• Основна проблема мобілізації – це несправедливість. У влади є «свої» українці й «чужі».
    «Трактористів забирають, поля стоять, сіяти нема кому, а вийдіть прогуляйтесь по місті. Там – повні ресторани нормальних мужиків. У кожного якась там справка, у кожного якась корочка якогось помічника, і вони собі спокійно гуляють, а люди це все бачать» – генерал Дмитро Марченко.
    #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news
    Основна проблема мобілізації – це несправедливість. У влади є «свої» українці й «чужі». «Трактористів забирають, поля стоять, сіяти нема кому, а вийдіть прогуляйтесь по місті. Там – повні ресторани нормальних мужиків. У кожного якась там справка, у кожного якась корочка якогось помічника, і вони собі спокійно гуляють, а люди це все бачать» – генерал Дмитро Марченко. #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news
    98переглядів
  • Мій 2025! Рік повернення до себе.
    Кажуть, що кожен бачить лише верхівку айсберга. Хто не знає мене близько, навряд чи зрозуміє - кожен мій сьогоднішній крок — це не просто рух вперед, це велике повернення.

    2025-й став для мене роком втрат, глибоких переосмислень та колосальної праці. Традиційно підбиваю підсумки, бо за кожним пунктом — ціле життя.

    🕯️ Про вічне. Нехай з Богом спочивають ті, хто залишив цей світ. Пам’ять про них — це тихий сум, який вчить цінувати кожну мить.

    📚 Про розвиток. Я не зупиняюся. Логістика, іноземна мова, 10 семінарів StarLife, сотні зустрічей про фінансову безпеку та страхування життя. Мотиваційна поїздка з Farmasi нагадала: успіх любить тих, хто діє. Лідер клас від Тетяни Бреус, це нова сторінка мого життя.

    🌊 Про випробування. Цей рік перевіряв мене на міцність. Від небезпечного випадку в басейні (де мене врятували не лише люди, а й вчасне страхування!) до ДТП наприкінці року. Лікарі, поліція, слідчі — нові знайомства, яких не шукаєш, але які стають частиною досвіду. Суди? Так, вони є. Але «Мережа права» та "Автопоміч" тримають стрій.

    ⚖️ Про справедливість. Бути корисною — мій поклик. Прикро, коли допомогу військовим та атовцям знецінюють чиновники (Золочівська ВЦА та мерія Бродів). Болить несправедливість щодо "Brody online" та Сергія Нікішина. Але я вірю: Закон один для всіх, і рішення буде справедливим!

    ☀️ Про нове. Неочікуваний спадок у Монастирку та інвестиція в майбутнє — сонячні панелі. Я будую свою енергонезалежність вже сьогодні.

    Мій головний висновок 2025.
    Я більше не вірю словам. Тільки діям.
    Я не нарікаю на державу, медицину чи пенсійний фонд. Хто розумний — той фінансово грамотний і застрахований. Хто застрахований — той не бачить проблем, а бачить рішення.
    Я живу цікаве життя. Складне, але справжнє.
    Бажаю кожному з вас жити своє щасливе життя. Бути натхненними, поважати ближніх і брати відповідальність за своє майбутнє у власні руки.
    З вірою в дію і справедливість, йду у 2026! ✊✨
    Мій 2025! Рік повернення до себе. Кажуть, що кожен бачить лише верхівку айсберга. Хто не знає мене близько, навряд чи зрозуміє - кожен мій сьогоднішній крок — це не просто рух вперед, це велике повернення. 2025-й став для мене роком втрат, глибоких переосмислень та колосальної праці. Традиційно підбиваю підсумки, бо за кожним пунктом — ціле життя. 🕯️ Про вічне. Нехай з Богом спочивають ті, хто залишив цей світ. Пам’ять про них — це тихий сум, який вчить цінувати кожну мить. 📚 Про розвиток. Я не зупиняюся. Логістика, іноземна мова, 10 семінарів StarLife, сотні зустрічей про фінансову безпеку та страхування життя. Мотиваційна поїздка з Farmasi нагадала: успіх любить тих, хто діє. Лідер клас від Тетяни Бреус, це нова сторінка мого життя. 🌊 Про випробування. Цей рік перевіряв мене на міцність. Від небезпечного випадку в басейні (де мене врятували не лише люди, а й вчасне страхування!) до ДТП наприкінці року. Лікарі, поліція, слідчі — нові знайомства, яких не шукаєш, але які стають частиною досвіду. Суди? Так, вони є. Але «Мережа права» та "Автопоміч" тримають стрій. ⚖️ Про справедливість. Бути корисною — мій поклик. Прикро, коли допомогу військовим та атовцям знецінюють чиновники (Золочівська ВЦА та мерія Бродів). Болить несправедливість щодо "Brody online" та Сергія Нікішина. Але я вірю: Закон один для всіх, і рішення буде справедливим! ☀️ Про нове. Неочікуваний спадок у Монастирку та інвестиція в майбутнє — сонячні панелі. Я будую свою енергонезалежність вже сьогодні. Мій головний висновок 2025. Я більше не вірю словам. Тільки діям. Я не нарікаю на державу, медицину чи пенсійний фонд. Хто розумний — той фінансово грамотний і застрахований. Хто застрахований — той не бачить проблем, а бачить рішення. Я живу цікаве життя. Складне, але справжнє. Бажаю кожному з вас жити своє щасливе життя. Бути натхненними, поважати ближніх і брати відповідальність за своє майбутнє у власні руки. З вірою в дію і справедливість, йду у 2026! ✊✨
    516переглядів
  • Там головний антикорупціонер і «борець за справедливість» Шабунін поскаржився, що «силовики Зеленського» хочуть відправити його до Куп’янська вішати антидронові сітки. Мовляв, таким чином його хочуть позбавити можливості «покарати» правоохоронців за нібито злив його інтимних фото.
    При цьому Віталік чомусь забуває, що він військовий — як сам не раз про це заявляв. А військовий, як не крути, має виконувати накази командування. Але для Шабуніна служба, схоже, повинна проходити лише на Закарпатті, у Мукачівському ТРО. А виконувати розпорядження на передовій має хтось інший. Тим паче — вішати сітки.
    Та, схоже, і реакція читачів УП не забарилася із засудженням істерики Шабуніна. Бо лише наївний ідіот повірить, що «найчеснішого» журналіста намагаються позбавити можливості боротися за честь і справедливість.
    Якщо ти військовий — будь ласка, виконуй завдання, а не розповідай усюди, який ти славний воїн. Але щойно настає момент реально віддати борг Батьківщині, одразу починається прикривання «боротьбою за честь» перед т.зв. "силовиками" Зеленського, які, бачте, позбавляють такої можливості.
    Про те як сержант Шабунін більше служить в Києві, ніж служить в принципі, ми писали вже.

    https://t.me/Ukraineaboveallelse
    Там головний антикорупціонер і «борець за справедливість» Шабунін поскаржився, що «силовики Зеленського» хочуть відправити його до Куп’янська вішати антидронові сітки. Мовляв, таким чином його хочуть позбавити можливості «покарати» правоохоронців за нібито злив його інтимних фото. При цьому Віталік чомусь забуває, що він військовий — як сам не раз про це заявляв. А військовий, як не крути, має виконувати накази командування. Але для Шабуніна служба, схоже, повинна проходити лише на Закарпатті, у Мукачівському ТРО. А виконувати розпорядження на передовій має хтось інший. Тим паче — вішати сітки. Та, схоже, і реакція читачів УП не забарилася із засудженням істерики Шабуніна. Бо лише наївний ідіот повірить, що «найчеснішого» журналіста намагаються позбавити можливості боротися за честь і справедливість. Якщо ти військовий — будь ласка, виконуй завдання, а не розповідай усюди, який ти славний воїн. Але щойно настає момент реально віддати борг Батьківщині, одразу починається прикривання «боротьбою за честь» перед т.зв. "силовиками" Зеленського, які, бачте, позбавляють такої можливості. Про те як сержант Шабунін більше служить в Києві, ніж служить в принципі, ми писали вже. https://t.me/Ukraineaboveallelse
    123переглядів
  • #дати #свята
    HumanLight: Світло розуму та доброти у розпал зими 🕯️🤝
    23 грудня світ відзначає HumanLight — сучасне гуманістичне свято, яке було започатковане у 2001 році в США. Воно створене для людей, які не сповідують традиційних релігій, але відчувають потребу зібратися разом у період зимового сонцестояння, щоб відсвяткувати людські цінності, розум та співчуття 🌍.

    Філософія свята: Світло всередині нас ✨

    Назва свята поєднує слова «Human» (людина) та «Light» (світло). Ідея полягає в тому, що джерелом «світла» в нашому світі є не надприродні сили, а самі люди — через свої добрі вчинки, наукові відкриття та підтримку одне одного. HumanLight акцентує увагу на позитивному баченні майбутнього, яке ми будуємо власними руками 🛠️.

    Основні цінності HumanLight 💎

    Свято базується на трьох «китах» гуманізму:
    Розум та наука: Повага до знань та критичного мислення, які допомагають нам розуміти світ 🧠.
    Співчуття: Турбота про ближніх, волонтерство та активна допомога тим, хто цього потребує ❤️.
    Надія: Віра в те, що спільними зусиллями ми можемо зробити планету кращим місцем для життя 🌿.

    Як відзначають цей день? 🕯️

    Оскільки свято не має суворих догм, кожен відзначає його по-своєму:
    Запалювання свічок: Часто запалюють три свічки, що символізують Розум, Співчуття та Надію 🕯️🕯️🕯️.
    Спільні вечері: Друзі та родини збираються за святковим столом, щоб обговорити досягнення людства за минулий рік.
    Благодійність: Це ідеальний час для пожертвувань у наукові фонди, екологічні організації або допомоги локальним громадам 🎁.
    Освіта: Проведення лекцій або читання книг, що надихають на нові звершення.

    Чому це важливо сьогодні? 🇺🇦

    У часи випробувань, які зараз переживає Україна, принципи гуманізму набувають особливого значення. Це день, щоб згадати про силу людської солідарності, про волонтерів, які стали «світлом» для тисяч людей, та про незламність духу, що тримається на вірі в людину та справедливість 🇺🇦✨.
    HumanLight нагадує нам: навіть у найнайпохмуріші зимові дні ми самі здатні запалити світло, яке зігріє оточуючих.
    #дати #свята HumanLight: Світло розуму та доброти у розпал зими 🕯️🤝 23 грудня світ відзначає HumanLight — сучасне гуманістичне свято, яке було започатковане у 2001 році в США. Воно створене для людей, які не сповідують традиційних релігій, але відчувають потребу зібратися разом у період зимового сонцестояння, щоб відсвяткувати людські цінності, розум та співчуття 🌍. Філософія свята: Світло всередині нас ✨ Назва свята поєднує слова «Human» (людина) та «Light» (світло). Ідея полягає в тому, що джерелом «світла» в нашому світі є не надприродні сили, а самі люди — через свої добрі вчинки, наукові відкриття та підтримку одне одного. HumanLight акцентує увагу на позитивному баченні майбутнього, яке ми будуємо власними руками 🛠️. Основні цінності HumanLight 💎 Свято базується на трьох «китах» гуманізму: Розум та наука: Повага до знань та критичного мислення, які допомагають нам розуміти світ 🧠. Співчуття: Турбота про ближніх, волонтерство та активна допомога тим, хто цього потребує ❤️. Надія: Віра в те, що спільними зусиллями ми можемо зробити планету кращим місцем для життя 🌿. Як відзначають цей день? 🕯️ Оскільки свято не має суворих догм, кожен відзначає його по-своєму: Запалювання свічок: Часто запалюють три свічки, що символізують Розум, Співчуття та Надію 🕯️🕯️🕯️. Спільні вечері: Друзі та родини збираються за святковим столом, щоб обговорити досягнення людства за минулий рік. Благодійність: Це ідеальний час для пожертвувань у наукові фонди, екологічні організації або допомоги локальним громадам 🎁. Освіта: Проведення лекцій або читання книг, що надихають на нові звершення. Чому це важливо сьогодні? 🇺🇦 У часи випробувань, які зараз переживає Україна, принципи гуманізму набувають особливого значення. Це день, щоб згадати про силу людської солідарності, про волонтерів, які стали «світлом» для тисяч людей, та про незламність духу, що тримається на вірі в людину та справедливість 🇺🇦✨. HumanLight нагадує нам: навіть у найнайпохмуріші зимові дні ми самі здатні запалити світло, яке зігріє оточуючих.
    Like
    1
    553переглядів
  • Україна запускає новий проект "ПОКАЯННЯ"
    Координаційний штаб з питань поводження з військовопоєнними спільно з Офісом Генерального прокурора України презентував новий проект "ПОКАЯННЯ", метою якого, зокрема, є збір інформації про російські військові злочини щодо українських військовополонених.
    У рамках проекту українська сторона звертається до співробітників російської правової системи, які ще не втратили гідності та моральних принципів, з пропозицією надавати інформацію щодо місць утримання українських полонених, військових злочинів проти них, даних на силовиків та інших учасників російської репресивної машини, причетних до зловживань проти українських полонених. В обмін можуть надаватися гарантії звільнення від переслідування в українських та міжнародних судах або пом'якшення покарання, а також можливість не внесення до списків санкцій або матеріальної винагороди.
    З деталями нового проекту Координаційного штабу «ПОКАЯННЯ» можна ознайомитись на сайті проекту – https://pokayanie.org/.
    Таким чином, Україна створює вікно можливостей для співробітників правоохоронних структур Росії, які не згодні з репресивною системою путінського режиму, готові боротися за справедливість та очистити своє сумління.

    https://t.me/Ukraineaboveallelse
    Україна запускає новий проект "ПОКАЯННЯ" Координаційний штаб з питань поводження з військовопоєнними спільно з Офісом Генерального прокурора України презентував новий проект "ПОКАЯННЯ", метою якого, зокрема, є збір інформації про російські військові злочини щодо українських військовополонених. У рамках проекту українська сторона звертається до співробітників російської правової системи, які ще не втратили гідності та моральних принципів, з пропозицією надавати інформацію щодо місць утримання українських полонених, військових злочинів проти них, даних на силовиків та інших учасників російської репресивної машини, причетних до зловживань проти українських полонених. В обмін можуть надаватися гарантії звільнення від переслідування в українських та міжнародних судах або пом'якшення покарання, а також можливість не внесення до списків санкцій або матеріальної винагороди. З деталями нового проекту Координаційного штабу «ПОКАЯННЯ» можна ознайомитись на сайті проекту – https://pokayanie.org/. Таким чином, Україна створює вікно можливостей для співробітників правоохоронних структур Росії, які не згодні з репресивною системою путінського режиму, готові боротися за справедливість та очистити своє сумління. https://t.me/Ukraineaboveallelse
    POKAYANIE.ORG
    Покаяние — безопасная передача информации
    Конфиденциальная передача сведений о преступлениях против украинских военнопленных и незаконно задержанных граждан Украины.
    113переглядів
  • #історія #постаті
    Генріх Белль — «совість німецької нації», письменник, який зумів крізь попіл Другої світової війни пронести гуманізм та віру в людину. Народившись 21 грудня 1917 року в Кельні, він став голосом покоління, яке повернулося з фронту в руїни — не лише матеріальні, а й моральні ✍️.

    Його творчість — це чесна розмова про провину, відповідальність і повсякденне життя «маленької людини». У своїх найвідоміших романах, як-от «Груповий портрет з дамою» або «Більярд о пів на десяту», Белль майстерно досліджував, як історія ламає долі, але не завжди може зламати дух. За свою глибоку емпатію та нещадну правдивість у 1972 році він був удостоєний Нобелівської премії з літератури 📚.

    Проте Белль був не лише літератором, а й активним громадським діячем. Він відкрито виступав проти насилля, цензури та тоталітаризму. Його дім завжди був відчинений для дисидентів і тих, хто зазнав переслідувань. Зокрема, Генріх Белль підтримував українських митців та інтелектуалів, гостро засуджуючи радянські репресії проти шістдесятників 🕊️.

    Його спадщина сьогодні актуальна як ніколи. Він вчив нас, що навіть у найтемніші часи важливо зберігати людську гідність і не мовчати, коли чиниться несправедливість. Белль залишив після себе не просто книги, а етичний орієнтир для цілої Європи, нагадуючи, що література — це насамперед форма відповідальності перед світом 🇩🇪.
    #історія #постаті Генріх Белль — «совість німецької нації», письменник, який зумів крізь попіл Другої світової війни пронести гуманізм та віру в людину. Народившись 21 грудня 1917 року в Кельні, він став голосом покоління, яке повернулося з фронту в руїни — не лише матеріальні, а й моральні ✍️. Його творчість — це чесна розмова про провину, відповідальність і повсякденне життя «маленької людини». У своїх найвідоміших романах, як-от «Груповий портрет з дамою» або «Більярд о пів на десяту», Белль майстерно досліджував, як історія ламає долі, але не завжди може зламати дух. За свою глибоку емпатію та нещадну правдивість у 1972 році він був удостоєний Нобелівської премії з літератури 📚. Проте Белль був не лише літератором, а й активним громадським діячем. Він відкрито виступав проти насилля, цензури та тоталітаризму. Його дім завжди був відчинений для дисидентів і тих, хто зазнав переслідувань. Зокрема, Генріх Белль підтримував українських митців та інтелектуалів, гостро засуджуючи радянські репресії проти шістдесятників 🕊️. Його спадщина сьогодні актуальна як ніколи. Він вчив нас, що навіть у найтемніші часи важливо зберігати людську гідність і не мовчати, коли чиниться несправедливість. Белль залишив після себе не просто книги, а етичний орієнтир для цілої Європи, нагадуючи, що література — це насамперед форма відповідальності перед світом 🇩🇪.
    Like
    2
    326переглядів
  • #історія #постаті
    Марію Матіос часто називають «честю і совістю сучасної української літератури», а за її витончений та водночас потужний стиль — «гуцульською матір'ю». Народившись 19 грудня 1959 року в селі Розтоки на Буковині, вона принесла в українську прозу особливу магію гір, глибокий психологізм та безкомпромісну правду про історію людських доль ⛰️.

    Її творчий шлях — це ціла епоха. Найвідоміший роман письменниці «Солодка Даруся» став справжнім вибухом у культурному просторі, здобувши Шевченківську премію та титул «Найкращої книги десятиліття». Марія Матіос майстерно виплітає сюжети, де родинні таємниці переплітаються з великою історією, а біль і кохання завжди йдуть поруч. Її твори, такі як «Нація», «Майже ніколи не навпаки», «Буквар» чи «Мами», перекладені багатьма мовами світу та інсценовані на провідних театральних сценах 🎭.

    Окрім літературної діяльності, пані Марія відома своєю активною громадянською позицією. Вона неодноразово обиралася народною депутаткою України, де відстоювала інтереси культури та духовного відродження нації. Її голос завжди звучить чітко і впевнено, коли йдеться про національну ідентичність та історичну справедливість. Вона — письменниця, яка не боїться зазирати в найтемніші куточки людської душі, аби знайти там світло правди 🕯️.

    Сьогодні Марія Матіос продовжує залишатися однією з найвпливовіших постатей сучасності. Її творчість — це дзеркало, в якому кожен українець може впізнати свій рід, свій біль і свою надію. Це література, яка лікує через осмислення минулого задля вільного майбутнього 📜.
    #історія #постаті Марію Матіос часто називають «честю і совістю сучасної української літератури», а за її витончений та водночас потужний стиль — «гуцульською матір'ю». Народившись 19 грудня 1959 року в селі Розтоки на Буковині, вона принесла в українську прозу особливу магію гір, глибокий психологізм та безкомпромісну правду про історію людських доль ⛰️. Її творчий шлях — це ціла епоха. Найвідоміший роман письменниці «Солодка Даруся» став справжнім вибухом у культурному просторі, здобувши Шевченківську премію та титул «Найкращої книги десятиліття». Марія Матіос майстерно виплітає сюжети, де родинні таємниці переплітаються з великою історією, а біль і кохання завжди йдуть поруч. Її твори, такі як «Нація», «Майже ніколи не навпаки», «Буквар» чи «Мами», перекладені багатьма мовами світу та інсценовані на провідних театральних сценах 🎭. Окрім літературної діяльності, пані Марія відома своєю активною громадянською позицією. Вона неодноразово обиралася народною депутаткою України, де відстоювала інтереси культури та духовного відродження нації. Її голос завжди звучить чітко і впевнено, коли йдеться про національну ідентичність та історичну справедливість. Вона — письменниця, яка не боїться зазирати в найтемніші куточки людської душі, аби знайти там світло правди 🕯️. Сьогодні Марія Матіос продовжує залишатися однією з найвпливовіших постатей сучасності. Її творчість — це дзеркало, в якому кожен українець може впізнати свій рід, свій біль і свою надію. Це література, яка лікує через осмислення минулого задля вільного майбутнього 📜.
    Like
    1
    471переглядів
  • #дати #свята
    ⚖️ 17 ГРУДНЯ: ДЕНЬ ПРАЦІВНИКА ДЕРЖАВНОЇ ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ.
    Щороку 17 грудня в Україні відзначають професійне свято тих, хто стоїть на останньому, але чи не найважливішому етапі правосуддя — співробітників державної виконавчої служби (ДВС). Це свято було встановлено Указом Президента у 2009 році, враховуючи значну роль цієї структури у забезпеченні правопорядку.

    Чому ця професія є критично важливою?

    Існує відомий юридичний вислів: «Правосуддя без виконання — це лише привид правосуддя». Навіть найсправедливіше рішення суду не має сенсу, якщо воно залишається лише текстом на папері.
    Державний виконавець — це людина, яка забезпечує реальну реалізацію закону. Саме від їхньої роботи залежить:
    Стягнення аліментів: Забезпечення прав дітей на гідне утримання.
    Виплата заборгованостей по зарплатах: Захист прав працівників.
    Повернення боргів державі та приватним особам: Наповнення бюджету та відновлення справедливості.
    Виконання рішень про конфіскацію майна: У випадках боротьби з корупцією та організованою злочинністю.

    Виклики професії

    Робота виконавця — одна з найскладніших у юридичній сфері. Вона вимагає не лише бездоганного знання законодавства, а й неабиякої психологічної стійкості, адже виконавцям часто доводиться працювати в умовах конфлікту, стикаючись із супротивом боржників.
    В останні роки служба проходить через етап серйозних реформ. В Україні з'явився інститут приватних виконавців, що створило здорову конкуренцію та підвищило ефективність системи. Також активно впроваджується цифровізація — автоматизований арешт рахунків боржників та онлайн-реєстри суттєво пришвидшують процеси.

    Державна виконавча служба під час війни

    Навіть у надскладні часи повномасштабного вторгнення робота ДВС не припиняється. Вони продовжують працювати над наповненням державного бюджету та забезпеченням соціальних виплат, що є критичним для стійкості країни.

    Сьогоднішнє свято — це привід подякувати фахівцям, які своєю щоденною, часто непомітною та невдячною працею роблять закон дієвим, а справедливість — реальною.
    #дати #свята ⚖️ 17 ГРУДНЯ: ДЕНЬ ПРАЦІВНИКА ДЕРЖАВНОЇ ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ. Щороку 17 грудня в Україні відзначають професійне свято тих, хто стоїть на останньому, але чи не найважливішому етапі правосуддя — співробітників державної виконавчої служби (ДВС). Це свято було встановлено Указом Президента у 2009 році, враховуючи значну роль цієї структури у забезпеченні правопорядку. Чому ця професія є критично важливою? Існує відомий юридичний вислів: «Правосуддя без виконання — це лише привид правосуддя». Навіть найсправедливіше рішення суду не має сенсу, якщо воно залишається лише текстом на папері. Державний виконавець — це людина, яка забезпечує реальну реалізацію закону. Саме від їхньої роботи залежить: Стягнення аліментів: Забезпечення прав дітей на гідне утримання. Виплата заборгованостей по зарплатах: Захист прав працівників. Повернення боргів державі та приватним особам: Наповнення бюджету та відновлення справедливості. Виконання рішень про конфіскацію майна: У випадках боротьби з корупцією та організованою злочинністю. Виклики професії Робота виконавця — одна з найскладніших у юридичній сфері. Вона вимагає не лише бездоганного знання законодавства, а й неабиякої психологічної стійкості, адже виконавцям часто доводиться працювати в умовах конфлікту, стикаючись із супротивом боржників. В останні роки служба проходить через етап серйозних реформ. В Україні з'явився інститут приватних виконавців, що створило здорову конкуренцію та підвищило ефективність системи. Також активно впроваджується цифровізація — автоматизований арешт рахунків боржників та онлайн-реєстри суттєво пришвидшують процеси. Державна виконавча служба під час війни Навіть у надскладні часи повномасштабного вторгнення робота ДВС не припиняється. Вони продовжують працювати над наповненням державного бюджету та забезпеченням соціальних виплат, що є критичним для стійкості країни. Сьогоднішнє свято — це привід подякувати фахівцям, які своєю щоденною, часто непомітною та невдячною працею роблять закон дієвим, а справедливість — реальною.
    Like
    1
    294переглядів
  • #історія #особистості
    ⛪️ 17 ГРУДНЯ 1936: ПАПА ФРАНЦИСК — ПЕРШИЙ З ПІВДЕННОЇ ПРИЗМИ ТА ГОЛОС «БІДНОЇ ЦЕРКВИ».
    Сьогодні свій 89-й день народження святкує 266-й Папа Римський Франциск. Його обрання у 2013 році стало історичною подією, що зламала багатовікові традиції Ватикану та принесла в Католицьку церкву дух оновлення та простоти.

    Від хіміка-технолога до престолу святого Петра

    Хорхе Маріо Бергольйо народився в Буенос-Айресі, Аргентина, в родині італійських емігрантів. Перш ніж обрати духовний шлях, він здобув диплом хіміка-технолога і навіть працював викидайлом у нічному клубі, щоб оплачувати навчання.
    Він став першим в історії Папою:
    з Нового Світу (Америки);
    єзуїтом (членом Товариства Ісуса);
    який обрав ім'я Франциск на честь святого Франциска Ассізького — покровителя бідних і природи.

    З перших днів свого понтифікату Франциск здивував світ своєю скромністю. Він відмовився від розкішних папських апартаментів на користь невеликої квартири в готелі Ватикану, замінив золотий хрест на залізний і часто користується звичайним економ-класом у подорожах.

    Ключові напрямки його діяльності:
    Екологія: У своїй енцикліці Laudato si' він закликав людство до «екологічного навернення» та захисту спільного дому — планети Земля.
    Соціальна справедливість: Він постійно наголошує на правах мігрантів, бідних та відкинутих суспільством верств населення.
    Діалог: Франциск активно шукає порозуміння з іншими християнськими конфесіями та релігіями.

    Папа і Україна

    Понтифікат Франциска припав на час важких випробувань для України. Папа неодноразово закликав до миру, ініціював масштабні гуманітарні акції (наприклад, «Папа для України») та брав участь у процесах звільнення полонених. Хоча його дипломатична позиція іноді викликає дискусії в українському суспільстві, він залишається важливою фігурою світового рівня, яка постійно згадує про «мученицьку Україну» у своїх молитвах та промовах.

    Франциск став справжнім «Папою жестів», показуючи, що церква має бути не замкненою фортецею, а «польовим шпиталем» для зраненого людства.
    #історія #особистості ⛪️ 17 ГРУДНЯ 1936: ПАПА ФРАНЦИСК — ПЕРШИЙ З ПІВДЕННОЇ ПРИЗМИ ТА ГОЛОС «БІДНОЇ ЦЕРКВИ». Сьогодні свій 89-й день народження святкує 266-й Папа Римський Франциск. Його обрання у 2013 році стало історичною подією, що зламала багатовікові традиції Ватикану та принесла в Католицьку церкву дух оновлення та простоти. Від хіміка-технолога до престолу святого Петра Хорхе Маріо Бергольйо народився в Буенос-Айресі, Аргентина, в родині італійських емігрантів. Перш ніж обрати духовний шлях, він здобув диплом хіміка-технолога і навіть працював викидайлом у нічному клубі, щоб оплачувати навчання. Він став першим в історії Папою: з Нового Світу (Америки); єзуїтом (членом Товариства Ісуса); який обрав ім'я Франциск на честь святого Франциска Ассізького — покровителя бідних і природи. З перших днів свого понтифікату Франциск здивував світ своєю скромністю. Він відмовився від розкішних папських апартаментів на користь невеликої квартири в готелі Ватикану, замінив золотий хрест на залізний і часто користується звичайним економ-класом у подорожах. Ключові напрямки його діяльності: Екологія: У своїй енцикліці Laudato si' він закликав людство до «екологічного навернення» та захисту спільного дому — планети Земля. Соціальна справедливість: Він постійно наголошує на правах мігрантів, бідних та відкинутих суспільством верств населення. Діалог: Франциск активно шукає порозуміння з іншими християнськими конфесіями та релігіями. Папа і Україна Понтифікат Франциска припав на час важких випробувань для України. Папа неодноразово закликав до миру, ініціював масштабні гуманітарні акції (наприклад, «Папа для України») та брав участь у процесах звільнення полонених. Хоча його дипломатична позиція іноді викликає дискусії в українському суспільстві, він залишається важливою фігурою світового рівня, яка постійно згадує про «мученицьку Україну» у своїх молитвах та промовах. Франциск став справжнім «Папою жестів», показуючи, що церква має бути не замкненою фортецею, а «польовим шпиталем» для зраненого людства.
    Like
    1
    517переглядів
  • День працівників суду України

    День працівників суду України відзначають щороку 15 грудня. Попри те, що це професійне свято встановлене на державному рівні, воно не є вихідним днем в національному календарі. Ця дата – ще одна можливість віддати почесті тим людям, які несуть відповідальність за справедливість в нашій країні.У судах мають працювати чесні, порядні та неупереджені люди. Мета ж держави – забезпечити сучасні суди саме такими працівниками.

    Чому важливий цей день?
    Кожен з нас знаходиться під захистом законів. Люди мають бути впевнені, що у разі порушення їх прав і свобод, справа дійде до суду та отримає справедливе рішення. День працівників суду України – це ще одна можливість наголосити на важливості чесних, непідкупних та справедливих суддів.

    В нашій державі неодноразово відбувалися реформи судової системи з метою викорінення корупції та підвищення якості роботи судових установ. Справедливість та виконання закону – це не тільки відповідальність працівників суду, а кожного громадянина.

    День працівників суду – це ще одна можливість згадати про це. Адже сумлінне дотримання закону кожним громадянином – гарантія зміцнення та розвитку нашої держави.
    День працівників суду України День працівників суду України відзначають щороку 15 грудня. Попри те, що це професійне свято встановлене на державному рівні, воно не є вихідним днем в національному календарі. Ця дата – ще одна можливість віддати почесті тим людям, які несуть відповідальність за справедливість в нашій країні.У судах мають працювати чесні, порядні та неупереджені люди. Мета ж держави – забезпечити сучасні суди саме такими працівниками. Чому важливий цей день? Кожен з нас знаходиться під захистом законів. Люди мають бути впевнені, що у разі порушення їх прав і свобод, справа дійде до суду та отримає справедливе рішення. День працівників суду України – це ще одна можливість наголосити на важливості чесних, непідкупних та справедливих суддів. В нашій державі неодноразово відбувалися реформи судової системи з метою викорінення корупції та підвищення якості роботи судових установ. Справедливість та виконання закону – це не тільки відповідальність працівників суду, а кожного громадянина. День працівників суду – це ще одна можливість згадати про це. Адже сумлінне дотримання закону кожним громадянином – гарантія зміцнення та розвитку нашої держави.
    Like
    1
    148переглядів
Більше результатів