• #особистості
    🇺🇦 Майстер політичного процесу: Роман Безсмертний — архітектор української незалежності.
    Сьогодні, 15 листопада 1965 року, народився Роман Петрович Безсмертний — визначний український політик, дипломат, державний діяч та один із ключових архітекторів становлення сучасної незалежної України.
    Освітянин за фахом, він увійшов у велику політику на початку 90-х і став одним із тих, хто формував політичний ландшафт країни. Його кар'єра є прикладом того, як фахівець, зосереджений на державницькій роботі, може впливати на стратегічні процеси.

    Головна роль: Автор Конституції 📜

    Однією з найважливіших його заслуг є безпосередня участь у розробці та ухваленні Конституції України 1996 року. Він був членом Конституційної комісії та одним із тих, хто працював над текстом основного закону в умовах "конституційної ночі", коли приймалося історичне рішення.
    Крім того, Роман Безсмертний відомий своєю роботою на високих державних посадах:
    * Багаторічний народний депутат України (II, III, IV та V скликань), де він очолював ключові комітети та фракції.
    * Віцепрем'єр-міністр України.
    * Керівник штабу та ідеолог багатьох виборчих кампаній.

    Дипломатія та Мінський процес 🕊️

    Роман Безсмертний також є досвідченим дипломатом. Він обіймав посаду Надзвичайного і Повноважного Посла України в Білорусі.
    Особливе місце у його діяльності посідає участь у врегулюванні конфлікту на Донбасі. Він був одним із ключових представників України в Тристоронній контактній групі (ТКГ) у Мінську, де відповідав за політичні аспекти переговорів. Його досвід допомагав Україні відстоювати свої позиції у складному дипломатичному протистоянні.

    Життя Романа Безсмертного — це шлях від простого вчителя до політика, який безпосередньо впливав на формування правових та політичних основ нашої держави. Його діяльність підкреслює важливість політичного досвіду та знання внутрішніх процесів для вибудовування міцної та незалежної України.
    #особистості 🇺🇦 Майстер політичного процесу: Роман Безсмертний — архітектор української незалежності. Сьогодні, 15 листопада 1965 року, народився Роман Петрович Безсмертний — визначний український політик, дипломат, державний діяч та один із ключових архітекторів становлення сучасної незалежної України. Освітянин за фахом, він увійшов у велику політику на початку 90-х і став одним із тих, хто формував політичний ландшафт країни. Його кар'єра є прикладом того, як фахівець, зосереджений на державницькій роботі, може впливати на стратегічні процеси. Головна роль: Автор Конституції 📜 Однією з найважливіших його заслуг є безпосередня участь у розробці та ухваленні Конституції України 1996 року. Він був членом Конституційної комісії та одним із тих, хто працював над текстом основного закону в умовах "конституційної ночі", коли приймалося історичне рішення. Крім того, Роман Безсмертний відомий своєю роботою на високих державних посадах: * Багаторічний народний депутат України (II, III, IV та V скликань), де він очолював ключові комітети та фракції. * Віцепрем'єр-міністр України. * Керівник штабу та ідеолог багатьох виборчих кампаній. Дипломатія та Мінський процес 🕊️ Роман Безсмертний також є досвідченим дипломатом. Він обіймав посаду Надзвичайного і Повноважного Посла України в Білорусі. Особливе місце у його діяльності посідає участь у врегулюванні конфлікту на Донбасі. Він був одним із ключових представників України в Тристоронній контактній групі (ТКГ) у Мінську, де відповідав за політичні аспекти переговорів. Його досвід допомагав Україні відстоювати свої позиції у складному дипломатичному протистоянні. Життя Романа Безсмертного — це шлях від простого вчителя до політика, який безпосередньо впливав на формування правових та політичних основ нашої держави. Його діяльність підкреслює важливість політичного досвіду та знання внутрішніх процесів для вибудовування міцної та незалежної України.
    Like
    Love
    2
    125views
  • #особистості
    Трагедія Історика: Матвій Яворський — від Академіка до Репресованого 🕯️
    Сьогодні, 15 листопада 1885 року, народився Матвій Іванович Яворський — одна з найбільш значущих, але трагічно забутих постатей в українській історіографії та політиці ХХ століття. Він був визначним істориком, членом Академії наук (ВУАН).
    Яворський є автором оригінальної та впливової концепції історії України, яку він виклав у працях «Історія України в стислому нарисі» (1928) та «Основні напрямки розвитку української історичної думки» (1929).

    Матвій Яворський був одним із небагатьох українських істориків, які намагалися застосувати марксистську методологію до вивчення історії України, але робив це критично та з виразним національним акцентом. Він прагнув інтегрувати соціально-економічний аналіз із політичною історією, що зробило його роботи надзвичайно популярними у 1920-х роках.
    * Він став академіком Всеукраїнської академії наук (ВУАН) і вважався одним із лідерів так званої «червоної професури» в Харкові.
    * Як політичний діяч, він брав участь у роботі Української Центральної Ради.

    Трагічний кінець 💔

    Його незалежна думка та спроба поєднати марксизм із національними інтересами України швидко перетворили його на ворога радянської системи. Хоча він щиро вірив у соціалістичні ідеали, його погляди були визнані «націоналістичним ухилом» та «ідеологічною диверсією».
    У 1930 році Яворський був арештований у рамках сфабрикованої справи «Спілки визволення України» (СВУ). Його звинуватили у контрреволюційній діяльності. Після ув'язнення та заслання на Соловки, він був розстріляний у 1937 році в урочищі Сандармох, під час "Великого терору". 😔

    Життя Матвія Яворського є яскравим прикладом того, як сталінський режим знищував національно свідому інтелігенцію, незалежно від їхніх ідеологічних переконань. Він залишив по собі цінну спадщину, яку змогли належно оцінити лише після здобуття Україною незалежності.

    #особистості Трагедія Історика: Матвій Яворський — від Академіка до Репресованого 🕯️ Сьогодні, 15 листопада 1885 року, народився Матвій Іванович Яворський — одна з найбільш значущих, але трагічно забутих постатей в українській історіографії та політиці ХХ століття. Він був визначним істориком, членом Академії наук (ВУАН). Яворський є автором оригінальної та впливової концепції історії України, яку він виклав у працях «Історія України в стислому нарисі» (1928) та «Основні напрямки розвитку української історичної думки» (1929). Матвій Яворський був одним із небагатьох українських істориків, які намагалися застосувати марксистську методологію до вивчення історії України, але робив це критично та з виразним національним акцентом. Він прагнув інтегрувати соціально-економічний аналіз із політичною історією, що зробило його роботи надзвичайно популярними у 1920-х роках. * Він став академіком Всеукраїнської академії наук (ВУАН) і вважався одним із лідерів так званої «червоної професури» в Харкові. * Як політичний діяч, він брав участь у роботі Української Центральної Ради. Трагічний кінець 💔 Його незалежна думка та спроба поєднати марксизм із національними інтересами України швидко перетворили його на ворога радянської системи. Хоча він щиро вірив у соціалістичні ідеали, його погляди були визнані «націоналістичним ухилом» та «ідеологічною диверсією». У 1930 році Яворський був арештований у рамках сфабрикованої справи «Спілки визволення України» (СВУ). Його звинуватили у контрреволюційній діяльності. Після ув'язнення та заслання на Соловки, він був розстріляний у 1937 році в урочищі Сандармох, під час "Великого терору". 😔 Життя Матвія Яворського є яскравим прикладом того, як сталінський режим знищував національно свідому інтелігенцію, незалежно від їхніх ідеологічних переконань. Він залишив по собі цінну спадщину, яку змогли належно оцінити лише після здобуття Україною незалежності.
    Like
    1
    127views
  • #історія #події
    🔬 Науковий форпост у вигнанні: Заснування УВАН у Німеччині.
    Сьогодні, 15 листопада 1945 року, українська наукова думка отримала новий потужний осередок, попри трагічні обставини еміграції. У німецькому місті Аугсбург було офіційно засновано Українську вільну академію наук (УВАН). 🇺🇦

    Створення цієї інституції стало прямим наслідком Другої світової війни та другої хвилі української політичної й інтелектуальної еміграції. Тисячі вчених, письменників та діячів культури, рятуючись від радянського та нацистського режимів, опинилися в таборах для переміщених осіб (D.P. camps) у Німеччині та Австрії.

    Місія збереження 🛡️

    Головною місією УВАН було збереження та розвиток української науки і культури поза межами України, де вони зазнавали жорстоких репресій і русифікації. Серед засновників та перших членів УВАН були видатні вчені, які свого часу працювали у Всеукраїнській академії наук (ВУАН) у Києві, але були змушені емігрувати.
    Першим президентом УВАН став видатний мовознавець і історик Дмитро Дорошенко. Після його смерті академію очолив інший світової відомості вчений — Володимир Кубійович.

    Діяльність та вплив 📚

    Незважаючи на вкрай складні умови існування в еміграції, УВАН швидко розгорнула активну діяльність:
    * Публікації: Видавалися наукові збірники, монографії та дослідження, часто за умов гострого дефіциту ресурсів.
    * Секції: Було створено історико-філософську, філологічну, природничо-математичну та інші секції.
    * Світове визнання: УВАН стала важливою ланкою, що з’єднувала українську науку зі світовою. Вона виконувала роль національного наукового центру, доки справжня академія в Україні перебувала під тотальним радянським контролем.
    Після хвилі переселення українців до Північної Америки, центри УВАН були перенесені та засновані у США (Нью-Йорк) та Канаді (Вінніпег), де вони продовжують свою роботу й донині.
    15 листопада 1945 року стало символом незламності українського інтелекту, довівши, що наукова думка не має кордонів і не може бути знищена політичними режимами.

    #історія #події 🔬 Науковий форпост у вигнанні: Заснування УВАН у Німеччині. Сьогодні, 15 листопада 1945 року, українська наукова думка отримала новий потужний осередок, попри трагічні обставини еміграції. У німецькому місті Аугсбург було офіційно засновано Українську вільну академію наук (УВАН). 🇺🇦 Створення цієї інституції стало прямим наслідком Другої світової війни та другої хвилі української політичної й інтелектуальної еміграції. Тисячі вчених, письменників та діячів культури, рятуючись від радянського та нацистського режимів, опинилися в таборах для переміщених осіб (D.P. camps) у Німеччині та Австрії. Місія збереження 🛡️ Головною місією УВАН було збереження та розвиток української науки і культури поза межами України, де вони зазнавали жорстоких репресій і русифікації. Серед засновників та перших членів УВАН були видатні вчені, які свого часу працювали у Всеукраїнській академії наук (ВУАН) у Києві, але були змушені емігрувати. Першим президентом УВАН став видатний мовознавець і історик Дмитро Дорошенко. Після його смерті академію очолив інший світової відомості вчений — Володимир Кубійович. Діяльність та вплив 📚 Незважаючи на вкрай складні умови існування в еміграції, УВАН швидко розгорнула активну діяльність: * Публікації: Видавалися наукові збірники, монографії та дослідження, часто за умов гострого дефіциту ресурсів. * Секції: Було створено історико-філософську, філологічну, природничо-математичну та інші секції. * Світове визнання: УВАН стала важливою ланкою, що з’єднувала українську науку зі світовою. Вона виконувала роль національного наукового центру, доки справжня академія в Україні перебувала під тотальним радянським контролем. Після хвилі переселення українців до Північної Америки, центри УВАН були перенесені та засновані у США (Нью-Йорк) та Канаді (Вінніпег), де вони продовжують свою роботу й донині. 15 листопада 1945 року стало символом незламності українського інтелекту, довівши, що наукова думка не має кордонів і не може бути знищена політичними режимами.
    Like
    1
    144views
  • #історія #події
    🌍 Коли світ вперше спробував домовитись: Перше засідання Ліги Націй.
    Сьогодні, 15 листопада 1920 року, у швейцарській Женеві відбулася подія, яка вселяла великі надії у мільйони людей по всьому світу. Розпочалося перше засідання Асамблеї Ліги Націй — першої в історії міжнародної організації, чиєю головною метою було підтримання миру та запобігання новим глобальним війнам. 🕊️

    Створення Ліги Націй було головним пунктом мирної програми президента США Вудро Вільсона (т. зв. «Чотирнадцять пунктів»), яку він представив після закінчення Першої світової війни. Ідея полягала в тому, щоб створити колективний механізм безпеки, де конфлікти вирішувалися б не на полі бою, а за столом переговорів.

    Нездійснена мрія 💔

    Перше засідання, яке зібрало представників десятків країн, було символом нової ери дипломатії. Організація мала амбітні цілі:
    * Забезпечення колективної безпеки.
    * Роззброєння.
    * Міжнародна співпраця у соціальній та економічній сферах.
    Проте, незважаючи на благородство мети, Ліга Націй одразу зіткнулася з фатальними недоліками, які підірвали її ефективність:
    * Відсутність ключових гравців: Сполучені Штати Америки, які були ініціатором створення Ліги, так і не вступили до неї. Сенат США відмовився ратифікувати договір, що стало величезним ударом по престижу та фінансовій стабільності організації.
    * Відсутність інструментів впливу: Ліга не мала власних збройних сил і не могла примусити країни-члени виконувати її рішення чи застосовувати ефективні санкції проти агресорів.
    * Поступовий вихід: Згодом, коли міжнародна напруга зростала, такі агресивні держави, як Японія, Німеччина та Італія, просто виходили зі складу Ліги Націй, щоб розв'язати собі руки для військових завоювань.
    Хоча Ліга Націй не змогла запобігти Другій світовій війні, її досвід не був марним. Вона заклала основи для сучасної міжнародної співпраці та стала прямим попередником Організації Об'єднаних Націй (ООН). 🌐
    Перше засідання 15 листопада 1920 року — це урок про те, що іноді навіть найвеличніші ідеї можуть бути зруйновані політичними реаліями та відсутністю єдності між ключовими світовими лідерами.

    #історія #події 🌍 Коли світ вперше спробував домовитись: Перше засідання Ліги Націй. Сьогодні, 15 листопада 1920 року, у швейцарській Женеві відбулася подія, яка вселяла великі надії у мільйони людей по всьому світу. Розпочалося перше засідання Асамблеї Ліги Націй — першої в історії міжнародної організації, чиєю головною метою було підтримання миру та запобігання новим глобальним війнам. 🕊️ Створення Ліги Націй було головним пунктом мирної програми президента США Вудро Вільсона (т. зв. «Чотирнадцять пунктів»), яку він представив після закінчення Першої світової війни. Ідея полягала в тому, щоб створити колективний механізм безпеки, де конфлікти вирішувалися б не на полі бою, а за столом переговорів. Нездійснена мрія 💔 Перше засідання, яке зібрало представників десятків країн, було символом нової ери дипломатії. Організація мала амбітні цілі: * Забезпечення колективної безпеки. * Роззброєння. * Міжнародна співпраця у соціальній та економічній сферах. Проте, незважаючи на благородство мети, Ліга Націй одразу зіткнулася з фатальними недоліками, які підірвали її ефективність: * Відсутність ключових гравців: Сполучені Штати Америки, які були ініціатором створення Ліги, так і не вступили до неї. Сенат США відмовився ратифікувати договір, що стало величезним ударом по престижу та фінансовій стабільності організації. * Відсутність інструментів впливу: Ліга не мала власних збройних сил і не могла примусити країни-члени виконувати її рішення чи застосовувати ефективні санкції проти агресорів. * Поступовий вихід: Згодом, коли міжнародна напруга зростала, такі агресивні держави, як Японія, Німеччина та Італія, просто виходили зі складу Ліги Націй, щоб розв'язати собі руки для військових завоювань. Хоча Ліга Націй не змогла запобігти Другій світовій війні, її досвід не був марним. Вона заклала основи для сучасної міжнародної співпраці та стала прямим попередником Організації Об'єднаних Націй (ООН). 🌐 Перше засідання 15 листопада 1920 року — це урок про те, що іноді навіть найвеличніші ідеї можуть бути зруйновані політичними реаліями та відсутністю єдності між ключовими світовими лідерами.
    Like
    1
    128views
  • #історія #події
    👑 Кінець Імперії та народження Республіки: Як Бразилія змінила монарха на прапор
    Сьогодні, 15 листопада 1889 року, в історії Бразилії стався переломний момент. Внаслідок військового перевороту (порт. Proclamação da República) було повалено останнього бразильського імператора Педру II, а країна була проголошена Федеративною Республікою. 🇧🇷
    Ця подія була кульмінацією тривалої напруги, що накопичувалася між монархією та ключовими елітами суспільства. Імператор Педру II був освіченим і прогресивним правителем, якого часто називають «Великим», але система, яку він очолював, стала анахронізмом.

    Три стовпи незадоволення 🏛️

    Переворот не був ініційований широкими народними масами, а став наслідком протистояння трьох впливових груп:
    * Армія: Військові, які здобули престиж у Парагвайській війні, вимагали більшого політичного впливу та модернізації. Їх особливо надихали республіканські ідеї.
    * Аграрна еліта (фазендейруш): Хоча вони підтримували Імперію десятиліттями, їхня лояльність похитнулася після того, як у 1888 році була скасована рабська праця (т. зв. «Золотий закон»). Хоча це був прогресивний крок, він завдав сильного фінансового удару по землевласниках.
    * Республіканці: Невелика, але зростаюча політична фракція, яка наполягала на федералізмі та децентралізації влади.
    Безпосереднім каталізатором перевороту стало рішення маршала Деодору да Фонсеки, військового героя, який фактично очолив військове вторгнення до урядових будівель у Ріо-де-Жанейро.

    Наслідки та спадщина 🌟

    Імператорська сім'я була змушена відбути у вигнання до Європи. Бразилія швидко перетворилася на Першу Бразильську Республіку (República Velha). Хоча перехід до республіки відбувся майже безкровно, наступні десятиліття були відзначені значною політичною нестабільністю та боротьбою за владу.
    Проте, незважаючи на всі подальші випробування, 15 листопада залишається національним святом Бразилії — Днем проголошення Республіки. Це день, що символізує перехід від авторитарної монархії до сучасної форми правління, навіть якщо реальність демократії виявилася значно складнішою. Це нагадування про те, що історичний вибір часто буває незворотним.

    #історія #події 👑 Кінець Імперії та народження Республіки: Як Бразилія змінила монарха на прапор Сьогодні, 15 листопада 1889 року, в історії Бразилії стався переломний момент. Внаслідок військового перевороту (порт. Proclamação da República) було повалено останнього бразильського імператора Педру II, а країна була проголошена Федеративною Республікою. 🇧🇷 Ця подія була кульмінацією тривалої напруги, що накопичувалася між монархією та ключовими елітами суспільства. Імператор Педру II був освіченим і прогресивним правителем, якого часто називають «Великим», але система, яку він очолював, стала анахронізмом. Три стовпи незадоволення 🏛️ Переворот не був ініційований широкими народними масами, а став наслідком протистояння трьох впливових груп: * Армія: Військові, які здобули престиж у Парагвайській війні, вимагали більшого політичного впливу та модернізації. Їх особливо надихали республіканські ідеї. * Аграрна еліта (фазендейруш): Хоча вони підтримували Імперію десятиліттями, їхня лояльність похитнулася після того, як у 1888 році була скасована рабська праця (т. зв. «Золотий закон»). Хоча це був прогресивний крок, він завдав сильного фінансового удару по землевласниках. * Республіканці: Невелика, але зростаюча політична фракція, яка наполягала на федералізмі та децентралізації влади. Безпосереднім каталізатором перевороту стало рішення маршала Деодору да Фонсеки, військового героя, який фактично очолив військове вторгнення до урядових будівель у Ріо-де-Жанейро. Наслідки та спадщина 🌟 Імператорська сім'я була змушена відбути у вигнання до Європи. Бразилія швидко перетворилася на Першу Бразильську Республіку (República Velha). Хоча перехід до республіки відбувся майже безкровно, наступні десятиліття були відзначені значною політичною нестабільністю та боротьбою за владу. Проте, незважаючи на всі подальші випробування, 15 листопада залишається національним святом Бразилії — Днем проголошення Республіки. Це день, що символізує перехід від авторитарної монархії до сучасної форми правління, навіть якщо реальність демократії виявилася значно складнішою. Це нагадування про те, що історичний вибір часто буває незворотним.
    Like
    1
    157views
  • Україна закликала World Aquatics переглянути рішення щодо допуску російських та білоруських спортсменів до командних змагань

    Міністерство молоді та спорту України, Національний олімпійський комітет  та Федерація плавання України звернулися до президента Міжнародного олімпійського комітету Кірсті Ковентрі та президента World Aquatics Хусейна Аль-Мусаллaма із закликом переглянути рішення про допуск спортсменів із Росії та Білорусі до міжнародних командних змагань з 1 січня 2026 року.

    Згідно з новими правилами, оголошеними World Aquatics, представники держав-агресорів зможуть виступати під нейтральним статусом у командних дисциплінах водних видів спорту, включно з водним поло. Українська спортивна спільнота виступає проти цього рішення, який суперечить рекомендаціям МОК від 28 березня 2023 року. У цих рекомендаціях прямо зазначено, що спортсмени з Росії та Білорусі не можуть брати участь у командних змаганнях, щоб уникнути використання спорту як інструменту політичного впливу.
    #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian_war #News_Ukraine #sport #спорт #Український_спорт #Ukrainian_sport @Brovarysport #Brovarysport
    ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    Україна закликала World Aquatics переглянути рішення щодо допуску російських та білоруських спортсменів до командних змагань Міністерство молоді та спорту України, Національний олімпійський комітет  та Федерація плавання України звернулися до президента Міжнародного олімпійського комітету Кірсті Ковентрі та президента World Aquatics Хусейна Аль-Мусаллaма із закликом переглянути рішення про допуск спортсменів із Росії та Білорусі до міжнародних командних змагань з 1 січня 2026 року. Згідно з новими правилами, оголошеними World Aquatics, представники держав-агресорів зможуть виступати під нейтральним статусом у командних дисциплінах водних видів спорту, включно з водним поло. Українська спортивна спільнота виступає проти цього рішення, який суперечить рекомендаціям МОК від 28 березня 2023 року. У цих рекомендаціях прямо зазначено, що спортсмени з Росії та Білорусі не можуть брати участь у командних змаганнях, щоб уникнути використання спорту як інструменту політичного впливу. #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian_war #News_Ukraine #sport #спорт #Український_спорт #Ukrainian_sport @Brovarysport #Brovarysport ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    113views
  • Ми живемо у часи алергій.
    Алергія — один із найпоширеніших у світі розладів імунної системи, що з’являється у відповідь на контакт із чужорідним для організму білком.

    Сьогодні майже в кожного третього діагностуються алергічні реакції різної етіології*.

    * Етіологія — науковий розділ медицини, який вивчає причини й умови виникнення захворювань.

    Найрозповсюдженіші типи алергенів:
    пилкові
    ✅ побутові
    ✅ лікарські
    ✅епідермальні
    ✅ інсектні
    ✅харчові.

    Алергічна реакція виникає, коли імунна система починає занадто реагувати на чужорідний білок, унаслідок чого виробляє антитіла з метою нейтралізування цього білка.

    Серед неспецифічних симптомів будь-якого виду алергії виділяються:
    ✔️висипи на тілі
    ✔️ свербіж
    ✔️ хронічний нежить
    ✔️ накопичення слизу в носоглотці
    ✔️ слабкість
    ✔️дратівливість
    ✔️ перепади настрою
    ✔️ порушення концентрації уваги
    ✔️ порушення сну
    ✔️хропіння
    ✔️головний біль
    ✔️здуття, метеоризм
    ✔️ гіперреакція на укуси комах

    Насправді людина може роками жити і не підозрювати про наявність у себе алергії, поки не відбудеться накопичувальний ефект.

    Алергія майже ніколи не виникає сама по собі. Як правило, алергія — це наслідок певних збоїв в організмі.

    Профілактика розвитку алергії

    Навіть маючи генетичну спадковість будь-якого стану чи захворювання, головне значення має епігенетика — спосіб життя:

    ✅ своєчасний повноцінний сон, наскільки це можливо,
    ✅ стрес-менеджмент,
    ✅ усунення розвитку хронічних захворювань,
    ✅ підтримка роботи травної системи,
    ✅ підтримка детоксикації організму,
    ✅ раціональне застосування лікарських препаратів (не вживати їх безконтрольно),
    ✅ збалансоване харчування.

    Але життя в сучасних реаліях вносить свої корективи, до яких організм не готовий:
    ✔️ погіршення якості повітря,
    ✔️погіршення якості води,
    ✔️ надлишок важких металів і токсичних сполук,
    ✔️ затяжний хронічний стрес.

    Кожен із цих факторів і всі разом мають негативний вплив на стан здоровʼя.

    Напишіть у коментарях, чи є у вас алергічні прояви і скільки пунктів ви нарахували у себе?

    #Алергія #здоровя #Інформація #АлоеВерадопоможе
    Ми живемо у часи алергій. Алергія — один із найпоширеніших у світі розладів імунної системи, що з’являється у відповідь на контакт із чужорідним для організму білком. Сьогодні майже в кожного третього діагностуються алергічні реакції різної етіології*. * Етіологія — науковий розділ медицини, який вивчає причини й умови виникнення захворювань. Найрозповсюдженіші типи алергенів: пилкові ✅ побутові ✅ лікарські ✅епідермальні ✅ інсектні ✅харчові. Алергічна реакція виникає, коли імунна система починає занадто реагувати на чужорідний білок, унаслідок чого виробляє антитіла з метою нейтралізування цього білка. Серед неспецифічних симптомів будь-якого виду алергії виділяються: ✔️висипи на тілі ✔️ свербіж ✔️ хронічний нежить ✔️ накопичення слизу в носоглотці ✔️ слабкість ✔️дратівливість ✔️ перепади настрою ✔️ порушення концентрації уваги ✔️ порушення сну ✔️хропіння ✔️головний біль ✔️здуття, метеоризм ✔️ гіперреакція на укуси комах Насправді людина може роками жити і не підозрювати про наявність у себе алергії, поки не відбудеться накопичувальний ефект. Алергія майже ніколи не виникає сама по собі. Як правило, алергія — це наслідок певних збоїв в організмі. Профілактика розвитку алергії Навіть маючи генетичну спадковість будь-якого стану чи захворювання, головне значення має епігенетика — спосіб життя: ✅ своєчасний повноцінний сон, наскільки це можливо, ✅ стрес-менеджмент, ✅ усунення розвитку хронічних захворювань, ✅ підтримка роботи травної системи, ✅ підтримка детоксикації організму, ✅ раціональне застосування лікарських препаратів (не вживати їх безконтрольно), ✅ збалансоване харчування. Але життя в сучасних реаліях вносить свої корективи, до яких організм не готовий: ✔️ погіршення якості повітря, ✔️погіршення якості води, ✔️ надлишок важких металів і токсичних сполук, ✔️ затяжний хронічний стрес. Кожен із цих факторів і всі разом мають негативний вплив на стан здоровʼя. Напишіть у коментарях, чи є у вас алергічні прояви і скільки пунктів ви нарахували у себе? #Алергія #здоровя #Інформація #АлоеВерадопоможе
    Like
    1
    242views
  • Кінбурнська коса вигоріла 8 разів, але піщаний сліпак, якого більше ніде в Європі немає, вижив, - еколог

    Піщані степи Кінбурнської коси горіли по 8 разів за роки війни, усі штучні лісонасадження зникли, проте єдина в Європі популяція піщаного сліпака й досі живе під землею.

    "Кінбурнська коса є реальною зоною активних бойових дій. І це триває, фактично, з перших тижнів повномасштабної війни і до сьогодні. Тут дійсно одна з найтрагічніших історій пов’язаних із впливом війни на природу України. Всі штучні лісові насадження, посаджені лісниками, згоріли повністю. Екологічно вони були чужорідні, але важливі для рекреації. Але головне – вигоріли піщані степи, які там були природними і вони відновлюються значно гірше. Деякі ділянки вигорали по вісім разів, це дані дистанційного моніторингу. Враховуючи, що це не степ, де в чорноземі глибоко знаходяться корені трав, і вогонь до них там не дістане, тут дуже розріджена рослинність пісків, і її дуже легко порушити. От колись, наприклад, нинішні Олешківські піски, вони теж були таким степом піщаним, але там випасали овець, і після того за 120 років він не відновився", - каже дослідник. 
    #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини
    Кінбурнська коса вигоріла 8 разів, але піщаний сліпак, якого більше ніде в Європі немає, вижив, - еколог Піщані степи Кінбурнської коси горіли по 8 разів за роки війни, усі штучні лісонасадження зникли, проте єдина в Європі популяція піщаного сліпака й досі живе під землею. "Кінбурнська коса є реальною зоною активних бойових дій. І це триває, фактично, з перших тижнів повномасштабної війни і до сьогодні. Тут дійсно одна з найтрагічніших історій пов’язаних із впливом війни на природу України. Всі штучні лісові насадження, посаджені лісниками, згоріли повністю. Екологічно вони були чужорідні, але важливі для рекреації. Але головне – вигоріли піщані степи, які там були природними і вони відновлюються значно гірше. Деякі ділянки вигорали по вісім разів, це дані дистанційного моніторингу. Враховуючи, що це не степ, де в чорноземі глибоко знаходяться корені трав, і вогонь до них там не дістане, тут дуже розріджена рослинність пісків, і її дуже легко порушити. От колись, наприклад, нинішні Олешківські піски, вони теж були таким степом піщаним, але там випасали овець, і після того за 120 років він не відновився", - каже дослідник.  #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини
    71views
  • Європейський день музичної терапії
    Європейський день музичної терапії (European Music Therapy Day) відзначається щороку 15 листопада – це гармонійний й мелодійний заклик до світу, який підкреслює глибокий вплив музичної терапії на здоров’я і добробут. Це день, коли музичні терапевти по всій Європі відкривають свої двері, щоб продемонструвати силу музики у зціленні та особистісному зростанні. Цей день – не лише свято музичної терапії як професії, але й можливість поділитися емоційною подорожжю зцілення за допомогою музики.

    Цілющі ритми: Що таке музична терапія?
    Музична терапія – це науково обґрунтована медична професія, яку практикують сертифіковані музичні терапевти, що працюють з різноманітними групами клієнтів. Вона передбачає використання музики, щоб допомогти клієнтам самовиразитися, дослідити свої емоції, сприяти комунікації та особистісному розвитку. Це може бути гра на інструментах, спів чи слухання, музична терапія створює унікальний простір для емоційного та фізичного зцілення. 2


    Мелодійний рух: Заходи до Європейського дня музичної терапії
    Європейський день музичної терапії відзначається різноманітними заходами, у цей день проводять дні відкритих дверей, воркшопи та душевні вистави. Ці заходи мають інклюзивний характер, запрошуючи громадськість відчути переваги музичної терапії з перших вуст. Тема дня часто відображає поточні суспільні виклики та роль музичної терапії у їх вирішенні.

    Наприклад у 2021 році тема Європейського дня музичної терапії була “Поділися своїми емоціями” була особливо гострою, підкреслюючи важливість емоційного самовираження у складні часи. Цей день заохочував людей використовувати музику як інструмент, щоб ділитися та обробляти свої емоції, зміцнюючи почуття єдності навіть у часи фізичної розлуки.

    Оркестр соціальної роботи
    Європейська конфедерація музичної терапії (EMTC) відіграє ключову роль в організації Європейського дня музичної терапії. Вона є платформою для музичних терапевтів для обміну досвідом та просування професії по всій Європі. Європейська конфедерація музичної терапії була заснована 15 листопада 1991 року, а з 2014 року цей день відзначається щорічно, щоб збігатися з датою заснування. 3

    Кожна країна-учасниця заохочується до того, щоб внести свій унікальний культурний штрих у святкування, включивши традиційні пісні, танці та інструменти. Це не тільки збагачує подію, але й вшановує різноманітну музичну спадщину Європи, демонструючи універсальну мову музики.

    Музична терапія виявилася ефективною та економічно вигідною, сприяючи створенню більш здорового та теплого середовища для догляду. Вона підтримує людей з різними потребами, від дітей з труднощами у навчанні до літніх людей з деменцією, доводячи, що музика дійсно може бути каталізатором змін і зцілення. Музика єднає, зцілює, надихає, музика – це унікальний продукт креативності людства, що має потужний вплив на всі сфери життєдіяльності.

    Приєднуйтесь до святкування
    Європейський день музичної терапії – це запрошення для всіх відкрити для себе трансіормуючу та зціляючу силу музики. Це день визнання відданих професіоналів, які використовують музику для зцілення, і святкування універсальної мови, яка об’єднує всіх нас.

    Європейський день музичної терапії – це свідчення сили музики як терапевтичного інструменту і свято професіоналів, які використовують її, щоб принести гармонію в життя багатьох людей. Це день, коли можна співати, танцювати і ділитися універсальними емоціями, які викликає музика.
    Європейський день музичної терапії Європейський день музичної терапії (European Music Therapy Day) відзначається щороку 15 листопада – це гармонійний й мелодійний заклик до світу, який підкреслює глибокий вплив музичної терапії на здоров’я і добробут. Це день, коли музичні терапевти по всій Європі відкривають свої двері, щоб продемонструвати силу музики у зціленні та особистісному зростанні. Цей день – не лише свято музичної терапії як професії, але й можливість поділитися емоційною подорожжю зцілення за допомогою музики. Цілющі ритми: Що таке музична терапія? Музична терапія – це науково обґрунтована медична професія, яку практикують сертифіковані музичні терапевти, що працюють з різноманітними групами клієнтів. Вона передбачає використання музики, щоб допомогти клієнтам самовиразитися, дослідити свої емоції, сприяти комунікації та особистісному розвитку. Це може бути гра на інструментах, спів чи слухання, музична терапія створює унікальний простір для емоційного та фізичного зцілення. 2 Мелодійний рух: Заходи до Європейського дня музичної терапії Європейський день музичної терапії відзначається різноманітними заходами, у цей день проводять дні відкритих дверей, воркшопи та душевні вистави. Ці заходи мають інклюзивний характер, запрошуючи громадськість відчути переваги музичної терапії з перших вуст. Тема дня часто відображає поточні суспільні виклики та роль музичної терапії у їх вирішенні. Наприклад у 2021 році тема Європейського дня музичної терапії була “Поділися своїми емоціями” була особливо гострою, підкреслюючи важливість емоційного самовираження у складні часи. Цей день заохочував людей використовувати музику як інструмент, щоб ділитися та обробляти свої емоції, зміцнюючи почуття єдності навіть у часи фізичної розлуки. Оркестр соціальної роботи Європейська конфедерація музичної терапії (EMTC) відіграє ключову роль в організації Європейського дня музичної терапії. Вона є платформою для музичних терапевтів для обміну досвідом та просування професії по всій Європі. Європейська конфедерація музичної терапії була заснована 15 листопада 1991 року, а з 2014 року цей день відзначається щорічно, щоб збігатися з датою заснування. 3 Кожна країна-учасниця заохочується до того, щоб внести свій унікальний культурний штрих у святкування, включивши традиційні пісні, танці та інструменти. Це не тільки збагачує подію, але й вшановує різноманітну музичну спадщину Європи, демонструючи універсальну мову музики. Музична терапія виявилася ефективною та економічно вигідною, сприяючи створенню більш здорового та теплого середовища для догляду. Вона підтримує людей з різними потребами, від дітей з труднощами у навчанні до літніх людей з деменцією, доводячи, що музика дійсно може бути каталізатором змін і зцілення. Музика єднає, зцілює, надихає, музика – це унікальний продукт креативності людства, що має потужний вплив на всі сфери життєдіяльності. Приєднуйтесь до святкування Європейський день музичної терапії – це запрошення для всіх відкрити для себе трансіормуючу та зціляючу силу музики. Це день визнання відданих професіоналів, які використовують музику для зцілення, і святкування універсальної мови, яка об’єднує всіх нас. Європейський день музичної терапії – це свідчення сили музики як терапевтичного інструменту і свято професіоналів, які використовують її, щоб принести гармонію в життя багатьох людей. Це день, коли можна співати, танцювати і ділитися універсальними емоціями, які викликає музика.
    208views
  • День Стіва Ірвіна
    День Стіва Ірвіна (Steve Irwin Day) відзначається 15 листопада, це дата вшанування пам’яті життю й спадщині Стіва Ірвіна, відомого в усьому світі як “Мисливець на крокодилів”. Це день, коли ентузіасти дикої природи, природоохоронці та шанувальники вшановують роботу людини, яка надихала та привертала увагу до охорони дикої природи та освіти в цій галузі.

    Людина, що стоїть за легендою
    Стів Ірвін народився 22 лютого 1960 року і виріс у родині, яка була глибоко захоплена дикою природою та її охороною. Його батьки відкрили парк рептилій і фауни Бірва, який згодом став знаменитим Австралійським зоопарком. Практичний підхід Стіва до дикої природи та його заразливий ентузіазм, харизма й любов до природи зробили його відомим завдяки телесеріалу “Мисливець на крокодилів”.


    День Стіва Ірвіна відзначається по всьому світу, люди одягають фірмову одежу Стіва кольору хакі, щоб вшанувати його пам’ять. Це не лише день пам’яті Стіва, але й продовження його місії зі збереження дикої природи. У це день шанувальників заохочують взаємодіяти з дикою природою, дізнаватися про природоохоронні зусилля та підтримувати поточну роботу Wildlife Warriors, природоохоронного фонду, який заснував Стів.

    Австралійський зоопарк як серце природоохоронної діяльності Стіва Ірвіна, в цей день проводить цілий ряд заходів. Зоопарк цього дня перетворюється у центр освіти та святкування, демонструючи дику природу та організовуючи дискусії на тему її збереження. Сім’я Ірвінів продовжує справу Стіва, годуючи крокодилів і ділячись своїми знаннями з відвідувачами, гарантуючи, що дух та ідеї Стіва живі.1

    День воїнів дикої природи
    День Стіва Ірвіна – це також заклик до дій для захисників дикої природи в усьому світі, щоб підтримати зусилля по збереженню природи. Це день збору коштів для фонду Wildlife Warriors, який працює по всьому світу для захисту видів і середовищ існування, що перебувають під загрозою зникнення. Мрія Стіва про світ, де дику природу і дикі місця поважають і захищають, продовжує надихати на дії. 2

    Пам’ятаючи про Послання Стіва
    Цей день наповнений спогадами та заходами, які відображають пристрасті Стіва: сім’я, розваги та дика природа. Це час замислитися над тим, який вплив одна людина може мати на світ, і поширювати його послання про збереження природи. Життя Стіва було свідченням того, що пристрасть і відданість справі можуть змінити світ.

    Приєднайтеся до святкування
    Відвідавши Австралійський зоопарк, переглянувши епізоди “Мисливця на крокодилів” або просто одягнувши хакі, кожен може взяти участь у святкуванні Дня Стіва Ірвіна. Це день, коли можна розділити радість, яку Стів приніс світові, і взяти на себе відповідальність за збереження природи у власному житті.

    День Стіва Ірвіна – це не просто пам’ятний день, це глобальний рух, який продовжує зростати, рухомий духом людини, яка була справжнім Воїном дикої природи. Це день для святкування, навчання та зміни на краще майбутнього дикої природи нашої планети.
    День Стіва Ірвіна День Стіва Ірвіна (Steve Irwin Day) відзначається 15 листопада, це дата вшанування пам’яті життю й спадщині Стіва Ірвіна, відомого в усьому світі як “Мисливець на крокодилів”. Це день, коли ентузіасти дикої природи, природоохоронці та шанувальники вшановують роботу людини, яка надихала та привертала увагу до охорони дикої природи та освіти в цій галузі. Людина, що стоїть за легендою Стів Ірвін народився 22 лютого 1960 року і виріс у родині, яка була глибоко захоплена дикою природою та її охороною. Його батьки відкрили парк рептилій і фауни Бірва, який згодом став знаменитим Австралійським зоопарком. Практичний підхід Стіва до дикої природи та його заразливий ентузіазм, харизма й любов до природи зробили його відомим завдяки телесеріалу “Мисливець на крокодилів”. День Стіва Ірвіна відзначається по всьому світу, люди одягають фірмову одежу Стіва кольору хакі, щоб вшанувати його пам’ять. Це не лише день пам’яті Стіва, але й продовження його місії зі збереження дикої природи. У це день шанувальників заохочують взаємодіяти з дикою природою, дізнаватися про природоохоронні зусилля та підтримувати поточну роботу Wildlife Warriors, природоохоронного фонду, який заснував Стів. Австралійський зоопарк як серце природоохоронної діяльності Стіва Ірвіна, в цей день проводить цілий ряд заходів. Зоопарк цього дня перетворюється у центр освіти та святкування, демонструючи дику природу та організовуючи дискусії на тему її збереження. Сім’я Ірвінів продовжує справу Стіва, годуючи крокодилів і ділячись своїми знаннями з відвідувачами, гарантуючи, що дух та ідеї Стіва живі.1 День воїнів дикої природи День Стіва Ірвіна – це також заклик до дій для захисників дикої природи в усьому світі, щоб підтримати зусилля по збереженню природи. Це день збору коштів для фонду Wildlife Warriors, який працює по всьому світу для захисту видів і середовищ існування, що перебувають під загрозою зникнення. Мрія Стіва про світ, де дику природу і дикі місця поважають і захищають, продовжує надихати на дії. 2 Пам’ятаючи про Послання Стіва Цей день наповнений спогадами та заходами, які відображають пристрасті Стіва: сім’я, розваги та дика природа. Це час замислитися над тим, який вплив одна людина може мати на світ, і поширювати його послання про збереження природи. Життя Стіва було свідченням того, що пристрасть і відданість справі можуть змінити світ. Приєднайтеся до святкування Відвідавши Австралійський зоопарк, переглянувши епізоди “Мисливця на крокодилів” або просто одягнувши хакі, кожен може взяти участь у святкуванні Дня Стіва Ірвіна. Це день, коли можна розділити радість, яку Стів приніс світові, і взяти на себе відповідальність за збереження природи у власному житті. День Стіва Ірвіна – це не просто пам’ятний день, це глобальний рух, який продовжує зростати, рухомий духом людини, яка була справжнім Воїном дикої природи. Це день для святкування, навчання та зміни на краще майбутнього дикої природи нашої планети.
    Love
    1
    115views
More Results