• Начальник відділу психологічної підтримки Мінветеранів Ольга Еверт перед звільненням задекларувала статки, що викликають дисонанс: при річній зарплаті в 1 млн грн чиновниця володіє золотом і діамантами на 4 млн грн, кросовером LEXUS RX 200t та вражаючою готівкою у 200 тис. доларів.
    🤷‍♂️Схоже, пані Ольга так ефективно надавала психологічну підтримку, що сама потребувала лише «золотої терапії» та діамантового спокою.
    #чиновники #копупція #збагачення #декларація
    1
    /
    Начальник відділу психологічної підтримки Мінветеранів Ольга Еверт перед звільненням задекларувала статки, що викликають дисонанс: при річній зарплаті в 1 млн грн чиновниця володіє золотом і діамантами на 4 млн грн, кросовером LEXUS RX 200t та вражаючою готівкою у 200 тис. доларів. 🤷‍♂️Схоже, пані Ольга так ефективно надавала психологічну підтримку, що сама потребувала лише «золотої терапії» та діамантового спокою. #чиновники #копупція #збагачення #декларація 1 /
    96переглядів
  • БЕРДЯНСЬКУ СУДДЮ ЛАРИСУ БОГОМОЛОВУ, ЯКУ ЗВИНУВАЧУЮТЬ У ДЕРЖЗРАДІ, ВИПУСТИЛИ ПІД ЗАСТАВУ
    До цього вона багаторазово ігнорувала судові засідання
    Богомолова провела під вартою близько 2,5 років. Зараз жінку випустили під заставу, точна сума якої невідома. Суд розглядає справу Богомолової в закритому засіданні. Про це «Бердянськ 24» дізнався з ухвали Хортицького районного суду Запоріжжя.
    Раніше Богомолова не з’явилася на кілька судових засідань начебто через хворобу. Утім директор клініки, в якій у жінки укладена декларація з сімейним лікарем, підтвердив, що Богомолова за станом здоровʼя може брати участь у засіданнях. За неявки до суду її оштрафували на 3028 гривень.
    За даними СБУ, Богомолову завербували російські спецслужби у перші дні повномасштабного вторгнення, коли вона ще перебувала в Бердянську та працювала у місцевому суді. Богомолова начебто поінформувала окупантів про переміщення бійців «Азову» з Маріуполя до Мангуша. За версією слідства, саме за наводкою Богомолової росіяни вбили трьох українських військових. Також вона доповідала співробітнику ФСБ про настрої в суді. За його завданням, Богомолова намагалася позитивно налаштувати колег до росії.
    Вона виїхала з окупації в листопаді 2022 та стала головою суду в Полтаві. В травні 2023 року її взяли під варту за підозрою в державній зраді. Ларисі Богомоловій загрожує позбавлення волі на 15 років або довічно.
    https://t.me/brd24_official

    https://t.me/Ukraineaboveallelse
    БЕРДЯНСЬКУ СУДДЮ ЛАРИСУ БОГОМОЛОВУ, ЯКУ ЗВИНУВАЧУЮТЬ У ДЕРЖЗРАДІ, ВИПУСТИЛИ ПІД ЗАСТАВУ До цього вона багаторазово ігнорувала судові засідання Богомолова провела під вартою близько 2,5 років. Зараз жінку випустили під заставу, точна сума якої невідома. Суд розглядає справу Богомолової в закритому засіданні. Про це «Бердянськ 24» дізнався з ухвали Хортицького районного суду Запоріжжя. Раніше Богомолова не з’явилася на кілька судових засідань начебто через хворобу. Утім директор клініки, в якій у жінки укладена декларація з сімейним лікарем, підтвердив, що Богомолова за станом здоровʼя може брати участь у засіданнях. За неявки до суду її оштрафували на 3028 гривень. За даними СБУ, Богомолову завербували російські спецслужби у перші дні повномасштабного вторгнення, коли вона ще перебувала в Бердянську та працювала у місцевому суді. Богомолова начебто поінформувала окупантів про переміщення бійців «Азову» з Маріуполя до Мангуша. За версією слідства, саме за наводкою Богомолової росіяни вбили трьох українських військових. Також вона доповідала співробітнику ФСБ про настрої в суді. За його завданням, Богомолова намагалася позитивно налаштувати колег до росії. Вона виїхала з окупації в листопаді 2022 та стала головою суду в Полтаві. В травні 2023 року її взяли під варту за підозрою в державній зраді. Ларисі Богомоловій загрожує позбавлення волі на 15 років або довічно. https://t.me/brd24_official https://t.me/Ukraineaboveallelse
    140переглядів
  • #історія #події
    21 грудня 1991 року в історії закарбувалося як день, коли величезна тоталітарна імперія офіційно стала минулим. В Алма-Аті лідери 11 колишніх радянських республік, включаючи Україну, підписали декларацію, яка поставила фінальну крапку в існуванні СРСР та оголосила про створення Співдружності Незалежних Держав (СНД) ✍️.

    Для України цей документ мав стратегічне значення. Після грудневого референдуму, де українці масово підтримали Незалежність, Алма-Атинська декларація стала міжнародним підтвердженням того, що Радянський Союз припинив існування як суб'єкт міжнародного права та геополітична реальність. Країни визнали територіальну цілісність одна одної та непорушність існуючих кордонів 🗺️.

    Підписання декларації фактично змусило Михайла Горбачова піти у відставку з посади президента держави, якої вже не існувало. Це був складний момент переходу, коли світ з тривогою та надією спостерігав за народженням нових незалежних держав. Україна тоді чітко заявила про своє бажання будувати демократичне майбутнє, вільне від імперських кайданів 🕊️.
    Алма-Атинська зустріч стала дипломатичним завершенням епохи «холодної війни» на теренах колишнього союзу. Вона відкрила двері для повноцінного визнання України світовою спільнотою та початку нашого самостійного шляху в глобальній політиці 🇺🇦.
    #історія #події 21 грудня 1991 року в історії закарбувалося як день, коли величезна тоталітарна імперія офіційно стала минулим. В Алма-Аті лідери 11 колишніх радянських республік, включаючи Україну, підписали декларацію, яка поставила фінальну крапку в існуванні СРСР та оголосила про створення Співдружності Незалежних Держав (СНД) ✍️. Для України цей документ мав стратегічне значення. Після грудневого референдуму, де українці масово підтримали Незалежність, Алма-Атинська декларація стала міжнародним підтвердженням того, що Радянський Союз припинив існування як суб'єкт міжнародного права та геополітична реальність. Країни визнали територіальну цілісність одна одної та непорушність існуючих кордонів 🗺️. Підписання декларації фактично змусило Михайла Горбачова піти у відставку з посади президента держави, якої вже не існувало. Це був складний момент переходу, коли світ з тривогою та надією спостерігав за народженням нових незалежних держав. Україна тоді чітко заявила про своє бажання будувати демократичне майбутнє, вільне від імперських кайданів 🕊️. Алма-Атинська зустріч стала дипломатичним завершенням епохи «холодної війни» на теренах колишнього союзу. Вона відкрила двері для повноцінного визнання України світовою спільнотою та початку нашого самостійного шляху в глобальній політиці 🇺🇦.
    Like
    1
    235переглядів
  • #історія #події
    📜 17 ГРУДНЯ 1917: ПОЧАТОК БІЛЬШОВИЦЬКОЇ АГРЕСІЇ ПРОТИ УНР.
    Подія, що відбулася 17 (за новим стилем 30) грудня 1917 року, стала переломною точкою в історії української державності, перетворивши політичне суперництво між Києвом та Петроградом на відкрите військове протистояння.

    Суть і передумови Ультиматуму

    Після Жовтневого перевороту в Росії (листопад 1917 р.) та проголошення III Універсалом Центральної Ради утворення Української Народної Республіки (УНР), більшовицький уряд на чолі з В. Леніним опинився перед складним вибором. Він не міг ігнорувати проголошення незалежності, але й не хотів втрачати контроль над стратегічно важливою Україною.
    Більшовики вирішили скористатися тактикою «визнання-провокації», втіленою у документі, що відомий як «Маніфест до українського народу з ультимативними вимогами до Української Ради».

    Головні пункти Ультиматуму:
    Формальне визнання: Раднарком (більшовицький уряд) на словах визнав УНР та її право на повне самовизначення, аж до відокремлення.
    Звинувачення: Більшовики звинуватили Центральну Раду у «двозначній, ворожій політиці» щодо радянської влади, прикриваючись антибільшовицькими настроями військових частин.
    Головна вимога (Ультиматум): Негайно припинити роззброєння частин Червоної гвардії та більшовизованих солдатів у своїх частинах (особливо на Південно-Західному фронті), що дислокувалися на території України.
    Свобода пересування: Вимагалося надати безперешкодний пропуск більшовицьких військ через територію України на Південний фронт для боротьби з білогвардійцями, зокрема з генералом Каледіним.
    Наслідки відмови: У разі відмови Раднарком погрожував вважати Центральну Раду в стані відкритої війни проти радянської Росії.

    Реакція Центральної Ради

    Ультиматум був продиктований не бажанням мирного співіснування, а прагненням забезпечити більшовикам плацдарм для встановлення влади в Україні. Він вимагав від УНР, по суті, добровільно відмовитися від суверенітету на своїй території та дозволити більшовицьким силам зміцнити позиції.
    Український уряд — Генеральний Секретаріат — рішуче відкинув ультиматум.

    Відповідь УНР:
    18 (31) грудня 1917 року Центральна Рада офіційно відповіла на Ультиматум.
    Відмова від роззброєння: Відкинуто вимогу не роззброювати ворожі частини. Генеральний Секретаріат підкреслив, що його дії спрямовані на захист власної території від анархії та підтримку порядку.
    Звинувачення більшовикам: У відповіді зазначено, що саме більшовицькі війська самі порушують територію УНР та провокують конфлікти, а тому УНР має право захищатися.

    Декларація війни: Відмова виконати ультимативні вимоги була негайно використана Раднаркомом. Вже наступного дня, 18 грудня (31 грудня) 1917 року, більшовицькі війська, які вже були сконцентровані на кордоні та всередині України, почали відкриту агресію.
    Наслідки
    17 грудня 1917 року фактично поклало край нетривкому миру та ілюзіям щодо можливості мирного співіснування з більшовицькою Росією.

    Початок Війни: Розпочалася перша українсько-радянська війна (1917–1918). Більшовицькі війська під командуванням Володимира Антонова-Овсієнка почали наступ на Харків, який став першою столицею маріонеткового радянського уряду України.
    Проголошення Незалежності: Агресія більшовиків остаточно переконала керівництво УНР у необхідності повного відокремлення. Це стало однією з головних причин для проголошення IV Універсалом Центральної Ради (січень 1918 р.) повної державної незалежності УНР.

    Окупація: Менш ніж за місяць після ультиматуму, у січні 1918 року, більшовицькі війська захопили Київ.
    Цей документ став цинічним прикладом того, як формальне «визнання» права на самовизначення було використано як юридичний привід для військової агресії та встановлення контролю над сусідньою державою.
    #історія #події 📜 17 ГРУДНЯ 1917: ПОЧАТОК БІЛЬШОВИЦЬКОЇ АГРЕСІЇ ПРОТИ УНР. Подія, що відбулася 17 (за новим стилем 30) грудня 1917 року, стала переломною точкою в історії української державності, перетворивши політичне суперництво між Києвом та Петроградом на відкрите військове протистояння. Суть і передумови Ультиматуму Після Жовтневого перевороту в Росії (листопад 1917 р.) та проголошення III Універсалом Центральної Ради утворення Української Народної Республіки (УНР), більшовицький уряд на чолі з В. Леніним опинився перед складним вибором. Він не міг ігнорувати проголошення незалежності, але й не хотів втрачати контроль над стратегічно важливою Україною. Більшовики вирішили скористатися тактикою «визнання-провокації», втіленою у документі, що відомий як «Маніфест до українського народу з ультимативними вимогами до Української Ради». Головні пункти Ультиматуму: Формальне визнання: Раднарком (більшовицький уряд) на словах визнав УНР та її право на повне самовизначення, аж до відокремлення. Звинувачення: Більшовики звинуватили Центральну Раду у «двозначній, ворожій політиці» щодо радянської влади, прикриваючись антибільшовицькими настроями військових частин. Головна вимога (Ультиматум): Негайно припинити роззброєння частин Червоної гвардії та більшовизованих солдатів у своїх частинах (особливо на Південно-Західному фронті), що дислокувалися на території України. Свобода пересування: Вимагалося надати безперешкодний пропуск більшовицьких військ через територію України на Південний фронт для боротьби з білогвардійцями, зокрема з генералом Каледіним. Наслідки відмови: У разі відмови Раднарком погрожував вважати Центральну Раду в стані відкритої війни проти радянської Росії. Реакція Центральної Ради Ультиматум був продиктований не бажанням мирного співіснування, а прагненням забезпечити більшовикам плацдарм для встановлення влади в Україні. Він вимагав від УНР, по суті, добровільно відмовитися від суверенітету на своїй території та дозволити більшовицьким силам зміцнити позиції. Український уряд — Генеральний Секретаріат — рішуче відкинув ультиматум. Відповідь УНР: 18 (31) грудня 1917 року Центральна Рада офіційно відповіла на Ультиматум. Відмова від роззброєння: Відкинуто вимогу не роззброювати ворожі частини. Генеральний Секретаріат підкреслив, що його дії спрямовані на захист власної території від анархії та підтримку порядку. Звинувачення більшовикам: У відповіді зазначено, що саме більшовицькі війська самі порушують територію УНР та провокують конфлікти, а тому УНР має право захищатися. Декларація війни: Відмова виконати ультимативні вимоги була негайно використана Раднаркомом. Вже наступного дня, 18 грудня (31 грудня) 1917 року, більшовицькі війська, які вже були сконцентровані на кордоні та всередині України, почали відкриту агресію. Наслідки 17 грудня 1917 року фактично поклало край нетривкому миру та ілюзіям щодо можливості мирного співіснування з більшовицькою Росією. Початок Війни: Розпочалася перша українсько-радянська війна (1917–1918). Більшовицькі війська під командуванням Володимира Антонова-Овсієнка почали наступ на Харків, який став першою столицею маріонеткового радянського уряду України. Проголошення Незалежності: Агресія більшовиків остаточно переконала керівництво УНР у необхідності повного відокремлення. Це стало однією з головних причин для проголошення IV Універсалом Центральної Ради (січень 1918 р.) повної державної незалежності УНР. Окупація: Менш ніж за місяць після ультиматуму, у січні 1918 року, більшовицькі війська захопили Київ. Цей документ став цинічним прикладом того, як формальне «визнання» права на самовизначення було використано як юридичний привід для військової агресії та встановлення контролю над сусідньою державою.
    Like
    1
    554переглядів
  • Шуляк і Устінова: чим запам’ятались голови фракцій і чому їх хочуть змінити до Нового року

    Кінець року у Верховній Раді проходить під знаком кадрових ротацій — одразу дві очільниці фракцій опинились у зоні ризику.

    Голова фракції «Голос» Олександра Устінова запам’яталась не гучними реформами, а правкою до бюджету, яка втричі збільшує виплати самим нардепам — майже до 200 тис. грн на місяць уже з 1 січня. На цьому тлі вона задекларувала будинок у США вартістю майже 15 млн грн та іпотеку на 30 років. При цьому доходи чоловіка в деклараціях не розкриваються, а родина має ще одну нерухомість у Штатах. Усередині фракції це викликає дедалі більше роздратування.

    У «Слузі народу» ситуація інша, але симптоми схожі. Повноваження Олени Шуляк спливають у грудні, і партія готує з’їзд для зміни керівництва. Проблема в тому, що значна частина депутатів дізнається про нього постфактум, а сама партійна структура фактично паралізована: регіони не працюють, внутрішнього життя майже немає. У фракції вже говорять про формальний характер рішень і майбутній ребрендинг.

    Обидві історії — про кризу довіри, коли посади ще є, а політичного ресурсу вже майже немає.
    #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини #кримінал #корупція
    Шуляк і Устінова: чим запам’ятались голови фракцій і чому їх хочуть змінити до Нового року Кінець року у Верховній Раді проходить під знаком кадрових ротацій — одразу дві очільниці фракцій опинились у зоні ризику. Голова фракції «Голос» Олександра Устінова запам’яталась не гучними реформами, а правкою до бюджету, яка втричі збільшує виплати самим нардепам — майже до 200 тис. грн на місяць уже з 1 січня. На цьому тлі вона задекларувала будинок у США вартістю майже 15 млн грн та іпотеку на 30 років. При цьому доходи чоловіка в деклараціях не розкриваються, а родина має ще одну нерухомість у Штатах. Усередині фракції це викликає дедалі більше роздратування. У «Слузі народу» ситуація інша, але симптоми схожі. Повноваження Олени Шуляк спливають у грудні, і партія готує з’їзд для зміни керівництва. Проблема в тому, що значна частина депутатів дізнається про нього постфактум, а сама партійна структура фактично паралізована: регіони не працюють, внутрішнього життя майже немає. У фракції вже говорять про формальний характер рішень і майбутній ребрендинг. Обидві історії — про кризу довіри, коли посади ще є, а політичного ресурсу вже майже немає. #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини #кримінал #корупція
    275переглядів
  • Ірина Мудра, яку розглядають на посаду міністра юстиції, за останні пів року з’являлася на публіці в одязі та прикрасах орієнтовною вартістю понад $70 тис.

    ⭕️Про це пишуть ЗМІ з посиланням на підрахунки таблоїда, який проаналізував близько десятка її виходів у світ. У кадрі — люксові бренди Dior, Gucci, Bvlgari. Раніше журналісти також фіксували у чиновниці годинник Audemars Piguet Royal Oak (€25 тис.) та підвіску Bvlgari B.Zero1 за понад €3,7 тис.
    Водночас у деклараціях за 2022–2024 роки більшість цих коштовностей не зазначені. Для порівняння: зарплата Мудрої за 2024 рік — 806 тис. грн, що менше за орієнтовну вартість зафіксованих аксесуарів.
    #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини #кримінал #корупція
    Ірина Мудра, яку розглядають на посаду міністра юстиції, за останні пів року з’являлася на публіці в одязі та прикрасах орієнтовною вартістю понад $70 тис. ⭕️Про це пишуть ЗМІ з посиланням на підрахунки таблоїда, який проаналізував близько десятка її виходів у світ. У кадрі — люксові бренди Dior, Gucci, Bvlgari. Раніше журналісти також фіксували у чиновниці годинник Audemars Piguet Royal Oak (€25 тис.) та підвіску Bvlgari B.Zero1 за понад €3,7 тис. Водночас у деклараціях за 2022–2024 роки більшість цих коштовностей не зазначені. Для порівняння: зарплата Мудрої за 2024 рік — 806 тис. грн, що менше за орієнтовну вартість зафіксованих аксесуарів. #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини #кримінал #корупція
    364переглядів
  • #дати #свята
    🐾 Голос за безмовних: Міжнародний день захисту прав тварин.
    Сьогодні, 10 грудня, поруч із Днем прав людини, світ відзначає Міжнародний день захисту прав тварин (International Animal Rights Day). Це важлива дата, яка підкреслює, що етичні принципи справедливості та гуманності мають поширюватися і на наших менших, безмовних сусідів по планеті. 🦁

    ⚖️ Спільна дата, спільна ідея

    День захисту прав тварин не випадково відзначається саме 10 грудня. Це було свідоме рішення, прийняте активістами:
    1998 рік: Цей день був заснований активістами на 50-ту річницю прийняття Загальної декларації прав людини.
    Основний принцип: Спільна дата покликана підкреслити, що, якщо ми визнаємо універсальні права людей, то варто розширити наше поняття справедливості, включивши в нього права всіх живих істот, здатних відчувати біль, страх та радість.

    📜 Декларація прав тварин

    Хоча немає єдиного глобального юридично зобов'язуючого документа, подібного до Декларації прав людини, активісти часто посилаються на Загальну декларацію прав тварин, яка була проголошена Міжнародною лігою прав тварин у Парижі у 1978 році.
    Цей документ включає такі основні положення:
    Рівність життя: Усі тварини мають рівне право на існування.
    Право на повагу: Кожна тварина має право на повагу. Людина як розумний вид не може присвоювати собі право винищувати інших тварин, безсоромно їх експлуатувати чи жорстоко з ними поводитися.
    Право на умови: Тварина, яку людина вибрала собі за компаньйона, має право на довге життя та догляд.
    Заборона болю: Будь-яке використання тварин, яке передбачає біль чи страждання, є несумісним з правами тварин.

    🎯 Заклик до свідомості

    Цей день використовується для проведення просвітницьких акцій, демонстрацій та освітніх програм, спрямованих проти жорстокого поводження з тваринами у різних сферах:
    Промислове тваринництво (фабрики, скотобійні).
    Використання тварин у наукових експериментах та тестах (вівасекція).
    Використання хутра та шкіри.
    Експлуатація диких тварин у цирках, зоопарках та інших розвагах.

    Мета Міжнародного дня захисту прав тварин — не лише припинити страждання, а й змінити світогляд людей, заохочуючи їх до гуманного, етичного та відповідального ставлення до всіх живих істот. Це щоденна робота, яка починається з нашого вибору! 💚
    #дати #свята 🐾 Голос за безмовних: Міжнародний день захисту прав тварин. Сьогодні, 10 грудня, поруч із Днем прав людини, світ відзначає Міжнародний день захисту прав тварин (International Animal Rights Day). Це важлива дата, яка підкреслює, що етичні принципи справедливості та гуманності мають поширюватися і на наших менших, безмовних сусідів по планеті. 🦁 ⚖️ Спільна дата, спільна ідея День захисту прав тварин не випадково відзначається саме 10 грудня. Це було свідоме рішення, прийняте активістами: 1998 рік: Цей день був заснований активістами на 50-ту річницю прийняття Загальної декларації прав людини. Основний принцип: Спільна дата покликана підкреслити, що, якщо ми визнаємо універсальні права людей, то варто розширити наше поняття справедливості, включивши в нього права всіх живих істот, здатних відчувати біль, страх та радість. 📜 Декларація прав тварин Хоча немає єдиного глобального юридично зобов'язуючого документа, подібного до Декларації прав людини, активісти часто посилаються на Загальну декларацію прав тварин, яка була проголошена Міжнародною лігою прав тварин у Парижі у 1978 році. Цей документ включає такі основні положення: Рівність життя: Усі тварини мають рівне право на існування. Право на повагу: Кожна тварина має право на повагу. Людина як розумний вид не може присвоювати собі право винищувати інших тварин, безсоромно їх експлуатувати чи жорстоко з ними поводитися. Право на умови: Тварина, яку людина вибрала собі за компаньйона, має право на довге життя та догляд. Заборона болю: Будь-яке використання тварин, яке передбачає біль чи страждання, є несумісним з правами тварин. 🎯 Заклик до свідомості Цей день використовується для проведення просвітницьких акцій, демонстрацій та освітніх програм, спрямованих проти жорстокого поводження з тваринами у різних сферах: Промислове тваринництво (фабрики, скотобійні). Використання тварин у наукових експериментах та тестах (вівасекція). Використання хутра та шкіри. Експлуатація диких тварин у цирках, зоопарках та інших розвагах. Мета Міжнародного дня захисту прав тварин — не лише припинити страждання, а й змінити світогляд людей, заохочуючи їх до гуманного, етичного та відповідального ставлення до всіх живих істот. Це щоденна робота, яка починається з нашого вибору! 💚
    Like
    Love
    2
    642переглядів
  • #дати #свята
    🤝 День, коли гідність є законом: Міжнародний день прав людини.
    Сьогодні, 10 грудня, увесь світ відзначає День прав людини (Human Rights Day). Цей день є однією з найважливіших міжнародних пам'ятних дат, офіційно встановленою Організацією Об'єднаних Націй (ООН). Це не просто свято, а щорічне нагадування про універсальність, неподільність і невід'ємність прав, що належать кожній людині на планеті. 🌍

    🗓️ Чому саме 10 грудня?

    Дата 10 грудня обрана на честь прийняття Генеральною Асамблеєю ООН у Парижі у 1948 році Загальної декларації прав людини (ЗДПЛ).
    Хоча Декларація була прийнята майже одразу після Другої світової війни, офіційно святкування почалося лише через два роки — у 1950 році, коли Генасамблея запропонувала всім державам-членам та іншим зацікавленим організаціям відзначати цей день.

    📜 30 статей на захист

    Загальна декларація прав людини стала першим глобальним документом, який чітко сформулював 30 базових прав, що є спільним стандартом для всіх народів. Серед них:
    Право на життя, свободу та особисту недоторканність.
    Заборона рабства та катувань.
    Право на рівність перед законом.
    Право на освіту та працю.
    Свобода думки, совісті та релігії.
    ЗДПЛ — це наріжний камінь міжнародного права у сфері прав людини. Вона надихнула створення десятків міжнародних пактів, договорів та механізмів, які забезпечують їхній захист. Фактично, багато конституцій сучасних демократичних держав були створені на основі принципів, закладених у цій Декларації.

    📢 Роль в сучасному світі

    Щороку ООН присвячує День прав людини певній актуальній темі. Цей день є нагодою для урядів, громадських організацій та активістів привернути увагу до найбільш гострих проблем сьогодення: від боротьби з дискримінацією та зміною клімату до захисту свободи слова та відновлення справедливості в умовах конфліктів.

    На жаль, навіть через понад 75 років після її прийняття, принципи Декларації постійно порушуються. Тому 10 грудня — це не лише святкування, а й заклик до дії для кожного з нас. Пам'ятаймо: права людини починаються з малих місць, близько до дому — там, де їхній захист, по суті, неможливий без скоординованих зусиль усіх людей. 🕊️
    #дати #свята 🤝 День, коли гідність є законом: Міжнародний день прав людини. Сьогодні, 10 грудня, увесь світ відзначає День прав людини (Human Rights Day). Цей день є однією з найважливіших міжнародних пам'ятних дат, офіційно встановленою Організацією Об'єднаних Націй (ООН). Це не просто свято, а щорічне нагадування про універсальність, неподільність і невід'ємність прав, що належать кожній людині на планеті. 🌍 🗓️ Чому саме 10 грудня? Дата 10 грудня обрана на честь прийняття Генеральною Асамблеєю ООН у Парижі у 1948 році Загальної декларації прав людини (ЗДПЛ). Хоча Декларація була прийнята майже одразу після Другої світової війни, офіційно святкування почалося лише через два роки — у 1950 році, коли Генасамблея запропонувала всім державам-членам та іншим зацікавленим організаціям відзначати цей день. 📜 30 статей на захист Загальна декларація прав людини стала першим глобальним документом, який чітко сформулював 30 базових прав, що є спільним стандартом для всіх народів. Серед них: Право на життя, свободу та особисту недоторканність. Заборона рабства та катувань. Право на рівність перед законом. Право на освіту та працю. Свобода думки, совісті та релігії. ЗДПЛ — це наріжний камінь міжнародного права у сфері прав людини. Вона надихнула створення десятків міжнародних пактів, договорів та механізмів, які забезпечують їхній захист. Фактично, багато конституцій сучасних демократичних держав були створені на основі принципів, закладених у цій Декларації. 📢 Роль в сучасному світі Щороку ООН присвячує День прав людини певній актуальній темі. Цей день є нагодою для урядів, громадських організацій та активістів привернути увагу до найбільш гострих проблем сьогодення: від боротьби з дискримінацією та зміною клімату до захисту свободи слова та відновлення справедливості в умовах конфліктів. На жаль, навіть через понад 75 років після її прийняття, принципи Декларації постійно порушуються. Тому 10 грудня — це не лише святкування, а й заклик до дії для кожного з нас. Пам'ятаймо: права людини починаються з малих місць, близько до дому — там, де їхній захист, по суті, неможливий без скоординованих зусиль усіх людей. 🕊️
    Like
    1
    287переглядів
  • День прав людини
    10 грудня кожного року людство святкує міжнародну подію – День прав людини (Human Rights Day). День прав людини відзначається щороку в цей день в пам’ять про прийняття Універсальної Декларації Прав Людини у Парижі Генеральною Асамблеєю ООН. Офіційне проголошення Дня прав людини здійснилося у 1948 році за ініціативи ООН.

    День прав людини в історії
    Дата святкування обрана на честь прийняття Організацією Об’єднаних Націй Загальної декларації прав людини, яке відбулося в Парижі у 1958 році. Ця декларація відкрила двері до створення документів стосовно прав людини. Вона є міжнародним актом, котрий проголошує рівні права на людську свободу та відповідальність перед законом, не дивлячись на стать, расу, віросповідання тощо. Принципи цього документа лежать в основі договорів, конвенцій і пактів щодо людських прав.

    Універсальна Декларація Прав Людини є глобальним планом для міжнародного та національного законодавства, а також основою для Порядку денного ООН до 2030 року щодо сталого розвитку.

    Вона доступна 577 мовами (від абхазької до зулуської), що робить УДПЛ найбільш перекладеним документом у світі.

    Права людини
    Права людини є:

    POSITIVE (ПОЗИТИВНІ):
    Вони не лише захищають, але й приносять у життя радість, щастя та безпеку.
    Це життєві реалії: у їжі, яку ми їмо, повітрі, яким дихаємо, словах, які промовляємо, можливостях, які шукаємо, та захисті, що нас оберігає.
    ESSENTIAL (НЕОБХІДНІ/ОСНОВНІ):
    Це наш спільний ґрунт, що об’єднує нас попри відмінності в расі, статі, віросповіданні чи походженні.
    У світі невизначеності вони є нашими константами: право на безпеку, свободу слова та участь у прийнятті рішень стають непохитною основою нашого життя.
    ATTAINABLE (ДОСЯЖНІ/РЕАЛЬНІ):
    Вони починаються з нас самих і наших щоденних рішень: повага до інших, висловлювання проти несправедливості та увага до тих, чиї голоси ігноруються.
    Культура гідності та справедливості будується нашими повсякденними виборами та колективними діями спільнот, рухів і націй.
    Мета заснування події
    День прав людини націлений привернути увагу людства до Загальної декларації прав людини та дотримання принципів цього міжнародного документа. Адже після пережитої Другої світової війни уся планета об’єдналася заради створення єдиного та загального механізму захисту людських прав.
    День прав людини 10 грудня кожного року людство святкує міжнародну подію – День прав людини (Human Rights Day). День прав людини відзначається щороку в цей день в пам’ять про прийняття Універсальної Декларації Прав Людини у Парижі Генеральною Асамблеєю ООН. Офіційне проголошення Дня прав людини здійснилося у 1948 році за ініціативи ООН. День прав людини в історії Дата святкування обрана на честь прийняття Організацією Об’єднаних Націй Загальної декларації прав людини, яке відбулося в Парижі у 1958 році. Ця декларація відкрила двері до створення документів стосовно прав людини. Вона є міжнародним актом, котрий проголошує рівні права на людську свободу та відповідальність перед законом, не дивлячись на стать, расу, віросповідання тощо. Принципи цього документа лежать в основі договорів, конвенцій і пактів щодо людських прав. Універсальна Декларація Прав Людини є глобальним планом для міжнародного та національного законодавства, а також основою для Порядку денного ООН до 2030 року щодо сталого розвитку. Вона доступна 577 мовами (від абхазької до зулуської), що робить УДПЛ найбільш перекладеним документом у світі. Права людини Права людини є: POSITIVE (ПОЗИТИВНІ): Вони не лише захищають, але й приносять у життя радість, щастя та безпеку. Це життєві реалії: у їжі, яку ми їмо, повітрі, яким дихаємо, словах, які промовляємо, можливостях, які шукаємо, та захисті, що нас оберігає. ESSENTIAL (НЕОБХІДНІ/ОСНОВНІ): Це наш спільний ґрунт, що об’єднує нас попри відмінності в расі, статі, віросповіданні чи походженні. У світі невизначеності вони є нашими константами: право на безпеку, свободу слова та участь у прийнятті рішень стають непохитною основою нашого життя. ATTAINABLE (ДОСЯЖНІ/РЕАЛЬНІ): Вони починаються з нас самих і наших щоденних рішень: повага до інших, висловлювання проти несправедливості та увага до тих, чиї голоси ігноруються. Культура гідності та справедливості будується нашими повсякденними виборами та колективними діями спільнот, рухів і націй. Мета заснування події День прав людини націлений привернути увагу людства до Загальної декларації прав людини та дотримання принципів цього міжнародного документа. Адже після пережитої Другої світової війни уся планета об’єдналася заради створення єдиного та загального механізму захисту людських прав.
    Love
    1
    390переглядів