Колеги з Департаменту соціального забезпечення Міноборони України опублікував інформативну збірку про грошове забезпечення військовослужбовців на 2025 рік, за що їм щира подяка. Інформація корисна як для діючих військовослужбовців, так і для членів сімей осіб, зниклих безвісти. dovidnik-gz.pdf https://social.mil.gov.ua/wp-content/uploads/2025/07/dovidnik-gz.pdf

Якщо ви, не дай Боже, пропустили офіційний трейлер фільму "Клуб убивств по четвергах", то варто це виправити) Це класна історія про четвірку жвавих пенсіонерів, які полюбляють розвʼязувати нерозкриті справи, але їх хобі набуває неочікуваного повороту, коли зовсім поруч скоюється вбивство. Тож детективи-аматори об'єднуються, щоб розкрити цей злочин. Одна з них у минулому була шпигункою, інша — медсестрою, ще один був профспілковим діячем, а четвертий — психіатром. Така цікава компанія) Це екранізація дебютного роману британського телеведучого Річарда Османа і перша частина його серії "Клуб убивств по четвергах". Прем'єра фільму відбудеться у деяких кінотеатрах США 22 серпня 2025 року, а 28 серпня 2025 року він стане доступним для перегляду на Netflix. #Коло_Кіно #Анонси_кіно #Екранізації_книг #Netflix

В Україні стає популярнішою процедура неплатоспроможності фізосіб: щодня банкрутує троє українців  В Україні набирає обертів процедура неплатоспроможності фізосіб. За даними Верховного Суду, у січні-червні 2025 року відкрито 577 справ про банкрутство громадян, що третину більше, ніж за той самий період 2024 року. За останні п’ять років запущено всього 2 948 таких процедур, проте найбільше було зафіксовано торік – 926 справ. У середньому цього року щодня відкриваються близько трьох нових справ. Серед заявників 52% – чоловіки, 48% – жінки, цей розподіл майже незмінний з 2021 року. Найбільше справ про банкрутство у 2025 році відкрили в Києві — 128. #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини

Про присвоєння звання Героя України (посмертно) молодшому лейтенанту ПЕТРИШИНУ Тарасу Петровичу (псевдо "Химера") Автор (ініціатор): Бондарук Володимир Володимирович Дата оприлюднення: 18 липня 2025 Відповідь на петицію Текст петиції Підписанти Шановний пане Президенте! Просимо Вас розглянути питання щодо присвоєння звання Героя України (посмертно) хороброму воїну, патріоту та почесному громадянину м. Тернопіль – молодшому лейтенанту ПЕТРИШИНУ Тарасу Петровичу, псевдо "Химера" 25.01.1989 - 06.04.2024 рр. Молодший лейтенант ПЕТРИШИН Тарас Петрович (псевдо «Химера»), народився 25 січня 1989 р. у м. Тернопіль. Українець, громадянин України, справжній патріот, вірний побратим, люблячий чоловік, батько. Навчався в Тернопільській загальноосвітній школі № 21. Закінчив історичний факультет Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. У 2007 році під час навчання брав участь у розкопках давньоруського городища Пліснеськ (біля с. Підгірці, Львівська область). З юних років займався національно-патріотичним вихованням молоді рідного міста та області. Проводив вишколи разом із Добровольчим Українським корпусом «Правий сектор» (далі ДУК), а також в громадській організації «Сокіл». Ще у далекому 2009 році створив свою групу, на той час простих юнаків, які готувались гідно дати бій будь-якому ворогу. Пізніше, завдяки вмінню адаптуватись до різних задач та бути всебічно розвинутими, ця група отримала назву «Хамелеон» та розпочала свій бойовий шлях в рядах Добровольчого Українського корпусу разом з Тарасом “Химерою”. У 2021 році підтримав ініціативу Героя України (посмертно) Сергія Коновала «Дім Ветерана» у м. Тернопіль. Все своє життя Тарас був лідером, який впевнено вів за собою друзів та побратимів. Працював на керівних посадах у відомих компаніях. Бойових шлях воїна розпочався ще у 2018 році і тривав цілих 6 років. Маючи важке захворювання – цукровий діабет 1 типу, добровольцем пішов на фронт в лавах ДУК «Правий Сектор». З першого дня повномасштабного вторгнення разом з ДУК вирушив на Київщину та Чернігівщину захищати суверенітет України, у складні 6 резервної сотні ДУК. 08 квітня 2022 року мобілізувався у лави Збройних Сил України, а саме у 7-й ОЦ ССО, який потім став 67 окремою механізованою бригадою, в якій і служив до своєї загибелі. За свій бойовий шлях ПЕТРИШИН Тарас Петрович проходив службу на різних посадах, починаючи від командира групи та закінчуючи заступником командира 2 стрілецького батальйону імені Тараса Бобанича. Учасник боїв за Київщину, Харківщину, Донеччину та Бахмут. Також воював на Куп’янському та Лиманському напрямку. В серпні 2022 під час евакуації поранених побратимів в районі населеного пункту Кодема Донецької області отримав поранення, за що був нагороджений відзнакою МОУ медаллю «За поранення». З травня по грудень 2023 року в складі підрозділу стримував ворога в Серебрянському лісі в районі населеного пункту Діброва Луганської області. З березня 2024-го виконував завдання на напрямку міста Часів Яр. Як заступник командира роти постійно чергував на командно-спостережному пункті на лінії бойового зіткнення, вміло управляв боєм, підтримув морально-психологічний стан особового складу на позиціях, що дозволяло відбивати не один штурм противника та завдавати йому важких втрат. 6 квітня 2024 року молодший лейтенант ПЕТРИШИН Тарас загинув поблизу м. Часів Яр на Донеччині разом зі своїм побратимом - Героєм України (посмертно) лейтенантом КОНОВАЛОМ Сергієм Сергійовичем, перебуваючи на бойовому посту внаслідок ворожого танкового обстрілу. Похований 10 квітня 2024 року на Микулинецькому цвинтарі м. Тернополя. Указом Президента України №743/2024 від 31.10.2024 молодший лейтенант Тарас ПЕТРИШИН нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (посмертно). Також нагороджувався відзнакою Міністерства оборони України «Вогнепальна зброя», є почесним громадянином м. Тернопіль (посмертно) та почесним громадянином Тернопільської області (посмертно). Для визнання заслуг перед українською нацією та Україною, просимо Вас присвоїти молодшому лейтенанту ПЕТРИШИНУ Тарасу Петровичу звання Героя України (посмертно). З повагою, побратими та сім’я. https://petition.president.gov.ua/petition/250094?fbclid=PAQ0xDSwMHNJhleHRuA2FlbQIxMQABp3rQ-xCf0YZt29nrnCNBpwTtIiwqKyUtoyFoXTnt1JKsgeFtbPB3x8EEtb-C_aem_9TO3Yy_0oUwjXEVUAZqpVQ

"Сповідь" Я не знаю про що писати, Адже всі слова вже сказали. Усі мої думки прочитали Про смуток та жагу до життя. Нехай тут рими не буде, Зате буду я — відверта і щира. Будуть емоції, а не нові порізи На шкірі, що так стомилася. Нехай слова будуть на місці сліз, Хоч це вже давно не лікує. Бо що з тих слів, коли біль як віск — Стискає, плавить і катує. Я вже не вірю, що буде весна, І навіть не жду вже спасіння. Моя тиша стала глуха й глузна, Моє серце — порожнє приміщення. Я живу, як неживе живе, Автомат, що лиш дихає в нормі. І навіть коли душа реве — Зовні я тримаюсь у формі. Я посміхаюсь, бо так прийнято, Я мовчу, коли треба кричати. І вночі у кімнаті зім’ятій Я втомилась себе рятувати. А якщо чесно — не хочу вже йти, Не вперед, не назад — нікуди. Бо вся ця боротьба — це дим, Що залишає після себе груди… Порожні, як чужий дім. Тож, якщо завтра мене не стане — Це не буде крик чи протест. Просто душа, що втомилась від ран, Нарешті знайде свій ліс. Той, де не треба рим. І де не болить. © Cheban Daria •°•°•°•°•°•°•°• 😘 Постав вподобайку та поділись віршем з друзями - це найбільша підтримка для нас! Завжди раді Вас вітати, ©Штукарі

Бучанська громада у скорботі. У російсько-Українській війні загинув 42-річний Захисник України Ярослав Гура. Народився і навчався у Бучі, був випускником Бучанського ліцею №3. Працював кухарем. Щиро любив життя, був добрим, відкритим та життєрадісним чоловіком. У 2022 році приєднався до лав ЗСУ. Пройшов найгарячіші напрямки фронту: Покровськ, Донецьк, Луганськ. Служив водієм-електриком у взводі розвідувальної роти. Трагічно загинув 16 лютого 2025 року на Покровському напрямку. У скорботі залишилися дружина, мати, брат, а також двоє діточок. Прощання з Захисником відбудеться завтра, 12 серпня, о 12:00 на Алеї Героїв у Бучі по вулиці Пам’яті, 1. Вічна пам'ять Герою України! #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news #герої_війни

🟡Ситуація в напрямку Добропілля ❓ Останні декілька днів мережею ширяться дискусії та запитання, що ж відбувається в районі Добропілля, де активно здійснюється просування московських військ. 🏹 Наразі противник зміг за допомогою постійного тиску переважаючою кількістю піхоти здійснити просування в населені пункти Кучерів Яр та Золотий Колодязь, де проводить накопичення для подальшого розвитку успіху. На відрізку свого шляху московити пробують встановлювати свої позиції, закріплюватися на місцевості. Також з Кучеревого Яру по посадках кацапи пролізли в населений пункт Веселе і проводять накопичення й там. За останню добу в даному селі було зафіксовано вже близько двох десятків виродків. ➡️ Одночасно з цим, ворог не зупиняється на досягнутому та продовжує розвивати свій успіх в напрямку траси Добропілля-Краматорськ, фіксуючись в районі Нововодяного та Петрівки. На жаль, ворог прощупав слабкі місця для подальшого руху, якими і буде користуватися, щоб здійснити подібні спроби. 🔴Обстановка складається доволі хаотично, адже ворог, знайшовши прогалини в обороні, просочується в глибину, пробує швидко закріплятися, накопичуватися для подальшого просування, в той час, як деякі особи в командуванні певної бригади або не розуміють всю глибину проблеми, або подають ситуацію як "контрольовану", в якій "всіх убили, всіх зупинили". Однак з цим не згодні самі військові, які тримають там оборону і намагаються зрозуміти, що відбувається. 🧱 Район Золотого Колодязя, Шахового та інших населених пунктів в цих околицях є місцевістю побудови нових, важких інженерно-фортифікаційних споруд з якісними інженерними загородженнями та найголовніше — якісно спорудженими позиціями по типу ВОП, РОП, які ворог спокійно обходить, а в подальшому займе і використає для своєї оборони. Як коментують військові: "найгірше те, що ми їх звідти х*й виб'ємо, якщо вони їх займуть". Це приклад того, що поряд з добре побудованими ІФС необхідні люди, які будуть їх утримувати, а також ефективне командування, яке буде правильно використовувати такі можливості. ⛳️ Початок шляху на Добропілля та логістики у кацапів відбувся з вогневого контролю дронами. Наразі ворог знайшов місця, щоб прокласти цей шлях фізично, цілком і повністю усвідомлюючи наслідки, які створяться після досягнення цілей. Для ворога вже є заздалегідь визначені кінцеві точки, яких він має досягнути і сьогодні вони проводять реалізацію задуманого, пробуючи повністю окупувати Золотий Колодязь, Кучерів Яр, Веселе та інші населені пункти. Після остаточного закріплення та накопичення, будуть обов'язкові спроби рухатися в глибину території, а також будуть підтягуватися екіпажі дронів, які ускладнять перебудову альтернативної логістики і утримання навколишніх позицій для Сил Оборони. З таким розвитком подій, якщо він не зміниться, ми можемо наштовхнутися на момент, що Добропілля впаде швидше ніж Покровськ.

🤓 На пусковий майданчик Шахедів в районі села Цимбулова Орловської області рф доставлено експериментальну партію Шахедів у яких стандартна бойова частина замінена на фосфорний боєприпас. Фосфорний боєприпас — це тип запальної або димової зброї, спорядженої білим фосфором — речовиною, яка самозаймається при контакті з киснем і горить при температурі до 2760 °C.

Митці України...💙💛 Олена Яблонська. «Копиці», 1968🌤 Олена Нилівна ЯБЛОНСЬКА (28 серпня 1918, Смоленськ - 27 березня 2009, Київ) - український живописець, графік, майстер станкового живопису. Автор ілюстрацій до дитячих книг. Заслужений художник України (1977).🎨 Дочка живописця і графіка Ніла Олександровича Яблонського, сестра видатної української художниці Тетяни Яблонської та архітектора Дмитра Яблонського. «Батько нас цілеспрямовано з дитинства готував в художники, - згадувала Олена Яблонська. - Він не вчив нас прагматичному ремеслу, прийомам або способам, проте розвивав наші почуття - почуття простору, почуття матеріальності, почуття радості, почуття співпереживання, щоб ми могли відобразити художній характер зображуваного, щоб людина, наприклад, була схожею не тільки конструктивно, так би мовити, а й по внутрішній суті».

Боооооооже??? Що він несе??? Увесь день в селі велися планові роботи, то електрика була вімкнена. Відповідно, й інтернету не було. Потім я в телефон влізла, новини читати? Ййййййосип голий!!! Згадала стару рекомендацію не псувати собі зір!:) Підніми руку ось так високо-високо. Ще вище! А тепер опусти різко вниз і скажи: - Ну і хххх із ним… Чим себе зайняти, знайшла ж!!! Шулупенила кісточки з двох відер білого Ренклоду. Обід готувала. В крамницю ганяла, бо розчинної кави чайна ложка залишилася! Ще кетчупів з соусами придбала!:) Вчора ж в мене катаклізЬма трапилася!:) Якщо я завертіла на якійсь пляшці чи банці кришАчку, Ірина Олександрова моя відвернути її назад не може!:) Біжить до мене по допомогу!:) То я вчора завертіла зі старанністю кришку на пляшці соусу Балоньєзе!:) Й яяяяяк трухнула тією пляшкою, як в рекомендаціях не псувати собі зір?:))) Відчайдушно трухнула!:) Ледве сама собі плече не виламала!:) Кришка з пляшки злітає! Й той Балоньєзе розповсюджується на холодильник, на табуретки, на підлогу, на стіл!!! Де його стільки в тій маленькій пляшці взялося?:) Ну а що?:) Вмію!:) Практикую!:) Чого той соус в тарілку з їдлом не витрухався, те ще питання?:) Саме тому придбала в крамниці такі соуси, щоб їх ложкою накладати!:) Й нічого не трясти!:) Ви там як? Цілі?