• Будьмо!
    Є в Україні таке ємке слово. Його радо й завзято повторюють іноземці за столом: Bud’mo!
    Хоч і не розуміють ніхрена.
    Воно не перекладається!
    Це навіть не «паляниця». Це хромосома з ДНК.
    Будьмо!
    Будьмо - це про те, що ми є, були й будемо.
    Це про те, що нас не вбити.
    Про те, що ми не скоримося ніколи й нікому.
    А радше загинемо, але не здамося.
    Будьмо - це воля, це Січ.
    Це вічний гул Дикого Степу!
    Будьмо! - це Україна.
    Це вишиванки, й хрущі над вишнею.
    Це наші старі кладовища і давні могили.
    Це Голодомор і колективізація.
    Це Червона рута і Стус, і Григір Тютюнник.
    Тарас, Леся, Франко.
    Жадан і Іздрик, Козак-Систем.
    Драч, Павличко і Вінграновський.
    Червона калина.
    Це - Мазепа і Мотря.
    Богдан і Петлюра.
    Це - тіні забутих предків.
    Це Василь Симоненко і Ліна Костенко.
    Василь Стефаник і Нечуй-Левицький.
    Будьмо - це мис Тарханкут і Карпати.
    Це острів Зміїний,
    Харків і Суми, Чернігів і Полтава, Херсон.
    І Коктебель!
    Лузанівка і Пересипський міст…
    Будьмо, це коли - ой, на горі, та й женці жнуть! І десь там Галя несе воду.
    І хлопці розпрягають коней.
    І сорочку мати вишила мені. Червоними та чорними нитками…
    Під копитом камінь тріснув…
    Будьмо - це донати та безпілотники.
    Будьмо - це окопні свічки та камуфляжні сітки.
    Будьмо - це тюльпани й хризантеми на останній дорозі Воїна.
    Будьмо - це українські прапори над гробками.
    Будьмо - це наші нерви й наші діти й собаки в «двох стінах» під час повітряних тривог, це - наші сльози, наша гідність, честь і гонор.
    Будьмо - це лелеки навесні, що повертаються до свого гнізда, до свого дому. І F-16 з лелеками…
    Будьмо - це вранці лугом, босими ногами…
    І зелені лини в ятері, що переливаються проти сонця, і мед, що зі щільників тече по ліктях… і дідова коса, що дзвенить від мантачки на світанку, ще до роси…
    Будьмо, це бабині вареники з капустою й сиром…
    Будьмо, це - знов зозулі голос чути в лісі…
    І білий сніг на зеленому листі…
    Будьмо - це Ми! Ми - будьмо!
    Будьмо! Будьмо навіки, брати й сестри!

    Віталій Чепінога
    Будьмо! Є в Україні таке ємке слово. Його радо й завзято повторюють іноземці за столом: Bud’mo! Хоч і не розуміють ніхрена. Воно не перекладається! Це навіть не «паляниця». Це хромосома з ДНК. Будьмо! Будьмо - це про те, що ми є, були й будемо. Це про те, що нас не вбити. Про те, що ми не скоримося ніколи й нікому. А радше загинемо, але не здамося. Будьмо - це воля, це Січ. Це вічний гул Дикого Степу! Будьмо! - це Україна. Це вишиванки, й хрущі над вишнею. Це наші старі кладовища і давні могили. Це Голодомор і колективізація. Це Червона рута і Стус, і Григір Тютюнник. Тарас, Леся, Франко. Жадан і Іздрик, Козак-Систем. Драч, Павличко і Вінграновський. Червона калина. Це - Мазепа і Мотря. Богдан і Петлюра. Це - тіні забутих предків. Це Василь Симоненко і Ліна Костенко. Василь Стефаник і Нечуй-Левицький. Будьмо - це мис Тарханкут і Карпати. Це острів Зміїний, Харків і Суми, Чернігів і Полтава, Херсон. І Коктебель! Лузанівка і Пересипський міст… Будьмо, це коли - ой, на горі, та й женці жнуть! І десь там Галя несе воду. І хлопці розпрягають коней. І сорочку мати вишила мені. Червоними та чорними нитками… Під копитом камінь тріснув… Будьмо - це донати та безпілотники. Будьмо - це окопні свічки та камуфляжні сітки. Будьмо - це тюльпани й хризантеми на останній дорозі Воїна. Будьмо - це українські прапори над гробками. Будьмо - це наші нерви й наші діти й собаки в «двох стінах» під час повітряних тривог, це - наші сльози, наша гідність, честь і гонор. Будьмо - це лелеки навесні, що повертаються до свого гнізда, до свого дому. І F-16 з лелеками… Будьмо - це вранці лугом, босими ногами… І зелені лини в ятері, що переливаються проти сонця, і мед, що зі щільників тече по ліктях… і дідова коса, що дзвенить від мантачки на світанку, ще до роси… Будьмо, це бабині вареники з капустою й сиром… Будьмо, це - знов зозулі голос чути в лісі… І білий сніг на зеленому листі… Будьмо - це Ми! Ми - будьмо! Будьмо! Будьмо навіки, брати й сестри! Віталій Чепінога
    Love
    1
    49views
  • Будьмо!
    Є в Україні таке ємке слово. Його радо й завзято повторюють іноземці за столом: Bud’mo!
    Хоч і не розуміють ніхрена.
    Воно не перекладається!
    Це навіть не «паляниця». Це хромосома з ДНК.
    Будьмо!
    Будьмо - це про те, що ми є, були й будемо.
    Це про те, що нас не вбити.
    Про те, що ми не скоримося ніколи й нікому.
    А радше загинемо, але не здамося.
    Будьмо - це воля, це Січ.
    Це вічний гул Дикого Степу!
    Будьмо! - це Україна.
    Це вишиванки, й хрущі над вишнею.
    Це наші старі кладовища і давні могили.
    Це Голодомор і колективізація.
    Це Червона рута і Стус, і Григір Тютюнник.
    Тарас, Леся, Франко.
    Жадан і Іздрик, Козак-Систем.
    Драч, Павличко і Вінграновський.
    Червона калина.
    Це - Мазепа і Мотря.
    Богдан і Петлюра.
    Це - тіні забутих предків.
    Це Василь Симоненко і Ліна Костенко.
    Василь Стефаник і Нечуй-Левицький.
    Будьмо - це мис Тарханкут і Карпати.
    Це острів Зміїний,
    Харків і Суми, Чернігів і Полтава, Херсон.
    І Коктебель!
    Лузанівка і Пересипський міст…
    Будьмо, це коли - ой, на горі, та й женці жнуть! І десь там Галя несе воду.
    І хлопці розпрягають коней.
    І сорочку мати вишила мені. Червоними та чорними нитками…
    Під копитом камінь тріснув…
    Будьмо - це донати та безпілотники.
    Будьмо - це окопні свічки та камуфляжні сітки.
    Будьмо - це тюльпани й хризантеми на останній дорозі Воїна.
    Будьмо - це українські прапори над гробками.
    Будьмо - це наші нерви й наші діти й собаки в «двох стінах» під час повітряних тривог, це - наші сльози, наша гідність, честь і гонор.
    Будьмо - це лелеки навесні, що повертаються до свого гнізда, до свого дому. І F-16 з лелеками…
    Будьмо - це вранці лугом, босими ногами…
    І зелені лини в ятері, що переливаються проти сонця, і мед, що зі щільників тече по ліктях… і дідова коса, що дзвенить від мантачки на світанку, ще до роси…
    Будьмо, це бабині вареники з капустою й сиром…
    Будьмо, це - знов зозулі голос чути в лісі…
    І білий сніг на зеленому листі…
    Будьмо - це Ми! Ми - будьмо!
    Будьмо! Будьмо навіки, брати й сестри!

    Віталій Чепінога
    Будьмо! Є в Україні таке ємке слово. Його радо й завзято повторюють іноземці за столом: Bud’mo! Хоч і не розуміють ніхрена. Воно не перекладається! Це навіть не «паляниця». Це хромосома з ДНК. Будьмо! Будьмо - це про те, що ми є, були й будемо. Це про те, що нас не вбити. Про те, що ми не скоримося ніколи й нікому. А радше загинемо, але не здамося. Будьмо - це воля, це Січ. Це вічний гул Дикого Степу! Будьмо! - це Україна. Це вишиванки, й хрущі над вишнею. Це наші старі кладовища і давні могили. Це Голодомор і колективізація. Це Червона рута і Стус, і Григір Тютюнник. Тарас, Леся, Франко. Жадан і Іздрик, Козак-Систем. Драч, Павличко і Вінграновський. Червона калина. Це - Мазепа і Мотря. Богдан і Петлюра. Це - тіні забутих предків. Це Василь Симоненко і Ліна Костенко. Василь Стефаник і Нечуй-Левицький. Будьмо - це мис Тарханкут і Карпати. Це острів Зміїний, Харків і Суми, Чернігів і Полтава, Херсон. І Коктебель! Лузанівка і Пересипський міст… Будьмо, це коли - ой, на горі, та й женці жнуть! І десь там Галя несе воду. І хлопці розпрягають коней. І сорочку мати вишила мені. Червоними та чорними нитками… Під копитом камінь тріснув… Будьмо - це донати та безпілотники. Будьмо - це окопні свічки та камуфляжні сітки. Будьмо - це тюльпани й хризантеми на останній дорозі Воїна. Будьмо - це українські прапори над гробками. Будьмо - це наші нерви й наші діти й собаки в «двох стінах» під час повітряних тривог, це - наші сльози, наша гідність, честь і гонор. Будьмо - це лелеки навесні, що повертаються до свого гнізда, до свого дому. І F-16 з лелеками… Будьмо - це вранці лугом, босими ногами… І зелені лини в ятері, що переливаються проти сонця, і мед, що зі щільників тече по ліктях… і дідова коса, що дзвенить від мантачки на світанку, ще до роси… Будьмо, це бабині вареники з капустою й сиром… Будьмо, це - знов зозулі голос чути в лісі… І білий сніг на зеленому листі… Будьмо - це Ми! Ми - будьмо! Будьмо! Будьмо навіки, брати й сестри! Віталій Чепінога
    Love
    1
    45views
  • У ВИБУХАХ КУПАЛИСЬ

    Гаратали по столиці
    Ці́лу ніч потвори
    І без голки вишивали
    У небі узори.

    Ті узори нас не тішать,
    Від них не радієм,
    Від тих вибухів й узорів
    Тремтимо, сиві́єм.

    Ні кінця нема, ні краю,
    Ма́буть, і не буде,
    Та найгірше, що від цьо́го
    У нас гинуть люди.

    Полювали цілу нічку
    На серце Вкраїни,
    Наробили біди́-ли́ха,
    Зробили руїни.

    Ми не спали, ми молились,
    Господа благали,
    Чи залишимось живими –
    Ми ніхто не знали.

    Й знову вибухи лунають
    В серці України,
    Молим Бога вберегти нас,
    Вберегти все цінне.

    Ну а цінним для усіх нас
    Є життя, звичайно,
    Аби пекло це скінчи́лось
    Чимскоріш, негайно.

    Сильні вибухи усюди
    І вночі, і вранці,
    Ніяк Київ не полишать
    Вбивці-голодранці.

    І тривоги, і атаки,
    І ракети, й дрони,
    Гинуть люди, бо потворам
    Нема заборони.

    І сховатись толком ні́де…
    Дві стіни́ і ванна…
    Нас вбиває, спопеляє
    Нечисть невблаганна.

    На якусь секунду тиша,
    І знову тривога…
    Аби терням затягнулась
    Ворогу доро́га.

    29.12.2023

    ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2023
    ID: 1005203
    У ВИБУХАХ КУПАЛИСЬ Гаратали по столиці Ці́лу ніч потвори І без голки вишивали У небі узори. Ті узори нас не тішать, Від них не радієм, Від тих вибухів й узорів Тремтимо, сиві́єм. Ні кінця нема, ні краю, Ма́буть, і не буде, Та найгірше, що від цьо́го У нас гинуть люди. Полювали цілу нічку На серце Вкраїни, Наробили біди́-ли́ха, Зробили руїни. Ми не спали, ми молились, Господа благали, Чи залишимось живими – Ми ніхто не знали. Й знову вибухи лунають В серці України, Молим Бога вберегти нас, Вберегти все цінне. Ну а цінним для усіх нас Є життя, звичайно, Аби пекло це скінчи́лось Чимскоріш, негайно. Сильні вибухи усюди І вночі, і вранці, Ніяк Київ не полишать Вбивці-голодранці. І тривоги, і атаки, І ракети, й дрони, Гинуть люди, бо потворам Нема заборони. І сховатись толком ні́де… Дві стіни́ і ванна… Нас вбиває, спопеляє Нечисть невблаганна. На якусь секунду тиша, І знову тривога… Аби терням затягнулась Ворогу доро́га. 29.12.2023 ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2023 ID: 1005203
    44views
  • 🥂Новорічний стіл — один вечір, а тіло з вами назавжди🥂

    🚗Новорічний #стіл — це майже завжди переїдання. Не тому, що люди погані або "не можуть себе контролювати", а тому, що такий формат.

    🍪Багато їжі, все різне, все смачне, нікуди не поспішаєш, плюс алкоголь. Їсти не з голоду, а з цікавості, звички, "раз на рік можна" і в компанії.

    🥛А потім чомусь дивуються, що вранці важко, здуття, набряки, голова квадратна і єдине, що приходить в голову — навіщо так багато їсти.

    👍Що дійсно допомагає пережити новорічний стіл нормально, без героїзму і без зривів?

    1️⃣Харчуватися нормально в день застілля

    Найпоширеніша помилка — "я нічого не їм весь день, щоб #ввечері можна було". В результаті ввечері включається режим "терміново все", відчуття насичення вимикається і людина їсть набагато більше, ніж якби вдень був нормальний прийом їжі.

    🖱Легкий обід або щільний перекус за кілька годин до застілля — і вечір відразу проходить спокійніше.

    2️⃣Не намагатися спробувати все - ви то вже все пробували

    Здається, що по ложечці — це дрібниця, а насправді виходить повноцінний таз. Набагато краще вибрати те, що дійсно хочеться і #їсти саме це, не на автоматі, а нормально, зі смаком.

    🖱Парадокс в тому, що так з'їдається менше, а задоволення більше.

    3️⃣#Алкоголь - окрема історія (не він страшний,а безконтрольність у харчуванні)

    Він сам по собі навантажує травлення і нервову систему, а на порожній шлунок робить це вдвічі сильніше.

    🖱Якщо п'єте, поруч має бути нормальна їжа, а не печиво і цукерки. І вода між келихами — це спосіб не ненавидіти себе і весь світ на ранок.

    4️⃣Дуже важливо робити паузи

    З'їли — не продовжуйте жувати просто тому, що сидите за столом. Встати, поговорити, вийти подихати, потанцювати, пограти з дітьми. Травленню потрібна #пауза, інакше все, що ви з'їли, просто лежить важким комом.

    🖱І так, немає необхідності доїдати "щоб не образити", "щоб не пропало" і "раз уже поклали". Це доросле рішення — зупинитися, коли достатньо. Нічого страшного не станеться.

    🎄Новорічний стіл — це просто один вечір. Все псує не їжа, а ставлення до неї. Коли є розуміння, як працює тіло, свята перестають бути проблемою і перестають лякати.

    🎄Новий рік — сімейне свято і це — ідеальний час, щоб подбати про близьких.

    ⭐️Тож цей Новий рік давайте нарешті перехитримо той манливий новорічний стіл!

    Не треба бути супергероєм у плащі з сільодки, щоб зупинитися вчасно. Достатньо просто пам’ятати: їжа на столі нікуди не втече (хіба що в холодильник до 2 січня), а ваше гарне самопочуття — це найкращий подарунок і собі і близьким.

    Їжте смачно, пийте з розумом, смійтеся голосно і танцюйте під «Jingle Bells» хоч до ранку.

    👼Бо Новий рік — це не про те, скільки ви з’їли, а про те, як легко і радісно ви прокинулися 1 січня з думкою:
    «Ого, а я ж молодець!».

    💃Зустрінемо свято легко — і тіло і душа скажуть ДЯКУЮ 💃
    🥂Новорічний стіл — один вечір, а тіло з вами назавжди🥂 🚗Новорічний #стіл — це майже завжди переїдання. Не тому, що люди погані або "не можуть себе контролювати", а тому, що такий формат. 🍪Багато їжі, все різне, все смачне, нікуди не поспішаєш, плюс алкоголь. Їсти не з голоду, а з цікавості, звички, "раз на рік можна" і в компанії. 🥛А потім чомусь дивуються, що вранці важко, здуття, набряки, голова квадратна і єдине, що приходить в голову — навіщо так багато їсти. 👍Що дійсно допомагає пережити новорічний стіл нормально, без героїзму і без зривів? 1️⃣Харчуватися нормально в день застілля Найпоширеніша помилка — "я нічого не їм весь день, щоб #ввечері можна було". В результаті ввечері включається режим "терміново все", відчуття насичення вимикається і людина їсть набагато більше, ніж якби вдень був нормальний прийом їжі. 🖱Легкий обід або щільний перекус за кілька годин до застілля — і вечір відразу проходить спокійніше. 2️⃣Не намагатися спробувати все - ви то вже все пробували Здається, що по ложечці — це дрібниця, а насправді виходить повноцінний таз. Набагато краще вибрати те, що дійсно хочеться і #їсти саме це, не на автоматі, а нормально, зі смаком. 🖱Парадокс в тому, що так з'їдається менше, а задоволення більше. 3️⃣#Алкоголь - окрема історія (не він страшний,а безконтрольність у харчуванні) Він сам по собі навантажує травлення і нервову систему, а на порожній шлунок робить це вдвічі сильніше. 🖱Якщо п'єте, поруч має бути нормальна їжа, а не печиво і цукерки. І вода між келихами — це спосіб не ненавидіти себе і весь світ на ранок. 4️⃣Дуже важливо робити паузи З'їли — не продовжуйте жувати просто тому, що сидите за столом. Встати, поговорити, вийти подихати, потанцювати, пограти з дітьми. Травленню потрібна #пауза, інакше все, що ви з'їли, просто лежить важким комом. 🖱І так, немає необхідності доїдати "щоб не образити", "щоб не пропало" і "раз уже поклали". Це доросле рішення — зупинитися, коли достатньо. Нічого страшного не станеться. 🎄Новорічний стіл — це просто один вечір. Все псує не їжа, а ставлення до неї. Коли є розуміння, як працює тіло, свята перестають бути проблемою і перестають лякати. 🎄Новий рік — сімейне свято і це — ідеальний час, щоб подбати про близьких. ⭐️Тож цей Новий рік давайте нарешті перехитримо той манливий новорічний стіл! Не треба бути супергероєм у плащі з сільодки, щоб зупинитися вчасно. Достатньо просто пам’ятати: їжа на столі нікуди не втече (хіба що в холодильник до 2 січня), а ваше гарне самопочуття — це найкращий подарунок і собі і близьким. Їжте смачно, пийте з розумом, смійтеся голосно і танцюйте під «Jingle Bells» хоч до ранку. 👼Бо Новий рік — це не про те, скільки ви з’їли, а про те, як легко і радісно ви прокинулися 1 січня з думкою: «Ого, а я ж молодець!». 💃Зустрінемо свято легко — і тіло і душа скажуть ДЯКУЮ 💃
    409views
  • Вночі, Швеція затримала російське судно Adler, яке може бути причетним до постачання зброї, — SVT.
    Судно належить російській компанії M Leasing LLC, яка перебуває під санкціями США та ЄС через перевезення північнокорейських боєприпасів, які росія використовує у війні проти України.
    Перевірка судна тривала і вранці неділі, а сама операція з висадки на борт відбулася без інцидентів,— повідомив прессекретар Митної служби Мартін Гьоґлунд.
    Результати перевірки невідомі.

    https://t.me/Ukraineaboveallelse
    Вночі, Швеція затримала російське судно Adler, яке може бути причетним до постачання зброї, — SVT. Судно належить російській компанії M Leasing LLC, яка перебуває під санкціями США та ЄС через перевезення північнокорейських боєприпасів, які росія використовує у війні проти України. Перевірка судна тривала і вранці неділі, а сама операція з висадки на борт відбулася без інцидентів,— повідомив прессекретар Митної служби Мартін Гьоґлунд. Результати перевірки невідомі. https://t.me/Ukraineaboveallelse
    121views
  • ❗За даними видання Кордон.Медіа, у ніч на 20 грудня на Краснопільщині Сумської області російські війська зайшли в прикордонне село Грабовське, розташоване безпосередньо на лінії кордону.

    Видання повідомляє, що у селі були цивільні мешканці, які раніше підписали відмови від евакуації. Як стало відомо Кордон.Медіа, мова йде про трохи понад півсотні громадян, яких вивезли на територію РФ для проведення так званих "фільтраційних заходів".

    Також видання зазначає, що є інформація про подальший рух російських підрозділів у напрямку хутора Високий та села Рясне.

    "У Рясному вранці 20 грудня також залишалися цивільні мешканці. Вже увечері цього ж дня розпочалася евакуація", — говориться у дописі Кордон.Медіа

    Червоний Хрест, Білі Янголи та представники влади вивезли людей, але це 1/4 мешканців, які там перебували, інші, попри попередження про ситуацію, залишилися.

    За даними джерела УП у військових колах, спроби штурму на ділянці кордону Сумщини в районі Грабовського тривають кілька днів. Ворог отримує відсіч і просунутись вглиб не зміг.

    "Українська правда" намагається отримати відповідний коментар від структур Сил оборони України.

    📖 https://www.pravda.com.ua/news/2025/12/20/8012804/
    ❗За даними видання Кордон.Медіа, у ніч на 20 грудня на Краснопільщині Сумської області російські війська зайшли в прикордонне село Грабовське, розташоване безпосередньо на лінії кордону. Видання повідомляє, що у селі були цивільні мешканці, які раніше підписали відмови від евакуації. Як стало відомо Кордон.Медіа, мова йде про трохи понад півсотні громадян, яких вивезли на територію РФ для проведення так званих "фільтраційних заходів". Також видання зазначає, що є інформація про подальший рух російських підрозділів у напрямку хутора Високий та села Рясне. "У Рясному вранці 20 грудня також залишалися цивільні мешканці. Вже увечері цього ж дня розпочалася евакуація", — говориться у дописі Кордон.Медіа Червоний Хрест, Білі Янголи та представники влади вивезли людей, але це 1/4 мешканців, які там перебували, інші, попри попередження про ситуацію, залишилися. За даними джерела УП у військових колах, спроби штурму на ділянці кордону Сумщини в районі Грабовського тривають кілька днів. Ворог отримує відсіч і просунутись вглиб не зміг. "Українська правда" намагається отримати відповідний коментар від структур Сил оборони України. 📖 https://www.pravda.com.ua/news/2025/12/20/8012804/
    WWW.PRAVDA.COM.UA
    Окупанти зайшли в прикордонне село на Сумщині й вивезли звідти півсотні людей – ЗМІ
    За даними видання Кордон.Медіа, у ніч на 20 грудня на Краснопільщині Сумської області російські війська зайшли в прикордонне село Грабовське, розташоване безпосередньо на лінії кордону.
    106views
  • У ВИБУХАХ КУПАЛИСЬ

    Гаратали по столиці
    Ці́лу ніч потвори
    І без голки вишивали
    У небі узори.

    Ті узори нас не тішать,
    Від них не радієм,
    Від тих вибухів й узорів
    Тремтимо, сиві́єм.

    Ні кінця нема, ні краю,
    Ма́буть, і не буде,
    Та найгірше, що від цьо́го
    У нас гинуть люди.

    Полювали цілу нічку
    На серце Вкраїни,
    Наробили біди́-ли́ха,
    Зробили руїни.

    Ми не спали, ми молились,
    Господа благали,
    Чи залишимось живими –
    Ми ніхто не знали.

    Й знову вибухи лунають
    В серці України,
    Молим Бога вберегти нас,
    Вберегти все цінне.

    Ну а цінним для усіх нас
    Є життя, звичайно,
    Аби пекло це скінчи́лось
    Чимскоріш, негайно.

    Сильні вибухи усюди
    І вночі, і вранці,
    Ніяк Київ не полишать
    Вбивці-голодранці.

    І тривоги, і атаки,
    І ракети, й дрони,
    Гинуть люди, бо потворам
    Нема заборони.

    І сховатись толком ні́де…
    Дві стіни́ і ванна…
    Нас вбиває, спопеляє
    Нечисть невблаганна.

    На якусь секунду тиша,
    І знову тривога…
    Аби терням затягнулась
    Ворогу доро́га.

    29.12.2023

    ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2023
    ID: 1005203
    У ВИБУХАХ КУПАЛИСЬ Гаратали по столиці Ці́лу ніч потвори І без голки вишивали У небі узори. Ті узори нас не тішать, Від них не радієм, Від тих вибухів й узорів Тремтимо, сиві́єм. Ні кінця нема, ні краю, Ма́буть, і не буде, Та найгірше, що від цьо́го У нас гинуть люди. Полювали цілу нічку На серце Вкраїни, Наробили біди́-ли́ха, Зробили руїни. Ми не спали, ми молились, Господа благали, Чи залишимось живими – Ми ніхто не знали. Й знову вибухи лунають В серці України, Молим Бога вберегти нас, Вберегти все цінне. Ну а цінним для усіх нас Є життя, звичайно, Аби пекло це скінчи́лось Чимскоріш, негайно. Сильні вибухи усюди І вночі, і вранці, Ніяк Київ не полишать Вбивці-голодранці. І тривоги, і атаки, І ракети, й дрони, Гинуть люди, бо потворам Нема заборони. І сховатись толком ні́де… Дві стіни́ і ванна… Нас вбиває, спопеляє Нечисть невблаганна. На якусь секунду тиша, І знову тривога… Аби терням затягнулась Ворогу доро́га. 29.12.2023 ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2023 ID: 1005203
    119views
  • #історія #події
    17 ГРУДНЯ 2010: ПОСТРІЛ, ЩО НЕ ПРОЛУНАВ, АЛЕ СКОЛИХНУВ СВІТ.
    Цього дня у невеликому туніському місті Сіді-Бузід сталася трагедія, яка стала іскрою для наймасштабнішої хвилі протестів у сучасній історії Близького Сходу та Північної Африки — явища, що отримало назву «Арабська весна».

    Трагедія Мохаммеда Буазізі

    26-річний Мохаммед Буазізі був звичайним вуличним торговцем овочами, який намагався прогодувати свою велику родину. Проте він не мав офіційного дозволу на торгівлю, що робило його постійною мішенню для корумпованої поліції.
    Вранці 17 грудня поліцейські вчергове конфіскували його товар і ваги, а за свідченнями очевидців, жінка-офіцер ще й публічно принизила та вдарила його. Спроби Мохаммеда домогтися справедливості в мерії були марними — його навіть не захотіли вислухати. На знак відчаю та протесту проти безправ'я Буазізі облився пальним і підпалив себе прямо перед будівлею місцевої адміністрації.
    Його вчинок став символом болю цілого покоління, яке потерпало від безробіття, бідності та диктатури.

    Від іскри до полум'я

    Звістка про самоспалення Буазізі миттєво поширилася через соціальні мережі. Вже ввечері 17 грудня в Сіді-Бузід почалися перші протести. Люди вийшли на вулиці під гаслами гідності, свободи та боротьби з корупцією.
    Протести швидко перетворилися на справжню революцію:
    Туніс: Вже за місяць, 14 січня 2011 року, президент Зін аль-Абідін бен Алі, який правив країною 23 роки, був змушений втекти з країни. Ця подія отримала назву «Жасминова революція».
    Ефект доміно: Приклад Тунісу надихнув народи інших країн. Масові протести спалахнули в Єгипті (падіння режиму Хосні Мубарака), Лівії (повалення Муаммара Каддафі), Ємені, Бахрейні та Сирії.

    Наслідки та сучасність

    «Арабська весна» мала неоднозначні результати. У деяких країнах вона призвела до демократичних реформ (Туніс), в інших — до затяжних і кривавих громадянських воєн (Сирія, Лівія, Ємен) та дестабілізації регіону.

    Проте 17 грудня 2010 року назавжди залишиться датою, коли звичайна людина своїм відчайдушним кроком змусила мільйони людей повірити, що вони мають силу змінити долю своїх країн і вимагати поваги до своєї гідності.
    #історія #події 17 ГРУДНЯ 2010: ПОСТРІЛ, ЩО НЕ ПРОЛУНАВ, АЛЕ СКОЛИХНУВ СВІТ. Цього дня у невеликому туніському місті Сіді-Бузід сталася трагедія, яка стала іскрою для наймасштабнішої хвилі протестів у сучасній історії Близького Сходу та Північної Африки — явища, що отримало назву «Арабська весна». Трагедія Мохаммеда Буазізі 26-річний Мохаммед Буазізі був звичайним вуличним торговцем овочами, який намагався прогодувати свою велику родину. Проте він не мав офіційного дозволу на торгівлю, що робило його постійною мішенню для корумпованої поліції. Вранці 17 грудня поліцейські вчергове конфіскували його товар і ваги, а за свідченнями очевидців, жінка-офіцер ще й публічно принизила та вдарила його. Спроби Мохаммеда домогтися справедливості в мерії були марними — його навіть не захотіли вислухати. На знак відчаю та протесту проти безправ'я Буазізі облився пальним і підпалив себе прямо перед будівлею місцевої адміністрації. Його вчинок став символом болю цілого покоління, яке потерпало від безробіття, бідності та диктатури. Від іскри до полум'я Звістка про самоспалення Буазізі миттєво поширилася через соціальні мережі. Вже ввечері 17 грудня в Сіді-Бузід почалися перші протести. Люди вийшли на вулиці під гаслами гідності, свободи та боротьби з корупцією. Протести швидко перетворилися на справжню революцію: Туніс: Вже за місяць, 14 січня 2011 року, президент Зін аль-Абідін бен Алі, який правив країною 23 роки, був змушений втекти з країни. Ця подія отримала назву «Жасминова революція». Ефект доміно: Приклад Тунісу надихнув народи інших країн. Масові протести спалахнули в Єгипті (падіння режиму Хосні Мубарака), Лівії (повалення Муаммара Каддафі), Ємені, Бахрейні та Сирії. Наслідки та сучасність «Арабська весна» мала неоднозначні результати. У деяких країнах вона призвела до демократичних реформ (Туніс), в інших — до затяжних і кривавих громадянських воєн (Сирія, Лівія, Ємен) та дестабілізації регіону. Проте 17 грудня 2010 року назавжди залишиться датою, коли звичайна людина своїм відчайдушним кроком змусила мільйони людей повірити, що вони мають силу змінити долю своїх країн і вимагати поваги до своєї гідності.
    Like
    2
    360views
  • #історія #події
    ✈️ 17 грудня 1903: День, коли людство відірвалося від землі.
    Подія, що відбулася вранці 17 грудня 1903 року на піщаних пагорбах Кітті-Хок, назавжди змінила світ. Саме тоді брати Орвілл та Вілбур Райт здійснили те, що раніше вважалося неможливим: керований політ на літальному апараті, важчому за повітря, з використанням двигуна.
    Шлях до успіху: Від велосипедів до крил
    Брати Райт не були професійними вченими. Вони володіли майстернею з ремонту та продажу велосипедів у Дейтоні, штат Огайо. Проте їхня пристрасть до механіки та спостереження за польотами птахів привели їх до вивчення аеродинаміки.
    На відміну від багатьох тогочасних винахідників, які намагалися створити потужні двигуни, Райти зосередилися на керуванні. Вони розробили систему «перекошування крил» (прообраз сучасних елеронів), що дозволяло літаку маневрувати в повітрі.
    Хроніка першого польоту
    Літак, названий «Флаєр-1» (Wright Flyer), був зроблений з ялини та обтягнутий мусліном. Він мав розмах крил 12 метрів і важив близько 270 кг без пілота. Двигун потужністю лише 12 кінських сил брати сконструювали самостійно разом зі своїм помічником Чарлі Тейлором.
    Місце: Долина Кілл-Девіл-Гіллс поблизу Кітті-Хок. Це місце обрали через постійні сильні вітри, необхідні для зльоту.
    Час: 10:35 ранку.
    Перший пілот: Орвілл Райт (брати підкинули монету, щоб вирішити, хто летітиме першим).
    Результат: Політ тривав 12 секунд, за які літак подолав 37 метрів (120 футів).
    Того дня брати здійснили ще три польоти. Останній, четвертий політ, пілотований Вілбуром, виявився найуспішнішим: літак протримався у повітрі 59 секунд і пролетів 260 метрів.
    Чому це важливо?
    Хоча людство і раніше піднімалося в небо на повітряних кулях чи планерах, політ братів Райт став першим, що відповідав трьом критичним умовам:
    Апарат був важчим за повітря.
    Політ був тривалим і сталим.
    Пілот повністю контролював рух апарату.
    Цей короткий 12-секундний стрибок став початком нової ери — ери авіації, яка за лічені десятиліття перетворила планету на єдиний глобальний простір.
    #історія #події ✈️ 17 грудня 1903: День, коли людство відірвалося від землі. Подія, що відбулася вранці 17 грудня 1903 року на піщаних пагорбах Кітті-Хок, назавжди змінила світ. Саме тоді брати Орвілл та Вілбур Райт здійснили те, що раніше вважалося неможливим: керований політ на літальному апараті, важчому за повітря, з використанням двигуна. Шлях до успіху: Від велосипедів до крил Брати Райт не були професійними вченими. Вони володіли майстернею з ремонту та продажу велосипедів у Дейтоні, штат Огайо. Проте їхня пристрасть до механіки та спостереження за польотами птахів привели їх до вивчення аеродинаміки. На відміну від багатьох тогочасних винахідників, які намагалися створити потужні двигуни, Райти зосередилися на керуванні. Вони розробили систему «перекошування крил» (прообраз сучасних елеронів), що дозволяло літаку маневрувати в повітрі. Хроніка першого польоту Літак, названий «Флаєр-1» (Wright Flyer), був зроблений з ялини та обтягнутий мусліном. Він мав розмах крил 12 метрів і важив близько 270 кг без пілота. Двигун потужністю лише 12 кінських сил брати сконструювали самостійно разом зі своїм помічником Чарлі Тейлором. Місце: Долина Кілл-Девіл-Гіллс поблизу Кітті-Хок. Це місце обрали через постійні сильні вітри, необхідні для зльоту. Час: 10:35 ранку. Перший пілот: Орвілл Райт (брати підкинули монету, щоб вирішити, хто летітиме першим). Результат: Політ тривав 12 секунд, за які літак подолав 37 метрів (120 футів). Того дня брати здійснили ще три польоти. Останній, четвертий політ, пілотований Вілбуром, виявився найуспішнішим: літак протримався у повітрі 59 секунд і пролетів 260 метрів. Чому це важливо? Хоча людство і раніше піднімалося в небо на повітряних кулях чи планерах, політ братів Райт став першим, що відповідав трьом критичним умовам: Апарат був важчим за повітря. Політ був тривалим і сталим. Пілот повністю контролював рух апарату. Цей короткий 12-секундний стрибок став початком нової ери — ери авіації, яка за лічені десятиліття перетворила планету на єдиний глобальний простір.
    Like
    2
    269views
  • Прем’єра 2 сезону Fallout відбудеться вранці 17 грудня на Prime Video. Серіал уникнув «синдрому другого сезону»: критики називають його кращим за перший. Події розгортаються у Нью-Вегасі, хімія між Люсі та Гулем стала ще цікавішою. https://channeltech.space/media/fallout-season-2-review-new-vegas-rel...
    Прем’єра 2 сезону Fallout відбудеться вранці 17 грудня на Prime Video. Серіал уникнув «синдрому другого сезону»: критики називають його кращим за перший. Події розгортаються у Нью-Вегасі, хімія між Люсі та Гулем стала ще цікавішою. https://channeltech.space/media/fallout-season-2-review-new-vegas-release-date/
    CHANNELTECH.SPACE
    Огляд Fallout 2 сезон: дата виходу, сюжет та враження критиків – Channel Tech
    2 сезон серіалу Fallout виходить на Prime Video. Події у Нью-Вегасі, повернення Гуля та Люсі, нові монстри та фракції. Читайте огляд без спойлерів.
    111views
More Results