Українська
English
#історія #особистості
🕯️ Совість Нації та Апостол Шістдесятників: Життя Євгена Сверстюка.
Сьогодні, 13 грудня 1928 року, народився Євген Олександрович Сверстюк — видатний український літературний критик, есеїст, поет, філософ, активний учасник руху шістдесятників і один із найстійкіших політв'язнів радянського режиму, якого часто називали «совістю нації».
Сходження на Арені Шістдесятництва 🧠
Отримавши освіту психолога та літературознавця, Сверстюк швидко став однією з ключових постатей у середовищі української інтелігенції 1960-х років. Він працював редактором у журналі «Український ботанічний журнал», але його справжнім покликанням була боротьба за національну свідомість і культуру.
Його есеїстична проза, що поширювалася переважно у самвидаві, була гострою, філософськи глибокою і присвячена моральному відродженню нації та критиці радянської системи. Серед його найвідоміших праць — «Собор у риштуванні» (присвячений роману Олеся Гончара), «Іван Котляревський сміється» та «Блудні сини України».
Ключові теми творчості: Сверстюк акцентував на необхідності збереження високих моральних і християнських цінностей, культурної спадщини та подолання «духу провінціалізму» і рабства.
Довгий Шлях на Зону ⛓️
Сверстюк був одним із перших, хто підняв голос проти масових арештів української інтелігенції у 1965 році. Його активна громадянська позиція призвела до постійних звільнень з роботи та переслідувань.
У січні 1972 року (під час другої хвилі масових арештів шістдесятників) Євгена Сверстюка було заарештовано. Його звинуватили у «антирадянській агітації та пропаганді» за його есе.
Вирок: 7 років таборів суворого режиму (Перм-36) та 5 років заслання (Бурятія).
Стійкість: Сверстюк провів у неволі 12 років, зберігши при цьому свою гідність та інтелектуальну активність, залишаючись прикладом незламності для інших в'язнів.
Спадщина Незалежної України 🇺🇦
Після повернення із заслання у 1983 році та відновлення України, Євген Сверстюк продовжував залишатися моральним камертоном суспільства. Він не пішов у велику політику, зосередившись на культурній та освітній діяльності:
Публіцистика: Видавав журнал «Наша віра».
Наука: Очолював Український ПЕН-клуб (між 1993 та 2010 роками).
Визнання: У 1995 році був нагороджений Державною премією України імені Тараса Шевченка.
Євген Сверстюк до останніх днів свого життя (помер у 2014 році) був живим свідченням того, як сила духу однієї людини може протистояти тоталітарній системі, та залишається однією з найважливіших постатей у пантеоні борців за незалежну Україну
🕯️ Совість Нації та Апостол Шістдесятників: Життя Євгена Сверстюка.
Сьогодні, 13 грудня 1928 року, народився Євген Олександрович Сверстюк — видатний український літературний критик, есеїст, поет, філософ, активний учасник руху шістдесятників і один із найстійкіших політв'язнів радянського режиму, якого часто називали «совістю нації».
Сходження на Арені Шістдесятництва 🧠
Отримавши освіту психолога та літературознавця, Сверстюк швидко став однією з ключових постатей у середовищі української інтелігенції 1960-х років. Він працював редактором у журналі «Український ботанічний журнал», але його справжнім покликанням була боротьба за національну свідомість і культуру.
Його есеїстична проза, що поширювалася переважно у самвидаві, була гострою, філософськи глибокою і присвячена моральному відродженню нації та критиці радянської системи. Серед його найвідоміших праць — «Собор у риштуванні» (присвячений роману Олеся Гончара), «Іван Котляревський сміється» та «Блудні сини України».
Ключові теми творчості: Сверстюк акцентував на необхідності збереження високих моральних і християнських цінностей, культурної спадщини та подолання «духу провінціалізму» і рабства.
Довгий Шлях на Зону ⛓️
Сверстюк був одним із перших, хто підняв голос проти масових арештів української інтелігенції у 1965 році. Його активна громадянська позиція призвела до постійних звільнень з роботи та переслідувань.
У січні 1972 року (під час другої хвилі масових арештів шістдесятників) Євгена Сверстюка було заарештовано. Його звинуватили у «антирадянській агітації та пропаганді» за його есе.
Вирок: 7 років таборів суворого режиму (Перм-36) та 5 років заслання (Бурятія).
Стійкість: Сверстюк провів у неволі 12 років, зберігши при цьому свою гідність та інтелектуальну активність, залишаючись прикладом незламності для інших в'язнів.
Спадщина Незалежної України 🇺🇦
Після повернення із заслання у 1983 році та відновлення України, Євген Сверстюк продовжував залишатися моральним камертоном суспільства. Він не пішов у велику політику, зосередившись на культурній та освітній діяльності:
Публіцистика: Видавав журнал «Наша віра».
Наука: Очолював Український ПЕН-клуб (між 1993 та 2010 роками).
Визнання: У 1995 році був нагороджений Державною премією України імені Тараса Шевченка.
Євген Сверстюк до останніх днів свого життя (помер у 2014 році) був живим свідченням того, як сила духу однієї людини може протистояти тоталітарній системі, та залишається однією з найважливіших постатей у пантеоні борців за незалежну Україну
#історія #особистості
🕯️ Совість Нації та Апостол Шістдесятників: Життя Євгена Сверстюка.
Сьогодні, 13 грудня 1928 року, народився Євген Олександрович Сверстюк — видатний український літературний критик, есеїст, поет, філософ, активний учасник руху шістдесятників і один із найстійкіших політв'язнів радянського режиму, якого часто називали «совістю нації».
Сходження на Арені Шістдесятництва 🧠
Отримавши освіту психолога та літературознавця, Сверстюк швидко став однією з ключових постатей у середовищі української інтелігенції 1960-х років. Він працював редактором у журналі «Український ботанічний журнал», але його справжнім покликанням була боротьба за національну свідомість і культуру.
Його есеїстична проза, що поширювалася переважно у самвидаві, була гострою, філософськи глибокою і присвячена моральному відродженню нації та критиці радянської системи. Серед його найвідоміших праць — «Собор у риштуванні» (присвячений роману Олеся Гончара), «Іван Котляревський сміється» та «Блудні сини України».
Ключові теми творчості: Сверстюк акцентував на необхідності збереження високих моральних і християнських цінностей, культурної спадщини та подолання «духу провінціалізму» і рабства.
Довгий Шлях на Зону ⛓️
Сверстюк був одним із перших, хто підняв голос проти масових арештів української інтелігенції у 1965 році. Його активна громадянська позиція призвела до постійних звільнень з роботи та переслідувань.
У січні 1972 року (під час другої хвилі масових арештів шістдесятників) Євгена Сверстюка було заарештовано. Його звинуватили у «антирадянській агітації та пропаганді» за його есе.
Вирок: 7 років таборів суворого режиму (Перм-36) та 5 років заслання (Бурятія).
Стійкість: Сверстюк провів у неволі 12 років, зберігши при цьому свою гідність та інтелектуальну активність, залишаючись прикладом незламності для інших в'язнів.
Спадщина Незалежної України 🇺🇦
Після повернення із заслання у 1983 році та відновлення України, Євген Сверстюк продовжував залишатися моральним камертоном суспільства. Він не пішов у велику політику, зосередившись на культурній та освітній діяльності:
Публіцистика: Видавав журнал «Наша віра».
Наука: Очолював Український ПЕН-клуб (між 1993 та 2010 роками).
Визнання: У 1995 році був нагороджений Державною премією України імені Тараса Шевченка.
Євген Сверстюк до останніх днів свого життя (помер у 2014 році) був живим свідченням того, як сила духу однієї людини може протистояти тоталітарній системі, та залишається однією з найважливіших постатей у пантеоні борців за незалежну Україну
55views
