• 💢 Цей день в нашій історії.

    4 листопада 1921 в рейд Другого зимового походу Армії УНР вийшла головна Волинська група з району Олевська під командуванням генерала Юрія Тютюнника.

    Подолавши опір совєцьких прикордонників, перетнула польсько-український кордон (приблизно на межі сучасних Рівненської і Житомирської областей) і пройшла в Коростенський район. 7 листопада здобула Коростень 6 стрілецька дивізія полковника Вержбовця, однак совєцька історіографія це заперечувала.

    Проте під натиском переважаючих сил противника українські частини змушені були відступити на Захід. Після бою відбулося об'єднання решток 4-го кінного корпусу 4-ї київської дивізії під командуванням полковника Палія-Сидорянського та 6-ї стрілецької дивізії полковника Вержбовця.

    10 листопада об'єднаний загін захопив станцію Чоповичі, але після прибуття червоної стрілецької дивізії та бронепоїзда був вибитий. В районі селища Базар (нині Житомирщина) група була оточена більшовицькою кавалерією Г. Котовського.

    17 листопада 1921 в бою під селом Малі Міньки українські повстанці були розбиті переважаючими московсько-більшовицькими окупаційними силами. Частина учасників групи потрапила у полон, і після рішучої відмови перейти на службу до окупаційної Красной армії 359 бійців Повстанської Армії УНР 21 листопада 1921 року було розстріляно під Базаром (Житомирщина).

    Тільки невеликий загін зі 150 бійців Волинської групи зумів прорвати оточення і перейти польський кордон. Прикордонники звітували, що відбулося прикордонне зіткнення біля с.Тернівка із «контрреволюційними силами».

    Другий Зимовий похід частин Армії УНР став останньою героїчною спробою українських національно-державних сил відкритим військовим шляхом здобути незалежність України в ході національно-визвольних змагань 1917-1921рр.

    Вже через десять років після цих подій, на окупованих московсько-більшовицьким режимом українських територіях, Москва організує геноцид українців масштабним Голодомором.

    ⭕️ #РУХаймось разом – до Перемоги!

    🔻 Більше інформації:

    ТЕЛЕГРАМ - https://t.me/rukhteam
    ІНСТАГРАМ - https://www.instagram.com/nru.ua/
    ФЕЙСБУК - https://www.facebook.com/rukh.team/
    ТІК ТОК - https://www.tiktok.com/@nru.ua
    САЙТ НРУ - https://www.rukh.team/
    ЮТУБ канал НРУ -
    https://youtube.com/channel/UCDCvy2MpsianOIHmIFrR7qA?si=LsdlYhrF81rZu...
    💢 Цей день в нашій історії. 4 листопада 1921 в рейд Другого зимового походу Армії УНР вийшла головна Волинська група з району Олевська під командуванням генерала Юрія Тютюнника. Подолавши опір совєцьких прикордонників, перетнула польсько-український кордон (приблизно на межі сучасних Рівненської і Житомирської областей) і пройшла в Коростенський район. 7 листопада здобула Коростень 6 стрілецька дивізія полковника Вержбовця, однак совєцька історіографія це заперечувала. Проте під натиском переважаючих сил противника українські частини змушені були відступити на Захід. Після бою відбулося об'єднання решток 4-го кінного корпусу 4-ї київської дивізії під командуванням полковника Палія-Сидорянського та 6-ї стрілецької дивізії полковника Вержбовця. 10 листопада об'єднаний загін захопив станцію Чоповичі, але після прибуття червоної стрілецької дивізії та бронепоїзда був вибитий. В районі селища Базар (нині Житомирщина) група була оточена більшовицькою кавалерією Г. Котовського. 17 листопада 1921 в бою під селом Малі Міньки українські повстанці були розбиті переважаючими московсько-більшовицькими окупаційними силами. Частина учасників групи потрапила у полон, і після рішучої відмови перейти на службу до окупаційної Красной армії 359 бійців Повстанської Армії УНР 21 листопада 1921 року було розстріляно під Базаром (Житомирщина). Тільки невеликий загін зі 150 бійців Волинської групи зумів прорвати оточення і перейти польський кордон. Прикордонники звітували, що відбулося прикордонне зіткнення біля с.Тернівка із «контрреволюційними силами». Другий Зимовий похід частин Армії УНР став останньою героїчною спробою українських національно-державних сил відкритим військовим шляхом здобути незалежність України в ході національно-визвольних змагань 1917-1921рр. Вже через десять років після цих подій, на окупованих московсько-більшовицьким режимом українських територіях, Москва організує геноцид українців масштабним Голодомором. ⭕️ #РУХаймось разом – до Перемоги! 🔻 Більше інформації: ТЕЛЕГРАМ - https://t.me/rukhteam ІНСТАГРАМ - https://www.instagram.com/nru.ua/ ФЕЙСБУК - https://www.facebook.com/rukh.team/ ТІК ТОК - https://www.tiktok.com/@nru.ua САЙТ НРУ - https://www.rukh.team/ ЮТУБ канал НРУ - https://youtube.com/channel/UCDCvy2MpsianOIHmIFrR7qA?si=LsdlYhrF81rZu_xa
    T.ME
    Рухаємось до Перемоги!
    You can view and join @rukhteam right away.
    80views
  • 🇵🇱 Туск звинуватив проросійські сили у втручанні в конфлікт навколо Конституційного трибуналу Польщі

    Прем’єр-міністр Польщі заявив, що політиків та організації, які, за його словами, прагнуть послабити демократію в країні, підтримують проросійські сили. За його словами, у конфлікті також задіяли російських ботів.

    Туск звинуватив президента Кароля Навроцького та партію «Право і справедливість» у блокуванні змін, пов’язаних із роботою Конституційного трибуналу.

    Він наголосив, що Польща має захищати незалежність демократичних інституцій і верховенство права.
    🇵🇱 Туск звинуватив проросійські сили у втручанні в конфлікт навколо Конституційного трибуналу Польщі Прем’єр-міністр Польщі заявив, що політиків та організації, які, за його словами, прагнуть послабити демократію в країні, підтримують проросійські сили. За його словами, у конфлікті також задіяли російських ботів. Туск звинуватив президента Кароля Навроцького та партію «Право і справедливість» у блокуванні змін, пов’язаних із роботою Конституційного трибуналу. Він наголосив, що Польща має захищати незалежність демократичних інституцій і верховенство права.
    119views 2Plays
  • Боже, пане Олександре!

    Ви таку книгу мені подарували, що я ледь не плачу над кожною сторінкою.

    У цій книзі Анни Степанюк "Я очима мами, або Рік, коли нас убивали" йдеться про народження маленької українки, яка з'явилася на світ за місяць до початку повномасштабної війни. Місяць за місяцем дівчинка через мамині розповіді ділиться тим, що переживає під час війни, евакуації, переїзду до Польщі та інших випробувань. Неймовірно цікаво читати про це очима маленької українки - фактично дитини війни.

    Це також книга про біль за Україну, який ми переживаємо сьогодні. Вона змушує замислитися над тим, що за тридцять років Незалежності ми так і не зробили всього необхідного, аби стати справжніми українцями: відчувати себе українцями, чути й бачити себе українцями. Потрібно було статися цій клятій війні, щоб ми нарешті усвідомили, яким хибним шляхом ішли, коли жили, нічого не змінюючи у своїй країні, і не дбали про те, щоб хоча б наші діти й онуки читали книжки, дивилися мультфільми та фільми, слухали й співали пісні й розмовляли українською мовою.

    На жаль, довелося пережити війну, щоб ми все це усвідомили. І якщо, не дай Боже, ми програємо війну, жодних змін не відбудеться. А якщо на нас чекає Перемога, то нам доведеться щодня працювати, щоб нарешті зрозуміти, що означає по-справжньому відчувати себе українцями й любити Україну.

    У моєму випадку ця робота почалася ще тоді, коли за кілька днів після проголошення Незалежності України я запитала маму, що означає слово "незалежність". Вона відповіла: "Незалежність означає, що ти вже ні від кого не залежиш і сама розпоряджаєшся своїм життям". Тоді я вперше зрозуміла, що Україна не була вільною у своїх вчинках: за неї вирішували, якою їй бути і як жити. Коли я це усвідомила, то зрозуміла, що мені дуже подобається слово "Незалежність". Як на мене, воно є синонімом слів "Свобода" і "Вільна". Тому я вже тоді вирішила розмовляти лише українською мовою.

    Щиро дякую Вам, пане Олександре, за цю книгу. Читати її - означає знову переживати всі ці роки Незалежності й війни в Україні.

    Перемоги та мирного неба Україні!
    Боже, пане Олександре! Ви таку книгу мені подарували, що я ледь не плачу над кожною сторінкою. У цій книзі Анни Степанюк "Я очима мами, або Рік, коли нас убивали" йдеться про народження маленької українки, яка з'явилася на світ за місяць до початку повномасштабної війни. Місяць за місяцем дівчинка через мамині розповіді ділиться тим, що переживає під час війни, евакуації, переїзду до Польщі та інших випробувань. Неймовірно цікаво читати про це очима маленької українки - фактично дитини війни. Це також книга про біль за Україну, який ми переживаємо сьогодні. Вона змушує замислитися над тим, що за тридцять років Незалежності ми так і не зробили всього необхідного, аби стати справжніми українцями: відчувати себе українцями, чути й бачити себе українцями. Потрібно було статися цій клятій війні, щоб ми нарешті усвідомили, яким хибним шляхом ішли, коли жили, нічого не змінюючи у своїй країні, і не дбали про те, щоб хоча б наші діти й онуки читали книжки, дивилися мультфільми та фільми, слухали й співали пісні й розмовляли українською мовою. На жаль, довелося пережити війну, щоб ми все це усвідомили. І якщо, не дай Боже, ми програємо війну, жодних змін не відбудеться. А якщо на нас чекає Перемога, то нам доведеться щодня працювати, щоб нарешті зрозуміти, що означає по-справжньому відчувати себе українцями й любити Україну. У моєму випадку ця робота почалася ще тоді, коли за кілька днів після проголошення Незалежності України я запитала маму, що означає слово "незалежність". Вона відповіла: "Незалежність означає, що ти вже ні від кого не залежиш і сама розпоряджаєшся своїм життям". Тоді я вперше зрозуміла, що Україна не була вільною у своїх вчинках: за неї вирішували, якою їй бути і як жити. Коли я це усвідомила, то зрозуміла, що мені дуже подобається слово "Незалежність". Як на мене, воно є синонімом слів "Свобода" і "Вільна". Тому я вже тоді вирішила розмовляти лише українською мовою. Щиро дякую Вам, пане Олександре, за цю книгу. Читати її - означає знову переживати всі ці роки Незалежності й війни в Україні. Перемоги та мирного неба Україні!
    1
    733views 1 Shares
  • 😢 Донька Максимюка подала петицію про присвоєння йому звання Героя України

    Дар'я Максимюк, донька колишнього футболіста збірної України Романа Максимюка, ініціювала петицію щодо присвоєння батькові звання Героя України посмертно з врученням ордена "Золота Зірка" ⭐️

    У зверненні вона просить відзначити захисника за мужність, відвагу та самовідданість у боротьбі за незалежність і територіальну цілісність України 🇺🇦

    "Максимюк Роман Васильович – людина, яка присвятила частину свого життя українському спорту, прославляла Україну на футбольних полях, а з початком повномасштабного російського вторгнення свідомо обрала шлях захисника своєї держави", – йдеться в петиції.

    #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian_war #News_Ukraine #спорт #Український_спорт #Ukrainian_sport #Brovarysport #янголи_спорту @Brovarysport🇺🇦🇺🇦🇺🇦
    ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    😢 Донька Максимюка подала петицію про присвоєння йому звання Героя України Дар'я Максимюк, донька колишнього футболіста збірної України Романа Максимюка, ініціювала петицію щодо присвоєння батькові звання Героя України посмертно з врученням ордена "Золота Зірка" ⭐️ У зверненні вона просить відзначити захисника за мужність, відвагу та самовідданість у боротьбі за незалежність і територіальну цілісність України 🇺🇦 "Максимюк Роман Васильович – людина, яка присвятила частину свого життя українському спорту, прославляла Україну на футбольних полях, а з початком повномасштабного російського вторгнення свідомо обрала шлях захисника своєї держави", – йдеться в петиції. <!-- /* Font Definitions */ @font-face {font-family:"Cambria Math"; panose-1:2 4 5 3 5 4 6 3 2 4; mso-font-charset:204; mso-generic-font-family:roman; mso-font-pitch:variable; mso-font-signature:-536869121 1107305727 33554432 0 415 0;} @font-face {font-family:Calibri; panose-1:2 15 5 2 2 2 4 3 2 4; mso-font-charset:204; mso-generic-font-family:swiss; mso-font-pitch:variable; mso-font-signature:-469750017 -1073732485 9 0 511 0;} @font-face {font-family:Georgia; panose-1:2 4 5 2 5 4 5 2 3 3; mso-font-charset:204; mso-generic-font-family:roman; mso-font-pitch:variable; mso-font-signature:647 0 0 0 159 0;} /* Style Definitions */ p.MsoNormal, li.MsoNormal, div.MsoNormal {mso-style-unhide:no; mso-style-qformat:yes; mso-style-parent:""; margin-top:0cm; margin-right:0cm; margin-bottom:10.0pt; margin-left:0cm; line-height:115%; mso-pagination:widow-orphan; font-size:11.0pt; font-family:"Calibri",sans-serif; mso-ascii-font-family:Calibri; mso-ascii-theme-font:minor-latin; mso-fareast-font-family:Calibri; mso-fareast-theme-font:minor-latin; mso-hansi-font-family:Calibri; mso-hansi-theme-font:minor-latin; mso-bidi-font-family:"Times New Roman"; mso-bidi-theme-font:minor-bidi; mso-ansi-language:UK; mso-fareast-language:EN-US;} a:link, span.MsoHyperlink {mso-style-priority:99; color:blue; text-decoration:underline; text-underline:single;} a:visited, span.MsoHyperlinkFollowed {mso-style-noshow:yes; mso-style-priority:99; color:purple; mso-themecolor:followedhyperlink; text-decoration:underline; text-underline:single;} p.MsoNoSpacing, li.MsoNoSpacing, div.MsoNoSpacing {mso-style-priority:1; mso-style-unhide:no; mso-style-qformat:yes; mso-style-parent:""; margin:0cm; mso-pagination:widow-orphan; font-size:11.0pt; font-family:"Calibri",sans-serif; mso-ascii-font-family:Calibri; mso-ascii-theme-font:minor-latin; mso-fareast-font-family:Calibri; mso-fareast-theme-font:minor-latin; mso-hansi-font-family:Calibri; mso-hansi-theme-font:minor-latin; mso-bidi-font-family:"Times New Roman"; mso-bidi-theme-font:minor-bidi; mso-ansi-language:UK; mso-fareast-language:EN-US;} span.xexx8yu {mso-style-name:xexx8yu; mso-style-unhide:no;} .MsoChpDefault {mso-style-type:export-only; mso-default-props:yes; font-family:"Calibri",sans-serif; mso-ascii-font-family:Calibri; mso-ascii-theme-font:minor-latin; mso-fareast-font-family:Calibri; mso-fareast-theme-font:minor-latin; mso-hansi-font-family:Calibri; mso-hansi-theme-font:minor-latin; mso-bidi-font-family:"Times New Roman"; mso-bidi-theme-font:minor-bidi; mso-ansi-language:UK; mso-fareast-language:EN-US;} .MsoPapDefault {mso-style-type:export-only; margin-bottom:10.0pt; line-height:115%;} @page WordSection1 {size:612.0pt 792.0pt; margin:2.0cm 42.5pt 2.0cm 3.0cm; mso-header-margin:36.0pt; mso-footer-margin:36.0pt; mso-paper-source:0;} div.WordSection1 {page:WordSection1;} --> #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian_war #News_Ukraine #спорт #Український_спорт #Ukrainian_sport #Brovarysport #янголи_спорту @Brovarysport🇺🇦🇺🇦🇺🇦 ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    500views
  • ⚽ Футбол, який об’єднав заради пам’яті
    10 жовтня у Броварах на футбольному майданчику зустрілися місцеві команди «Юніон» та «Скіф». Цього разу суперників об’єднувало дещо важливіше за спортивний результат — пам’ять про тих, хто віддав своє життя, захищаючи Україну.
    🕊️ Матч «Назавжди серед нас!» присвятили броварчанину, гравцю ФК «Юніон» Дмитру Янченку, а також усім футболістам Броварської громади, які загинули у боротьбі за незалежність нашої держави.
    😢 Особливого болю цій зустрічі додало те, що зовсім нещодавно футбольна родина Броварів втратила ще одного свого — гравця «Юніона» Миколу Новгородцева.
    На полі «Юніон» і «Скіф» провели два тайми по 20 хвилин. Попри товариський статус зустрічі, боротьби та емоцій вистачало до самого фінального свистка. Матч завершився перемогою «Юніона» з рахунком 6:4.
    Але цифри на табло цього дня були другорядними.
    🥇🏆 Після гри футболістам обох команд вручили пам’ятні медалі, в командам кубки. Їх передали рідні полеглих захисників — мама Дмитра Янченка Наталія та батько гравця «Скіфа» Микити Каліна Володимир.
    🥀 Завершилася зустріч покладанням квітів на могили загиблих футболістів.
    Такі матчі — не лише про футбол. Вони про пам’ять, побратимство і людей, які колись так само виходили на поле, раділи перемогам, були частиною своїх команд і своєї громади.
    Сьогодні їх немає поруч. Але вони залишаються у пам’яті друзів, рідних, партнерів по команді.
    🙏 Назавжди серед нас.
    Джерело - Футбольний клуб "Юніон"
    ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    #football_Browarschini #Броварський_футбол #Футбол_Бровари #Футбол_в_Броварському_краї #Brovarysport #футбол_football @brovarysport
    ⚽ Футбол, який об’єднав заради пам’яті 10 жовтня у Броварах на футбольному майданчику зустрілися місцеві команди «Юніон» та «Скіф». Цього разу суперників об’єднувало дещо важливіше за спортивний результат — пам’ять про тих, хто віддав своє життя, захищаючи Україну. 🕊️ Матч «Назавжди серед нас!» присвятили броварчанину, гравцю ФК «Юніон» Дмитру Янченку, а також усім футболістам Броварської громади, які загинули у боротьбі за незалежність нашої держави. 😢 Особливого болю цій зустрічі додало те, що зовсім нещодавно футбольна родина Броварів втратила ще одного свого — гравця «Юніона» Миколу Новгородцева. На полі «Юніон» і «Скіф» провели два тайми по 20 хвилин. Попри товариський статус зустрічі, боротьби та емоцій вистачало до самого фінального свистка. Матч завершився перемогою «Юніона» з рахунком 6:4. Але цифри на табло цього дня були другорядними. 🥇🏆 Після гри футболістам обох команд вручили пам’ятні медалі, в командам кубки. Їх передали рідні полеглих захисників — мама Дмитра Янченка Наталія та батько гравця «Скіфа» Микити Каліна Володимир. 🥀 Завершилася зустріч покладанням квітів на могили загиблих футболістів. Такі матчі — не лише про футбол. Вони про пам’ять, побратимство і людей, які колись так само виходили на поле, раділи перемогам, були частиною своїх команд і своєї громади. Сьогодні їх немає поруч. Але вони залишаються у пам’яті друзів, рідних, партнерів по команді. 🙏 Назавжди серед нас. Джерело - Футбольний клуб "Юніон" ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport #football_Browarschini #Броварський_футбол #Футбол_Бровари #Футбол_в_Броварському_краї #Brovarysport #футбол_football @brovarysport
    752views
  • 9 жовтня в місті Тернопіль відбувся Всеукраїнський турнір з комбат самозахисту ІСО в честь памʼяті героїв, які віддали своє життя за незалежність України в АТО ( Андрія Юркевича, Ореста Квача, Романа Ілляшенка ) на якому броварчанин Сергій Желіхівський посів 3 місце. Сергівй підопічний тренера Давида Оганова, вихованця тренера ДЮСШ відділу фізичної культури та спорту БМР, ЗТУ Олександра Кононова
    Вітаємо Сергія з призовим місцем та бажаємо подальших перемог 🤟
    #Броварська_міська_рада 🇺🇦🇺🇦🇺🇦 #Відділ_фізичної_культури_та_спорту_БМР #Броварська_громaда #Броварський_спорт #Brovary #brovarysport
    #ДЮСШ_відділу_фізичної_культури_та__спорту_БМР🇺🇦🇺🇦🇺🇦
    9 жовтня в місті Тернопіль відбувся Всеукраїнський турнір з комбат самозахисту ІСО в честь памʼяті героїв, які віддали своє життя за незалежність України в АТО ( Андрія Юркевича, Ореста Квача, Романа Ілляшенка ) на якому броварчанин Сергій Желіхівський посів 3 місце. Сергівй підопічний тренера Давида Оганова, вихованця тренера ДЮСШ відділу фізичної культури та спорту БМР, ЗТУ Олександра Кононова Вітаємо Сергія з призовим місцем та бажаємо подальших перемог 🤟 #Броварська_міська_рада 🇺🇦🇺🇦🇺🇦 #Відділ_фізичної_культури_та_спорту_БМР #Броварська_громaда #Броварський_спорт #Brovary #brovarysport #ДЮСШ_відділу_фізичної_культури_та__спорту_БМР🇺🇦🇺🇦🇺🇦
    425views
  • 🇺🇦🕯Білоцерківська громада отримала ще одну сумну звістку – загинув наш земляк, солдат Ян Залевський (1976 р.н.)
    Ян Вікторович служив кулеметником механізованого батальйону однієї з військових частин. Загинув 13 вересня ц.р. поблизу н.п. Кізомис Херсонської області.
    Наш воїн був вірним Військовій присязі на вірність Українському народові, мужньо виконав військовий обов’язок у бою за Україну, її свободу і незалежність.
    🙏🏻Схилимо голови у скорботі…
    Співчуття рідним та близьким
    #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news #жертви_війни
    🇺🇦🕯Білоцерківська громада отримала ще одну сумну звістку – загинув наш земляк, солдат Ян Залевський (1976 р.н.) Ян Вікторович служив кулеметником механізованого батальйону однієї з військових частин. Загинув 13 вересня ц.р. поблизу н.п. Кізомис Херсонської області. Наш воїн був вірним Військовій присязі на вірність Українському народові, мужньо виконав військовий обов’язок у бою за Україну, її свободу і незалежність. 🙏🏻Схилимо голови у скорботі… Співчуття рідним та близьким #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news #жертви_війни
    373views
  • Незалежні: історії українців, які після поранень щодня виборюють право на власну незалежність #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine #Ukrainian_news #Українські_новини #Україна_понад_усе https://brovaryregion.in.ua/?p=50655
    Незалежні: історії українців, які після поранень щодня виборюють право на власну незалежність #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine #Ukrainian_news #Українські_новини #Україна_понад_усе https://brovaryregion.in.ua/?p=50655
    BROVARYREGION.IN.UA
    Незалежні: історії українців, які після поранень щодня виборюють право на власну незалежність
    До 35-річниці незалежності України екосистема людяності UNBROKEN презентувала соціальний фотопроєкт Незалежні. Для пацієнтів реабілітаційного центру у Львові — захисників та цивільних, які постраждали внаслідок війни, слово “незалежність” набуло нового значення після травми. Тепер це не лише про від
    416views
  • #день_вшанування
    #ukrainian_music #українська_музика
    Сьогодні День пам'яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України - пам'ятний день в Україні, який відзначають 29 серпня ❤️🖤
    Кома - Герої не вмирають
    #день_вшанування #ukrainian_music #українська_музика Сьогодні День пам'яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України - пам'ятний день в Україні, який відзначають 29 серпня ❤️🖤 Кома - Герої не вмирають
    Кома - Герої не вмирають
    635views
  • 💙💛 Дорогі українці!

    Сьогодні ми відзначаємо 35-ту річницю Незалежності України — день, що об’єднує нас навколо спільної історії, свободи, гідності та віри у власну державу.
    Незалежність — це не лише дата в календарі. Це право бути собою, говорити рідною мовою, зберігати свою культуру, створювати, мріяти й самим визначати майбутнє своєї країни.

    Сьогодні ми особливо дякуємо всім, хто захищає Україну та її свободу, хто щодня працює заради нашої держави, підтримує інших, розвиває українське та не дозволяє нам втрачати віру навіть у найскладніші часи.
    Україна — це мільйони різних людей, об’єднаних спільним домом. І сила цього дому — у кожному з нас: у взаємній підтримці, небайдужості, відповідальності та здатності залишатися разом.

    Команда Fankolo пишається тим, що створює український простір для спілкування, творчості, нових знайомств та ідей. Простір, у якому ми можемо бути серед своїх, підтримувати одне одного та разом творити сучасну Україну.

    З Днем Незалежності, Україно! 🇺🇦

    Нехай наша свобода буде непорушною, наша єдність — міцною, а майбутнє України — мирним, сильним і вільним.

    💙💛 Будь у колі своїх.
    💙💛 Дорогі українці! Сьогодні ми відзначаємо 35-ту річницю Незалежності України — день, що об’єднує нас навколо спільної історії, свободи, гідності та віри у власну державу. Незалежність — це не лише дата в календарі. Це право бути собою, говорити рідною мовою, зберігати свою культуру, створювати, мріяти й самим визначати майбутнє своєї країни. Сьогодні ми особливо дякуємо всім, хто захищає Україну та її свободу, хто щодня працює заради нашої держави, підтримує інших, розвиває українське та не дозволяє нам втрачати віру навіть у найскладніші часи. Україна — це мільйони різних людей, об’єднаних спільним домом. І сила цього дому — у кожному з нас: у взаємній підтримці, небайдужості, відповідальності та здатності залишатися разом. Команда Fankolo пишається тим, що створює український простір для спілкування, творчості, нових знайомств та ідей. Простір, у якому ми можемо бути серед своїх, підтримувати одне одного та разом творити сучасну Україну. З Днем Незалежності, Україно! 🇺🇦 Нехай наша свобода буде непорушною, наша єдність — міцною, а майбутнє України — мирним, сильним і вільним. 💙💛 Будь у колі своїх.
    13
    1comments 2Kviews
More Results