#думки З роками стаєш вибірковим і дбайливим до заповнення свого внутрішнього простору. Жодного мотлоху. Нічого непотрібного. Цінуєш чистоту та простоту. Бережеш справжнє. Не женешся за кількістю. Нікого не прагнеш здивувати. Не відчуваєш жодної потреби бути там, де тобі не раді. Обіймати тих, з ким холодно. Чекати на те, чого не буде. Все просто. Людмила Мальгіна

#думки ......Життя настільки коротке що ми навіть не встигаємо цього зрозуміти. Бережіть, цінуйте, любіть та поважайте, не ображайте тих, хто поруч з вами. Ваших рідних, знайомих, друзів. Частіше кажіть людям добрі слова, вони так потрібні, їх так не вистачає. Найбільший дефіцит у будь-який час це хороше, добре слово сказане про людину при їх житті..... Цінуйте та поважайте один одного. Це так просто, так важливо, для кожної людини....! Ми не можемо повернути час, ми не можемо знати, коли не стане нас на землі, щоб потім не жаліти. Пам'ятайте та цінуйте людину поки вона жива, а не тоді коли її вже не стане.... Ми завжди думаємо, що в нас, ще багато часу.... Але це не так.... Життя може обірватися в любу хвилину...... Давайте будемо добрішими один до одного, поважати один одного, не забувати про своїх родичів, друзів та просто знайомих нам людей..... ▫️

#думки Деякі чоловіки не розуміють, наскільки важливо мати поруч справжню жінку, яка щиро піклується про тебе. Не заради інтиму. Не заради грошей. І не заради матеріальних благ. А просто заради тебе — такого, який ти є. Коли жінка справді любить, вона приймає твої недоліки й допомагає тобі ставати кращим. Не тому, що хоче щось отримати, а тому, що щиро бажає тобі добра. Не втрать цього. Не сприймай її турботу як щось звичне. Бо якщо знехтуєш — занапастиш справжні почуття і підтримку, які доля дарує далеко не всім. Такі жінки — велика рідкість. Цінуй ту, яка вибрала тебе серцем.

#психологія Синдром відмінника: коли прагнення до ідеалу шкодить. Синдром відмінника — це нездорове прагнення бути найкращим у всьому, що робиш, постійне завищення вимог до себе та неприйняття власної недосконалості. Такий стан зазвичай супроводжується: 🔸 страхом зробити помилку; 🔸 страхом не відповідати власним високим стандартам; 🔸 невпевненістю у своїх діях; 🔸 хронічним незадоволенням собою, навіть попри очевидні успіхи. Синдром може проявлятися одразу в кількох сферах життя — у навчанні, роботі, стосунках. Кінцева мета "відмінника" — заслужити схвалення, визнання, захоплення з боку інших. Тому будь-яка діяльність сприймається ним як змагання. Наслідки такого підходу: 🔸постійна напруга і стрес через високі очікування; 🔸нескінченне порівняння себе з іншими; 🔸втрата мотивації та радості від процесу; 🔸нестабільна або занижена самооцінка, яка залежить від думки оточення; 🔸з часом — ризик розвитку тривожних розладів, депресії або навіть самопошкоджувальної поведінки.

У покинутому селі серед лісів стояв старий дім. Кам’яний, темний, зарослий плющем, він дихав — не як живе створіння, а глибоким холодом, що заповнював груди кожного, хто наважувався ступити всередину. Люди уникали його — казали, що вночі з вікон видно тіні, а з підвалу лунає дитячий плач. Але одного дня туди приїхала дівчина на ім’я Марта. Вона не вірила в привиди. Її приваблювало саме те, що цей дім був забутий усіма . Марта шукала тишу, але натомість знайшла жах. У першу ж ніч дім почав "говорити": підлога стогнала, двері відчинялися самі, а з дзеркал дивилися не її очі. Найстрашнішим було не те, що вона чула голоси, а те, що вони знали її ім’я, її думки, її мрії. Кожна ніч ставала довшою. Вона бачила тінь дитини, яка сиділа на ліжку й шепотіла: — Вони забрали мене… Не йди вниз… будь ласка… Але Марта пішла. У підвалі вона знайшла старе ліжечко, повністю поросле грибком, і розбиту музичну скриньку. Коли вона її торкнулася — усе довкола змінилося. Стіни дому затряслись, і з темряви піднялася постать — темна, висока, з безліччю рук, кожна з яких тримала уламки дитячих іграшок. Це було те, що забрало дитину. Марта не тікала. Вона заговорила. Вперше хтось не кричав і не кликав на допомогу. Вона сіла на підлогу й сказала: — Я знаю, як боляче бути покинутим. Тоді сталося диво — страх ущух. Тінь завмерла, руки впали, і з неї вийшла душа дитини. Маленька дівчинка. Вона торкнулася Мартиної руки й прошепотіла: — Дякую. Дім зітхнув востаннє. Біль і темрява розвіялися. На ранок сонце освітило чисті стіни, а в повітрі пахло м’ятою. Марта залишилася жити в тому домі. Вона перетворила його на будинок для дітей, які втратили дім, як і вона. Ніхто більше не чув голосів чи плачу. Але інколи вночі з музичної скриньки лунає ніжна мелодія — пам’ять про тих, хто нарешті знайшов спокій.

#думки

#думки Кажуть, ранок - це наймузичніша частина дня: чайник свистить у "сі - мінор", котик муркоче в "мі - мінор", а ти сам - як диригент, який ще не прокинувся). Головне - не забути, що навіть найхаотичніша симфонія дня починається з маленької прелюдії: посмішки, ковточка кави, і нотки віри в себе. Гармонійного Вам ранку, маестро життя!

Коли моє серце заговорило...🫶 Одного дня я уявила, що можу подивитися на себе очима свого внутрішнього серця. Не розумом, не критикою, не оцінками… а саме серцем🩷 І знаєш, що? Я побачила Жінку🌸 Глибоку, тонку, ніжну, сильну, творчу, повної ласки і любові ... Ту, яка вміє відчувати світ кожною клітинкою своєї шкіри і душі. Я побачила себе — унікальну, чуйно красиву, мудру, що тонко відчуває глибиною душі всесвіт, з втомленими, але щирими очима. Я не зламалась. Я змінююсь. Як фенікс відроджуюсь 🕊️ Я не фінішувала, бо кожен фініш - це новий старт. Я починаю новий виток🪽 Мої падіння — не поразки, а трансформації. Мої тріщини — світла, через які в мене проникає нове життя. Я не досконала. Але в моїй недосконалості є магія. Я не завжди сильна. Але вмію вставати навіть тоді, коли тіло шепоче «здавайся». Я іноді ламаюсь — але з кожного уламка себе створюю заново, нову.💃 Цей пост — не тільки про мене. Це про кожну, хто зараз на шляху. Хто шукає себе, хто хоче згадати, зрозуміти, яка вона насправді.😍 Подивись на себе очима свого серця.🩷 Там усе вже є. Там любов. Там краса. Там ти.🌈 Якщо тобі зараз складно, і ти шукаєш себе, ти нерозумієш чого хочеш від життя, руки опустились, є якийсь біль він не дає рухатися пече, стискає серце, куди гірше у тебе складні стосунки з собою і навколо, часті хвороби, панічні атаки, тривоги ...😔 Напиши мені в ПП, і я допоможу тобі навчитися слухати своє 💓, чути власні потреби і реалізовувати їх, пройду весь цей чудовий шлях з тобою і буду поряд 🫶 Звільни своє серце і відчуй справжню свободу, дихай вільно, бути собою — це справжній дар, бути чесним з собою — це найвища насолода душі 🕊️ #soul #soulmate #интроверт #психологияличности #трансформація #психологияотношений #думкисловадії #коучинг #любовь #духовність #Рефлексія #Дзен #серце #самоцінність #ЖиттяВМоменті #Самовдосконалення #live #жіночність #психологія #самовираження #терапія #стоїцизм #філософія #пробуждение #мотивація #Памятайте_про_себе #запискипсихолога #мислення #мудрість #сила

#думки

#думки