З кожної праски суне гидка інформація про чергову зиму, яку нам якось тре пережити…

Й знов виникають закономірні питання, як до тієї зими підготуватися?

За ступенем важливості та у міру згадки такий собі список. З особистого досвіду.

Більша частина обовʼязкових пунктів була виконана ще наприкінці 2021 року.
Старий воїн – мудрий воїн. Майстерність, здобуту ще в 2014, не пропʼєш.

Дрова, по лантуху борошна й цукру, кг по пʼять тих круп, що їдять.
Сіль. Сірники. Газові пальники.
Помічні в критичних обставинах різні там Мівіни, макаронні та картопляні. Консерви рибні та мʼясні.
Олія ж ще!
Олії вже є пʼять пʼятилітрових пляшок.
Смальцю натоплено.

Мʼясо з яйцями - в курячому сараї!:) Зберігається в природному стані!:) Бігає, кукурікає, жере та сере!:)

Дровʼяну пічку ще влітку 2022 в хаті побудували.

Консервую, як перелякана!
Картоплі кг 400 придбаю, як почнуть копати односельчани.
Цибуля, морква, буряки ростуть в городі!

Газовий примус та балончики до нього, придворна турбопіч, свічки, спиртові пігулки, настільні лампи та ліхтарики на батарейках та з USB, гасова лампа, пʼять літрів гасу, дві електричних плитки також ще з 2021-2022 є.
На кожного з родини - по три павера.
Збираюся придбати комплект: балон газовий з пальником 5 л.
Нехай буде. Краще перепильнувати, ніж недопильнувати!

Ще в мене є генератор.
Друзі колись з Німеччини прислали!
EvoFlow чи зарядної станції нема, по грошах не тягнем їх придбання.
Добре себе зарекомендували ліхтарі и невеликої ємності сонячні батареї. Вкинув на підвіконня, й телефона вже є чим зарядити, коли всі павери вже ййййок?

Великі сміттєві пакети в унітаз, щоб бути готовим не тільки до відсутності води, а й до неможливості взагалі якийсь час з тієї хати вийти.

Окрім водоводу в хаті на обійсті ще й криниця є.
Й в усіх канапах в пластикових пляшках вже зберігається десь пів тони води.

Пігульки обовʼязкові місяців на три хочаб!
Різноманітний перевʼязувальний матеріал.
Вологі та спиртові серветки.
Для дівок - закляпки, також не на один мензіс.
Портативний душ, який від USB заряджається. Або найпростіший похідний.

Цигарки…
В мене вже й люлька є!:) Табаку поки що нема, випалила увесь, але я памʼятаю, що його тре придбати!

Й їдло для тварин: курок, котів, собак, також не менш на три місяці запас… Обробки для зграї від бліх, гельмінтів та кліщів.

Якісь байкові й овчині простирадла та ковдри.
Флісовий та вовняний одяг.
Шкарпетки тоненькі бавовняні. Й на них - з натуральної вовни.
Взагалі, багатошаровість одягу чудово тримає тепло.
Грілку ще купіть! Отаку, як бабці наші користувалися, гумову!!!

Ще придивляюся до шкарпеток, рукавичок та камізелек з підігрівом.

Термоси нехай також будуть.

Найголовне, щоб бошки наші вціліли. Й щоб над ними був цілий дах.

Невсеремось!!!

😵‍💫 «Дорожче, ніж у Копенгагені, Гельсінкі та Відні»: омбудсман розкритикував нові ціни на проїзд у Києві.

Зростання — у 3,75 раза або на 275%. За словами Лубінця, підвищення тарифу вплине не лише на пасажирів громадського транспорту.

«Зростання ціни на метро – це не лише про метро. За ним підтягнуться маршрутки, автобуси й таксі. Здорожчає доставлення товарів, бізнес перекладе нові витрати на споживачів, а це означає новий виток інфляції. Зростуть ціни на продукти, послуги та майже все повсякденне життя. Зрештою заплатить за це кожен киянин», — наголосив він.
#Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини

ВІЙНА БЕЗ VIP-ЛОЖІ: Як виживала Фінляндія

Ви думаєте, Фінляндія — це мумі-тролі, затишні сауни, соціалізм із людським обличчям і добродушний різдвяний дід у засніженій Лапландії? Залиште ці стерильні казки для глянцевих буклетів. У 1939 році ця ваша еталонна скандинавська демократія була державою відморожених, кровожерливих м'ясників. Печерних дикунів, які пускали в розхід власних громадян із холодною, машинною ефективністю.

Уявіть собі фінського «ухилянта» тієї епохи. Переляканого лісоруба або тендітного студента з Гельсінкі, який раптом усвідомив, що його особисте життя цінніше за шматок промерзлої карельської багнюки. Що він не народжений для війни. Що в нього лапки, тонка душевна організація і взагалі він пацифіст.

Знаєте, що з ним робили?

З ним не вели душерятівних розмов адвокати. Йому не виписували адміністративний штраф. Правозахисники не заламували руки у пресі. Його просто брали за шкірку. Військово-польовий трибунал. Зимовий ліс. Сосна. Короткий наказ. Розстрільна команда, зібрана з його ж учорашніх сусідів. Свинець у потилицю. Тіло в мерзлу яму. Наступний.

За роки Зимової війни та Війни-продовження фіни офіційно шльопнули за вироками трибуналів сотні своїх солдатів та ухилянтів. А скільки було пристрелено на місці, біля бруствера, за боягузтво й паніку, без жодних папірців і протоколів — не знає ніхто. Їхня система примусу не знала жалю. Вона перемелювала людську психіку, вбиваючи в голови один простий рефлекс: крок назад страшніший, ніж крок уперед. Жорстоко? Печерно? Тоталітарно? Абсолютно.

А тепер давайте змахнемо піну цієї гіперболи й подивимося на анатомію фінського дикунства. Подивимося, як працює справжня державна машина, коли на кону стоїть її фізичне, біологічне виживання.

Три з половиною мільйони фінів опинилися сам на сам зі стосімдесятимільйонною радянською імперією. Математика смерті. Нуль шансів на папері. Щоб не перетворитися на чергову радянську республіку з Гулагом та колгоспами, Гельсінкі довелося вивернути країну навиворіт. Вони мобілізували п'ятнадцять відсотків населення. П'ятсот тисяч людей. До строю поставили всіх, хто міг тримати гвинтівку. Це тотальна утилізація генофонду.

Фінам не потрібні були тоновані мікроавтобуси й вуличні облави. Їхньою «бусифікацією» була сама структура суспільства.

У країні працювала організація «Шюцкор» — воєнізована мережа, що обплутала кожен хутір, кожну міську вулицю. Абсолютний, параноїдальний контроль. Ти не міг загубитися. Ти не міг відсидітися на орендованій квартирі. Тебе знали в обличчя. Якщо ти, здоровий мужик, не в окопі — ти ворог. Ти прокажений. Від тебе відвернеться власна родина, з тобою не привітається сусід. Держава створила умови, за яких ухилення стало соціально неможливим. Фінське суспільство перетворилося на один величезний капкан, що саморегулювався і гнав м'ясо на фронт безперебійним конвеєром.

І ось тут постає головне питання політичного реалізму.

Чому ця м'ясорубка не викликала внутрішнього вибуху? Чому озброєні до зубів фіни не розвернули гвинтівки на Гельсінкі? Чому вони не спалили свої призовні пункти, не підняли на вила свій уряд, який послав їх на вірну смерть?

А тому що ця система була справедливою.

Рівність у розподілі смерті. Ось той цемент, який утримував націю від розпаду.

У Фінляндії 1939 року не було концепції економічного бронювання. Ти не міг занести товстий конверт потрібним людям у погонах. Ти не міг відкупитися податками, довівши, що твій бізнес занадто важливий для тилу. Еліта не сиділа по елітних ресторанах, розмірковуючи про патріотизм під колекційне вино.

Син міністра одягав шинель і лягав у сніг. Спадкоємець найбільшого банку отримував гвинтівку і гнив у траншеї на лінії Маннергейма. Студент престижного університету замерзав на смерть поруч із безграмотним наймитом. Професори, депутати, промисловці — усі відправляли своїх дітей в одну й ту саму холодну, криваву багнюку. Фінська еліта стікала кров'ю рівно в тих самих пропорціях, що й фінські низи.

Людина — істота раціональна. Боєць у траншеї, коли на нього пре радянська бронетехніка при мінус сорока, здатен витримати справжнє пекло. Він змириться з обмороженнями. Він змириться з голодом. Він навіть змириться з тим, що його власна держава пригнала його сюди під страхом розстрілу.

Але він змириться з цим лише за однієї умови: якщо праворуч від нього, з відірваною осколком ногою, кричить від болю син мера його міста.

Тільки так працює примус. Якщо правила гри абсолютні, громадянин сприймає їх як стихійне лихо. Як зиму чи смерть. З ними не сперечаються. Їх терплять.

Але щойно держава починає сортувати людей на сорти — система ламається.

Щойно ви вводите прайс-лист на виживання. Щойно ви дозволяєте виродку-мажору кайфувати в безпеці тільки тому, що в нього є потрібна сума або тато в міністерстві. Щойно ви перетворюєте війну на податок для бідних — ви вбиваєте саму ідею держави. Жодний патріотизм не змусить людину вмирати за систему, яка офіційно, на законодавчому рівні визнає її життя дешевшим, ніж життя власника мережі ресторанів.

Якщо в човні пробоїна, а половина пасажирів купує собі право не вичерпувати воду, бо вони «генерують ВВП» — ті, хто махає відром, рано чи пізно кинуть його і почнуть пробивати голови цим пасажирам. Жодного марксизму. Це базова тваринна справедливість.

Фіни вижили не тому, що вони були якимись особливими надлюдьми. І не тому, що їхня демократія була м'якою та пухнастою. У кризу демократія завжди перетворюється на диктатуру. Вони вижили, тому що їхня еліта мала інстинкт самозбереження. Вона закрутила гайки так, що в населення затріщали кістки, але ця різьба була однаковою для всіх.

Жорстко? Так.
Цинічно? Так.
Справедливо? Абсолютно.

ВІВЦІ БІЛЬШЕ НЕ РАХУЮТЬСЯ

Деякі образи привертають увагу миттєво, інші — починають відкриватися лише тоді, коли затримуєш на них погляд трохи довше. Спочатку сцена здається дивною, незвичною, але поступово стає зрозуміло: справа не в окремих предметах, а в тому, як вони співіснують між собою. Ми впізнаємо кожен елемент, проте не можемо так само швидко збагнути, чому вони опинилися в одному просторі. Саме ця коротка пауза між упізнаванням і розумінням, цей «внутрішній зсув», і створює головний ефект.

Ми звикли автоматично співвідносити річ із її контекстом. Достатньо змінити це середовище, щоб знайомий об'єкт перетворився на загадку. Змінюється не сам предмет, а наше сприйняття.

Найбільше уваги привертає ліжко. Ми звикли сприймати його як символ притулку, затишку, простору, де людина почувається захищеною. Тут закінчується день, починається сон, переживаються хвороби, близькість та відпочинок. Саме тому його поява просто неба здається такою невідповідною. Воно винесене на берег, позбавлене кімнати, стін, даху. Це вже не притулок, а самотній об’єкт серед стихії, що втратив свій простір і перетворився на знак відчуження.

Не менш промовистим є матрац. Його поверхня не нагадує звичний матеріал, який обіцяє опору та затишок. Вона схожа на прозору, в’язку речовину, що ще не набула остаточної форми. Цей «холодний гель» замість комфорту пропонує нестійкість. Це тонка деталь, яка майже непомітно змінює сприйняття всієї сцени: навіть у момент потенційного відпочинку ми відчуваємо хиткість і відсутність твердого ґрунту.

Навколо ліжка стоять вівці. Їхній насичений червоний колір і пласкі силуети не дають змоги сприймати їх як звичайних тварин. Вони більше нагадують знаки, умовні позначки, декорації. У культурній пам’яті вівці пов’язані з відомим ритуалом засинання — їхнім підрахунком. Ця асоціація робить їхню присутність поруч із ліжком логічною, але водночас вихолощує їхню первісну суть. Вони не допомагають перейти межу, лише підкреслюють, що знайомі символи більше не працюють.

Море й небо надмірно яскраві, майже штучні. Це не природа, а фон, подібний до комп'ютерної гри. Це простір передсоння, де ми ще не спимо, але вже створюємо візуальний ряд, щоб провалитися в несвідоме. І саме ці створені образи постають картонними, позбавленими будь-якої практичної дії. Ритуали засинання більше не ведуть далі — вони лише позначають межу, на якій ми застрягли.

Композиція не пропонує готової історії та не нав’язує єдиного тлумачення. Вона лише трохи зміщує звичний порядок речей, і цього достатньо, щоб ми на мить перестали дивитися на світ автоматично. Саме в цій паузі між упізнаванням і розумінням, імовірно, й ховається одна з найважливіших функцій мистецтва: воно існує не для того, щоб дати відповідь, а щоб оголити запитання, яке раніше навіть не спадало на думку.

— Voss Ekobi

🌿 Ковток свіжості для твоєї шкіри! 🌊
Твоє обличчя втомилося від щоденного стресу? Подаруй йому миттєве перезавантаження з Гель-пілінгом «Огірок & М’ята» від LIVESTA (200 мл)! 🥒✨
Завдяки AHA-кислотам та натуральним екстрактам, він діє миттєво:
Глибоко очищає та делікатно відлущує тьмяні клітини.
Тонізує й освіжає прохолодою м'яти, знімаючи втому.
Зволожує й повертає пружність, даруючи шкірі гладкість та здорове сяйво.
Лише кілька хвилин — і твоя шкіра сяє, ніби після SPA-салону! 🥰
🛒 Хочеш спробувати? Пиши в дірект «ХОЧУ ПІЛІНГ»

🇮🇹 Нормалізуючий детокс-гель для вмивання ASPERSINA, 250 мл

Італійська якість 🔥
Сертифікований муцин равлика 🐌

💧 Глибоке, але м’яке очищення щодня
✔️ очищає пори від забруднень і надлишку себуму
✔️ допомагає нормалізувати роботу сальних залоз
✔️ не пересушує та не стягує

🌿 Детокс-формула
— ідеально підходить для комбінованої та жирної шкіри
— чудовий варіант для щоденного використання

📩 Пиши в Direct — підкажу, чи підійде саме тобі, та оформлю замовлення ♥️

💥 Кислотний догляд, що працює — Beany “Матча” 💥

І шкіра більше не проблемна 🔥

🧴Очищаючий гель для вмивання “Матча”, 225 мл
💦 Міст для обличчя “Матча”, 125 мл
🧴 Тонер-ексфоліант “Матча” з гліколевою кислотою 5%, 225 мл
💦 Матуючий крем «Матча»

⚠️ Підходить для проблемної, комбінованої та жирної шкіри.

📦 Замовляй всю серію або окремі засоби 🫶

🍨 Смачний ритуал догляду для тіла від Beany! 🍦

Ніжний, чуттєвий та по-справжньому смачний догляд:

🛁 Гель для душу “Ванільний сауер”, 400 мл — делікатно очищує та огортає тіло ванільним серпанком.
🧂 Скраб для тіла “Ванільний сауер”, 200 мл — м’яко полірує шкіру, роблячи її гладенькою, як десерт.
🧈 Батер для тіла “Ванільний сауер”, 250 мл — глибоко живить, зволожує та залишає аромат, від якого не відірватися.

Замовляй в приват♥️

Фінляндія хоче перевірити постачання зброї Україні від США.

Міністр оборони Фінляндії Антті Хякканен заявив про намір перевірити, чи зброя, оплачена європейськими країнами для України, постачається за призначенням. Це питання виникло на тлі інформації про можливе перенаправлення військової допомоги на інші напрямки.

За словами міністра, Гельсінкі перевірить, чи дотримується Вашингтон контрактів із європейськими країнами-членами НАТО щодо постачання озброєння Україні.

Щось зранку все йде взагалі не так, як я собі напланувала!?:)

По-перше!
Ваха, гидотник, ранком обіссссрався в санвузлі!:)

Й знав же, де сссссеруть?:)))

Він чесно мені дихав!!!:) Дуже дихав!!!:)
А я поки прокинулася й зрозуміла, чого йому тре, було вже запізно!:)))

Ледве ж піднялася після вчорашніх трудових звершень?
Болить цілком уся стара, не якісь окремо взяті її місця!

Та звершувати ж тре?…
Вчепила на критичні місця організьму всякі там ортези з бандажами?
Витрухалася у двір? Йййй тут на мене лллляпають аж три краплі дощу!!!:)
Ххххха!!!
Це ж така поважна причина посунути звершення?:)
Як можна працювати, коли такий дощщщщ ллє?:)
Й коли болить ВСЕ!!!

Знайду собі роботу й в хаті?:)
Поблизу лігва свого?:)
Пиріг пектиму!
З капусточкою!

Поки на Нову пошту намагалася дошкрррребти та назад, хлібопічку прикрила мікрохвильовочною кришачкою!
Бо кішки Пані Вишня й Жужала дуже люблять на тепленькій хлібопічці потовктися!:) Й ввімкнути там новий режим?:) А не режим «тісто», який мені потрібен!:)

Та ж Пані Вишня подерла мені вчора аж два пальці? Коли я влаштувала масову обробку всієї зграї від кліщів, бліх, гельминтів.
Дехто з котів взагалі не прокинувся, коли я на них ті Селафорти вичавлювала?
За всіх мені Вишенька помстилася!:) Вчепила мені ті пальці, я її віддерти від них ледве змогла!!!:)
Аааааа з кількох сотен маленьких пластирів знайшовся один-одненький? Останній!:)
Аааааааа пальців подертих же ж два!:)))

Вже боюся ще щось собі планувати?
Щоб ще якась халепа не трапилася?
Але ж тісто на пиріг вже підходить?
То тре таки їм займатися?
Уважно!
Щоб не ухайдокати й його?:)