#історія #музика Революціонери свінгу: Як The Benny Goodman Orchestra розтопив расові бар'єри та підкорив Америку. У 1930-х роках, коли Велика депресія охопила Сполучені Штати, а радіо стало головним джерелом розваг, на музичній сцені спалахнула нова зірка – свінг. І жоден інший колектив не уособлював цю епоху так яскраво, як оркестр Бенні Гудмана. Його історія – це не лише історія музичного тріумфу, а й важлива сторінка в боротьбі за расову рівність в Америці. Бенні Гудман, або "Король Свінгу", був блискучим кларнетистом і харизматичним лідером. Він народився в сім'ї єврейських іммігрантів у Чикаго і з юних років був занурений у світ джазу. У 1930-х роках його оркестр швидко здобув популярність завдяки радіошоу "Let's Dance", яке транслювалося по всій країні. Саме ця програма допомогла свінгу вийти за межі нічних клубів і завоювати серця мільйонів слухачів, що шукали розради та радості у важкі часи. Однак справжній прорив The Benny Goodman Orchestra стався не тільки завдяки музиці, а й завдяки сміливому рішенню Гудмана інтегрувати чорношкірих музикантів до свого колективу. У ті часи, коли расова сегрегація була нормою, а спільні виступи білих та чорних музикантів були майже нечуваними, Гудман у 1936 році запросив до свого тріо, а згодом і до великого оркестру, видатних афроамериканських музикантів: піаніста Тедді Вілсона та вібрафоніста Лайонела Гемптона. Пізніше до них приєдналася і легендарна гітаристка Чарлі Крістіан. Це був не просто музичний експеримент – це був соціальний маніфест. Навіть якщо Гудман робив це здебільшого з музичних міркувань (він шукав найкращих музикантів, незалежно від кольору шкіри), його вчинок мав колосальний вплив. Він буквально виламував расові бар'єри на сцені, змушуючи білу аудиторію сприймати чорношкірих музикантів як рівних, талановитих артистів. Їхні спільні виступи були сенсацією і шоком для багатьох, але музика, що лунала зі сцени, була настільки неперевершеною, що критики та расисти змушені були мовчати. Кульмінацією їхнього тріумфу став легендарний концерт у Карнегі-холі 16 січня 1938 року. Це був перший джазовий концерт у цій престижній "святій святих" класичної музики, і він став тріумфом свінгу та інтеграції. На сцені Карнегі-холу поруч грали білі та чорні музиканти, а їхній виступ отримав бурхливі овації. Це був момент, коли джаз, і зокрема свінг, остаточно утвердився як повноцінний і поважний музичний жанр, а інтегрований оркестр Гудмана став символом надії на світле майбутнє без расових упереджень. The Benny Goodman Orchestra не лише подарував світові незабутні мелодії, а й відіграв ключову роль у соціальних змінах. Їхня музика була саундтреком до епохи, що долала депресію та боролася за рівність. Історія Бенні Гудмана та його оркестру є яскравим прикладом того, як мистецтво може не лише розважати, а й змінювати світ на краще.

#історія #події Бойкот Олімпіади-80: коли спорт перестав бути «поза політикою» 🏟️🚫 ​20 січня 1980 року президент США Джиммі Картер оголосив ультиматум радянському керівництву: якщо протягом місяця війська срср не будуть виведені з Афганістану, Сполучені Штати бойкотуватимуть Літні Олімпійські ігри в москві. Це був потужний ляпас кремлю, який планував використати Олімпіаду як грандіозну вітрину «успіхів соціалізму». 🥊🇺🇸 ​москва, звісно, проігнорувала заклик, вважаючи афганську авантюру швидкою прогулянкою. Як наслідок, до бойкоту приєдналися понад 60 країн, серед яких Японія, ФРН, Канада та Китай. Навіть ті атлети з західних країн, що все ж поїхали на ігри, виступали під олімпійським прапором, а не під національними стягами, а під час нагородження замість гімнів звучав олімпійський ода. 🏳️🎶 ​Для радянської пропаганди це був крах ілюзії «всесвітньої підтримки». Стадіони стояли напівпорожніми, конкуренція впала до рівня внутрішніх чемпіонатів, а самі змагання перетворилися на фарс, де головним суперником срср стала НДР. Поки в москві запускали в небо гумового ведмедика під сльозливі пісні, у горах Афганістану вже гинули тисячі солдатів у безглуздій війні. 🧸📉 ​Ця подія продемонструвала: цивілізований світ має інструменти впливу на агресора, окрім суто військових. Бойкот став початком кінця радянської економічної та політичної стабільності, наочно показавши москві її ізоляцію. Історія циклічна: сьогодні агресор знову опиняється за межами світового спорту, доводячи, що диктатури нічому не вчаться. 🔁🚩 На мапі синім позначені країни, які підтримували бойкот.

#історія #події Відставка Шарля де Голля: чому рятівник нації обрав самотність замість «гнилих» компромісів 🇫🇷🍷 ​20 січня 1946 року генерал Шарль де Голль, людина-символ французького Спротиву та голова Тимчасового уряду, шокував країну своєю раптовою відставкою. Він не просто пішов із посади — він грюкнув дверима перед носом політиків, які, на його думку, були більше зацікавлені в міжпартійних інтригах, ніж у величі Франції. 🚪💥 ​Після звільнення країни від нацистів де Голль прагнув сильної виконавчої влади. Він бачив Францію президентською республікою, де лідер має реальні важелі управління. Натомість ліві партії (комуністи та соціалісти) наполягали на домінуванні парламенту. Коли генерал зрозумів, що його намагаються перетворити на декоративну фігуру, він заявив: «Режим партій повернувся», і пішов у «пустелю» — до свого маєтку в Коломбе-ле-Дез-Егліз. 🏡📜 ​Ця відставка стала початком періоду Четвертої республіки — епохи слабких урядів, що змінювалися кожні кілька місяців. Поки москва намагалася посилити вплив через місцевих комуністів, а країна потерпала від колоніальних воєн, де Голль мовчки чекав свого часу. Його «самотність» тривала 12 років. ⏳🕰️ ​Історія підтвердила його правоту: у 1958 році, коли Франція опинилася на межі громадянської війни через Алжир, нація знову прийшла до генерала з проханням про порятунок. Він повернувся, створив П'яту республіку, яку ми знаємо сьогодні, і ще раз довів: справжній державний діяч знає, коли треба піти, щоб потім повернутися як єдино можливий вихід. 🎖️🏛️

#історія #події Кримський референдум 1991: міна сповільненої дії під фундамент незалежності 🗳️🏗️ 20 січня 1991 року відбувся перший в історії СРСР регіональний референдум. Понад 93% кримчан проголосували за «відтворення Кримської Автономної Радянської Соціалістичної Республіки як суб'єкта Союзу і учасника Союзного договору». На перший погляд — демократичне волевиявлення, а насправді — майстерна маніпуляція партійної номенклатури. 🎭📉 Організатори плебісциту, місцеві «червоні» керівники, мали на меті не стільки добробут півострова, скільки порятунок власних крісел від вітрів демократії, що віяли з Києва. Статус автономії давав місцевій еліті можливість ігнорувати українські закони та залишатися під прямим впливом москви. Саме тоді було закладено правову колізію, яку росія через 23 роки використає як виправдання для своєї агресії. 🇷🇺👿 Особливим цинізмом було те, що референдум провели до масового повернення на батьківщину кримських татар. Корінний народ, депортований сталінським режимом, фактично усунули від вирішення долі своєї землі. Меджліс кримськотатарського народу тоді закликав до бойкоту, справедливо вважаючи це голосування спробою закріпити колоніальний статус півострова. 🚜🚫 Попри те, що Україна в лютому 1991-го пішла на компроміс і відновила автономію Криму в своєму складі, цей крок не вгамував апетити москви. Історія показала: будь-які «особливі статуси» та юридичні лазівки, створені під тиском кремля, рано чи пізно перетворюються на зброю проти суверенітету. 🇺🇦🛡️

🛜 Різні погляди на війну: на заході — «до кордонів 1991-го», на сході — «досить», — глава Миколаївської ОВА Кім «Віддаленість від лінії фронту сильно впливає на риторику. Мобілізація це яскраво показала», — зазначив глава ОВА.

☕️ Доброго ранку, шановні підписники! Починаємо новий робочий тиждень разом, сьогодні понеділок, 19 січня. І це, якщо вірити психологу Кліффу Арналлу, «найдепресивніший день року» 😳 Термін з'явився після того, як Арналл вивів формулу, що враховує погану погоду після свят, борги за подарунки, низьку мотивацію та порушення новорічних обіцянок (а для українців — і відключення світла). Але ми все-таки можемо дещо для себе зробити. Зібрали для вас перевірені психологічні техніки 👇 ➡️ Метод «Дофамінового планування». Замість одного великого завдання запишіть 5–10 дрібних (навіть «заварити каву» або «відповісти на один лист»). Завершення кожної мікросправи провокує викид дофаміну. Це дає мозку ресурс рухатися далі, коли загальна мотивація на нулі. ➡️ Регуляція світлового дефіциту (фототерапія). У січні рівень мелатоніну (гормону сну) підвищений навіть удень через хмарність. Використовуйте лампи з колірною температурою 5000К–6500К (холодне біле світло) у першій половині дня. Це пригнічує зайве вироблення мелатоніну та допомагає подолати сонливість. ➡️ Техніка «Заземлення 5-4-3-2-1». Якщо апатія переходить у тривожність, сфокусуйтеся на органах чуття: знайдіть поглядом 5 предметів, відчуйте 4 фізичні дотики, почуйте 3 звуки, впіймайте 2 запахи та спробуйте 1 щось на смак. Це миттєво перемикає мозок з внутрішнього «катастрофічного» мислення на зовнішню реальність. ➡️ Температурний вплив на блукаючий нерв. Вмивання обличчя крижаною водою протягом 30 секунд активує «рефлекс занурення». Це уповільнює серцебиття та стимулює парасимпатичну нервову систему, що відповідає за заспокоєння. #Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news @news @world_news #news #news_from_around_the_world

#історія #постаті Едгар Аллан По: Архітектор наших кошмарів. 19 січня 1809 року народився чоловік, який перетворив депресію, тривожність та готичний сум на найприбутковіший експортний товар американської літератури. Едгар Аллан По не просто писав оповідання — він створював механізми, які змушували серця читачів битися швидше, а потилицю вкриватися сиротами. 🖋️ Його життя було схожим на один із його творів: рання смерть батьків, конфлікти з вітчимом, борги, алкоголь і постійне відчуття неминучої катастрофи. Але саме цей «коктейль» зробив його батьком сучасного детективу. Без його Огюста Дюпена ми б ніколи не побачили Шерлока Холмса чи Еркюля Пуаро. По першим зрозумів, що логіка — це найгостріша зброя проти хаосу. 🕵️‍♂️ Проте справжню славу йому принесли «жахливі» оповідання та поезія. Його «Ворон» став першим літературним поп-хітом, який знав напам'ять ледь не кожен англомовний читач того часу. По вмів майстерно описувати стан людини на межі божевілля, коли межа між реальністю та нічним жахом стирається. Він зробив смерть естетичною, а страх — інтелектуальним. 🐦‍⬛ Його вплив на світову культуру важко переоцінити. Французькі символісти його обожнювали, Говард Лавкрафт вважав своїм учителем, а сучасні кінорежисери досі намагаються відтворити ту густу, липку атмосферу безвиході, яку він створював за допомогою лише паперу та чорнила. По довів, що найтемніші куточки людської душі — це найкраще місце для пошуку натхнення. 🕯️ Він помер за загадкових обставин, наче намагаючись залишити останню загадку, яку не зможе розв'язати жоден детектив. Едгар По залишився в історії як майстер, що навчив нас насолоджуватися власним страхом і бачити красу в тінях. 💀

OpenAI починає тестування рекламних оголошень у ChatGPT для користувачів безплатної версії та нового тарифу Go у США. Реклама з’являтиметься під діалогами, буде чітко маркована та не впливатиме на зміст відповідей штучного інтелекту. Компанія запускає бюджетну підписку ChatGPT Go за $8 на місяць, яка пропонує розширені ліміти, але також містить рекламу. https://channeltech.space/ai/openai-ads-chatgpt-go-tier-launch/

#історія #постаті Мухаммед Алі: Боксер, що став сумлінням нації. 17 січня 1942 року народився Кассіус Клей, який згодом зрікся свого «рабського імені» і став Мухаммедом Алі — людиною, чий вплив на світ давно вийшов за межі чотирьох кутів рингу. Він не просто бився; він перетворював кожен свій вихід на політичний перформанс і філософське висловлювання. 🥊🔥 Алі був генієм провокації та психологічного тиску. Його знаменита формула «Пурхати, як метелик, жалити, як бджола» (Float like a butterfly, sting like a bee) — це не просто про тактику бою, а про нову естетику боксу: швидкість і витонченість проти грубої сили. Він був першим «треш-токером» в історії спорту, римуючи свої прогнози на перемогу і змушуючи суперників програвати ще до першого гонгу через нестримний потік образ і самовихваляння. 🦋🐝 Іронія його кар’єри в тому, що найбільшу перемогу він здобув, програвши державі. У 1967 році, на піку слави, Алі відмовився йти в армію та воювати у В'єтнамі, заявивши: «У мене немає суперечок з в'єтконгівцями». За це його позбавили титулу, ліцензії та засудили до в'язниці. Три роки він був відлучений від спорту в найкращому віці, ставши об’єктом ненависті для консервативної Америки. Але саме ця відмова зробила його іконою боротьби за цивільні права та мир. Коли він повернувся, він був уже не просто атлетом, а «Народним чемпіоном». 🛡️✊ Критично оцінюючи його шлях, не можна оминути той факт, що Алі часто був надто жорстоким до своїх колег-афроамериканців (як-от до Джо Фрейзера), називаючи їх «дядьками Томами» на догоду радикальним релігійним організаціям. Проте його незламність перед лицем хвороби Паркінсона у пізні роки життя викликала повагу навіть у колишніх ворогів. Запалення ним олімпійського вогню в Атланті 1996 року тремтячими руками стало найсильнішим кадром в історії спортивного телебачення. 🕯️🇺🇸 Мухаммед Алі довів, що чемпіонський пояс — це лише шматок шкіри з металом, якщо за ним не стоїть особистість, здатна сказати «ні» несправедливості. Він програвав бої, втрачав здоров’я, але ніколи не втрачав власного голосу. Сьогодні він залишається еталоном того, як велика слава може служити великим ідеям. 👑🏟️

Олександр Дубінський — один із найскандальніших медійників, який перетворився на народного депутата, а згодом став фігурантом кримінальних справ СБУ та ДБР. У цьому відео розповідаємо, як журналіст із телеканалу 1+1, відомий фейками часів Майдану, перетворився на політика з проросійською риторикою, персональними санкціями США та підозрою у державній зраді. Мільйонні статки родини, 24 квартири та 17 автівок, зв’язки з оточенням Коломойського, поїздки до Міндіча, «плівки», підозра у роботі на спецслужби РФ та позивний «Буратіно» — уся хронологія падіння Дубінського в одному розслідуванні. Де зараз Олександр Дубінський, у яких умовах він перебуває, за що судять екснардепа і чому його історія стала символом того, як медійники можуть перетворюватися на інструмент російського впливу в українській політиці