатували, що в Україні сформувалася ціла індустрія «активістів», яка фінансово залежить від наявності проблем у державі. Логіка проста: їм вигідно критикувати реформи та вигадувати нові «зради», бо це приносить гроші.   У чому американські аудитори бачать головні загрози? ⭕️Негатив стосовно України: активістам вигідно називати будь-які державні процеси «провальними», адже визнання успіхів не приносить нових коштів. ⭕️Маніпуляції: складні юридичні процеси навмисно спрощують до гучних ярликів — «узурпація», «корупція», «контроль». ⭕️Конфлікт інтересів: грантоїди самі пропонують зміни, самі отримують на них гроші й самі ж оцінюють власну роботу як «єдино правильну». ⭕️«Ехо-камера»: грантові організації цитують одна одну, створюючи ілюзію масової підтримки власних наративів. ⭕️Ризик для євроінтеграції: через такі необ’єктивнізвіти партнери з ЄС отримують викривлену картинку. ⭕️Економіка грантів: внаслідок цього всього формується замкнена система, де головною метою стають не реальні реформи, а безперервне фінансування грантоїдів.   «Час експериментів минув. Від України не вимагається руйнування структур заради красивих слайдів у презентаціях. Потрібний еволюційний розвиток», — наголосили аналітики Armada Network.

Швидкого миру росія не потребує, а її економіка, за оцінками розвідки, не перебуває на межі колапсу. 📌Керівники п’яти європейських розвідок повідомили Reuters, що росія не зацікавлена у швидкому закінченні війни. Чотири з них зазначили, що москва використовує переговори з США для зняття санкцій і бізнес-угод, а не для досягнення миру. 📌 Основні стратегічні цілі кремля залишаються незмінними: усунення Зеленського та перетворення України на «нейтральну» буферну державу на Заході. 📍Поступка Донбасом не гарантує мирної угоди, а лише може стати початком нових вимог москви, — експерти. 💰рф пообіцяла США угоду на 12 трильйонів доларів в обмін на скасування санкцій, — The Economist. Спецпосланець путіна дмітрієв прокоментував цю новину наступним чином:  США врешті-решт скасують санкції, оскільки санкції проти росії коштували американському бізнесу понад 300 мільярдів доларів. Портфель потенційних спільних проектів перевищує 14 трильйонів доларів. https://t.me/Ukraineaboveallelse

#історія #постаті Ковбой, що переміг «імперію зла»: Як Рональд Рейган змінив хід холодної війни 🦅 6 лютого 1911 року народився Рональд Рейган — людина, чиє життя було втіленням «американської мрії»: від спортивного коментатора та голлівудського актора до 40-го президента США. Його називали «Великим комунікатором», бо він умів говорити про складні речі просто, з гумором і непохитною вірою в свободу. 🇺🇸 Коли Рейган прийшов до Білого дому у 1981 році, Захід був у стагнації, а радянський блок здавався непорушним монолітом. Проте Рейган не збирався просто «співіснувати» з комунізмом. Він відкинув політику поступок і прямо назвав СРСР тим, чим він був насправді — «імперією зла». Для багатьох інтелектуалів того часу це звучало як небезпечна нетактовність, але для народів, поневолених москвою, це стало променем надії. 🗽 Його стратегія була простою, але геніальною: виснажити радянську економіку гонкою озброєнь. Програма «Зоряних війн» (СОІ) змусила радянських генсеків нервово підраховувати порожні копійки в бюджеті. Водночас «рейганоміка» (зниження податків та дерегуляція) дала поштовх американській економіці, зробивши США недосяжним лідером. 📈 Рейган був майстром символічних жестів. Його вигук біля Берлінського муру: «Пане Горбачов, знесіть цю стіну!» — став похоронним дзвоном для «залізної завіси». Він не просто виграв холодну війну, він зробив це без жодного прямого військового зіткнення між супердержавами, довівши, що ідеологія свободи та сильна економіка — найефективніша зброя. 🧱🔨 Цікаво, що навіть після замаху на його життя у 1981 році, Рейган не втратив почуття гумору. Лежачи на операційному столі, він звернувся до хірургів: «Сподіваюся, ви всі республіканці?». Його оптимізм і залізна воля зробили його одним із найвпливовіших політиків XX століття, чия спадщина досі викликає напади люті в кремлівських кабінетах. 🏛️

Падіння приватних переказів в Україну в 2025: Ізраїль серед лідерів, але тренд загальний У 2025 році Україна зіткнулася з одним із найпомітніших спадів приватних грошових переказів за роки війни. За січень–листопад обсяг переказів скоротився на 15,5% і становив близько 7,3 млрд доларів. Для порівняння: у 2024 році — 9,46 млрд, у 2023 — 11,29 млрд, у 2022 — понад 12,5 млрд доларів. Падіння, що почалося після піку воєнних років, стало сталим і системним. Якщо дивитися ширше, для воєнного періоду це один із найслабших показників. Після відносно високих рівнів 2022–2023 років спад закріпився, а 2024 рік вже виглядав помітно гірше довоєнних «норм». У 2025-му ця тенденція не лише збереглася — вона посилилася. За даними НБУ, найбільші обсяги переказів минулого року надійшли з таких країн: Польща — 3 млрд 292 млн доларів, США — 1 млрд 133 млн, Велика Британія — 833 млн, Чехія — 704 млн, Німеччина — 628 млн, Ізраїль — 453 млн доларів. Таким чином, Ізраїль входить до числа країн-лідерів за обсягом приватних переказів в Україну. Нижче в списку — Італія та Ірландія (по 172 млн), Нідерланди (116 млн), Греція (106 млн) та ОАЕ (86 млн). Це повноцінний внесок діаспори, а не статистична помилка. Але навіть при такому розподілі загальний потік грошей в Україну продовжує скорочуватися. Ключова причина — зміна моделі міграції. До війни значну частину переказів забезпечували трудові мігранти, передусім чоловіки, які працювали за кордоном, а сім’ї залишалися в Україні. У 2024–2025 роках дедалі частіше відбувається зворотний процес: до тих, хто залишився за кордоном після перших хвиль виїзду, поступово переїжджають родини. У результаті гроші перестають надходити в Україну — тому що родина фізично більше не знаходиться там. Окремий і визначальний фактор — війна та путінська агресія. Постійні ракетні та дронові удари, руйнування інфраструктури, вимкнення світла і тепла, життя під загрозою обстрілів, масова внутрішня міграція, тимчасово окуповані території — усе це штовхає людей не просто до виїзду, а до остаточного переносу життя за кордон. Нехай буде проклятий путін і його спільники, які принесли війну, руйнування та вимушену міграцію. Саме ця агресія ламала економічні зв’язки, розривала родини і перетворювала тимчасову підтримку на вимушений виїзд назавжди. Другою причиною є завершення ефекту екстреної допомоги. У 2022 році перекази різко зросли за рахунок гуманітарних зборів, підтримки армії та допомоги біженцям. Цей мобілізаційний ресурс не міг бути постійним і до 2025 року практично вичерпався. Третій фактор — економічний тиск у країнах перебування. Зростання вартості життя, інфляція і жорсткі ринки праці означають, що в мігрантів залишається менше вільних коштів для регулярної підтримки родичів в Україні. Повний розбір із цифрами та ізраїльським контекстом — у нашій статті: https://nikk.agency/uk/padinnya-privatnih-perekaziv-v-ukrainu/ #НАновини #NAnews #Ізраїль #Україна #ІзраїльУкраїна #Економіка #Діаспора #Війна #Міграція #ГрошовіПерекази НАновини‼️:- новини Ізраїля Важливо❓ Поділіться ❗️ і підписуйтеся, щоб не пропустити подібні матеріали https://www.facebook.com/profile.php?id=61581708179881

🪖Найімовірніше війна буде продовжуватись, – WSJ описало 3 сценарії розвитку війни в Україні у 2026 році. 1️⃣ Війна продовжується: Видання припускає, що кремль, як і раніше, упевнений, що українська армія виснажиться раніше, ніж економіка росії, проте Україна ще далека від краху. 2️⃣ Україна здається першою: Якщо Україна вичерпає свої сили, можливо, їй доведеться піти на угоду, яка буде кращою за альтернативний варіант. Однак це може спричинити задоволення вимог москви щодо території, а США нададуть лише слабкі гарантії безпеки. 3️⃣ росія втомлюється: Бізнесмени рф давно незадоволені тим, як війна деформує економіку, роблячи її надмірно залежною від військового виробництва та від Китаю. Водночас путніу, як пише журнал, байдуже на думку бізнес-еліти рф. #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news

#історія #події Трудова повинність від більшовиків: Як «світле майбутнє» перетворилося на державне рабство. 28 січня 1920 року Рада Народних Комісарів радянської росії видала декрет «Про порядок загальної трудової повинності». Цей документ став офіційним початком епохи, коли держава привласнила собі право розпоряджатися не лише майном громадян, а й їхніми руками, часом та самим життям. Під гаслом «Хто не працює, той не їсть» більшовики фактично запровадили кріпацтво нового зразка. ⚒️⛓️ Економіка примусу: Чому не спрацювали гасла? Після революцій та років війни економіка перебувала в руїнах. Більшовики швидко збагнули: їхні ідеї про «добровільну працю на користь суспільства» не надихають голодних людей. Селяни не хотіли віддавати зерно задарма, а робітники тікали з міст, щоб просто вижити. Тоді москва вирішила діяти перевіреним методом терору. Декрет запроваджував обов’язкову роботу для всіх працездатних осіб незалежно від їхньої професії чи бажання. 🚫🥖 Від суботників до ГУЛАГу Саме в цей період виникли так звані «трудові армії». Лев Троцький, який був палким прихильником мілітаризації праці, вважав, що робітник має бути таким же дисциплінованим, як солдат. Якщо держава каже «треба рубати ліс» або «розчищати колії», людина не мала права відмовитися. Тих, хто намагався ухилитися від «щастя» працювати на партію, оголошували «дезертирами трудового фронту» і відправляли до концтаборів. 🚂🌲 Україна в лещатах «трудоармій» Для України цей декрет мав катастрофічні наслідки. Наші ресурси — вугілля Донбасу, ліс та залізниця — розглядалися москвою як власний бездонний склад. Українських селян масово зганяли на примусові роботи, відриваючи від власних господарств, що лише посилювало продовольчу кризу. Це був перший крок до повного контролю над особистістю, який пізніше вилився у сталінську колективізацію та систему ГУЛАГу. 💂‍♂️🚜 Пропаганда проти реальності Щоб підсолодити гірку пігулку примусу, радянська машина почала масово штампувати плакати про «радість колективної праці». Суботники, які спочатку подавалися як добровільна ініціатива, стали обов’язковим ритуалом лояльності. Проте за фасадом усміхнених робітників на плакатах ховалися мільйони людей, позбавлених права вибору, нормальної оплати та елементарної свободи пересування. 📉🎨 28 січня 1920 року — це нагадування про те, як легко держава-тиран може перетворити «соціальну справедливість» на механізм масового визиску, де людина — лише гвинтик у бездушній машині.

​📑 Програма організації "Щит Землі" (Earth Shield) ​1. Цифрова варта (Інформаційна безпека) ​Блокування пропаганди війни: Створення мережі волонтерів, які маркують та спростовують заклики до агресії та ядерного шантажу. ​Розвідка відкритих даних (OSINT): Використання супутників та нейромереж для фіксації підготовки до конфліктів. Ми виводимо "таємні плани" на світло денне до того, як пролунає перший постріл. ​2. Екологічний захист атмосфери ​Моніторинг "Ядерного сліду": Створення глобальної карти датчиків радіації та чистоти повітря, доступної кожному в реальному часі. ​Анти-воєнний еко-аудит: Публічне висвітлення того, скільки мільярдів тонн CO2 та токсинів викидає військова промисловість. Наша мета — визнати війну злочином проти клімату. ​3. Економіка Миру (Токен TERRA) ​Фінансування порятунку: Всі кошти від криптовалюти TERRA спрямовуються на відновлення екосистем, зруйнованих війною, та на розвиток чистих технологій енергії. ​Мирний кешбек: Нарахування токенів користувачам за участь у мирних протестах, екологічних акціях та поширення правдивої інформації. ​4. Глобальна освіта "Землянина" ​Школа дипломатії: Безкоштовні онлайн-курси з медіаграмотності та конфліктології. ​Проєкт "Без кордонів": Створення платформ для прямого спілкування між молоддю країн, що перебувають у конфлікті, щоб стерти образ "ворога". ​Наше гасло в дії: > "Ми не чекаємо на дозволи урядів. Ми об'єднуємося поверх кордонів, бо атмосфера — одна на всіх."

Ранкова руханка!:) З відром теплої води та відерцем їдла для курей - ти-дих-ти-диххх-ти-дих до сараїв!!! Лопату вхопила, ти-дих-ти-диххх-ти-дих по обійстю сніг почистила!:) За двором ти-дих-ти-диххх-ти-дих також повишкрррребла!:) Ти-дих-ти-диххх-ти-дих до їдальні для птахів! Соняшника насипала! Черговий кавелок сала мотузкою примотала! Дівки мої, донечка та біженська Ірина Олександрова хату до ладу приводили! Привів до ладу себе, приведи до ладу й свою планету! (с) Сніг допомагали чистити, їсточки готували! Ще трошки, й світло ввімкнеться? Якщо за графіком, то хвилин за пʼять? А може, як учора? Кожне знеструмлення було на пів години більше ніж за графіком? Вже ручечки тягнуться опалення ввімкнути? Та поки займалася звершеннями якимось, жодного разу не мерзла!:) А тепер вкублилася на канапі під зимовою ковдрою, наче також не мерзну?:) Окрім рук!:) Руки крижані, авжеж!:) Як казав колись один з українських президентів?:) Економіка повинна бути економною!:) То й економлю з усіх сил!:) Ви там як? Цілі?

#історія #події ​Фінансовий блокпост Незалежності: Як народжувався Державний банк УНР 🏦 ​У січні 1918 року в Києві було не просто гаряче — було доленосно. Поки на вулицях вирували політичні пристрасті, в кабінетах Центральної Ради розуміли одну просту істину: держава без власного банку — це як козак без коня. 15 січня (за новим стилем) було офіційно ухвалено закон про перетворення Київської контори Держбанку росії на Український Державний Банк. 🇺🇦 ​Це не була просто зміна вивіски. Це була справжня фінансова деокупація. Очолив цей «центр сили» Михайло Кривецький, людина, якій випало завдання збудувати банківську систему фактично з нуля, коли в країні гуляв вітер і чужі валюти. ​Ось кілька фактів про цей фінансовий десант, від яких хочеться випрямити спину: ​Гроші з характером: Саме цей банк почав випуск перших українських паперових грошей — карбованців. Дизайн розробляв легендарний Георгій Нарбут. Ці купюри були настільки стильними (із тризубами та вишуканими орнаментами), що їх і сьогодні вважають шедеврами світової графіки. 🎨💵 ​Золотий запас: Банк мав забезпечувати стабільність валюти, хоча реального золота в підвалах було небагато. Проте довіра до «своїх» грошей трималася на вірі в молоду республіку. ​Банк на колесах: Коли більшовики наступали на Київ, банк не здався. Його майно, печатки та документацію евакуювали в Кам'янець-Подільський, а згодом — далі. Це був банк, який воював разом із армією. 🚂 ​Створення банку в 1918-му — це історія про те, що справжня свобода починається не лише з лозунгів, а й із власної печатки на банкноті та права самому розпоряджатися своїм золотом. Це був перший крок до того, щоб українська економіка заговорила власною мовою, а не чекала вказівок із сусідніх столиць. 💼✨ ​Навіть після поразки визвольних змагань, досвід 1918 року став тим фундаментом, на якому ми знову збудували Нацбанк у 1991-му. Іронічно, але вороги змінюються, а бажання українців мати свій «сейф» і свій порядок залишається незмінним.

#історія #події ​Після розпаду Радянського Союзу у 1991 році Україна успадкувала значну частину радянського ядерного арсеналу, що включав близько 176 міжконтинентальних балістичних ракет та майже 2000 тактичних ядерних боєголовок. Це робило Україну третьою ядерною державою світу після США та росії. Однак молода незалежна держава зіткнулася з дилемою: чи зберігати цей смертоносний спадок, чи відмовитися від нього заради безпеки та міжнародної інтеграції? ​Аргументи на користь збереження були значними: ядерний щит міг би стати потужним стримуючим фактором проти будь-яких зовнішніх загроз, особливо з боку осії. Проте були й вагомі причини для відмови: ​Економічний тягар: Утримання та модернізація ядерного арсеналу вимагали колосальних коштів, яких молода українська економіка не мала. ​Технічні складності: Контроль та обслуговування боєголовок були прерогативою москви, і Україна не мала повного технічного суверенітету над ними. ​Міжнародний тиск: Світова спільнота, на чолі зі США, активно закликала Україну, Казахстан та Білорусь до ядерного роззброєння, вбачаючи в поширенні ядерної зброї загрозу глобальній безпеці. ​Шлях до Тристоронньої заяви ​Переговори були тривалими та складними. Україна вимагала надійних гарантій безпеки, фінансової компенсації за ядерні матеріали та допомоги у демонтажі ракетних шахт. росія, у свою чергу, бажала якнайшвидшого вивезення ядерних боєголовок на свою територію, побоюючись неконтрольованого поширення. США виступали посередником та гарантом, прагнучи зменшити ядерні ризики. ​Тристороння заява стала компромісом, що враховував інтереси всіх сторін. Її ключові положення включали: ​Повне ядерне роззброєння України: Україна підтверджувала свій намір стати без'ядерною державою та приєднатися до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ) як неядерна держава. ​Передача ядерних боєголовок росії: Всі боєголовки мали бути вивезені до росії для демонтажу, а Україна отримувала паливо для своїх атомних електростанцій як компенсацію. ​Гарантії безпеки: США, росія та Велика Британія зобов'язувалися поважати незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, утримуватися від будь-якої агресії або тиску, а також надавати допомогу Україні у випадку загрози її безпеці. Ці гарантії пізніше були закріплені в Будапештському меморандумі (грудень 1994 року). ​Наслідки та уроки ​Підписання Тристоронньої заяви та подальше ядерне роззброєння України мали значні наслідки: ​Зміцнення міжнародної безпеки: Україна зробила величезний внесок у нерозповсюдження ядерної зброї, що було позитивно оцінено світовою спільнотою. ​Покращення відносин із Заходом: Відмова від ядерної зброї відкрила Україні шлях до тіснішої співпраці зі США та європейськими країнами. ​Суперечливі гарантії: Подальші події, особливо російська агресія проти України у 2014 та 2022 роках, поставили під сумнів ефективність та юридичну обов'язковість гарантій, наданих Будапештським меморандумом. Це викликало гострі дискусії про довіру до міжнародних договорів та роль ядерної зброї як стримуючого фактора. ​Тристороння заява 1994 року залишається яскравим прикладом складних геополітичних рішень та їхніх довгострокових наслідків. Вона підкреслює важливість надійних міжнародних гарантій та необхідність дотримання зобов'язань для підтримки миру та безпеки у світі.