День дурнуватих іграшок

День дурнуватих іграшок або День безглуздих іграшок (Stupid Toy Day), що відзначається 16 грудня — ностальгічне свято безглуздих скарбів дитинства та дитячих спогадів, це дивне свято, яке запрошує нас згадати химерні та, здавалося б, безглузді іграшки нашого дитинства. В кожного з нас є згадка про дивну або безглузду іграшку з дитинства. Від культового містера Картопляна голова до цифрового улюбленця Тамагочі — цей день є одою примхам нашої юності та іграшкам, які, озираючись назад, можуть здатися безглуздими, але колись займали особливе місце в дитячих серцях.

Суть Дня дурнуватих іграшок
Історія та походження
Вперше відзначений у 2017 році, День безглуздих іграшок є дотиком до ностальгії та гумору дорослих, особливо напередодні Різдва, коли купівля іграшок для дітей у розпалі. Це день, коли можна згадати іграшки, які визначали наше дитинство, незалежно від того, наскільки смішними вони можуть здаватися зараз.


Святкуємо дитячі спогади
Цей день — не лише про іграшки, а й про спогади та переживання, пов’язані з ними. Це час подумати про невинність і простоту дитинства, коли навіть найбезглуздіша іграшка могла приносити величезну радість і розваги, а часто на вигляд безглузда — була навчальною або терапевтичною.

Як святкувати День дурнуватих іграшок
Згадуємо іграшки дитинства

Відкопайте старі іграшки. Покопайтеся у своїй старій колекції іграшок і переживіть магію дитинства. Зламана фігурка чи настільна гра, в якій не вистачає частин, — ці іграшки є порталом у минуле.
Грайте з класичними іграшками — ці іграшки, які зараз здаються безглуздими, колись були центром нашого всесвіту.
Ділитися та дарувати

Пожертвуйте іграшки. Нехай це будуть не “дурні” іграшки, але подумайте про те, щоб пожертвувати нові іграшки в місцеві центри опіки або сиротинці. Кожна дитина заслуговує на радість від гри з іграшкою, якою б дивною чи безглуздою вона не була.
Даруйте безглузді іграшки. Підхопіть дух дня, подарувавши безглузді або ностальгічні іграшки родині та друзям, або навіть передайте свої найцінніші іграшки з дитинства.
Роздуми про минуле

Згадуйте та діліться історіями. Поділіться історіями про свої улюблені безглузді іграшки з друзями та родиною. Це чудовий спосіб налагодити зв’язок і посміятися над спільними теплими спогадами з дитинства.
День дурних іграшок як нагадування — цей день нагадує про те, що те, чим ми колись дорожили, в ретроспективі може здаватися безглуздим. Це навчає нас відпускати минуле і цінувати теперішнє.
Чому ми любимо День безглуздих іграшок
Подорож стежками пам’яті
День безглуздих іграшок дозволяє нам повернутися в дитинство і згадати прості радощі, які з ним пов’язані. Це день, сповнений ностальгії, сміху і трохи саморефлексії.
Святкування безглуздого боку життя
Цей день визнає, що це нормально — бути дурним і цінувати ці безглузді моменти. Це свято світлого боку життя і радості, яку можна знайти в найнесподіваніших місцях.
Профілактика категоричності
Наші дурнуваті іграшки нагадують нам, що не завжди прагматизм, раціональність і практичність єдині критерії “правильності”. Не все у світі логічне і має відповідати стандартам. Так ми навчилися гнучкості та адаптивності, вмінню чути свої почуття та приймати різномаїття у всьому.
Вчимося з минулого
Озираючись на свої “дурні” іграшки, ми вчимося цінувати зростання і зміни в нашому житті. Це день, коли ми можемо пробачити собі наші минулі “дурниці” і з нетерпінням чекати на світле майбутнє.
День дурнуватих іграшок — це унікальне свято, яке викликає посмішку на наших обличчях, коли ми згадуємо іграшки, які колись означали для нас цілий світ. Це день, щоб відсвяткувати радість, невинність і простоту дитинства і визнати, як цей досвід сформував нас. Тож 16 грудня знайдімо хвилинку, щоб оцінити наші безглузді іграшки та неоціненні спогади, які вони уособлюють.

Художник-модерніст, живописець, графік, педагог, один із лідерів покоління шістдесятників Віктор Іванович Зарецький народився 8 лютого 1925 року в м. Білопіллі Сумської області в родині з козацькими коренями — рід Зарецьких, за переказами, був серед засновників Білопілля в XVII столітті. Через політичні переслідування після 1917 року родина переїхала на Донбас, де Віктор провів дитинство в робітничих селищах Горлівки та Сталіно (нині Донецьк).
У 1943 році мобілізований до Червоної армії (служив у запасній дивізії, участі в боях не брав через глухоту на одне вухо). Демобілізований у 1945 році, жив під Тулою, де приватно навчався у живописця Миколи Орехова.
У 1946 році вступив до Київської художньої школи. З 1947 по 1953 рік навчався в Київському державному художньому інституті (нині НАОМА) у Костянтина Єлеви, Михайла Шаронова та Сергія Григор'єва. Був стипендіатом сталінської та репінської премій.
Зарецький працював у станковому та монументальному живописі, книжковій графіці. Його спадщина — близько 1000 олійних полотен і малюнків.
З 1953 по 1957 рік викладав у Київському художньому інституті. З 1963 року — голова клубу «Современник», лідер шістдесятників. У 1970-х роках співпрацював з дитячими журналами «Малятко» і «Барвінок». З 1978 року вів власну студію (понад 200 учнів, серед них: Арсен Савадов, Ада Рибачук, Ольга Кравченко, Микола Шкарапута). Розробив систему «Роздуми біля полотна» (опубліковано в 1993 році).
Член Спілки радянських художників України з 1956 року. Посмертно - Лауреат Шевченківської премії (1994).
Помер 23 серпня 1990 року в с. Конча-Озерна Київської області.

😱 Наче кадри із фільму про апокаліпсис – так виглядала Одеса сьогодні вночі у тотальному блекауті, – місцеві ЗМІ.
🤯 На Одещині шахеди буквально пролітають прямо над головами місцевих жителів, – місцеві ЗМІ.
У регіоні немає світла, води, опалення, а подекуди й зв’язку.
Крім того, у Миколаєві всі об’єкти критичної інфраструктури переведуть на роботу від генераторів.
‼️ Світла не буде довго: в Одесі внаслідок ворожої атаки без електропостачання залишилися абсолютно всі тягові підстанції міста – пошкоджено 20 підстанцій, – МВА.
Загалом атаковано енергетику 6 областей України – Дніпропетровської, Чернігівської, Одеської, Миколаївської, Херсонської та Кіровоградської.

https://t.me/Ukraineaboveallelse

❗️ Терміни відновлення електро та водопостачання в Одесі поки невідомі, — голова ОВА Лисак

#історія #події
🛡️ «Опівнічний Удар»: Як генерал Ярузельський придушив «Солідарність» у Польщі.
13 грудня 1981 року влада Польської Народної Республіки (ПНР) зробила драматичний та рішучий крок, щоб зупинити потужний рух за демократичні реформи. Голова Ради міністрів ПНР і перший секретар Польської об'єднаної робітничої партії, генерал Войцех Ярузельський, оголосив про введення воєнного стану на всій території країни.

Чому Воєнний Стан?

Причиною стало стрімке посилення опозиційного руху — незалежної профспілки «Солідарність» (Solidarność), очолюваної Лехом Валенсою.
«Солідарність», що виникла у 1980 році в Гданську, швидко перетворилася на масовий національний рух, який вимагав не лише кращих умов праці, а й політичних свобод та обмеження влади комуністичної партії. Рух мав мільйони членів, і його зростання викликало серйозне занепокоєння як у Варшаві, так і в Москві.
Керівництво ПНР стверджувало, що воєнний стан був необхідний для «запобігання економічному колапсу» та, що важливіше, для уникнення прямого військового вторгнення СРСР та інших країн Варшавського договору, як це сталося в Чехословаччині в 1968 році.

Дія «Операції Тріяда» 🚨

Опівночі 13 грудня 1981 року в дію було введено план, заздалегідь розроблений військовими. Його називали «Операція Тріяда» (трійка).
Військова присутність: На вулиці польських міст вивели тисячі військових, танків і бронетехніки.
Репресії: Практично всі лідери та активісти «Солідарності» (включно з Лехом Валенсою) були інтерновані (затримані без суду) та поміщені до спеціальних таборів. Було затримано понад 10 000 осіб.
Цензура: Припинено роботу більшості цивільних ЗМІ, введено комендантську годину та суворий контроль за переміщенням громадян. Було заборонено страйки, мітинги та будь-які громадські зібрання.
Жертви: Воєнний стан супроводжувався зіткненнями. Найкривавіший інцидент стався на шахті «Вуєк», де під час розгону протестуючих шахтарів загинуло дев'ятеро людей.

Наслідки та Скасування

Воєнний стан офіційно тривав до 22 липня 1983 року.
Хоча режим Ярузельського досяг своєї мети — придушив «Солідарність» та зміцнив свою владу на кілька років — ціна була високою: міжнародна ізоляція, економічний спад та глибокий розкол у суспільстві.
Врешті-решт, цей акт лише відтермінував неминуче. У кінці 80-х років «Солідарність» знову вийшла з підпілля, що призвело до переговорів «Круглого столу» 1989 року, які поклали початок мирному демонтажу комуністичного режиму в Польщі та стали каталізатором для демократичних змін у всій Східній Європі.

‼️Цієї ночі від ударів РФ постраждала і Кіровоградська область

Основною ціллю стала енергетична інфраструктура на території однієї з громад області. Внаслідок атаки виникли пожежі на кількох локаціях. Попередньо - без жертв. На місці події працювали всі екстрені служби.

Водночас міський голова Олександрії Сергій Кузьменко попередив про можливі затримки пасажирських і приміських поїздів у зв’язку з наслідками ворожих атак та пошкодженням інфраструктури.
#Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news #жертви_війни

росія розгортає у білорусі балістичну ракету середньої дальності «Орєшнік» з прицілом на Європу, — голова СЗРУ.
Іващенко додав:
Ми бачимо заходи з підготовки та розгортання балістичної ракети середньої дальності «Орєшнік» на території білорусі. росія і білорусь розбудовують військові об’єкти для пускової установки, систем спостереження та зв’язку, що є елементами системи «Орєшнік». Проте, станом на зараз, ці заходи ще не реалізовані.

https://t.me/Ukraineaboveallelse

🇪🇺 Російські 210 млрд євро залишаться замороженими до виплати репарацій Україні, - Каллас

Голова дипломатії ЄС запевнила, що блок нарощуватиме тиск на Росію доти, доки вона не почне серйозно ставитись до переговорів.
#Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news @news @world_news #news #news_from_around_the_world

🤯392 млн грн розікрав ексголова Дніпропетровської ОВА Резніченко та його команда: НАБУ і САП завершили слідство.
За даними слідства, підозрювані підробили документи, щоб швидше отримати гроші та уникнути складних процедур (експертиза, технагляд тощо), а також безпідставно збільшили витрати. Частину грошей вивели на рахунки інших компаній, підконтрольних високопосадовцю та його заступнику.
Підозрюваним загрожує до 12 років увʼязнення.

https://t.me/Ukraineaboveallelse

#історія #особистості
🛡️ Полковник Нації: Життя і боротьба Андрія Мельника
​Сьогодні, 12 грудня, ми відзначаємо день народження одного з найбільш впливових і, водночас, суперечливих лідерів українського націоналістичного руху – Андрія Мельника (1890–1964). Полковник Армії УНР, військовий і політичний діяч, він залишив глибокий слід в історії боротьби за українську державність.

​Ключові факти з біографії:

​1. Військовий Шлях:
Народився на Галичині. Його військова кар’єра розпочалася ще під час Першої світової війни в лавах австро-угорської армії, де він потрапив у російський полон. Після повернення він активно долучився до українського державотворення. Мельник був одним із засновників та активним учасником Легіону Українських Січових Стрільців (УСС). Під час Української революції він служив у лавах Армії УНР, де дослужився до звання полковника. 🎖️

​2. Близькість до Коновальця:

Андрій Мельник був близьким соратником та другом Євгена Коновальця. Вони разом стояли біля витоків багатьох ключових українських військових та політичних структур, включаючи Українську Військову Організацію (УВО).

​3. Лідерство в ОУН:

Після трагічної загибелі Коновальця у 1938 році, саме Андрій Мельник очолив Організацію Українських Націоналістів (ОУН). Він став відомий як Голова Проводу Українських Націоналістів (ПН), або просто «Провідник».

​4. Розкол Руху:

Його лідерство, однак, призвело до розколу ОУН. У 1940 році від організації відокремилася молодша, більш радикальна група на чолі зі Степаном Бандерою. Відтоді в історії існує поділ на дві фракції: ОУН(м) — мельниківці, і ОУН(б) — бандерівці.

​Андрій Мельник провів роки Другої світової війни, намагаючись зберегти український націоналістичний рух в умовах жорстоких окупаційних режимів. Він пережив ув'язнення в нацистському концтаборі Заксенгаузен (Sachsenhausen), а після війни продовжував боротьбу в еміграції, керуючи ОУН(м) до самої смерті у 1964 році.

​Його життя було повністю присвячене ідеї української державності, хоча методи та політичні стратегії, які він обирав, і досі викликають дискусії серед істориків.