• #історія #події
    🎨 Народження Українського Мистецтва: Відкриття Академії.
    ​5 грудня 1917 року (за новим стилем) в Києві відбулася подія виняткової ваги для національного культурного життя: урочисте відкриття Української академії мистецтв (УАМ). Започаткована у вирі революції, Академія стала першим вищим художнім навчальним закладом з національним вектором, покликаним формувати професійну школу українського мистецтва.
    ​У Вирі Національного Відродження
    ​Рішення про створення Академії було ухвалене невдовзі після проголошення Української Народної Республіки. До того часу українські митці були змушені здобувати освіту або в російських імперських закладах (Петербург, Москва), або за кордоном, де національні традиції та ідеї часто ігнорувалися.
    ​У 1917 році, на тлі потужного національно-визвольного руху, виникла гостра потреба у власній інституції, яка б не лише готувала художників, а й досліджувала та розвивала українську художню спадщину. Ініціаторами заснування виступили визначні діячі: історик мистецтва Дмитро Антонович, політик Михайло Грушевський та група провідних художників-педагогів.
    ​Зірковий Склад Засновників
    ​УАМ зібрала справжній цвіт українського мистецтва. До першого складу професорів (засновників) увійшли:
    ​Георгій Нарбут (графіка), обраний першим ректором Академії.
    ​Василь Кричевський (архітектура та народне мистецтво).
    ​Михайло Бойчук (монументальне мистецтво).
    ​Федір Кричевський (живопис).
    ​Олександр Мурашко (живопис).
    ​Микола Бурачек (пейзажний живопис).
    ​Абрам Маневич (пейзажний живопис).
    ​Саме ці майстри сформували унікальні творчі майстерні, де навчальний процес був максимально наближений до творчої практики. Нарбут, відомий своїм модерновим стилем та глибоким знанням української графіки, зміг одразу задати високий стандарт викладання та наукової роботи.

    ​Історичне значення

    ​Урочисте відкриття відбулося у приміщенні Центральної Ради. Поява Української академії мистецтв стала не просто відкриттям нового навчального закладу, а символічним актом державотворення в галузі культури. Вона стала центром формування нового, національного модернізму, який поєднував світові художні течії з традиціями українського бароко, іконопису та народного мистецтва.

    ​Хоча УАМ проіснувала під початковою назвою недовго (згодом її було реорганізовано у Київський художній інститут), її засновницький період 1917–1922 років заклав фундамент для розвитку української художньої школи на десятиліття вперед, виховавши цілу плеяду митців, які пізніше стали відомі як представники Розстріляного відродження.
    #історія #події 🎨 Народження Українського Мистецтва: Відкриття Академії. ​5 грудня 1917 року (за новим стилем) в Києві відбулася подія виняткової ваги для національного культурного життя: урочисте відкриття Української академії мистецтв (УАМ). Започаткована у вирі революції, Академія стала першим вищим художнім навчальним закладом з національним вектором, покликаним формувати професійну школу українського мистецтва. ​У Вирі Національного Відродження ​Рішення про створення Академії було ухвалене невдовзі після проголошення Української Народної Республіки. До того часу українські митці були змушені здобувати освіту або в російських імперських закладах (Петербург, Москва), або за кордоном, де національні традиції та ідеї часто ігнорувалися. ​У 1917 році, на тлі потужного національно-визвольного руху, виникла гостра потреба у власній інституції, яка б не лише готувала художників, а й досліджувала та розвивала українську художню спадщину. Ініціаторами заснування виступили визначні діячі: історик мистецтва Дмитро Антонович, політик Михайло Грушевський та група провідних художників-педагогів. ​Зірковий Склад Засновників ​УАМ зібрала справжній цвіт українського мистецтва. До першого складу професорів (засновників) увійшли: ​Георгій Нарбут (графіка), обраний першим ректором Академії. ​Василь Кричевський (архітектура та народне мистецтво). ​Михайло Бойчук (монументальне мистецтво). ​Федір Кричевський (живопис). ​Олександр Мурашко (живопис). ​Микола Бурачек (пейзажний живопис). ​Абрам Маневич (пейзажний живопис). ​Саме ці майстри сформували унікальні творчі майстерні, де навчальний процес був максимально наближений до творчої практики. Нарбут, відомий своїм модерновим стилем та глибоким знанням української графіки, зміг одразу задати високий стандарт викладання та наукової роботи. ​Історичне значення ​Урочисте відкриття відбулося у приміщенні Центральної Ради. Поява Української академії мистецтв стала не просто відкриттям нового навчального закладу, а символічним актом державотворення в галузі культури. Вона стала центром формування нового, національного модернізму, який поєднував світові художні течії з традиціями українського бароко, іконопису та народного мистецтва. ​Хоча УАМ проіснувала під початковою назвою недовго (згодом її було реорганізовано у Київський художній інститут), її засновницький період 1917–1922 років заклав фундамент для розвитку української художньої школи на десятиліття вперед, виховавши цілу плеяду митців, які пізніше стали відомі як представники Розстріляного відродження.
    Love
    1
    177переглядів 1 Поширень
  • Парфенон

    Парфенон - це пам'ятка античної архітектури, давньогрецький храм, розташований на Афінському Акрополі. Головний храм присвячений покровительці міста і всієї Аттики богині Афіні. Парфенон був побудований в 447-438 роках до н. е. архітектором Каллікратом за проектом Іктіна і прикрашений в 438-431 роках до н. е. під керівництвом Фідія, попередній храм був зруйнований персами, близько 480 до н. е. Більша частина історичних знахідок з храму експонується сьогодні в музеї Акрополя. У храмі було створено величезну триступеневу основу, на якій був побудований прямокутний храм із сімнадцяти колон з північного і південного боків і восьми зі східного і західного. У центральному залі храму знаходилася золота статуя Афіни, нині втрачена. Скульптури були інтегровані в саму будівлю: педиментальні групи зображували народження Афіни і її боротьбу з Посейдоном. У метопах були сцени битв між богами і гігантами, а також між греками, кентаврами, амазонками і знаменитий фриз, який знаходився на вершині навколо целли, показуючи Панафінейську процесію на честь Афіни. Робота Фідія ознаменувала золотий вік грецької культури.

    Джерело https://psahno.com/uk/places/parfenon

    #Парфенон #Акрополь #Афіни #Греція #СтародавняГреція #Античність #Історія #Архітектура #КультураГреції #Подорожі #ПодорожДоГреції #КрасаСвіту
    #ІсторичнаСпадщина #ВизначніМісця #СвітоваСпадщина
    Парфенон Парфенон - це пам'ятка античної архітектури, давньогрецький храм, розташований на Афінському Акрополі. Головний храм присвячений покровительці міста і всієї Аттики богині Афіні. Парфенон був побудований в 447-438 роках до н. е. архітектором Каллікратом за проектом Іктіна і прикрашений в 438-431 роках до н. е. під керівництвом Фідія, попередній храм був зруйнований персами, близько 480 до н. е. Більша частина історичних знахідок з храму експонується сьогодні в музеї Акрополя. У храмі було створено величезну триступеневу основу, на якій був побудований прямокутний храм із сімнадцяти колон з північного і південного боків і восьми зі східного і західного. У центральному залі храму знаходилася золота статуя Афіни, нині втрачена. Скульптури були інтегровані в саму будівлю: педиментальні групи зображували народження Афіни і її боротьбу з Посейдоном. У метопах були сцени битв між богами і гігантами, а також між греками, кентаврами, амазонками і знаменитий фриз, який знаходився на вершині навколо целли, показуючи Панафінейську процесію на честь Афіни. Робота Фідія ознаменувала золотий вік грецької культури. Джерело https://psahno.com/uk/places/parfenon #Парфенон #Акрополь #Афіни #Греція #СтародавняГреція #Античність #Історія #Архітектура #КультураГреції #Подорожі #ПодорожДоГреції #КрасаСвіту #ІсторичнаСпадщина #ВизначніМісця #СвітоваСпадщина
    364переглядів
  • КИЇВ ІСТОРИЧНИЙ
    Хрещатик у час пік, 1959 рік. Класична панорама центру Києва, знята з Будинку профспілок.
    Ця частина Хрещатика після реконструкції 1950-х стала уособленням радянського “столичного стилю”, коли архітектура, транспорт і міський ландшафт демонстрували оптимізм доби відбудови. Саме так виглядала середина сторіччя: переплетення величних фасадів, широких проспектів та людських потоків, а колоризоване фото Андрія Левченка дозволяє побачити цей Київ як живу картинку.
    #history_of_Kyiv #News_Kyiv #Kyiv_regionnews #Київ_Київщина #Новини_news #Kyiv
    КИЇВ ІСТОРИЧНИЙ Хрещатик у час пік, 1959 рік. Класична панорама центру Києва, знята з Будинку профспілок. Ця частина Хрещатика після реконструкції 1950-х стала уособленням радянського “столичного стилю”, коли архітектура, транспорт і міський ландшафт демонстрували оптимізм доби відбудови. Саме так виглядала середина сторіччя: переплетення величних фасадів, широких проспектів та людських потоків, а колоризоване фото Андрія Левченка дозволяє побачити цей Київ як живу картинку. #history_of_Kyiv #News_Kyiv #Kyiv_regionnews #Київ_Київщина #Новини_news #Kyiv
    386переглядів
  • Всесвітній день архітектора та архітектури
    Всесвітній день архітектора та архітектури відзначається з 1985 року у перший понеділок жовтня.

    Основні задачі архітектури
    Основне призначення архітектури – створення фізичного середовища для проживання людей. Однак архітектура виходить за рамки створених будівельних об’єктів. Вона є невіддільною частиною нашої культури. Архітектура показує, як люди бачать навколишній світ, а також самих себе.
    Всесвітній день архітектора та архітектури Всесвітній день архітектора та архітектури відзначається з 1985 року у перший понеділок жовтня. Основні задачі архітектури Основне призначення архітектури – створення фізичного середовища для проживання людей. Однак архітектура виходить за рамки створених будівельних об’єктів. Вона є невіддільною частиною нашої культури. Архітектура показує, як люди бачать навколишній світ, а також самих себе.
    161переглядів
  • ViewSonic представила серію комерційних 4K-дисплеїв CDEG3, які працюють без операційної системи. Така архітектура усуває вразливості програмного забезпечення, забезпечуючи високу безпеку та ізоляцію даних. https://channeltech.space/news/companies/viewsonic-presents-cdeg3/
    ViewSonic представила серію комерційних 4K-дисплеїв CDEG3, які працюють без операційної системи. Така архітектура усуває вразливості програмного забезпечення, забезпечуючи високу безпеку та ізоляцію даних. https://channeltech.space/news/companies/viewsonic-presents-cdeg3/
    CHANNELTECH.SPACE
    ViewSonic презентує CDEG3 — захищені 4K-дисплеї для бізнесу - Channel Tech
    ViewSonic запустила серію CDEG3 — 4K-дисплеїв без ОС. Вони забезпечують високу безпеку, швидкий запуск, надійність 24/7 та відповідають стандартам EPEAT Gold.
    135переглядів
  • #Енергія
    Тандемні сонячні елементи досягають ефективності 33,1% завдяки текстурованій кремнієвій пасивації
    Дослідники доводять, що пасивація працює на текстурованому кремнії, наближаючи перовскітні тандемні сонячні елементи до промислового виробництва.


    Тандемні сонячні елементи досягають ефективності 33,1% завдяки текстурованій кремнієвій пасивації
    Зображення перовскітного кремнієвого тандемного сонячного елемента, зроблене дослідниками.

    Університет науки і технологій короля Абдалли (KAUST)

    Сонячна енергетика розвивається швидше, ніж будь-яке інше джерело енергії. Однак кремній, робоча конячка галузі, близький до своєї фізичної межі ефективності. Найсучасніші кремнієві панелі можуть перетворювати трохи менше 30 відсотків сонячного світла на електроенергію.

    Щоб подолати цю стелю, вчені досліджують перовскітні кремнієві тандемні елементи. Вони поєднують верхній шар перовскіту з нижнім шаром кремнію, захоплюючи ширший діапазон сонячного світла та обіцяючи вищу продуктивність.

    Міжнародна команда дослідників удосконалила цю технологію, зробивши прорив, який може наблизити її до масштабного виробництва.

    Вони показали, що пасивація поверхні перовскітних верхніх комірок можлива на текстурованому кремнії, типі, який вже використовується в масовому виробництві. Їхні результати знаменують собою крок до високоефективних сонячних панелей, які можна виготовляти в промислових масштабах.

    Тандемні сонячні елементи використовують перовскіт для посилення поглинання світла. Кремній залишається життєво важливим, оскільки методи його виробництва є зрілими та широко застосовуються.

    Використання текстурованих кремнієвих нижніх комірок дозволило б вписати тандемні комірки в існуючі виробничі лінії.

    Текстурування пірамідальними формами збільшує площу поверхні кремнію, захоплюючи більше сонячного світла. Водночас ця нерівна поверхня ускладнює плавне нанесення шару перовскіту.

    Досі ефективна пасивація, яка зменшує дефекти, що призводять до втрат енергії, була досягнута лише на плоских сонячних елементах.

    «Досі ефективна пасивація не була повністю використана на текстурованих перовскітних кремнієвих тандемних сонячних елементах, причому попередній успіх значною мірою обмежувався архітектурами з плоским фронтом. Але тепер нам вдалося досягти чудової пасивації, нанісши 1,3-діамінопропан дигідройодид на нерівну поверхню перовскіту», – сказав доктор Уссама Ер-Раджі, провідний автор і науковець Fraunhofer ISE.

    Такий підхід забезпечив ефективність перетворення 33,1 відсотка при напрузі холостого ходу 2,01 вольта.

    Пасивація в перовскіті працює по-різному
    Дослідники також виявили різницю в тому, як пасивація поводиться в різних матеріалах. У кремнії обробка діє лише на поверхні.

    У перовскіті це впливає на весь шар поглинача. Цей ефект глибокого поля підвищив провідність і покращив коефіцієнт заповнення, покращуючи загальні характеристики.

    «Це усвідомлення забезпечує міцну основу для всіх майбутніх досліджень у цій галузі», — сказав професор Стефан Де Вольф з Університету науки і технологій короля Абдалли (KAUST). «Це покращує наше розуміння процесів, що відбуваються у верхній комірці під час перетворення світла на електрику, дозволяючи вченим використовувати ці знання для розробки кращих тандемних сонячних елементів ».


    Підготовка до широкомасштабного використання
    Цей прорив підкреслює, чому пасивація залишається центральною складовою прогресу сонячної енергетики.

    «Пасивація поверхні сонячних елементів — це не просто приємна функція; це важливий стимулятор їхньої ефективності та стабільності», — сказав професор Стефан Глунц з Університету Фрайбурга та Fraunhofer ISE.

    Дослідження базується на проєкті маяка Фраунгофера MaNiTU та проєктах PrEsto та Perle, що фінансуються Федеральним міністерством економіки та енергетики.

    Подолавши бар'єр, який обмежував масштабованість, команда наблизила перовскітні кремнієві тандемні сонячні елементи до комерційної реальності.

    Дослідження опубліковане в журналі Science .
    #Енергія Тандемні сонячні елементи досягають ефективності 33,1% завдяки текстурованій кремнієвій пасивації Дослідники доводять, що пасивація працює на текстурованому кремнії, наближаючи перовскітні тандемні сонячні елементи до промислового виробництва. Тандемні сонячні елементи досягають ефективності 33,1% завдяки текстурованій кремнієвій пасивації Зображення перовскітного кремнієвого тандемного сонячного елемента, зроблене дослідниками. Університет науки і технологій короля Абдалли (KAUST) Сонячна енергетика розвивається швидше, ніж будь-яке інше джерело енергії. Однак кремній, робоча конячка галузі, близький до своєї фізичної межі ефективності. Найсучасніші кремнієві панелі можуть перетворювати трохи менше 30 відсотків сонячного світла на електроенергію. Щоб подолати цю стелю, вчені досліджують перовскітні кремнієві тандемні елементи. Вони поєднують верхній шар перовскіту з нижнім шаром кремнію, захоплюючи ширший діапазон сонячного світла та обіцяючи вищу продуктивність. Міжнародна команда дослідників удосконалила цю технологію, зробивши прорив, який може наблизити її до масштабного виробництва. Вони показали, що пасивація поверхні перовскітних верхніх комірок можлива на текстурованому кремнії, типі, який вже використовується в масовому виробництві. Їхні результати знаменують собою крок до високоефективних сонячних панелей, які можна виготовляти в промислових масштабах. Тандемні сонячні елементи використовують перовскіт для посилення поглинання світла. Кремній залишається життєво важливим, оскільки методи його виробництва є зрілими та широко застосовуються. Використання текстурованих кремнієвих нижніх комірок дозволило б вписати тандемні комірки в існуючі виробничі лінії. Текстурування пірамідальними формами збільшує площу поверхні кремнію, захоплюючи більше сонячного світла. Водночас ця нерівна поверхня ускладнює плавне нанесення шару перовскіту. Досі ефективна пасивація, яка зменшує дефекти, що призводять до втрат енергії, була досягнута лише на плоских сонячних елементах. «Досі ефективна пасивація не була повністю використана на текстурованих перовскітних кремнієвих тандемних сонячних елементах, причому попередній успіх значною мірою обмежувався архітектурами з плоским фронтом. Але тепер нам вдалося досягти чудової пасивації, нанісши 1,3-діамінопропан дигідройодид на нерівну поверхню перовскіту», – сказав доктор Уссама Ер-Раджі, провідний автор і науковець Fraunhofer ISE. Такий підхід забезпечив ефективність перетворення 33,1 відсотка при напрузі холостого ходу 2,01 вольта. Пасивація в перовскіті працює по-різному Дослідники також виявили різницю в тому, як пасивація поводиться в різних матеріалах. У кремнії обробка діє лише на поверхні. У перовскіті це впливає на весь шар поглинача. Цей ефект глибокого поля підвищив провідність і покращив коефіцієнт заповнення, покращуючи загальні характеристики. «Це усвідомлення забезпечує міцну основу для всіх майбутніх досліджень у цій галузі», — сказав професор Стефан Де Вольф з Університету науки і технологій короля Абдалли (KAUST). «Це покращує наше розуміння процесів, що відбуваються у верхній комірці під час перетворення світла на електрику, дозволяючи вченим використовувати ці знання для розробки кращих тандемних сонячних елементів ». Підготовка до широкомасштабного використання Цей прорив підкреслює, чому пасивація залишається центральною складовою прогресу сонячної енергетики. «Пасивація поверхні сонячних елементів — це не просто приємна функція; це важливий стимулятор їхньої ефективності та стабільності», — сказав професор Стефан Глунц з Університету Фрайбурга та Fraunhofer ISE. Дослідження базується на проєкті маяка Фраунгофера MaNiTU та проєктах PrEsto та Perle, що фінансуються Федеральним міністерством економіки та енергетики. Подолавши бар'єр, який обмежував масштабованість, команда наблизила перовскітні кремнієві тандемні сонячні елементи до комерційної реальності. Дослідження опубліковане в журналі Science .
    910переглядів
  • 🪓 «Пятихатка» руZZкого міра: трагедія, фарс і гнилі стовпи «величі»

    Автор : адміністратор телеграм-каналу UA «УКРАЇНА.ДОРОГАМИ ЧАСУ...» (окрема подяка за ідею Чирвінському В.)
    👉 [Підписатися на канал](https://t.me/RuslanSpeaks)



    А чи задумувались ви коли-небудь: у чому сила руZZкого міра?
    Не в правді, не в свободі, не в культурі.
    Сила його — в гнилі.
    У п’яти прогнилих стовпах, на яких стоїть ця ідеологічна «изба», обшита фанерою імперських міфів і обмазана багном історичної брехні.

    Назвемо ці стовпи «пятихаткою» — не в сенсі затишного дому, а як у роZZeйському жаргоні: п’ятсот дерев’яних рублів, що пахнуть нафталіном, страхом і кров’ю.

    1️⃣ Брехня — тотальна, як сибірська тайга

    роZZія бреше не тому, що не знає правди. Вона бреше, бо правда — це загроза.
    З часів Петра І, який вирішив, що московія — це «росея», і переписав історію, щоб стати спадкоємцем Київської Русі.
    Катерина ІІ замовляла фальшиві літописи, щоб довести, що українці — це «малороси».
    Сталін брехав про Голодомор, путін — про «нас там нєт».
    Брехня — це цемент, яким замазують тріщини в імперській стіні.

    Імперія брехні — це не метафора. Це діагноз.

    2️⃣ Крадіжка — як державна політика

    РоZZія краде все: назви, території, людей, унітази.
    Петро І вкрав ім’я «росія» у Візантії.
    Романови крали Українську культуру, вивозили артефакти до Петербурга.
    СРСР грабував після війни — заводи, картини, навіть цілі міста.
    Сучасна роZZія краде зерно, дітей, історію, навіть чужі перемоги.

    Це не держава — це грабіжник у формі з двоголовим орлом.

    3️⃣ Рабство — як форма національної єдності

    Петро І змушував селян служити по 25 років.
    Романови продавали людей, як худобу.
    СРСР будував ГУЛАГи, де рабство було нормою.
    Сьогодні — «мобілізовані» з глибинки, які йдуть на смерть за обіцянку амністії та пачку гречки.

    Свобода — це те, чого руZZкий мір боїться найбільше. Бо раб не ставить запитань. Він просто йде в бій.

    4️⃣ Великодержавний шовінізм — як релігія

    «Ми — велика держава!» — кричать ті, хто живе в бараках без води.
    Петро І змушував бояр голити бороди, щоб «цивілізувати» варварів.
    Романови вважали себе «третім Римом», а всі інші — другосортними.
    Сьогодні — «українці не існують», «Киев — мать городов русских», «всі мають говорити по-руZZкі» !

    Це не гордість. Це комплекс неповноцінності, замаскований під імперську пиху.

    ---

    5️⃣ Війна — як спосіб дихати.

    Петро І воював постійно — зі Швецією, Туреччиною, Персією.
    Романови — з Польщею, Османами, Наполеоном.
    СРСР — з усіма, кого міг дістати.
    Сучасна роZZія —Чиченскі війни.Модова. Грузія.Сирія.Україна...
    Війна — це не збій. Це ритм хворого серця недоімперії.

    Бо коли немає війни — руZZкий мір починає гнити ще швидше.

    🎭 Абсурд і трагізм

    роZZійська «велич» — це театр абсурду, де актори грають ролі героїв, а насправді — злодії.
    Це трагедія для сусідів, фарс для світу, і пастка для власного народу.
    Це імперія, яка не будує — вона лише руйнує.
    І кожен її «стовп» — це не опора, а труна.

    📌 Висновок

    «Пятихатка» руZZкого міра — це не просто набір характеристик. Це архітектура зла, збудована на брехні, грабунку, рабстві, шовінізмі та війні.
    Історія показує: це не тимчасове явище. Це — системна хвороба.
    А отже, лікувати її треба не компромісами, а правдою, свободою і пам’яттю.

    ---

    📣 Запрошую до подальшої дискусії та знайомства
    Переходьте та підписуйтесь на телеграм-канал UA «УКРАЇНА.ДОРОГАМИ ЧАСУ...»
    👉 [https://t.me/RuslanSpeaks]
    🪓 «Пятихатка» руZZкого міра: трагедія, фарс і гнилі стовпи «величі» Автор : адміністратор телеграм-каналу UA «УКРАЇНА.ДОРОГАМИ ЧАСУ...» (окрема подяка за ідею Чирвінському В.) 👉 [Підписатися на канал](https://t.me/RuslanSpeaks) А чи задумувались ви коли-небудь: у чому сила руZZкого міра? Не в правді, не в свободі, не в культурі. Сила його — в гнилі. У п’яти прогнилих стовпах, на яких стоїть ця ідеологічна «изба», обшита фанерою імперських міфів і обмазана багном історичної брехні. Назвемо ці стовпи «пятихаткою» — не в сенсі затишного дому, а як у роZZeйському жаргоні: п’ятсот дерев’яних рублів, що пахнуть нафталіном, страхом і кров’ю. 1️⃣ Брехня — тотальна, як сибірська тайга роZZія бреше не тому, що не знає правди. Вона бреше, бо правда — це загроза. З часів Петра І, який вирішив, що московія — це «росея», і переписав історію, щоб стати спадкоємцем Київської Русі. Катерина ІІ замовляла фальшиві літописи, щоб довести, що українці — це «малороси». Сталін брехав про Голодомор, путін — про «нас там нєт». Брехня — це цемент, яким замазують тріщини в імперській стіні. Імперія брехні — це не метафора. Це діагноз. 2️⃣ Крадіжка — як державна політика РоZZія краде все: назви, території, людей, унітази. Петро І вкрав ім’я «росія» у Візантії. Романови крали Українську культуру, вивозили артефакти до Петербурга. СРСР грабував після війни — заводи, картини, навіть цілі міста. Сучасна роZZія краде зерно, дітей, історію, навіть чужі перемоги. Це не держава — це грабіжник у формі з двоголовим орлом. 3️⃣ Рабство — як форма національної єдності Петро І змушував селян служити по 25 років. Романови продавали людей, як худобу. СРСР будував ГУЛАГи, де рабство було нормою. Сьогодні — «мобілізовані» з глибинки, які йдуть на смерть за обіцянку амністії та пачку гречки. Свобода — це те, чого руZZкий мір боїться найбільше. Бо раб не ставить запитань. Він просто йде в бій. 4️⃣ Великодержавний шовінізм — як релігія «Ми — велика держава!» — кричать ті, хто живе в бараках без води. Петро І змушував бояр голити бороди, щоб «цивілізувати» варварів. Романови вважали себе «третім Римом», а всі інші — другосортними. Сьогодні — «українці не існують», «Киев — мать городов русских», «всі мають говорити по-руZZкі» ! Це не гордість. Це комплекс неповноцінності, замаскований під імперську пиху. --- 5️⃣ Війна — як спосіб дихати. Петро І воював постійно — зі Швецією, Туреччиною, Персією. Романови — з Польщею, Османами, Наполеоном. СРСР — з усіма, кого міг дістати. Сучасна роZZія —Чиченскі війни.Модова. Грузія.Сирія.Україна... Війна — це не збій. Це ритм хворого серця недоімперії. Бо коли немає війни — руZZкий мір починає гнити ще швидше. 🎭 Абсурд і трагізм роZZійська «велич» — це театр абсурду, де актори грають ролі героїв, а насправді — злодії. Це трагедія для сусідів, фарс для світу, і пастка для власного народу. Це імперія, яка не будує — вона лише руйнує. І кожен її «стовп» — це не опора, а труна. 📌 Висновок «Пятихатка» руZZкого міра — це не просто набір характеристик. Це архітектура зла, збудована на брехні, грабунку, рабстві, шовінізмі та війні. Історія показує: це не тимчасове явище. Це — системна хвороба. А отже, лікувати її треба не компромісами, а правдою, свободою і пам’яттю. --- 📣 Запрошую до подальшої дискусії та знайомства Переходьте та підписуйтесь на телеграм-канал UA «УКРАЇНА.ДОРОГАМИ ЧАСУ...» 👉 [https://t.me/RuslanSpeaks]
    1Kпереглядів 10Відтворень
  • 🇺🇦 Україна, Харків.
    Архітектура як душа міста.
    Поєднання культур і стилів, що творять унікальну атмосферу.
    🇺🇦 Україна, Харків. Архітектура як душа міста. Поєднання культур і стилів, що творять унікальну атмосферу.
    343переглядів
  • Ця неприступна фортеця – Меджибізький замок, що на Хмельниччині. Його історія налічує більше півтисячоліття. На щастя, попри солідний вік, він зберігся майже неушкодженим.
    Архітектура замку є типовою для фортець середньовіччя. Його стіни та вежі були побудовані з каменю. А те, що він стоїть на високому пагорбі, забезпечувало додатковий захист і домінування над долиною.
    Ця неприступна фортеця – Меджибізький замок, що на Хмельниччині. Його історія налічує більше півтисячоліття. На щастя, попри солідний вік, він зберігся майже неушкодженим. Архітектура замку є типовою для фортець середньовіччя. Його стіни та вежі були побудовані з каменю. А те, що він стоїть на високому пагорбі, забезпечувало додатковий захист і домінування над долиною.
    Love
    3
    960переглядів
  • #архітектура
    #історія

    Церква Покрови Пресвятої Богородиці
    м. Фастів, Київська обл.
    1716

    Світлини 1970-х
    #архітектура #історія Церква Покрови Пресвятої Богородиці м. Фастів, Київська обл. 1716 Світлини 1970-х
    Like
    3
    399переглядів
Більше результатів