Так і живемо!:) @Павел Белянський: - І як ото воно? - Срака! - Та повна. Світла нема, опалення нема. - Так і грошей нема. - Сьогодні, оно кажуть, росіяни по нас ще ракетами гупнуть. - Ракетами - то завтра. - Сьогодні, оно кажуть. Завтра бомбой ядерною чи атомною. - Та обома, мабуть. - Срака - Повна. - А що ви на Різдво? До своїх чи як? - До своїх на Великдень поїдемо. А на Різдво до свекрухи. Я до холодця ноги вже купила. - Мені краще ото бомбой, чим до свекрухи. - То помогай Бог. - І вам, і вам. ...Написано 2 роки тому, нічого не змінилося...

Віддання свята Введення в храм Пресвятої Богородиці Щорічно 25 листопада (8 грудня) віряни відзначають Віддання Введення в Храм Пресвятої Богородиці. Цей день символізує завершення святкувань, які тривають кілька днів, і є важливою частиною ортодоксальної літургії. Віддання (повернення) — вважається часом для повернення до звичайного життя після святкових днів, а також моментом для глибшого переосмислення значення свята. Введення в Храм Пресвятої Богородиці відзначається 21 листопада. Історичний Контекст Традиція святкування важливих християнських подій протягом кількох днів має коріння у Старому Завіті. У ранньохристиянські часи ця практика була поширена, особливо на восьмий день після свята. З часів імператора Костянтина І встановилися восьмиденні святкування, які згодом розвинулися у традицію віддання великих свят, таких як Великдень, П’ятидесятниця, Богоявлення та Різдво Христове. Особливості Святкування У православній церкві деякі свята, з різних історичних причин, не мають віддання. До таких свят належать Покрова Пресвятої Богородиці, Різдво, Усікновення чесного розділу святого Пророка, Предтечі та Хрестителя Господнього Іоанна, Обрізання Господнє та день пам’яті святих первоверховних апостолів Петра та Павла. Церква як живий організм постійно змінюється, але суть свят залишається незмінною. Традиції та Звичаї На Віддання Введення в Храм Пресвятої Богородиці віруючі уникають будь-якої роботи та беруть участь у церковних службах. Це день, коли віряни зосереджуються на духовному переосмисленні свята та його значення у їхньому житті. Віддання свят відзначається як у католицькому, так і в православному календарях, але з різними датами та традиціями. Віддання Введення в Храм Пресвятої Богородиці є значущим днем у церковному календарі, який відзначається урочистостями та духовним переосмисленням. Це день, коли віряни віддають шану Пресвятій Богородиці та згадують історичні та духовні корені своєї віри.

#традиції 21 листопада - відзначаємо свято Введення в храм Пресвятої Богородиці - "Введення", або Третю Пречисту. У календарному циклі українського народу це свято завершує осінній сезон і починає зимовий. Головною метою святкувань цього дня було накликати багатство та добробут на майбутній рік. Як на Різдво і Великдень, хто перший вранці на Введення прийде до хати, той буде першим «полазником» - тим, хто приносить добро чи якесь лихо - на новий господарський рік. Тому сусіди стримуються заходити на Введення зрана до чужої хати, щоб потім не було нарікання, що то вони принесли нещастя. Коли першим до хати увійде молодий гарний чоловік, а ще й з грішми, то добра ознака: весь рік у хаті всі будуть здорові і вестимуться гроші. Якщо ж увійде старий та немічний, а ще бідний, то і хворі в хаті будуть, і злидні заведуться. Найгірше ж, переказують люди, як зайде першою до хати стара жінка - "то вже добра не жди". Недобре також, якщо хтось із із сторонніх приходить в цей день щось позичати. Вночі проти Введення подекуди дівчата святили воду ще дохристиянським звичаєм: брали воду в такому місці, де сходяться три струмки, проливали воду через полум'я так, щоб вона проходила поміж двома вогнями, і потім уживали тієї води проти хвороб, від зурочення та на любовні чари. Дівчата в цей день вмивали лице снігом і витирали рушником, щоб колір шкіри був свіжим і завжди з рум’янцем. Що ж до харчування у святковий день — вже почався Пилипівський піст, тож страви були скромними. Але дозволялось певне ослаблення правил: вживання рибних продуктів, рослинної олії та невеликої кількості церковного вина. По півночі жінки сідали на порозі і пряли самосіві коноплі, щоб «прядиво пішло на руку». В цей час в Україні вже зазвичай випав сніг, тому кажуть: "Третя Пречиста снігом покриває". Введення прийшло - зиму привело. Однак справжня зима не відразу стає, вона поступово набирає силу, йде нерівним кроком: далеко вперед забіжить і сильно заморозить, то відступить і «восени гляне». Про це народні приказки: Введенські морози зиму не ставлять . Всюди на Введення влаштовувалися зимові торги, які представляли собою великі традиційні ярмарки.

Великдень 2025 ...

‼️ Коли заговорили про переговори–побої припинилися,–український військовополонений Ельдар «Після початку переговорного процесу росіяни почали давати кращу їжу,хоча порції все ще дуже малі.На Новий рік дали по котлеті,а на Великдень–одну маленьку паску на сімох»,–сказав військовий.

Молода жінка вперше приймала в себе рідню свого чоловіка: свекруху, тітку з дядьком та сестру з зятем. Готувалася з таким запалом, що аж серце раділо — дуже старалась. Накрила стіл білосніжною лляною скатертиною, ще бабусиною, з ручною вишивкою — наче оберіг з минулого. З серванта витягла фамільний сервіз — той, що «лише на Великдень». Запекла коропа з овочами, виклала на фарфорову тарілку червону ікру — купила вперше в житті. Лимон нарізала, як ювелір. Щедро нарізала домашню буженину й копчену шинку. Спекла пироги — з м’ясом, з рибою, з капустою. І ще — з комори дістала банку білих грибів, замаринованих восени. А гарячу картоплю в мундирі виклала в старенький чавунець і поставила в самісінький центр столу — на рушник, вишитий калиною. І солодкого не шкодувала: медівники, сирники, кекси, печиво. Рідня прийшла, сіли, пригостились як слід. І коропа доїли, і шинку, і пироги — все змили домашньою наливкою. А пиріжків ще й насипали «на гостинець дітям». А потім... Потім почали зітхати. Не їй — чоловіку. Або сусідам. Або знайомим спільним. Мовляв, невістка на святковий обід… картоплю в мундирі подала! І що найдивніше — не збрехали ні словом. Бо картопля ж була? Була. Чиста правда. А про решту — про ікру, пироги, гриби, наливку — ні пари з вуст. Мовчки проковтнули, а пам’ятають лише ту картоплю. Так воно й буває. Все з’їдять — а потім виставлять тебе скупою й бездушною. Бо ж картопля — як символ зневаги, а не щедрості. І виправдатися ніяк. Бо вона ж таки стояла на столі. Тепер, коли бачиться з родиною — то без театру. Просто чай. Без цукру. У простих чашках. Цукор — шкідливий, пироги — не дієтичні. Прийшли на чай? Будь ласка. Випили? Слава Богу. Хочете — розповідайте, що хочете. Бо пироги — для тих, хто вміє цінувати. А тим, хто пам’ятає тільки картоплю, — от її й треба давати. Щоб не розчаровувались. І не забували, з чого починали.

путін оголосив перемирʼя з 7 по 11 травня. «З нуля годин з 7 на 8 травня до нуля годин з 10 на 11 травня – російська сторона оголошує перемир'я. На цей період зупиняються всі бойові дії. росія вважає, що українська сторона має наслідувати цей приклад. У разі порушень перемир'я українською стороною зс рф дадуть адекватну й ефективну відповідь». Нагадаємо, путін уже оголошував «перемирʼя» — на Великдень. Тоді Зеленський назвав слова путіна «черговою спробою пограти з життями людей». В той самий час, росіяни на Великдень майже 3 тисячі разів порушили своє ж «перемирʼя». #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news

Про кожен наш Великдень з 2014 року. Але ми досі живі попри все і завдяки нашим захисникам. Дякуємо нашій армії і Богу. Щоб цьогоріч свята пересвяткували і на другий рік ще кращих діждали. Тримаймося. 🖍️ Максим Паленко

Великдень... Народна художниця України Віра Баринова-Кулеба (нар.1938 р.). 🎨 Працює в традиціях реалізму та неофольклоризму.🎨 Свої картини художниця підписує просто ім'ям - «Віра».

Вже і фіалки почали цвісти на Великдень.