• У центрі світу, схований від людських очей, розкинувся райський сад — Сад Спочинку. Там, де завжди цвіли дерева з плодами розради, де вітри співали лагідні пісні, жило четверо птахів, яких називали Птахами Сліз.

    Перший мав пір’я, як ранкова роса, і співав про втрати. Другий був, як нічне море, і зітхав за зрадженими. Третій, як вечірнє сонце, тужив за самотніми. А четвертий — прозорий майже, мов дух, плакав за тими, хто ніколи не мав надії.

    Люди з усього світу почали молитися до цих птахів, бо вірили: птахи чують їхній біль. І що більше сліз лилося на землю, то голосніше звучали пісні в Саду. Птахи, здавалося, співчували. Вони схиляли голови, їхні очі тремтіли від жалю.

    Але ніхто не знав істини.

    Бо птахи не просто співчували — вони жили сльозами. Вони харчувалися болем, пили сльози людські, наче нектар. У кожній краплі була їхня сила, їхнє безсмертя. Райський сад квітнув від страждань, не від радості.

    Одного разу в Сад увійшла дитина — єдина, хто випадково заснувши під деревом, потрапила туди уві сні. Вона не плакала. Вона сміялася. Її сміх не мав смутку, тільки чисту, світлу радість. І тоді сад затремтів.

    Птахи не могли наблизитись. Їхнє пір’я зів’яло, спів зірвався. Бо сміх був їм як отрута.

    Дитина залишила сад, але слід її сміху розповзся, мов тріщина. Люди почали шукати втіху, лікувати рани, обіймати одне одного замість плачу. Сад став тьмяніти.

    Кажуть, ті птахи не загинули. Вони лише змінили вигляд. Ховаються в журбі, у безвиході, у тих, хто відвернувся від надії. Бо лише там вони ще можуть жити.

    Та варто лише усміхнутися — щиро, від серця — і їхні крила згасають, неначе тінь на світанку.
    У центрі світу, схований від людських очей, розкинувся райський сад — Сад Спочинку. Там, де завжди цвіли дерева з плодами розради, де вітри співали лагідні пісні, жило четверо птахів, яких називали Птахами Сліз. Перший мав пір’я, як ранкова роса, і співав про втрати. Другий був, як нічне море, і зітхав за зрадженими. Третій, як вечірнє сонце, тужив за самотніми. А четвертий — прозорий майже, мов дух, плакав за тими, хто ніколи не мав надії. Люди з усього світу почали молитися до цих птахів, бо вірили: птахи чують їхній біль. І що більше сліз лилося на землю, то голосніше звучали пісні в Саду. Птахи, здавалося, співчували. Вони схиляли голови, їхні очі тремтіли від жалю. Але ніхто не знав істини. Бо птахи не просто співчували — вони жили сльозами. Вони харчувалися болем, пили сльози людські, наче нектар. У кожній краплі була їхня сила, їхнє безсмертя. Райський сад квітнув від страждань, не від радості. Одного разу в Сад увійшла дитина — єдина, хто випадково заснувши під деревом, потрапила туди уві сні. Вона не плакала. Вона сміялася. Її сміх не мав смутку, тільки чисту, світлу радість. І тоді сад затремтів. Птахи не могли наблизитись. Їхнє пір’я зів’яло, спів зірвався. Бо сміх був їм як отрута. Дитина залишила сад, але слід її сміху розповзся, мов тріщина. Люди почали шукати втіху, лікувати рани, обіймати одне одного замість плачу. Сад став тьмяніти. Кажуть, ті птахи не загинули. Вони лише змінили вигляд. Ховаються в журбі, у безвиході, у тих, хто відвернувся від надії. Бо лише там вони ще можуть жити. Та варто лише усміхнутися — щиро, від серця — і їхні крила згасають, неначе тінь на світанку.
    Like
    1
    93переглядів
  • Силяночка, яку часто бачу в різних майстрів, і не тільки.

    Вирішила зробити в ось таких кольорах😋 нажаль камера не передає мерехтіння фонового бісеру на сонці, але й так вона чарівна

    Автор схеми: NATALIA MULYAVA @ne_yak_u_vsih (інстаграм)

    Ціна: 1200грн.

    #biserok_anita

    #бісероплетіння #силянка
    #збісеру #handmade #handmadeuk
    #купуйукраїнське #подарунок
    #прикрасизбісеру #прикрасиукраїна #прикраси #handmadeuk #подарунок
    Силяночка, яку часто бачу в різних майстрів, і не тільки. Вирішила зробити в ось таких кольорах😋 нажаль камера не передає мерехтіння фонового бісеру на сонці, але й так вона чарівна Автор схеми: NATALIA MULYAVA @ne_yak_u_vsih (інстаграм) Ціна: 1200грн. #biserok_anita #бісероплетіння #силянка #збісеру #handmade #handmadeuk #купуйукраїнське #подарунок #прикрасизбісеру #прикрасиукраїна #прикраси #handmadeuk #подарунок
    Love
    Congratulation
    2
    130переглядів
  • Видавництво MAL'OPUS анонсувало маньхву «Гелена та Сірий Вовк» — нова меланхолійна серія про зцілення через творчість.

    💫 Гелена — юна дівчинка, що надто обожнює читати й вигадувати дивовижні історії. Виняткова уява малечі рятувала в найважчі моменти: коли її батько зник, а молодший братик потрапив в аварію, вона знайшла розраду саме в читанні й вигадках.

    Одного дня вона зустріне свого улюбленого автора книжок-картинок — Сірого Вовка — таємничого відлюдькуватого чоловіка з вовчою головою. Цих двох обʼєднає спільне захоплення оповіданнями, хоч і з дуже різною метою.

    ▪️ 192 сторінки
    ▪️ мʼяка обкладинка + супер
    ▪️ 180 грн (передзам.)
    ▪️ вихід улітку

    ПЕРЕДЗАМОВИТИ МАНЬХВУ «ГЕЛЕНА ТА СІРИЙ ВОВК»: https://malopus.com.ua/manga/helena-and-mr-big-bad-wolf-vol-1
    Видавництво MAL'OPUS анонсувало маньхву «Гелена та Сірий Вовк» — нова меланхолійна серія про зцілення через творчість. 💫 Гелена — юна дівчинка, що надто обожнює читати й вигадувати дивовижні історії. Виняткова уява малечі рятувала в найважчі моменти: коли її батько зник, а молодший братик потрапив в аварію, вона знайшла розраду саме в читанні й вигадках. Одного дня вона зустріне свого улюбленого автора книжок-картинок — Сірого Вовка — таємничого відлюдькуватого чоловіка з вовчою головою. Цих двох обʼєднає спільне захоплення оповіданнями, хоч і з дуже різною метою. ▪️ 192 сторінки ▪️ мʼяка обкладинка + супер ▪️ 180 грн (передзам.) ▪️ вихід улітку ПЕРЕДЗАМОВИТИ МАНЬХВУ «ГЕЛЕНА ТА СІРИЙ ВОВК»: https://malopus.com.ua/manga/helena-and-mr-big-bad-wolf-vol-1
    1коментарів 95переглядів
  • У покинутому селі серед лісів стояв старий дім. Кам’яний, темний, зарослий плющем, він дихав — не як живе створіння, а глибоким холодом, що заповнював груди кожного, хто наважувався ступити всередину. Люди уникали його — казали, що вночі з вікон видно тіні, а з підвалу лунає дитячий плач.

    Але одного дня туди приїхала дівчина на ім’я Марта. Вона не вірила в привиди. Її приваблювало саме те, що цей дім був забутий усіма . Марта шукала тишу, але натомість знайшла жах.

    У першу ж ніч дім почав "говорити": підлога стогнала, двері відчинялися самі, а з дзеркал дивилися не її очі. Найстрашнішим було не те, що вона чула голоси, а те, що вони знали її ім’я, її думки, її мрії.

    Кожна ніч ставала довшою. Вона бачила тінь дитини, яка сиділа на ліжку й шепотіла:
    — Вони забрали мене… Не йди вниз… будь ласка…

    Але Марта пішла. У підвалі вона знайшла старе ліжечко, повністю поросле грибком, і розбиту музичну скриньку. Коли вона її торкнулася — усе довкола змінилося. Стіни дому затряслись, і з темряви піднялася постать — темна, висока, з безліччю рук, кожна з яких тримала уламки дитячих іграшок. Це було те, що забрало дитину.

    Марта не тікала. Вона заговорила. Вперше хтось не кричав і не кликав на допомогу. Вона сіла на підлогу й сказала:
    — Я знаю, як боляче бути покинутим.

    Тоді сталося диво — страх ущух. Тінь завмерла, руки впали, і з неї вийшла душа дитини. Маленька дівчинка. Вона торкнулася Мартиної руки й прошепотіла:
    — Дякую.

    Дім зітхнув востаннє. Біль і темрява розвіялися. На ранок сонце освітило чисті стіни, а в повітрі пахло м’ятою.

    Марта залишилася жити в тому домі. Вона перетворила його на будинок для дітей, які втратили дім, як і вона. Ніхто більше не чув голосів чи плачу. Але інколи вночі з музичної скриньки лунає ніжна мелодія — пам’ять про тих, хто нарешті знайшов спокій.

    У покинутому селі серед лісів стояв старий дім. Кам’яний, темний, зарослий плющем, він дихав — не як живе створіння, а глибоким холодом, що заповнював груди кожного, хто наважувався ступити всередину. Люди уникали його — казали, що вночі з вікон видно тіні, а з підвалу лунає дитячий плач. Але одного дня туди приїхала дівчина на ім’я Марта. Вона не вірила в привиди. Її приваблювало саме те, що цей дім був забутий усіма . Марта шукала тишу, але натомість знайшла жах. У першу ж ніч дім почав "говорити": підлога стогнала, двері відчинялися самі, а з дзеркал дивилися не її очі. Найстрашнішим було не те, що вона чула голоси, а те, що вони знали її ім’я, її думки, її мрії. Кожна ніч ставала довшою. Вона бачила тінь дитини, яка сиділа на ліжку й шепотіла: — Вони забрали мене… Не йди вниз… будь ласка… Але Марта пішла. У підвалі вона знайшла старе ліжечко, повністю поросле грибком, і розбиту музичну скриньку. Коли вона її торкнулася — усе довкола змінилося. Стіни дому затряслись, і з темряви піднялася постать — темна, висока, з безліччю рук, кожна з яких тримала уламки дитячих іграшок. Це було те, що забрало дитину. Марта не тікала. Вона заговорила. Вперше хтось не кричав і не кликав на допомогу. Вона сіла на підлогу й сказала: — Я знаю, як боляче бути покинутим. Тоді сталося диво — страх ущух. Тінь завмерла, руки впали, і з неї вийшла душа дитини. Маленька дівчинка. Вона торкнулася Мартиної руки й прошепотіла: — Дякую. Дім зітхнув востаннє. Біль і темрява розвіялися. На ранок сонце освітило чисті стіни, а в повітрі пахло м’ятою. Марта залишилася жити в тому домі. Вона перетворила його на будинок для дітей, які втратили дім, як і вона. Ніхто більше не чув голосів чи плачу. Але інколи вночі з музичної скриньки лунає ніжна мелодія — пам’ять про тих, хто нарешті знайшов спокій.
    111переглядів
  • #думки
    ......Життя настільки коротке що ми навіть не встигаємо цього зрозуміти. Бережіть, цінуйте, любіть та поважайте, не ображайте тих, хто поруч з вами. Ваших рідних, знайомих, друзів. Частіше кажіть людям добрі слова, вони так потрібні, їх так не вистачає.

    Найбільший дефіцит у будь-який час це хороше, добре слово сказане про людину при їх житті..... Цінуйте та поважайте один одного. Це так просто, так важливо, для кожної людини....!

    Ми не можемо повернути час, ми не можемо знати, коли не стане нас на землі, щоб потім не жаліти. Пам'ятайте та цінуйте людину поки вона жива, а не тоді коли її вже не стане....

    Ми завжди думаємо, що в нас, ще багато часу.... Але це не так.... Життя може обірватися в любу хвилину...... Давайте будемо добрішими один до одного, поважати один одного, не забувати про своїх родичів, друзів та просто знайомих нам людей.....
    ▫️
    #думки ......Життя настільки коротке що ми навіть не встигаємо цього зрозуміти. Бережіть, цінуйте, любіть та поважайте, не ображайте тих, хто поруч з вами. Ваших рідних, знайомих, друзів. Частіше кажіть людям добрі слова, вони так потрібні, їх так не вистачає. Найбільший дефіцит у будь-який час це хороше, добре слово сказане про людину при їх житті..... Цінуйте та поважайте один одного. Це так просто, так важливо, для кожної людини....! Ми не можемо повернути час, ми не можемо знати, коли не стане нас на землі, щоб потім не жаліти. Пам'ятайте та цінуйте людину поки вона жива, а не тоді коли її вже не стане.... Ми завжди думаємо, що в нас, ще багато часу.... Але це не так.... Життя може обірватися в любу хвилину...... Давайте будемо добрішими один до одного, поважати один одного, не забувати про своїх родичів, друзів та просто знайомих нам людей..... ▫️
    Like
    2
    78переглядів
  • "Європа має докласти зусиль для завершення війни": у Держдепі разкрили деталі розмови Рубіо з главою МЗС Франції Барро

    Держекретар США Марко Рубіо провів переговори з міністром закордонних справ Франції Жаном-Ноелем Барро. Основною темою зустрічі стало обговорення безпекової ситуації у Європі та шляхи того, як завершити війну рф проти України

    Як зазначила речниця Держдепу Теммі Брюс, Рубіо сказав французському колезі, що Європа має докласти більших зусиль для встановлення в Україні сталого миру

    Вона додала, що Рубіо високо оцінив лідерство Франції у "залученні європейської та української підтримки для сталої угоди". Водночас, у розмові з Барро він наголосив, що Європа має залучити реальні ресурси та політичну волю, щоб покласти край війні
    #Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news @news @world_news #news #news_from_around_the_world
    "Європа має докласти зусиль для завершення війни": у Держдепі разкрили деталі розмови Рубіо з главою МЗС Франції Барро Держекретар США Марко Рубіо провів переговори з міністром закордонних справ Франції Жаном-Ноелем Барро. Основною темою зустрічі стало обговорення безпекової ситуації у Європі та шляхи того, як завершити війну рф проти України Як зазначила речниця Держдепу Теммі Брюс, Рубіо сказав французському колезі, що Європа має докласти більших зусиль для встановлення в Україні сталого миру Вона додала, що Рубіо високо оцінив лідерство Франції у "залученні європейської та української підтримки для сталої угоди". Водночас, у розмові з Барро він наголосив, що Європа має залучити реальні ресурси та політичну волю, щоб покласти край війні #Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news @news @world_news #news #news_from_around_the_world
    11переглядів
  • Одного разу Правда й Неправда зустрілися на дорозі. Неправда глянула на Правду й посміхнулась хитро:

    — А давай змагання! Побіжімо до того великого міста на обрії. Хто перший — той і має рацію.

    Правда знизала плечима, але погодилася. Щойно вони стартували, Неправда миттю зірвалася з місця, вигадала коротший шлях, підкупила охоронця мосту й навішала по дорозі табличок із брехливими вказівками. Вона бігла швидко, лишаючи за собою слід плутанини.

    А Правда йшла повільно, обирала чесний шлях, допомагала тим, кого збила з пантелику Неправда. Її дорога була важча, довша, але вона не звертала з неї.

    Коли Неправда прибігла до міста, її зустріли з оваціями — натовп уже чув її версію. Вона зайняла найвище місце на площі, сміючись:

    — Я ж казала, що виграю!

    Та за кілька днів місто почало розуміти: речі не сходяться, обіцянки не виконуються, усе плутається. Люди почали шукати відповіді.

    І тоді до міста прийшла Правда. Зі слів тих, кому вона допомогла, з її ясності й послідовності почали розуміти, що істина — не в швидкості, а в глибині.

    Неправду зняли з постаменту. Правда не раділа її падінню. Вона просто стала на своє місце — не вище, не нижче — а там, де її чекали.

    Бо Неправда швидка. Але Правда — витривала. І завжди приходить першою… насправді.

    Одного разу Правда й Неправда зустрілися на дорозі. Неправда глянула на Правду й посміхнулась хитро: — А давай змагання! Побіжімо до того великого міста на обрії. Хто перший — той і має рацію. Правда знизала плечима, але погодилася. Щойно вони стартували, Неправда миттю зірвалася з місця, вигадала коротший шлях, підкупила охоронця мосту й навішала по дорозі табличок із брехливими вказівками. Вона бігла швидко, лишаючи за собою слід плутанини. А Правда йшла повільно, обирала чесний шлях, допомагала тим, кого збила з пантелику Неправда. Її дорога була важча, довша, але вона не звертала з неї. Коли Неправда прибігла до міста, її зустріли з оваціями — натовп уже чув її версію. Вона зайняла найвище місце на площі, сміючись: — Я ж казала, що виграю! Та за кілька днів місто почало розуміти: речі не сходяться, обіцянки не виконуються, усе плутається. Люди почали шукати відповіді. І тоді до міста прийшла Правда. Зі слів тих, кому вона допомогла, з її ясності й послідовності почали розуміти, що істина — не в швидкості, а в глибині. Неправду зняли з постаменту. Правда не раділа її падінню. Вона просто стала на своє місце — не вище, не нижче — а там, де її чекали. Бо Неправда швидка. Але Правда — витривала. І завжди приходить першою… насправді.
    Like
    1
    79переглядів
  • 😧Таксист на Київщині намагався викрасти 6-річну дівчинку

    Випадок стався у Фастівському районі, у Бишеві.

    Малеча гралась на вулиці біля приватного будинку, коли до неї під’їхав Peugeot, з якого вийшов невідомий та силою заштовхав дівчинку до салону авто.

    На щастя, вона хутко відчинила двері, коли той вже сів за кермо, та втекла.

    39-річного чоловіка вже затримали, з якою метою він хотів викрасти дівчинку – поки неясно.
    #Новини_Україна #Київ_регіон #Київщина_новини #Київ_Київщина #Київські_новини #Kyiv_region #Kyiv #Kiev_news #кримінал
    😧Таксист на Київщині намагався викрасти 6-річну дівчинку Випадок стався у Фастівському районі, у Бишеві. Малеча гралась на вулиці біля приватного будинку, коли до неї під’їхав Peugeot, з якого вийшов невідомий та силою заштовхав дівчинку до салону авто. На щастя, вона хутко відчинила двері, коли той вже сів за кермо, та втекла. 39-річного чоловіка вже затримали, з якою метою він хотів викрасти дівчинку – поки неясно. #Новини_Україна #Київ_регіон #Київщина_новини #Київ_Київщина #Київські_новини #Kyiv_region #Kyiv #Kiev_news #кримінал
    Wow
    1
    123переглядів
  • 🇺🇸🇺🇦 Джулі Девіс призначено тимчасовою повіреною США в Україні

    Джулі Девіс виконуватиме обов’язки тимчасової повіреної, доки Трамп не призначить нового посла США в Україні.

    Відомо, що зараз Девіс виконує обов'язки посла США в Республіці Кіпр. У 2020 році вона була затверджена на посаді першого з 2008 року посла США в Республіці Білорусь.

    Раніше пані Девіс працювала заступницею помічника Державного секретаря США у справах Західної Європи та Європейського Союзу в Бюро у справах Європи та Євразії, а також заступницею Постійного представника Місії США при НАТО.
    #Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news @news @world_news #news #news_from_around_the_world
    🇺🇸🇺🇦 Джулі Девіс призначено тимчасовою повіреною США в Україні Джулі Девіс виконуватиме обов’язки тимчасової повіреної, доки Трамп не призначить нового посла США в Україні. Відомо, що зараз Девіс виконує обов'язки посла США в Республіці Кіпр. У 2020 році вона була затверджена на посаді першого з 2008 року посла США в Республіці Білорусь. Раніше пані Девіс працювала заступницею помічника Державного секретаря США у справах Західної Європи та Європейського Союзу в Бюро у справах Європи та Євразії, а також заступницею Постійного представника Місії США при НАТО. #Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news @news @world_news #news #news_from_around_the_world
    4переглядів
  • Бив вагітну, переслідував дітей і досі на волі: жінка з Київщини публічно заявила про системне насильство

    Жителька Київської області Катерина Олейник оприлюднила у своєму Instagram-дописі факти багаторічного насильства, яке, за її словами, вона та інші жінки зазнавали з боку місцевого мешканця Олексія Григорійовича Козачка.

    За словами Катерини, чоловік роками застосовував фізичне та психологічне насильство, переслідував жінок і дітей, але досі залишається непокараним — незважаючи на численні звернення до поліції, суди та офіційне оголошення в розшук.

    «Я неодноразово писала на нього заяви. Був суд. І я не єдина постраждала», — пише вона.

    Жінка зазначає, що переживала тривалий моральний і фізичний тиск, а одного разу він ударив її по обличчю. Вона також розповіла про іншу жінку, яку кривдник побив під час вагітності — це призвело до викидня.

    За словами Олейник, жертв набагато більше — серед постраждалих є літні люди та навіть неповнолітні. Проте більшість справ затягуються або взагалі закриваються. Правоохоронці, за словами жінки, роками ігнорували звернення, пояснюючи це тим, що Козачок нібито має психічні розлади.

    Попри оголошення в розшук, чоловік не з’являється на суди, а правоохоронці не вживають дієвих заходів для його затримання.

    «Я дуже хочу, щоб він відповів за все, що зробив. Безкарність не повинна бути нормою», — підкреслює Катерина, закликаючи громадськість і владу звернути увагу на цю резонансну справу.
    #Новини_Україна #Київ_регіон #Київщина_новини #Київ_Київщина #Київські_новини #Kyiv_region #Kyiv #Kiev_news #кримінал
    Бив вагітну, переслідував дітей і досі на волі: жінка з Київщини публічно заявила про системне насильство Жителька Київської області Катерина Олейник оприлюднила у своєму Instagram-дописі факти багаторічного насильства, яке, за її словами, вона та інші жінки зазнавали з боку місцевого мешканця Олексія Григорійовича Козачка. За словами Катерини, чоловік роками застосовував фізичне та психологічне насильство, переслідував жінок і дітей, але досі залишається непокараним — незважаючи на численні звернення до поліції, суди та офіційне оголошення в розшук. «Я неодноразово писала на нього заяви. Був суд. І я не єдина постраждала», — пише вона. Жінка зазначає, що переживала тривалий моральний і фізичний тиск, а одного разу він ударив її по обличчю. Вона також розповіла про іншу жінку, яку кривдник побив під час вагітності — це призвело до викидня. За словами Олейник, жертв набагато більше — серед постраждалих є літні люди та навіть неповнолітні. Проте більшість справ затягуються або взагалі закриваються. Правоохоронці, за словами жінки, роками ігнорували звернення, пояснюючи це тим, що Козачок нібито має психічні розлади. Попри оголошення в розшук, чоловік не з’являється на суди, а правоохоронці не вживають дієвих заходів для його затримання. «Я дуже хочу, щоб він відповів за все, що зробив. Безкарність не повинна бути нормою», — підкреслює Катерина, закликаючи громадськість і владу звернути увагу на цю резонансну справу. #Новини_Україна #Київ_регіон #Київщина_новини #Київ_Київщина #Київські_новини #Kyiv_region #Kyiv #Kiev_news #кримінал
    20переглядів
Більше результатів