На фронті загинув захисник із Макарова Дмитро Касьянов 🕊 10 жовтня 2026 року під час виконання бойового завдання на Ізюмському напрямку загинув мешканець Макарова, солдат військової частини А0222 Дмитро Касьянов. Захисник народився 6 січня 1976 року в Слов’янську. У липні 2022 року переїхав до Макарова, а вже в жовтні того ж року став на захист України. Дмитро служив номером обслуги гранатометного взводу. Прощання з Героєм відбудеться завтра, 19 жовтня, у Макарові: • 10:30 — траурний кортеж прослідує вул. Богдана Хмельницького та Тараса Шевченка; • 10:40 — прощання біля будинку воїна на вул. Тараса Шевченка; • 11:00 — чин прощання на площі біля пам'ятника Т. Шевченку; • 11:30 — кортеж прослідує вул. Димитрія Ростовського до кладовища. Похоронять військового на Алеї Слави в Макарові. Мешканців громади просять утворити «живий коридор», щоб віддати шану та провести Героя в останню путь. Вічна пам’ять і слава Захиснику! #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news #жертви_війни

«Через двері я вже вийти не могла — вистрибнула через вікно», — розповідає киянка Оксана після влучання «Шахеда» в її будинокЖінка намагалася самостійно гасити пожежу вогнегасником, але через сильний дим почала задихатися. На допомогу прибігли сусіди, а водії, які проїжджали повз, теж зупинялися й приносили свої вогнегасники.ДСНС вдалося зупинити поширення вогню. Будинок серйозно пошкоджений, але Оксана каже: «Є люди, кому сьогодні набагато гірше».

КОЖЕН ЖИТЬ ХОТІВ Знову, людоньки, в нас пекло́, Знову ворог б'є, Знов ударів по столиці Вбивця завдає. Все горить, усе палає, Все у нас в диму́, І кінця цьому́ не має… Що сказать й кому? А нема ні в кого діла До біди у нас, Вбивча зброя прилетіла У нічний цей час. Прилетіла вбивча зброя, Вбила в нас людей, Додало́ся сліз і горя, Додало́сь смертей. Знов влучання у будинки, Знову все горить, Ворог знов у поєдинку. Хто мав довго жить. Хтось в вогні пала в домівці, Хтось уже згорів, Ко́гось вбили у автівці… Кожен жить хотів. І таке у нас щоночі: Гасять сві́чі нам. Це не сни, як поторочі… То за що це нам? 01.08.2026 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2026 ID: 1066788

Під Одесою після влучання «Шахеда» палає супермаркет «Таврія В»: в небо піднявся густий стовп диму У будівлі могло бути багато людей. Інформація щодо постраждалих буде відома згодом.

🙌 Ще дві українки вийшли до основної сітки Чемпіонату Європи з настільного тенісу! 🔚 Підійшов до завершення другий змагальний день континентальної першості в Любляні 🇸🇮, де свої матчі провели і представники України. ✅️ Двома впевненими перемогами завершили для себе кваліфікацію Соломія Яремчук (Братейко) та Анастасія Димитренко. Яремчук перемогла литовку Ючнайте 🇱🇹 (11-3, 11-4, 11-6), а Анастасія Димитренко - одну з молодих надій збірної Румунії Бʼянку Мей Росу 🇷🇴 (11-9, 11-8, 12-10). Завдяки цьому вони обидві вийшли до 1/32 фіналу, де вже сьогодні разом з Маргаритою Песоцькою та Веронікою Матюніною проведуть свої матчі основного турніру. 🥲 На жаль, завершився Чемпіонат Європи для обох наших пар: Димитренко/Гребенюк поступилися першим сіяним Роблесу/Сяо 🇪🇸 (11-6, 11-4, 8-11, 11-4), а Димитренко/Матюніна - шведкам Кальберг/Берганд 🇸🇪 (11-7, 11-8, 11-7). #спорт @sports @всіх #Український_спорт #Ukrainian_sport #спорт_sports #brovarysport @brovarysport @читачі @топові_прихильники ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport

ЛЕТИТЬ Летять ракети-поторочі, Несуть біду і, звісно, смерть. Горять будинки серед ночі, І чорний дим, неначе твердь. Летять бляшанки понад нами, Лунають вибухи страшні, Летять з болючими слідами І вісті чуємо сумні. Летять, мов зграя чорних круків, Несуть загрозу і біду. Лишають смерть у вирі звуків, І кров, і попіл на сліду. Летять бляшанки із болота, І небо крається від них. За ними – смерть, журба, скорбота, І чорний слід доріг страшних. Летять смертельні вражі кварти, З зарядом вбивчим на крилі, На жаль, як бачим – це не жарти, Стирають все з лиця землі. Летить убивча вража сила, Одна за одною летить, Артіль убивчу в нас відкрила, Й ніхто не взявсь її закрить. 12.10.2026 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2026

ВОВЧІ ПЛАНИ Горять будинки, все палає, І плавиться від жару сталь. І дим густий все накриває. А в душах – страх, і біль, й печаль. Горять будівлі, школи, ха́ти, І чорний попіл – замість мрій. Летять ударів завдавати, І не один, а й ці́лий рій. І знову плани у них вовчі, І знову бреше їхній цар. А світ все дивиться, та мовчки, На весь убивчий цей кошмар. «Усе за планом!» — знову чути, Та план давно уже в багні. Бо можна правду загорнути, Та не сховати злочин… ні! Зробив в нас згарище і пустки, Скрізь попіл, кров, сліди біди. Ще й пов'язав нам чорні ху́стки І кров пролив замість води. Та не мовчить сама руїна, Вона ввібрала в пам'ять все. І кожна скривджена людина Свій біль роками пронесе. І знову бункер, знов промови, І знову вигаданий рай. А понад нами – чорні сови, І знову чути: «Убивай!» Не бачить він людського болю, Не чує крику матерів. Для нього кров – частина «волі»… Цілком убивця озвірів. 13.10.2026 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2026 ID: 1070397

ЛЕТИТЬ Летять ракети-поторочі, Несуть біду і, звісно, смерть. Горять будинки серед ночі, І чорний дим, неначе твердь. Летять бляшанки понад нами, Лунають вибухи страшні, Летять з болючими слідами І вісті чуємо сумні. Летять, мов зграя чорних круків, Несуть загрозу і біду. Лишають смерть у вирі звуків, І кров, і попіл на сліду. Летять бляшанки із болота, І небо крається від них. За ними – смерть, журба, скорбота, І чорний слід доріг страшних. Летять смертельні вражі кварти, З зарядом вбивчим на крилі, На жаль, як бачим – це не жарти, Стирають все з лиця землі. Летить убивча вража сила, Одна за одною летить, Артіль убивчу в нас відкрила, Й ніхто не взявсь її закрить. 12.10.2026 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2026

Жахлива пожежа в Павлограді внаслідок атаки, палає адмінбудівля. У Рівному теж здіймається дим після атаки БпЛА.

ДВАНАДЦЯТЬ ГОДИН БЕЗ ВІДБОЮ Дванадцять годин як відбою нема І не знаєм коли ж бо він буде, Сурмить стільки часу тривожно сурма, У страху́ залишаються люди. Загроза підвищена кожную мить, Бо тривога у нас не вщухає, Убивче сміття із болота летить Й всюди мирних людей убиває. Напруга страшна, не минає нас страх, Й невідомо коли ж бо поли́шить. У світі не бачать таке навіть в снах… Споглядання своє́ десь запишуть. В нас кропиться кров'ю усюди земля, І домівки усюди палають, А дим і вогонь навіть видно здаля… То на що ж бо у світі чекають? Ридання і плач, всюди сльо́зи і крик, Ми змінити нічо́го не в силі. І біль, що у серце наза́вжди проник, Все прино́сить лиш втіху всій гнилі. Дванадцять годин… Не година й не дві, Всі дванадцять годин у напрузі. Бляшанки летять все нові́ і нові́… Ми в такому смертельному крузі. 30.09.2026 р. ©Королева гір Клавдія Дмитрів,2026 ID: 1069738