#поезія
Спогади, спогади – пам'яті потяги.
Сестри-сирени співали вам. Сповіді.
Болісні роздуми зв'язують поясом.
Жала й прогалини зміями повзають.
Вектори пошуків. Гавані спокою.
Гриму мистецтво між лаврами й попелом.
Поклики, поклики – в голосі пострілом.
Крики у просторі хорами. Пошепки.
Вітром повінчані, силою полум'я.
Риком звіриним. Весняною повнею.
Ноти затерлися. Падають постаті.
Вістрями-списами стиснуті подихи.
Враження, враження – наче апокрифи.
Сміхом малечі джерела наповнені.
Кожне "назавжди" розбірливим почерком.
Цвіль на світлинах вирізую з поглядів.
Дивляться тінями. Лементом: "Поруч ми".
Часом безжальним. Видінням-епохою.
Сину мій, сину мій, маєш ти впоратись.
Кременем. Соколом. Чашею повною.
Створений всесвітом. Першим апостолом.
Берегом. Пристанню. Станеш опорою.
Слухаю видихи ритмами порослі.
В пам'яті рештою... спогади, спогади.
Юрій Іванов
Спогади, спогади – пам'яті потяги.
Сестри-сирени співали вам. Сповіді.
Болісні роздуми зв'язують поясом.
Жала й прогалини зміями повзають.
Вектори пошуків. Гавані спокою.
Гриму мистецтво між лаврами й попелом.
Поклики, поклики – в голосі пострілом.
Крики у просторі хорами. Пошепки.
Вітром повінчані, силою полум'я.
Риком звіриним. Весняною повнею.
Ноти затерлися. Падають постаті.
Вістрями-списами стиснуті подихи.
Враження, враження – наче апокрифи.
Сміхом малечі джерела наповнені.
Кожне "назавжди" розбірливим почерком.
Цвіль на світлинах вирізую з поглядів.
Дивляться тінями. Лементом: "Поруч ми".
Часом безжальним. Видінням-епохою.
Сину мій, сину мій, маєш ти впоратись.
Кременем. Соколом. Чашею повною.
Створений всесвітом. Першим апостолом.
Берегом. Пристанню. Станеш опорою.
Слухаю видихи ритмами порослі.
В пам'яті рештою... спогади, спогади.
Юрій Іванов
#поезія
Спогади, спогади – пам'яті потяги.
Сестри-сирени співали вам. Сповіді.
Болісні роздуми зв'язують поясом.
Жала й прогалини зміями повзають.
Вектори пошуків. Гавані спокою.
Гриму мистецтво між лаврами й попелом.
Поклики, поклики – в голосі пострілом.
Крики у просторі хорами. Пошепки.
Вітром повінчані, силою полум'я.
Риком звіриним. Весняною повнею.
Ноти затерлися. Падають постаті.
Вістрями-списами стиснуті подихи.
Враження, враження – наче апокрифи.
Сміхом малечі джерела наповнені.
Кожне "назавжди" розбірливим почерком.
Цвіль на світлинах вирізую з поглядів.
Дивляться тінями. Лементом: "Поруч ми".
Часом безжальним. Видінням-епохою.
Сину мій, сину мій, маєш ти впоратись.
Кременем. Соколом. Чашею повною.
Створений всесвітом. Першим апостолом.
Берегом. Пристанню. Станеш опорою.
Слухаю видихи ритмами порослі.
В пам'яті рештою... спогади, спогади.
Юрій Іванов


424переглядів
12Відтворень