World Boxing затвердила процедуру допуску атлетів із Росії та Білорусі до міжнародних змагань у статусі "нейтральних спортсменів" (AIN), йдеться в офіційній заяві організації.

Зазначається, що Виконавча рада World Boxing на засіданні у квітні 2026 року фіналізувала умови участі атлетів, тренерів та персоналу, встановивши суворі обмеження щодо національної символіки та політичної позиції учасників. Згідно з регламентом, використання прапорів, гімнів чи будь-якої державної атрибутики Росії та Білорусі на змаганнях під егідою World Boxing та European Boxing повністю заборонено.

"Якщо боксер з AIN виграє золоту медаль, національний гімн не виконуватиметься, а замість національного прапора на церемонії нагородження буде використано логотип AIN. Боксери з'являтимуться з абревіатурою AIN на своїх жилетах замість знаків RUS або BLR. Це правило поширюється на всі заходи вікових категорій, організовані World Boxing або European Boxing", – йдеться в повідомленні.

Для перевірки "нейтральності" спортсмена World Boxing залучатиме незалежну третю сторону для проведення аудиту біографій кожного претендента на участь у змаганнях категорії Elite.

"World Boxing хоче переконатися, що спортсмени не мають історії підтримки війни в Україні, не отримують зарплату від військових чи сил безпеки та не є членами клубів, пов'язаних з армією чи поліцією. Вартість процесу перевірки кожного спортсмена покриватиметься національними федераціями Росії чи Білорусі. Процес також застосовуватиметься до тренерів та допоміжного персоналу, проте не стосуватиметься боксерів віком до 19 років".
ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport 🇺🇦🇺🇦🇺🇦
#World_box #Бокс_boxing #boxing #boxers #Український_бокс #Ukrainian_boxing #Броварський_бокс #Brovarysport #Brovary_boxing @Brovarysport @читачі @топові_прихильники

‼️ Увага, розшук❗️

У Київській області розшукують 40-річну Тетяну Семесенко, яка зникла 8 квітня.

Жінка виїхала з Узина до Києва та мала повернутися в село Луб’янка Бучанського району, однак досі не вийшла на зв’язок — телефон вимкнений.

Прикмети: зріст 156 см, середньої тілобудови, сірі очі, чорне волосся до плечей.
Була одягнена у світло-сіру жилетку, темно-сірі штани, чорну шапку, чорні кросівки, мала червоний рюкзак.

Інформацію про можливе місцеперебування просять повідомляти за номером 102 або за телефоном: +380 93 986 1978.
#Київ_регіон #Київщина_новини #Київ_Київщина #Київські_новини #Kyiv_region #Kyiv #Kiev_news

День собак у жовтому

День собак у жовтому (Dogs in Yellow Day) відзначається щороку 20 березня — це свято існує для того, щоб змінити культуру вигулу собак та навчити людей поважати чужі кордони. Це молоде, але надзвичайно важливе свято, яке пояснює “таємну мову” собачників і робить прогулянки безпечнішими для всіх.

Собачники зрозуміють… Класична ситуація в парку: ви вигулюєте свого собаку, він спокійно нюхає травичку, аж раптом назустріч на шаленій швидкості несеться чужий пес без повідка. Здалеку лунає бадьорий крик його власника: “Не бійтеся, мій не кусається, він просто хоче привітатися!”. Або бажання погладити песика багатьма перехожими, здавалося б, що тут такого. Але…

Що означає жовтий колір на собаці?
Якщо ви бачите на собаці жовту стрічку на повідку, жовту бандану, шлейку або спеціальний жилет — це не данина моді та не спроба виділитися. Це візуальний сигнал, який кричить: “Будь ласка, дайте мені простір”.

Це зовсім не означає, що перед вами агресивний чи “поганий” пес. Причин, чому собаці потрібна дистанція, безліч:

Травма або хвороба. Собака може відновлюватися після важкої операції, і будь-який різкий рух чи стрибок чужого пса завдасть йому болю.
Поважний вік. Глухі, сліпі або просто дуже старенькі собаки часто лякаються різких рухів і вже не мають енергії для ігор з молодим і активним молодняком.
Негативний досвід. Собаки з притулків або ті, хто пережив напад інших тварин, часто мають високий рівень тривожності.
Тренування. Пес може бути в процесі складного навчання, або це службовий собака (наприклад, поводир), якого категорично не можна відволікати.
Тічка у самок. Тут коментарі зайві — власнику просто не потрібні небажані залицяльники.

#історія #речі
⚙️ Механічний годинник: Як людство приборкало хаос.
До того, як ми стали рабами пуш-повідомлень та забитого Google-календаря, час був поняттям вельми розпливчастим. Сонячні годинники йшли у відпустку щоразу, коли хмари затягували небо, а водяні — банально замерзали взимку, перетворюючи «зараз» на «колись, коли потеплішає». Але потім з’явився механізм, і світ клацнув, ставши на рейки неблаганної точності. 🕰️⛓️

Перші механічні годинники були справжніми монстрами: величезні залізні конструкції на міських вежах, які не мали циферблатів і просто гатили в дзвони, щоб ченці не проспали ранкову молитву. Це був такий собі середньовічний будильник для всього міста одночасно. Похибка у двадцять хвилин на добу вважалася верхом досконалості. Зрештою, куди було поспішати, якщо найшвидшим видом транспорту був кінь, який теж не надто переймався секундами? 🏰🔔

Існує міф, нібито годинникарі — це такі собі алхіміки-відлюдники. Насправді ж, розвиток годинників був двигуном військово-промислового комплексу. Капітанам на кораблях була життєво необхідна точність, щоб не розбитися об скелі десь посеред Атлантики (так звана проблема визначення довготи). Тому годинник — це не про естетику золотого ланцюжка на жилеті, а про суворий навігаційний розрахунок, за який королівства платили шалені гроші. 🌊⚓

Коли механізм зміг стиснутися до розмірів кишені, а згодом і зап’ястя, сталася справжня психологічна революція. Час перестав належати Богу чи природі — він став особистою власністю людини. Ми навчилися «вбивати час», «економити» його та «продавати». Механічне серце годинника з його анкерним ходом — це ритмічне «тік-так», яке фактично створило сучасний капіталізм. Немає синхронності — немає заводів, потягів і вчасних побачень. 👔📈

Сьогодні, коли наші смартфони звіряються з атомними годинниками, механіка здається анахронізмом. Але є щось магічне у цих крихітних коліщатках, пружинах та рубінових каменях, що працюють без жодного пікселя чи акумулятора. Це єдина машина, яку ми носимо на собі й яка нагадує: час іде, навіть якщо ви забули зарядити телефон. Це іронічно, але ми створили пристрій для вимірювання вічності, який сам потребує регулярного заведення. ⚙️💎

#історія #речі
Кишеньковий годинник — це річ, яка перетворила час із абстрактного поняття, що належало лише вежам ратуш та соборів, на приватну власність людини. Протягом століть він був не просто приладом, а символом статусу, зрілості та причетності до еліти, яка могла дозволити собі «володіти» часом. 🕰️👔

Перші кишенькові годинники з'явилися в XVI столітті завдяки винаходу заводної пружини. Петер Генляйн із Нюрнберга створив так звані «Нюрнберзькі яйця» — масивні, овальної форми прилади, які носили на шиї або на поясі. Вони були страшенно неточними (похибка могла становити годину на добу) і мали лише одну стрілку — годинну. Але для того часу сама можливість носити механізм у кишені здавалася справжньою магією. ✨🥚

Справжня «золота ера» кишенькових годинників настала у XVII столітті, коли англійський король Карл II запровадив моду на жилети. Годинники стали пласкішими, щоб зручно поміщатися в кишеню, а для захисту циферблата почали використовувати скло. Саме тоді з'явився знаменитий ланцюжок — «брегет», який став обов'язковим атрибутом джентльмена. Витягнути годинник із кишені, клацнути кришкою і поглянути на час — це був цілий ритуал, що демонстрував виваженість і поважність власника. 👑🕯️

Технологічний прорив стався з появою залізниці. Розклад поїздів вимагав ідеальної точності, і кишеньковий годинник став інструментом безпеки. Залізничні годинники проходили сувору перевірку: вони мали працювати бездоганно в будь-яких умовах, адже від секунд залежали життя тисяч пасажирів. 🚂🛤️

Кишеньковий годинник залишався королем до Першої світової війни, коли офіцери зрозуміли, що в окопах набагато зручніше мати циферблат на зап'ясті, ніж шукати його в надрах шинелі. Так почалася епоха наручних годинників, а кишенькові відійшли у сферу колекціонування та аристократичного ретро. 🎖️⏳

Сьогодні кишеньковий годинник — це маніфест класики. Він нагадує нам про часи, коли час не «вбивали», а цінували, і коли кожен механізм був витвором мистецтва, що передавався у спадок від батька до сина разом із прізвищем та честю. 💎💼

10 квітня 1912 року. Шербур, Франція.
Мадлен Форс Астор піднялася на борт «Титаніка» разом зі своїм чоловіком — полковником Джоном Джейкобом Астором IV, одним із найбагатших людей у світі. Вони поверталися до Нью-Йорка після тривалої весільної подорожі Єгиптом і Парижем.

Але нью-йоркське світське суспільство зустріло їх холодно.

Скандал почався за півтора року до цього. Полковник Астор, 47-річний мільйонер, розлучився з дружиною Авою після нещасливого шлюбу. У 1911 році розлучення було шоком для вищого світу. Та ще більшим шоком стала його нова обраниця — 18-річна Мадлен Форс, донька заможної родини з Брукліна.

Він — 47. Вона — 18.
Різниця у 29 років.

Плітки, осуд, зниклі запрошення. Коли вони одружилися у вересні 1911 року, світське коло відвернулося від них. Тож подружжя вирішило зникнути з очей — вирушили у довгу подорож Єгиптом та Європою, сподіваючись, що час приглушить скандал.

У 1912 році Мадлен була вагітна, і вони готувалися повернутися додому. Дитина мала народитися в родині Асторів — одній із найвпливовіших династій Америки. Здавалося, все знову стає на свої місця.

Вони піднялися на борт «Титаніка» в Шербурі. Найбільший і найрозкішніший корабель, який будь-коли будували. Подорожували першим класом — разом із дворецьким полковника та покоївкою й медсестрою Мадлен. П’ять днів плавання минали спокійно.

А потім — 14 квітня, 23:40. Айсберг.

Про цю ніч написано безліч разів. Але уявіть себе Мадлен.

Дев’ятнадцять років. Вагітна.
Пробуджена серед ночі.
Їй кажуть одягнути рятувальний жилет.

Полковник Астор допоміг їй сісти в шлюпку №4. Правило «жінки й діти — першими» було беззаперечним. Мадлен не хотіла залишати чоловіка. Він попросив дозволу приєднатися до неї — з огляду на її «делікатний стан».

Другий офіцер Чарльз Лайтоллер відмовив.
Жоден чоловік не мав права сідати.
Навіть Джон Джейкоб Астор — один із найбагатших людей планети.

Астор прийняв це. Допоміг молодій вагітній дружині сісти в шлюпку разом із її покоївкою та медсестрою. Запитав номер човна й сказав:
«Я знайду тебе потім».

Він зробив крок назад.
Це був останній раз, коли Мадлен бачила його живим.

Шлюпка відпливла. Вона бачила, як вогні «Титаніка» зникають у темряві Атлантики. Чула крики. А потім — страшну тишу.

Дев’ятнадцять років. Вагітна. Сама.
Чоловік, з яким вона була одружена лише сім місяців, зник назавжди.

Тіло полковника Астора знайшли за кілька днів. Його розчавив димар корабля. Його впізнали за ініціалами на піджаку та понад 2000 доларів готівкою в кишенях — і коштовностями. Навіть у смерті його багатство було очевидним.

Тих, хто вижив, доправили до Нью-Йорка на борту RMS Carpathia.
Мадлен повернулася до міста, яке її відкинуло. Тепер — вдова й мати спадкоємця Асторів.

Травма була величезною. Лікарі призначили їй повний спокій. Нерви були зламані. Вона оплакувала втрату й водночас берегла життя, яке носила під серцем.

14 серпня 1912 року, через чотири місяці після катастрофи, Мадлен народила здорового хлопчика. Вона назвала його Джон Джейкоб Астор VI, щоб ім’я батька жило далі.

А потім вона дізналася, що написано в заповіті чоловіка.

Статки полковника оцінювалися у 87 мільйонів доларів того часу (приблизно 2,6 мільярда сьогодні). Заповіт передбачав для Мадлен і сина щедре забезпечення:
• траст у 5 мільйонів доларів
• розкішний будинок на П’ятій авеню
• користування родинними маєтками
• щорічний дохід у 100 000 доларів довічно

Але з однією умовою:
якщо вона вийде заміж вдруге, вона втратить усе.
Будинок. Дохід. Траст.
Залишиться лише одноразова виплата у 500 000 доларів.

Їй було 19.
Вона була вдовою. Матір’ю.
І заповіт говорив їй: або ти оплакуєш мене все життя — або втрачаєш усе.

Тоді це було звично: багаті чоловіки так «захищали» свої статки, контролюючи долі дружин.
Але для Мадлен — дівчини, яка лише починала жити, — це було схоже на в’язницю.

Вона дотримувалася умов чотири роки. Жила в маєтку, виховувала сина, залишалася «вдовою Астор».

А у 1916 році, у 23 роки, зробила вибір.
Вона знову вийшла заміж — за банкіра Вільяма Карла Діка, друга дитинства. Вона знала, на що йде: відмовлялася від дому, доходу, фонду.

Вона обрала любов замість грошей.

У них народилося двоє дітей. Шлюб тривав до 1933 року. Згодом вона вийшла заміж утретє — за італійського боксера Енцо Ф’єрмонте. І цей союз також завершився.

Мадлен померла у 1940 році у віці 46 років від серцевої хвороби.
Її син — останній Астор — успадкував величезний статок і прожив до 1992 року.

Та в її історії вражає не лише сам корабельний крах.
А те, що сталося після.

У 19 років вона втратила чоловіка в одній із найвідоміших катастроф в історії. Була вагітна. Зламана. А потім дізналася, що навіть після смерті чоловік намагався керувати її майбутнім — що право знову кохати коштуватиме їй усього.

І все ж вона це зробила.

У 23 роки вона відмовилася від мільйонів, аби жити за власними правилами. Кохати. Обирати. Дихати.

Для цього потрібна була неабияка відвага. Вона вже пережила неможливе. А потім мусила пережити після — умови, контроль, очікування, що вона залишиться вдовою назавжди.

Вона обрала інше.

«Титанік» забрав тієї ночі понад 1500 життів.
Мадлен Астор вижила.

Але її справжнє виживання настало через чотири роки —
коли вона обрала щастя всупереч волі заповіту.

Вона втратила будинок.
Втратила статки.
Втратила прізвище Астор.

Але повернула собі життя.

І, можливо, саме в цьому — справжній фінал її історії:
не в тому, що вона вижила після катастрофи,
а в тому, що змогла пережити все, що було потім…
і жити на власних умовах.

Двостороння жилетка
Ціна - 850грн
Платишь за одну, а отримуєшь дві жилетки, з кожного боку (кольору) є місткі кишені.
Кольори:
- чорний + беж
- чорний + бордо
- беж + темн мокко
- хакі + черн
- беж + хакі
➡️Розміри: 42-44; 46-48; 50-54
➡️Тканина: якісна плащівка Еммі, наповнена густим сінтепоном (250 щільність)
Розміри: 42/44 46/48 50/54
Довжина: 95см 100см 108см
Ог: 100см 110см 132см
➡️Ми використовуємо високоякісну фурнітуру

Чоловіча Жилетка
✔️Тканина: плащівка Канада матова Туреччина
✔️Наповнювач Сілікон "200",щільна
✔️Розміри: 46-48, 50-52,54-56
✔️Кольори: чорний, білий, червоний
🌿Ціна: 700 грн
🌿 Якісне пошиття

❄️ Як вижити без світла й тепла у морозному місті: ТОП-5 лайфхаків, – УНІАН.
▪️Грій себе, а не квартиру
Обігріти всю кімнату – майже нереально. Краще зроби маленьку теплу зону: спальник, ковдри, навіть намет у кімнаті. Малий об’єм = більше тепла.
▪️Одягайся шарами
Термобілизна → фліс → теплий верх. На ніч – шкарпетки, флісові штани, шапка. Це реально працює навіть при +5…+8 у квартирі.
▪️Локальний обігрів – топ
Хімічні грілки, електроковдри чи жилети від павербанка гріють ефективніше, ніж будь-який обігрівач у холодній кімнаті.
▪️Тепло зсередини
Гарячий чай, какао, напої з імбирем допомагають тримати температуру тіла. Алкоголь – не вихід, а ілюзія тепла.
▪️Обережно з вогнем
Газові пальники – тільки заводські й лише для приготування їжі. Саморобні «пічки» = ризик пожежі та чадного газу.

https://t.me/Ukraineaboveallelse

Чоловічий костюм трійка ( костюм + жилетка )
✔️тканина костюм : тринить гарної якості
✔️тканина жилетка: щільна плащівка +наповнювач синтепон 200
✔️розміри: 46-48,50-52,54-56
✔️кольори: сірий, чорний, бежевий
✔️ціна костюм : 750 грн
✔️ціна жилет: 700 грн
✔️ціна костюм трійка: 1300 грн

Незамінний чоловічий базовий костюм трійка, дуже зручний, кожну річ можна носити в холодну пору.