😡 На Чернігівщині дрони РФ влучили у пшеничне поле — виникла пожежа на площі 2 гектари, — ДСНС

Ворог намагався знищити наш хліб, але рятувальники вчасно загасили пожежу та врятували врожай🙏

Також через атаку зайнялися вантажівка, господарча будівля та житловий сектор.
#Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news #жертви_війни

FPV-дрон уперше атакував трасу Дніпро — Кривий Ріг

За попередньою інформацією, під удар потрапила вантажівка мережі АТБ. Унаслідок вибуху в автомобілі вибило скло, водій вижив.

Точне місце атаки не розголошується.
#Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news #жертви_війни

Гора Лопата — місце, де історія розбиває міфи.
6 липня 1944 року на горі Лопата у Сколівських Бескидах розпочався один із наймасштабніших і найзапекліших боїв Української повстанської армії проти нацистських окупантів. Запекле протистояння тривало десять днів — до 16 липня — і охопило не лише вершину Лопати, а й околиці Сколе, Долини та Чорний Ліс.
Сьогодні на вершині височіє хрест на честь воїнів УПА, які саме тут стали до бою за українську землю.
На початку липня 1944 року відділ УПА під командуванням полковника Василя Андрусяка («Різуна») виконував завдання із захисту мирного населення від радянських партизанських загонів НКВС. Від квітня того року вони здійснювали каральні рейди навколишніми селами: грабували майно, палили господарства, розстрілювали священників і вбивали мирних жителів.
Під час рейду через Грабівку, Ценяву, Лоп'яну, Кальну, Брязу (Козаківку) та Кам'янку повстанці несподівано зіткнулися з німецькими військами. Уже в перший день боїв вони блискавично роззброїли німецький підрозділ із трьома вантажівками.
8 липня вермахт розпочав масштабний наступ на позиції УПА поблизу Долини, застосувавши артилерію та міномети. Одночасно з боку Сколе атакував угорський полк. Через значну чисельну перевагу та краще озброєння противника українські повстанці організовано відійшли на заздалегідь підготовлені оборонні рубежі на горі Лопата.
Саме там відбулися найважчі бої. Повстанці зайняли панівні висоти й успішно відбили кілька штурмів. Підпустивши ворога майже впритул, вони відкривали нищівний вогонь з усіх видів зброї, змушуючи німецькі підрозділи щоразу відступати з великими втратами.
Коли стало зрозуміло, що проти УПА кинуто значні сили — за різними даними, до трьох німецьких дивізій та угорський полк, — командування змінило тактику. Повстанці уникали затяжних фронтальних боїв, діяли із засідок, атакували комунікації та постачання ворога, швидкими маневрами дезорієнтуючи його.
12 липня до району боїв прибуло нове німецьке підкріплення. Його дії звелися переважно до артилерійського обстрілу вже залишеного повстанського табору та шпиталю. 14 липня частина німецьких сил відступила до Болехова, а 16 липня останні підрозділи відійшли до Долини. Перед відходом вони ще раз потрапили в засідку УПА.
Операція із знищення українських повстанців завершилася провалом. Попри величезну перевагу в живій силі та техніці, німецьке командування не змогло досягти поставленої мети. Після завершення боїв УПА продовжувала контролювати територію площею близько 1000 квадратних кілометрів.
Точні втрати сторін досі залишаються предметом досліджень. За різними оцінками, німецькі війська втратили від 200 до понад 450 солдатів і офіцерів, тоді як у лавах УПА загинуло близько 30 повстанців.
Ця битва є ще одним неспростовним свідченням того, наскільки далекі від історичної правди твердження про нібито «співпрацю» УПА з нацистською Німеччиною. На горі Лопата українські повстанці не воювали поруч із вермахтом — вони билися проти нього, захищаючи свою землю та своїх людей.

ГАРНІ НОВИНИ!!! На тимчасово окупованій території Луганської області безпілотники атакували транспортну колону російських військ. Наслідки удару показав один із військових РФ, який проїжджав місцем атаки.
Судячи з кадрів, після удару були знищені щонайменше вантажівка, «Урал» із боєприпасами, військова «буханка» та автомобіль медичної служби російської армії.
«Машина поперек, на Луганськ не пройти, далі ще купа згорілих автівок», — коментує ситуацію російський військовий, знімаючи затор на трасі.
Попередньо, після детонації боєкомплекту загинув також цивільний, який перебував неподалік колони під час атаки.
Після «прильоту» безпілотників дорога, якою пересувалися російські військові, виявилася повністю заблокованою спаленою технікою та уламками.
У мережі зазначають, що удар суттєво ускладнив рух окупаційної логістики на цій ділянці траси. За даними аналітиків In Factum, це траса Е40: Дебальцеве — Алчевськ — Луганськ, приблизно за 55 км у тилу від лінії зіткнення.

На Харківщині вантажівка зіткнулася з пасажирським поїздом

Зазначається, що машиністові вдалося вчасно застосувати екстрене гальмування перед зіткненням і пом’якшити удар. Тому наразі, за попередньою інформацією - без постраждалих серед пасажирів.

Постраждав водій вантажівки, йому надано медичну допомогу.
#Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини

Через атаку у Броварах пошкоджено будівлі на території трьох підприємств, на одному з них виникла пожежа.
Також пошкоджень зазнали декілька приватних будинків — фасади, вікна, дахи, а також легковики та вантажівка.
На щастя, обійшлось без постраждалих.

https://t.me/Ukraineaboveallelse

#історія #події
Кривавий фінал тирана: Похорон сталіна як останній акт державного терору.
9 березня 1953 року в москві відбулася подія, на яку мільйони в’язнів ГУЛАГу чекали як на визволення — похорон йосипа сталіна. Проте диктатор, який побудував свою владу на крові та страху, не пішов тихо. Навіть після смерті він зумів забрати з собою в могилу сотні (а за деякими підрахунками — тисячі) своїх підданих. ⚰️

1. Культ особи у труні

Смерть сталіна 5 березня викликала в СРСР суміш істеричного горя та прихованої надії. Пропаганда десятиліттями ліпила з нього «батька народів», тому новина про його кончину паралізувала країну. Тіло виставили в Колонному залі Будинку союзів. Організація прощання була настільки ж недолугою, наскільки й уся радянська логістика: до центру москви рушили мільйони людей, а шляхи перекрили вантажівками та військами, створивши смертельні пастки. ⛓️🏗️

2. Трагедія на Трубній площі

Найстрашніше відбулося саме в день похорону та напередодні. Величезний натовп, затиснутий у вузьких провулках біля Трубної площі, перетворився на некеровану стихію. Люди гинули від задухи, їх розчавлювали об стіни будинків та під колесами вантажівок. Радянська влада, вірна своїм традиціям приховування правди, ніколи не оприлюднила офіційної кількості жертв тієї тисняви. Скептичні оцінки істориків варіюються від декількох сотень до 2–3 тисяч загиблих. 🩸👣

3. Сусіди по Мавзолею та іронія долі

Тіло сталіна було забальзамоване та покладене поруч із леніним. Проте «ідилія» тривала недовго. Вже у 1961 році, під час десталінізації, його потайки, вночі, винесли з Мавзолею і поховали біля Кремлівської стіни. Це був символічний кінець епохи, коли навіть мертвого тирана почали боятися менше, ніж живих реформаторів. 🏛️🌑

4. Реакція світу та України

Поки в москві ридали, в українських селах та таборах Сибіру люди потайки хрестилися. Смерть сталіна означала кінець найбільш кривавого періоду репресій та Голодоморів. Для України це стало шансом на «відлигу», хоча система загалом залишилася ворожою. Цікаво, що навіть під час похорону тривала запекла боротьба за владу між Берією, Хрущовим та Маленковим — вони ділили спадок ще до того, як над труною закрили кришку. 🏹🛡️

Похорон сталіна — це наочна ілюстрація того, до чого призводить диктатура: до хаосу, безглуздих жертв та деградації суспільства, яке втрачає людську подобу в черзі до трупа свого мучителя. Поки сучасна росія намагається реабілітувати цей образ, ми пам'ятаємо справжню ціну «величі» — гори трупів і вщент зруйновані долі. 🕯️🚫

Вантажівка зі свинями перекинулася на трасі Київ -Одеса

Перекриті дву смуги руху.

⚡️ Національний резерв придбав майже 40 вантажівок з мобільним енергетичним обладнанням

До Києва направлено 16 фур із 4 когенераційними установками потужністю 2.3 МВт на суму 241.8 млн грн.

На Харківщину прямує 21 вантажівка з 3 установками по 4.3 МВт вартістю 304.3 млн грн.

Загальна потужність — понад 22 МВт. Також законтрактовано генератори обсягом понад 100 МВт, перші вже в столиці.