• На Харківщині вантажівка зіткнулася з пасажирським поїздом

    Зазначається, що машиністові вдалося вчасно застосувати екстрене гальмування перед зіткненням і пом’якшити удар. Тому наразі, за попередньою інформацією - без постраждалих серед пасажирів.

    Постраждав водій вантажівки, йому надано медичну допомогу.
    #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини
    На Харківщині вантажівка зіткнулася з пасажирським поїздом Зазначається, що машиністові вдалося вчасно застосувати екстрене гальмування перед зіткненням і пом’якшити удар. Тому наразі, за попередньою інформацією - без постраждалих серед пасажирів. Постраждав водій вантажівки, йому надано медичну допомогу. #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини
    180views
  • Через атаку у Броварах пошкоджено будівлі на території трьох підприємств, на одному з них виникла пожежа.
    Також пошкоджень зазнали декілька приватних будинків — фасади, вікна, дахи, а також легковики та вантажівка.
    На щастя, обійшлось без постраждалих.

    https://t.me/Ukraineaboveallelse
    Через атаку у Броварах пошкоджено будівлі на території трьох підприємств, на одному з них виникла пожежа. Також пошкоджень зазнали декілька приватних будинків — фасади, вікна, дахи, а також легковики та вантажівка. На щастя, обійшлось без постраждалих. https://t.me/Ukraineaboveallelse
    112views
  • #історія #події
    Кривавий фінал тирана: Похорон сталіна як останній акт державного терору.
    9 березня 1953 року в москві відбулася подія, на яку мільйони в’язнів ГУЛАГу чекали як на визволення — похорон йосипа сталіна. Проте диктатор, який побудував свою владу на крові та страху, не пішов тихо. Навіть після смерті він зумів забрати з собою в могилу сотні (а за деякими підрахунками — тисячі) своїх підданих. ⚰️

    1. Культ особи у труні

    Смерть сталіна 5 березня викликала в СРСР суміш істеричного горя та прихованої надії. Пропаганда десятиліттями ліпила з нього «батька народів», тому новина про його кончину паралізувала країну. Тіло виставили в Колонному залі Будинку союзів. Організація прощання була настільки ж недолугою, наскільки й уся радянська логістика: до центру москви рушили мільйони людей, а шляхи перекрили вантажівками та військами, створивши смертельні пастки. ⛓️🏗️

    2. Трагедія на Трубній площі

    Найстрашніше відбулося саме в день похорону та напередодні. Величезний натовп, затиснутий у вузьких провулках біля Трубної площі, перетворився на некеровану стихію. Люди гинули від задухи, їх розчавлювали об стіни будинків та під колесами вантажівок. Радянська влада, вірна своїм традиціям приховування правди, ніколи не оприлюднила офіційної кількості жертв тієї тисняви. Скептичні оцінки істориків варіюються від декількох сотень до 2–3 тисяч загиблих. 🩸👣

    3. Сусіди по Мавзолею та іронія долі

    Тіло сталіна було забальзамоване та покладене поруч із леніним. Проте «ідилія» тривала недовго. Вже у 1961 році, під час десталінізації, його потайки, вночі, винесли з Мавзолею і поховали біля Кремлівської стіни. Це був символічний кінець епохи, коли навіть мертвого тирана почали боятися менше, ніж живих реформаторів. 🏛️🌑

    4. Реакція світу та України

    Поки в москві ридали, в українських селах та таборах Сибіру люди потайки хрестилися. Смерть сталіна означала кінець найбільш кривавого періоду репресій та Голодоморів. Для України це стало шансом на «відлигу», хоча система загалом залишилася ворожою. Цікаво, що навіть під час похорону тривала запекла боротьба за владу між Берією, Хрущовим та Маленковим — вони ділили спадок ще до того, як над труною закрили кришку. 🏹🛡️

    Похорон сталіна — це наочна ілюстрація того, до чого призводить диктатура: до хаосу, безглуздих жертв та деградації суспільства, яке втрачає людську подобу в черзі до трупа свого мучителя. Поки сучасна росія намагається реабілітувати цей образ, ми пам'ятаємо справжню ціну «величі» — гори трупів і вщент зруйновані долі. 🕯️🚫
    #історія #події Кривавий фінал тирана: Похорон сталіна як останній акт державного терору. 9 березня 1953 року в москві відбулася подія, на яку мільйони в’язнів ГУЛАГу чекали як на визволення — похорон йосипа сталіна. Проте диктатор, який побудував свою владу на крові та страху, не пішов тихо. Навіть після смерті він зумів забрати з собою в могилу сотні (а за деякими підрахунками — тисячі) своїх підданих. ⚰️ 1. Культ особи у труні Смерть сталіна 5 березня викликала в СРСР суміш істеричного горя та прихованої надії. Пропаганда десятиліттями ліпила з нього «батька народів», тому новина про його кончину паралізувала країну. Тіло виставили в Колонному залі Будинку союзів. Організація прощання була настільки ж недолугою, наскільки й уся радянська логістика: до центру москви рушили мільйони людей, а шляхи перекрили вантажівками та військами, створивши смертельні пастки. ⛓️🏗️ 2. Трагедія на Трубній площі Найстрашніше відбулося саме в день похорону та напередодні. Величезний натовп, затиснутий у вузьких провулках біля Трубної площі, перетворився на некеровану стихію. Люди гинули від задухи, їх розчавлювали об стіни будинків та під колесами вантажівок. Радянська влада, вірна своїм традиціям приховування правди, ніколи не оприлюднила офіційної кількості жертв тієї тисняви. Скептичні оцінки істориків варіюються від декількох сотень до 2–3 тисяч загиблих. 🩸👣 3. Сусіди по Мавзолею та іронія долі Тіло сталіна було забальзамоване та покладене поруч із леніним. Проте «ідилія» тривала недовго. Вже у 1961 році, під час десталінізації, його потайки, вночі, винесли з Мавзолею і поховали біля Кремлівської стіни. Це був символічний кінець епохи, коли навіть мертвого тирана почали боятися менше, ніж живих реформаторів. 🏛️🌑 4. Реакція світу та України Поки в москві ридали, в українських селах та таборах Сибіру люди потайки хрестилися. Смерть сталіна означала кінець найбільш кривавого періоду репресій та Голодоморів. Для України це стало шансом на «відлигу», хоча система загалом залишилася ворожою. Цікаво, що навіть під час похорону тривала запекла боротьба за владу між Берією, Хрущовим та Маленковим — вони ділили спадок ще до того, як над труною закрили кришку. 🏹🛡️ Похорон сталіна — це наочна ілюстрація того, до чого призводить диктатура: до хаосу, безглуздих жертв та деградації суспільства, яке втрачає людську подобу в черзі до трупа свого мучителя. Поки сучасна росія намагається реабілітувати цей образ, ми пам'ятаємо справжню ціну «величі» — гори трупів і вщент зруйновані долі. 🕯️🚫
    1
    547views
  • Вантажівка зі свинями перекинулася на трасі Київ -Одеса

    Перекриті дву смуги руху.
    Вантажівка зі свинями перекинулася на трасі Київ -Одеса Перекриті дву смуги руху.
    228views 2Plays
  • ⚡️ Національний резерв придбав майже 40 вантажівок з мобільним енергетичним обладнанням

    До Києва направлено 16 фур із 4 когенераційними установками потужністю 2.3 МВт на суму 241.8 млн грн.

    На Харківщину прямує 21 вантажівка з 3 установками по 4.3 МВт вартістю 304.3 млн грн.

    Загальна потужність — понад 22 МВт. Також законтрактовано генератори обсягом понад 100 МВт, перші вже в столиці.
    ⚡️ Національний резерв придбав майже 40 вантажівок з мобільним енергетичним обладнанням До Києва направлено 16 фур із 4 когенераційними установками потужністю 2.3 МВт на суму 241.8 млн грн. На Харківщину прямує 21 вантажівка з 3 установками по 4.3 МВт вартістю 304.3 млн грн. Загальна потужність — понад 22 МВт. Також законтрактовано генератори обсягом понад 100 МВт, перші вже в столиці.
    235views 1Plays
  • ❗️🇨🇳 У Китаї створили першу у світі мікрохвильову зброю, здатну виводити з ладу супутники на низькій навколоземній орбіті, зокрема Starlink, – South China Morning Post.
    ⏺ Згідно з заявою, компактна наземна система під назвою TPG1000Cs може генерувати імпульси потужністю 20 ГВт протягом хвилини.
    ⏺ Її можна розміщувати на вантажівках, військових кораблях, літаках і навіть супутниках.
    ⏺ Раніше відомі подібні системи працювали лише максимум три секунди і були значно громіздкішими.

    https://t.me/Ukraineaboveallelse
    ❗️🇨🇳 У Китаї створили першу у світі мікрохвильову зброю, здатну виводити з ладу супутники на низькій навколоземній орбіті, зокрема Starlink, – South China Morning Post. ⏺ Згідно з заявою, компактна наземна система під назвою TPG1000Cs може генерувати імпульси потужністю 20 ГВт протягом хвилини. ⏺ Її можна розміщувати на вантажівках, військових кораблях, літаках і навіть супутниках. ⏺ Раніше відомі подібні системи працювали лише максимум три секунди і були значно громіздкішими. https://t.me/Ukraineaboveallelse
    373views
  • Перевернулась вантажівка з яйцями на трасі Київ – Чернігів
    Перевернулась вантажівка з яйцями на трасі Київ – Чернігів
    350views 5Plays
  • У 1942 році офіцер Вермахту Альберт Баттель побачив вантажівки СС, що прямували до єврейського гетто, аби депортувати звідти сотні людей. Він перегородив міст озброєними солдатами й просто сказав: «Сьогодні — ні». Те, що сталося далі, змінило все.
    Літня спека тиснула на Перемишль, наче її неможливо було витримати.
    Німецькі прапори безсило висіли на кожній будівлі. Єврейський квартал уже багато місяців був оточений колючим дротом. І всі чудово знали, що насправді означає «переселення».
    Альберт Баттель стояв того ранку на мосту через Сян, спостерігаючи, як наближається колона СС. Вантажівка за вантажівкою, двигуни ревіли, наближаючись прямо до гетто.
    Йому було сорок дев’ять. Юрист до війни. Офіцер Вермахту, що зазвичай виконував накази і не висовувався.
    Але цього дня в ньому щось зламалося.
    Коли перша вантажівка під’їхала до мосту, Баттель підняв руку. Його солдати опустили шлагбаум.
    «Міст закритий», — сказав він офіцеру СС.
    Обличчя того почервоніло. «На якій підставі?»
    «На моїй».
    У Баттеля не було жодних підстав так діяти. Абсолютно жодних. Він зупиняв виконання офіційного наказу власного уряду.
    Але він залишився на місці. І його солдати — теж.
    Офіцер СС кричав, погрожував, вимагав пропустити.
    Баттель не зрушив.
    «Будь-хто, хто спробує перейти, буде заарештований», — спокійно сказав він.
    Уявити цей момент майже неможливо. Тиша, що мала опуститися на міст. Колона СС із працюючими двигунами, заблокована німецькими ж солдатами, які направили зброю на інших німецьких солдатів.
    Командиру СС нічого не залишалося. Він наказав вантажівкам розвертатися.
    Але Баттель на цьому не зупинився.
    Він сам сів у військову вантажівку й поїхав у гетто. У самісіньке серце того, що всі називали «єврейським кварталом».
    Сім’ї сиділи по домах, чекаючи. Знаючи. Матері притискали дітей. Старі дивилися у вікна.
    Баттель почав стукати у двері.
    «Сідайте у вантажівку, — казав він. — Зараз».
    Він завантажував десятки людей у машини Вермахту. Дідусів і бабусь, які ледве ходили. Матерів із немовлятами. Дітей, що трималися за іграшки, яких більше ніколи не побачать.
    Він привіз їх до казарм Вермахту. Нагодував. Поставив охорону, щоб їх захистити.
    Годинами він вивозив єврейські сім’ї з гетто під приводом «військової необхідності».
    Щохвилини він ризикував бути розстріляним за зраду.
    Кожне рішення могло стати останнім.
    Але до ночі десятки людей, які мали б бути у вагонах смерті, спали в ліжках німецьких солдатів.
    Новина вдарила по Берліну, як грім.
    Генріх Гіммлер особисто заніс ім’я Баттеля до своїх картотек. Він назвав його дії «недопустимим братанням з євреями».
    Його занесли в чорний список нацистської партії. Розпочали процедуру військового трибуналу. Зруйнували його кар’єру.
    Баттель ніколи не вибачився. Жодного разу.
    Коли хвороба змусила його залишити службу, він повернувся додому — до зруйнованого життя — але без тіні жалю.
    Після війни вижилі почали його шукати. «Офіцер, який нас врятував», — казали вони. «Німець, який сказав „ні“».
    У 1963 році Ізраїль вшанував Альберта Баттеля званням Праведника народів світу — найвищою нагородою для неєвреїв, які ризикували всім, аби рятувати євреїв.
    Він не дожив, щоб дізнатися про це. Баттель помер у 1952 році, забутий у Німеччині, що відбудовувалася.
    Він не написав жодної книги про той день. Не давав інтерв’ю. Не шукав слави.
    Але те, що він зробив на тому мосту, доводить дуже важливу істину.
    Сміливість — це не відсутність страху. Це вміння дивитися в обличчя неможливому й казати: «Мені байдуже».
    Це коли одна людина вирішує, що накази не варті більше, ніж людські життя.
    Це вміння підняти голову, коли всі інші її опускають.
    У світі, що здавався безнадійно зламаним, Альберт Баттель показав, що людяність може перемогти.
    Навіть якщо на тобі неправильна форма.
    Навіть якщо ти стоїш абсолютно сам.
    І іноді цього достатньо, щоб змінити все.
    Один міст.
    Один офіцер.
    Одне слово: «ні».
    У 1942 році офіцер Вермахту Альберт Баттель побачив вантажівки СС, що прямували до єврейського гетто, аби депортувати звідти сотні людей. Він перегородив міст озброєними солдатами й просто сказав: «Сьогодні — ні». Те, що сталося далі, змінило все. Літня спека тиснула на Перемишль, наче її неможливо було витримати. Німецькі прапори безсило висіли на кожній будівлі. Єврейський квартал уже багато місяців був оточений колючим дротом. І всі чудово знали, що насправді означає «переселення». Альберт Баттель стояв того ранку на мосту через Сян, спостерігаючи, як наближається колона СС. Вантажівка за вантажівкою, двигуни ревіли, наближаючись прямо до гетто. Йому було сорок дев’ять. Юрист до війни. Офіцер Вермахту, що зазвичай виконував накази і не висовувався. Але цього дня в ньому щось зламалося. Коли перша вантажівка під’їхала до мосту, Баттель підняв руку. Його солдати опустили шлагбаум. «Міст закритий», — сказав він офіцеру СС. Обличчя того почервоніло. «На якій підставі?» «На моїй». У Баттеля не було жодних підстав так діяти. Абсолютно жодних. Він зупиняв виконання офіційного наказу власного уряду. Але він залишився на місці. І його солдати — теж. Офіцер СС кричав, погрожував, вимагав пропустити. Баттель не зрушив. «Будь-хто, хто спробує перейти, буде заарештований», — спокійно сказав він. Уявити цей момент майже неможливо. Тиша, що мала опуститися на міст. Колона СС із працюючими двигунами, заблокована німецькими ж солдатами, які направили зброю на інших німецьких солдатів. Командиру СС нічого не залишалося. Він наказав вантажівкам розвертатися. Але Баттель на цьому не зупинився. Він сам сів у військову вантажівку й поїхав у гетто. У самісіньке серце того, що всі називали «єврейським кварталом». Сім’ї сиділи по домах, чекаючи. Знаючи. Матері притискали дітей. Старі дивилися у вікна. Баттель почав стукати у двері. «Сідайте у вантажівку, — казав він. — Зараз». Він завантажував десятки людей у машини Вермахту. Дідусів і бабусь, які ледве ходили. Матерів із немовлятами. Дітей, що трималися за іграшки, яких більше ніколи не побачать. Він привіз їх до казарм Вермахту. Нагодував. Поставив охорону, щоб їх захистити. Годинами він вивозив єврейські сім’ї з гетто під приводом «військової необхідності». Щохвилини він ризикував бути розстріляним за зраду. Кожне рішення могло стати останнім. Але до ночі десятки людей, які мали б бути у вагонах смерті, спали в ліжках німецьких солдатів. Новина вдарила по Берліну, як грім. Генріх Гіммлер особисто заніс ім’я Баттеля до своїх картотек. Він назвав його дії «недопустимим братанням з євреями». Його занесли в чорний список нацистської партії. Розпочали процедуру військового трибуналу. Зруйнували його кар’єру. Баттель ніколи не вибачився. Жодного разу. Коли хвороба змусила його залишити службу, він повернувся додому — до зруйнованого життя — але без тіні жалю. Після війни вижилі почали його шукати. «Офіцер, який нас врятував», — казали вони. «Німець, який сказав „ні“». У 1963 році Ізраїль вшанував Альберта Баттеля званням Праведника народів світу — найвищою нагородою для неєвреїв, які ризикували всім, аби рятувати євреїв. Він не дожив, щоб дізнатися про це. Баттель помер у 1952 році, забутий у Німеччині, що відбудовувалася. Він не написав жодної книги про той день. Не давав інтерв’ю. Не шукав слави. Але те, що він зробив на тому мосту, доводить дуже важливу істину. Сміливість — це не відсутність страху. Це вміння дивитися в обличчя неможливому й казати: «Мені байдуже». Це коли одна людина вирішує, що накази не варті більше, ніж людські життя. Це вміння підняти голову, коли всі інші її опускають. У світі, що здавався безнадійно зламаним, Альберт Баттель показав, що людяність може перемогти. Навіть якщо на тобі неправильна форма. Навіть якщо ти стоїш абсолютно сам. І іноді цього достатньо, щоб змінити все. Один міст. Один офіцер. Одне слово: «ні».
    3
    1Kviews
  • Частково відновлено транспортне сполучення з південно-західною Одещиною

    Після ракетно-дронових ударів, які сильно пошкодили два мости через Дністер, рух до регіону вже частково відновлено.

    👉Люди можуть пересуватися легковими авто, мікроавтобусами та невеликими вантажівками, повідомив заступник керівника ОП Віктор Микита

    У найближчі 48 годин буде додатково покращено умови пересування звичними маршрутами.

    Микита разом із головою ОВА Кіпером провів нараду в Арцизі, де після обстрілів 13 грудня найдовше не було світла, та обговорив із громадами стан транспортного сполучення через Дністер.
    #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news #жертви_війни
    Частково відновлено транспортне сполучення з південно-західною Одещиною Після ракетно-дронових ударів, які сильно пошкодили два мости через Дністер, рух до регіону вже частково відновлено. 👉Люди можуть пересуватися легковими авто, мікроавтобусами та невеликими вантажівками, повідомив заступник керівника ОП Віктор Микита У найближчі 48 годин буде додатково покращено умови пересування звичними маршрутами. Микита разом із головою ОВА Кіпером провів нараду в Арцизі, де після обстрілів 13 грудня найдовше не було світла, та обговорив із громадами стан транспортного сполучення через Дністер. #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news #жертви_війни
    389views
  • 😀🤯Футболіст «Металіста-1925» разом із сім’єю пережив страшну аварію!

    Автомобіль, за кермом якого був Василь Кравець і в якому також перебували його дружина та донька, протаранила вантажівка. Після удару машину затисло між двома фурами 😧

    Гравцеві вдалося самостійно вибратися з понівеченого авто, тоді як його дружина з дитиною опинилися заблокованими всередині. На щастя, попри серйозність ДТП, усі залишилися живими 🙏

    «Дякую Богу за врятовані життя. Вдячний кожному за підтримку — з нами все добре», — поділився Кравець у соцмережах😮‍💨
    #Український_футбол #ukraine #Brovarysport #Броварський_спорт @brovarysport #футбол_football @футбол_football
    ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    😀🤯Футболіст «Металіста-1925» разом із сім’єю пережив страшну аварію! Автомобіль, за кермом якого був Василь Кравець і в якому також перебували його дружина та донька, протаранила вантажівка. Після удару машину затисло між двома фурами 😧 Гравцеві вдалося самостійно вибратися з понівеченого авто, тоді як його дружина з дитиною опинилися заблокованими всередині. На щастя, попри серйозність ДТП, усі залишилися живими 🙏 «Дякую Богу за врятовані життя. Вдячний кожному за підтримку — з нами все добре», — поділився Кравець у соцмережах😮‍💨 #Український_футбол #ukraine #Brovarysport #Броварський_спорт @brovarysport #футбол_football @футбол_football ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    771views 1 Shares
More Results