ЧОМУ ДИТИНА БРЕШЕ? Брехня завжди має під собою конкретні причини, і мотиви систематичної брехні можуть бути різними. Страх бути покараним за брехню. Дитина боїться покарання за провину, тому простіше збрехати. Якщо батьки погрожують дитині покаранням за незроблені вчасно уроки, непрочитану книжку, неприбрані перед сном іграшки тощо, дитина скоріш за все збреше, аніж скаже правду. При цьому вона може машинально збрехати навіть тоді, коли у батьків є можливість перевірити результат. Наприклад, дитина залишила безлад в кімнаті, але сказала, що прибрала іграшки, хоча батьки можуть спокійно це перевірити. В такому випадку страх покарання за безлад бере верх над страхом брехні. 🔹️Бажання самоствердження. Якщо дитина постійно бреше, що мешкає у великій квартирі, або у всіх членів родини є власний автомобіль, або що її тато бізнесмен, коли насправді він сантехнік, скоріш за все дитину хвилює її соціальний статус. Батькам необхідно з’ясувати, у чому причина цього занепокоєння: над її родиною насміхаються однолітки, принижують її, обзивають? Чи не беруть до компанії, тому що вона не дотягує за соціальним статусом? Бажання бути на одному рівні з однолітками штовхає дітей на брехню. 🔹️Дурний приклад. Часто складаються ситуації, коли батьки брешуть при дітях, а потім дивуються, що їхня дитина робить так само. Дитина росте в сім’ї – і все, що відбувається в родині, сприймає як модель поведінки. Немає сенсу сварити її за брехню, якщо батьки в неї на очах брешуть один одному або іншим. 🔹️Конфлікти в родині. Діти бачать і чують більше, ніж здається батькам, але самі вони часто не бувають почутими. Якщо в родині складний період або постійна напружена обстановка, це відображається на психологічному стані дітей. Не обов’язково битися в істериці, щоб показати власні емоції. В хід йдуть способи серйозніші. #дитячийпсихолог #дитячапчихологія #розвитокдітей #розвитокдитини #чомудитинабреше

ЧОМУ ДИТИНА БРЕШЕ? Брехня завжди має під собою конкретні причини, і мотиви систематичної брехні можуть бути різними. Страх бути покараним за брехню. Дитина боїться покарання за провину, тому простіше збрехати. Якщо батьки погрожують дитині покаранням за незроблені вчасно уроки, непрочитану книжку, неприбрані перед сном іграшки тощо, дитина скоріш за все збреше, аніж скаже правду. При цьому вона може машинально збрехати навіть тоді, коли у батьків є можливість перевірити результат. Наприклад, дитина залишила безлад в кімнаті, але сказала, що прибрала іграшки, хоча батьки можуть спокійно це перевірити. В такому випадку страх покарання за безлад бере верх над страхом брехні. 🔹️Бажання самоствердження. Якщо дитина постійно бреше, що мешкає у великій квартирі, або у всіх членів родини є власний автомобіль, або що її тато бізнесмен, коли насправді він сантехнік, скоріш за все дитину хвилює її соціальний статус. Батькам необхідно з’ясувати, у чому причина цього занепокоєння: над її родиною насміхаються однолітки, принижують її, обзивають? Чи не беруть до компанії, тому що вона не дотягує за соціальним статусом? Бажання бути на одному рівні з однолітками штовхає дітей на брехню. 🔹️Дурний приклад. Часто складаються ситуації, коли батьки брешуть при дітях, а потім дивуються, що їхня дитина робить так само. Дитина росте в сім’ї – і все, що відбувається в родині, сприймає як модель поведінки. Немає сенсу сварити її за брехню, якщо батьки в неї на очах брешуть один одному або іншим. 🔹️Конфлікти в родині. Діти бачать і чують більше, ніж здається батькам, але самі вони часто не бувають почутими. Якщо в родині складний період або постійна напружена обстановка, це відображається на психологічному стані дітей. Не обов’язково битися в істериці, щоб показати власні емоції. В хід йдуть способи серйозніші. #дитячийпсихолог #дитячапчихологія #розвитокдітей #розвитокдитини #чомудитинабреше

ЕТАПИ ФОРМУВАННЯ ПРИВ'ЯЗАНОСТІ У ДИТИНИ: ЩО ПОТРІБНО ЗНАТИ БАТЬКАМ. Прив’язаність – це основа для емоційного розвитку дитини, її почуття безпеки та довіри до світу. Формується вона поступово, проходячи кілька важливих етапів. 🍼 1. Від народження до 2 місяців: довіра до всіх У цей період дитина ще не відрізняє своїх від чужих. Вона реагує на турботу будь-якої людини, яка забезпечує її потреби: годує, заспокоює, тримає на руках. 👶 2. Від 2 до 7 місяців: вибіркове спілкування Дитина починає розпізнавати близьких. Вона частіше посміхається батькам і чекає від них уваги. Саме в цей період закладається основа майбутньої прив’язаності. 👫 3. Від 7 до 24 місяців: сильна прив’язаність Малюк чітко віддає перевагу одному чи кільком значущим дорослим (часто це мама або тато). Він може боятися незнайомців або засмучуватись, коли близькі відходять. 🌱 4. Від 2 років і старше: співпраця Дитина розуміє, що батьки можуть відходити, але вони завжди повертаються. З’являється здатність до більш складної взаємодії та співпраці. 🔑 Як підтримати здорову прив’язаність? Будьте емоційно доступними для дитини. Відповідайте на її потреби вчасно і з турботою. Створюйте атмосферу безпеки й довіри. Проявляйте любов через обійми, слова підтримки та увагу. Безпечна прив’язаність допомагає дитині розвиватися впевненою у собі особистістю. Пам’ятайте, що ваша любов і турбота – найважливіший фундамент для цього процесу! 🌸Поділіться своїм досвідом: як ви підтримуєте близький зв’язок із вашою дитиною?🌸⬇️ #дитячийпсихолог #дитячапчихологія #розвитокдитини #раннійрозвиток #раннійрозвитокдитини

ЯК ПОЧАТИ ГОВОРИТИ З ДІТЬМИ ПРО СЕКС? Від того, наскільки батьки готові спілкуватися на «незручні» теми, багато в чому залежить ставлення дитини до власного тіла. Коли ми табуюємо сексуальність або на будь-яке згадування статевих органів видаємо надто бурну реакцію, то насправді ще більше підігріваємо цікавість дітей до нових, невідомих слів та процесів. А потрібно навпаки – задовільнити цікавість дитини, сказавши приблизно наступне: «Тобі це цікаво? Що ти хочеш про це дізнатися? Я спробую відповісти». ❗️В першу чергу батькам необхідно зняти власні табу з теми сексуальності: правильно називати статеві органи, спокійно відповідати на запитання дітей про секс (так, навіть на ті, від яких червоніють вуха), пояснювати фізіологічні процеси, які відбуваються з тілом дитини, яка дорослішає. Ці знання необхідні нашим дітям! Щоб коли у дочки почнеться перша менструація, вона не подумала, що смертельно хвора. І щоб син, прокинувшись від першої ерекції, не ховався сором’язливо під ковдрою. Ставлення до свого тіла і сексуальності – це те, що закладається в дитинстві і слугує вірним щитом від проблем із сексом, аб’юзивних стосунків і вірогідності насилля у майбутньому. А в вашій родині говорити про секс – нормально?👌 Чи ця тема під забороною?🚫 Діліться в коментарях⬇️ #розвитокдитини #дитячапчихологія #якговоритиздітьмипросекс

ЕТАПИ ФОРМУВАННЯ ПРИВ'ЯЗАНОСТІ У ДИТИНИ: ЩО ПОТРІБНО ЗНАТИ БАТЬКАМ. Прив’язаність – це основа для емоційного розвитку дитини, її почуття безпеки та довіри до світу. Формується вона поступово, проходячи кілька важливих етапів. 🍼 1. Від народження до 2 місяців: довіра до всіх У цей період дитина ще не відрізняє своїх від чужих. Вона реагує на турботу будь-якої людини, яка забезпечує її потреби: годує, заспокоює, тримає на руках. 👶 2. Від 2 до 7 місяців: вибіркове спілкування Дитина починає розпізнавати близьких. Вона частіше посміхається батькам і чекає від них уваги. Саме в цей період закладається основа майбутньої прив’язаності. 👫 3. Від 7 до 24 місяців: сильна прив’язаність Малюк чітко віддає перевагу одному чи кільком значущим дорослим (часто це мама або тато). Він може боятися незнайомців або засмучуватись, коли близькі відходять. 🌱 4. Від 2 років і старше: співпраця Дитина розуміє, що батьки можуть відходити, але вони завжди повертаються. З’являється здатність до більш складної взаємодії та співпраці. 🔑 Як підтримати здорову прив’язаність? Будьте емоційно доступними для дитини. Відповідайте на її потреби вчасно і з турботою. Створюйте атмосферу безпеки й довіри. Проявляйте любов через обійми, слова підтримки та увагу. Безпечна прив’язаність допомагає дитині розвиватися впевненою у собі особистістю. Пам’ятайте, що ваша любов і турбота – найважливіший фундамент для цього процесу! 🌸Поділіться своїм досвідом: як ви підтримуєте близький зв’язок із вашою дитиною?🌸⬇️ #дитячийпсихолог #дитячапчихологія #розвитокдитини #раннійрозвиток #раннійрозвитокдитини

Три гри, які допоможуть зробити вашу дитину добрішою та більш вдячною, а значить і щасливішою. #терапевтичніігри #терапевтичнівправи #розвитокдітей #розвитокдитини #дитячапчихологія #дитячийпсихолог

ЯК ЗРОЗУМІТИ, ЩО ДИТИНА СТРАЖДАЄ ВІД ТРИВОЖНОСТІ? Тривожність у дітей - це не просто "вікове", і ігнорувати її не можна. Іноді проблема прихована у вихованні, іноді - у власних особливостях дитини. Давайте розберемося, які є ознаки тривожності та на що слід звернути увагу. 😣 Не може довго працювати, не втомлюючись. 😣 Складно сконцентруватися на чомусь. 😣 Будь-яке завдання викликає зайве занепокоєння. 😣  Під час виконання завдання дитина дуже напружена, скута. 😣 Ніяковіє частіше за інших. 😣 Часто говорить про напружені ситуації. 😣 Як правило, може зашарітися в незнайомій  ситуації. 😣 Жаліється, що сняться страшні сни. 😣 Руки зазвичай холодні і вологі. 😣 Нерідко буває розлад шлунку. 😣 Не має гарного апетиту. 😣 Спить неспокійно, засинає зі складнощами. 😣 Полохлива, багато чого викликає страх. 😣 Зазвичай неспокійна, легко засмучується. 😣 Часто не може стримати сліз. 😣 Погано переносить очікування. 😣 Не любить братися за нову справу. 😣 Не впевнена в собі і власних силах. 😣 Боїться стикатися з труднощами. 😣 Сильно пітніє, коли хвилюється. Більшість сучасних батьків вже відмовилися від фізичного насилля, але емоційне все ще процвітає. Звісно, зазвичай, це відбувається ненавмисно - просто сказані зопалу фрази. Але необмірковані слова травмують, впливають на самооцінку та психологічний розвиток дитини, можуть відкриватися ехом впродовж всього життя. #тривожність #ознакитривожностіудітей #дитячийпсихолог #дитячапчихологія #розвитокдітей #розвитокдитини #дитячийрозвиток