• #Наші_традиції

    ЯК ЗІБРАТИ МАКОВІЙЧИКА

    Основним елементом святкового букета є стигла головка маку - символ родючості. За народними традиціями, маковійчики збирали із 17 видів квітів та трав.

    Обов'язкові квіти та різнотрав'я мали важливе значення.

    • Соняшник, наприклад, був символом надії, сонця, подяки та тепла.

    • М'яту додавали для душевного спокою та умиротворення.

    • Калинові гілки уособлювали любов, ніжність та жіночу красу.

    • Для згоди у сім'ї у спасівський букет вплітали ласкавець, а полин вважали за символ примирення.

    • Рута, за повір'ям, додавалася до квіткової композиції для здоров'я, а колосся вівса - для великого достатку та щедрого врожаю.

    • Серед обов'язкових елементів слід виділити також: буркун - символ довіри, спокою та затишку; материнку - «щоб у роду не було переводу»; календулу, що, за легендами, може захищати від хвороб; чорнобривці - символ сім'ї, єдності та батьківської хати.

    З відривного календаря "Український народний календар" за 30 липня.
    ----------
    #Наші_традиції ЯК ЗІБРАТИ МАКОВІЙЧИКА Основним елементом святкового букета є стигла головка маку - символ родючості. За народними традиціями, маковійчики збирали із 17 видів квітів та трав. Обов'язкові квіти та різнотрав'я мали важливе значення. • Соняшник, наприклад, був символом надії, сонця, подяки та тепла. • М'яту додавали для душевного спокою та умиротворення. • Калинові гілки уособлювали любов, ніжність та жіночу красу. • Для згоди у сім'ї у спасівський букет вплітали ласкавець, а полин вважали за символ примирення. • Рута, за повір'ям, додавалася до квіткової композиції для здоров'я, а колосся вівса - для великого достатку та щедрого врожаю. • Серед обов'язкових елементів слід виділити також: буркун - символ довіри, спокою та затишку; материнку - «щоб у роду не було переводу»; календулу, що, за легендами, може захищати від хвороб; чорнобривці - символ сім'ї, єдності та батьківської хати. З відривного календаря "Український народний календар" за 30 липня. ----------
    207переглядів
  • #Наші_традиції

    ОЙ НА ІВАНА, ОЙ НА КУПАЛА...

    24 червня Православна церква за новим календарем відзначає Різдво Іоанна Предтечі, проповідника, який хрестив Ісуса Христа. У народі ж свято відоме як Івана Купала.

    В Україні Купало святкували щонайменше з XIII століття - такий вік перших письмових згадок про це. Тоді Івана Купала був присвячений літньому сонцестоянню і розквіту природних сил.

    Після хрещення Київської Русі церква приурочила його до дати народження Іоанна Хрестителя і намагалася замінити купальські звичаї на християнські. Хоча українці продовжили відзна-чати Купало з покоління в покоління, але вже не вкладали в торжество язичницького сенсу.

    Головними персонажами свята були Купало і русалка Марена. Їх виготовляли у вигляді солом'яних опудал. У центрі села українці ставили купальське дерево, навколо якого водили хороводи і співали пісні. Наприкінці свята дерево спалювали і розводили багаття. У деяких регіонах замість деревця спалювали опудало Марени.

    Увечері пари стрибали через багаття. Якщо під час стрибка пара не розімкнула руки, то назавжди буде разом. Також вважається, що жар від багаття очищає душу. У вогні спалювали старі речі та одяг хворої людини. Дівчата в свято плели вінки і пускали на воду.

    З відривного календаря "Український народний календар" за 24 червня.
    -----------
    #Наші_традиції ОЙ НА ІВАНА, ОЙ НА КУПАЛА... 24 червня Православна церква за новим календарем відзначає Різдво Іоанна Предтечі, проповідника, який хрестив Ісуса Христа. У народі ж свято відоме як Івана Купала. В Україні Купало святкували щонайменше з XIII століття - такий вік перших письмових згадок про це. Тоді Івана Купала був присвячений літньому сонцестоянню і розквіту природних сил. Після хрещення Київської Русі церква приурочила його до дати народження Іоанна Хрестителя і намагалася замінити купальські звичаї на християнські. Хоча українці продовжили відзна-чати Купало з покоління в покоління, але вже не вкладали в торжество язичницького сенсу. Головними персонажами свята були Купало і русалка Марена. Їх виготовляли у вигляді солом'яних опудал. У центрі села українці ставили купальське дерево, навколо якого водили хороводи і співали пісні. Наприкінці свята дерево спалювали і розводили багаття. У деяких регіонах замість деревця спалювали опудало Марени. Увечері пари стрибали через багаття. Якщо під час стрибка пара не розімкнула руки, то назавжди буде разом. Також вважається, що жар від багаття очищає душу. У вогні спалювали старі речі та одяг хворої людини. Дівчата в свято плели вінки і пускали на воду. З відривного календаря "Український народний календар" за 24 червня. -----------
    Like
    1
    414переглядів
  • #Наші_традиції

    ОЙ НА ІВАНА, ОЙ НА КУПАЛА...

    24 червня Православна церква за новим календарем відзначає Різдво Іоанна Предтечі, проповідника, який хрестив Ісуса Христа. У народі ж свято відоме як Івана Купала.

    В Україні Купало святкували щонайменше з XIII століття - такий вік перших письмових згадок про це. Тоді Івана Купала був присвячений літньому сонцестоянню і розквіту природних сил.

    Після хрещення Київської Русі церква приурочила його до дати народження Іоанна Хрестителя і намагалася замінити купальські звичаї на християнські. Хоча українці продовжили відзна-чати Купало з покоління в покоління, але вже не вкладали в торжество язичницького сенсу.

    Головними персонажами свята були Купало і русалка Марена. Їх виготовляли у вигляді солом'яних опудал. У центрі села українці ставили купальське дерево, навколо якого водили хороводи і співали пісні. Наприкінці свята дерево спалювали і розводили багаття. У деяких регіонах замість деревця спалювали опудало Марени.

    Увечері пари стрибали через багаття. Якщо під час стрибка пара не розімкнула руки, то назавжди буде разом. Також вважається, що жар від багаття очищає душу. У вогні спалювали старі речі та одяг хворої людини. Дівчата в свято плели вінки і пускали на воду.

    З відривного календаря "Український народний календар" за 24 червня.
    -----------
    #Наші_традиції ОЙ НА ІВАНА, ОЙ НА КУПАЛА... 24 червня Православна церква за новим календарем відзначає Різдво Іоанна Предтечі, проповідника, який хрестив Ісуса Христа. У народі ж свято відоме як Івана Купала. В Україні Купало святкували щонайменше з XIII століття - такий вік перших письмових згадок про це. Тоді Івана Купала був присвячений літньому сонцестоянню і розквіту природних сил. Після хрещення Київської Русі церква приурочила його до дати народження Іоанна Хрестителя і намагалася замінити купальські звичаї на християнські. Хоча українці продовжили відзна-чати Купало з покоління в покоління, але вже не вкладали в торжество язичницького сенсу. Головними персонажами свята були Купало і русалка Марена. Їх виготовляли у вигляді солом'яних опудал. У центрі села українці ставили купальське дерево, навколо якого водили хороводи і співали пісні. Наприкінці свята дерево спалювали і розводили багаття. У деяких регіонах замість деревця спалювали опудало Марени. Увечері пари стрибали через багаття. Якщо під час стрибка пара не розімкнула руки, то назавжди буде разом. Також вважається, що жар від багаття очищає душу. У вогні спалювали старі речі та одяг хворої людини. Дівчата в свято плели вінки і пускали на воду. З відривного календаря "Український народний календар" за 24 червня. -----------
    402переглядів
  • #Наші_традиції

    ЯК ЗІБРАТИ МАКОВІЙЧИКА

    Основним елементом святкового букета є стигла головка маку - символ родючості. За народними традиціями, маковійчики збирали із 17 видів квітів та трав.

    Обов'язкові квіти та різнотрав'я мали важливе значення.

    • Соняшник, наприклад, був символом надії, сонця, подяки та тепла.

    • М'яту додавали для душевного спокою та умиротворення.

    • Калинові гілки уособлювали любов, ніжність та жіночу красу.

    • Для згоди у сім'ї у спасівський букет вплітали ласкавець, а полин вважали за символ примирення.

    • Рута, за повір'ям, додавалася до квіткової композиції для здоров'я, а колосся вівса - для великого достатку та щедрого врожаю.

    • Серед обов'язкових елементів слід виділити також: буркун - символ довіри, спокою та затишку; материнку - «щоб у роду не було переводу»; календулу, що, за легендами, може захищати від хвороб; чорнобривці - символ сім'ї, єдності та батьківської хати.

    З відривного календаря "Український народний календар" за 30 липня.
    ----------
    #Наші_традиції ЯК ЗІБРАТИ МАКОВІЙЧИКА Основним елементом святкового букета є стигла головка маку - символ родючості. За народними традиціями, маковійчики збирали із 17 видів квітів та трав. Обов'язкові квіти та різнотрав'я мали важливе значення. • Соняшник, наприклад, був символом надії, сонця, подяки та тепла. • М'яту додавали для душевного спокою та умиротворення. • Калинові гілки уособлювали любов, ніжність та жіночу красу. • Для згоди у сім'ї у спасівський букет вплітали ласкавець, а полин вважали за символ примирення. • Рута, за повір'ям, додавалася до квіткової композиції для здоров'я, а колосся вівса - для великого достатку та щедрого врожаю. • Серед обов'язкових елементів слід виділити також: буркун - символ довіри, спокою та затишку; материнку - «щоб у роду не було переводу»; календулу, що, за легендами, може захищати від хвороб; чорнобривці - символ сім'ї, єдності та батьківської хати. З відривного календаря "Український народний календар" за 30 липня. ----------
    222переглядів
  • Про матусь і бабусь… «ЗАСАДІТЬ ГРЯДКУ! »

    Кожної весни вони разом із землею плекають мрію та спогади — тиху любов, передану через турботу і працьовитість. Це не просто боротьба за грядку, а глибинний спосіб зберегти нашу культуру й пам’ять , про те що нічого дарма не дається!

    Давайте цінувати їхній досвід і любов, що втілюється у кожен рядочок на огороді. Нехай разом із насінням посіяним на їхній грядці, зійде і наша вдячність, любов і повага до них, хто із року в рік , та десятиліть , бережуть і нагадують нам про наші традиції.

    З любов’ю до матусь і бабусь.
    Вони берегині нашого ДОМУ.
    Прийде час і ми будемо з теплотою в серці та сльозами на очах ЗГАДУВАТИ ПРО НИХ.І про їхнє : "ЗАСАДІТЬ ГРЯДКУ"🤗💔

    ✍️04.04.2025
    Про матусь і бабусь… «ЗАСАДІТЬ ГРЯДКУ! » Кожної весни вони разом із землею плекають мрію та спогади — тиху любов, передану через турботу і працьовитість. Це не просто боротьба за грядку, а глибинний спосіб зберегти нашу культуру й пам’ять , про те що нічого дарма не дається! Давайте цінувати їхній досвід і любов, що втілюється у кожен рядочок на огороді. Нехай разом із насінням посіяним на їхній грядці, зійде і наша вдячність, любов і повага до них, хто із року в рік , та десятиліть , бережуть і нагадують нам про наші традиції. З любов’ю до матусь і бабусь. Вони берегині нашого ДОМУ. Прийде час і ми будемо з теплотою в серці та сльозами на очах ЗГАДУВАТИ ПРО НИХ.І про їхнє : "ЗАСАДІТЬ ГРЯДКУ"🤗💔 ✍️04.04.2025
    563переглядів 23Відтворень