• #поезія
    Усі мої вірші складаються в імена,
    У біль, що сягає неба, але не дна,
    Все, що залишиться по мені — слова і рими,
    Плани невтілені, про які говорили ми
    В часи, коли ще не знали слова донати,
    Коли виходив на сцену зі словами «слава Україні»,
    А тобі не знали, що відповідати,

    І ти стоїш, як Шрек, укритий цибулевими шарами,
    Як Гаррі Поттер перед тим капелюхом, але без шраму,
    Ловець мрій по життю, та не ловець у житі,
    У намаганні над гніздом зозулі пролетіти,
    Як твоє минуле
    пролітає маленьким птахом
    Над Полтавським шляхом.

    Пташеня, підкинуте до гнізда,
    Порахуй до ста,
    Сонце тут сходить пізно, у нас не так.
    Далі від дому за окружною зорі
    Воском прозорим малюють покоси сонні,
    Місто, що подарує нові історії,
    Совість, яка визирає із вікон висоток
    Вулиць, що мали стати тобі тимчасовими.

    Знов повертаюся у минуле.
    Пам’ятаю, як дідусь розказував,
    Що вкручував першу лампочку у селі,
    І не стримував сліз.
    Як виписував дві газети: Сільські вісті і Порадницю,
    З першої вчився поратися, з другої — похмелятися,
    Я б і зараз їх почитав.

    Добре, що дід цього вже не бачить,
    Не збиратиме мокре від сліз нажите
    в картате збіжжя,
    Не йтиме з валізами й клунками бездоріжжям
    Луганщини,
    Не молитиметься богу, який нікому не допоможе,
    Боже, добре, що він не бачить,
    Як те, що було його, стає чужим,
    Добре, що не дожив.

    Так сидиш ночами у темряві,
    поки серце заходиться,
    І записуєш все, що нашіптують демони
    З дна колодязя.
    Скільки текстів написано за п’ять хвилин
    на хиткому стільчику,
    Скільки авторів виходить на сцену, аби відкритися,
    А скільки — просто продекламувати вивчене
    З кам’яним лицем.
    Скільки із них
    читає справді про себе.

    Тільки одного жодна поетеса сьогодні ще не сказала:
    Поезія не вимірюється оцінками з глядацького залу,
    Спробуй взяти з собою горе на сцену і там лиши його,
    Спробуй прочитати так, як читає Шилова.

    Потреба в тобі вимірюється глибиною історій,
    які виніс на сцену,
    Зрештою кожен із нас залишиться тільки сторінкою
    в антології слему,
    Коли дійдеш до моєї,
    не перегортай одразу.

    09.08.25
    Сашко Середа
    #поезія Усі мої вірші складаються в імена, У біль, що сягає неба, але не дна, Все, що залишиться по мені — слова і рими, Плани невтілені, про які говорили ми В часи, коли ще не знали слова донати, Коли виходив на сцену зі словами «слава Україні», А тобі не знали, що відповідати, І ти стоїш, як Шрек, укритий цибулевими шарами, Як Гаррі Поттер перед тим капелюхом, але без шраму, Ловець мрій по життю, та не ловець у житі, У намаганні над гніздом зозулі пролетіти, Як твоє минуле пролітає маленьким птахом Над Полтавським шляхом. Пташеня, підкинуте до гнізда, Порахуй до ста, Сонце тут сходить пізно, у нас не так. Далі від дому за окружною зорі Воском прозорим малюють покоси сонні, Місто, що подарує нові історії, Совість, яка визирає із вікон висоток Вулиць, що мали стати тобі тимчасовими. Знов повертаюся у минуле. Пам’ятаю, як дідусь розказував, Що вкручував першу лампочку у селі, І не стримував сліз. Як виписував дві газети: Сільські вісті і Порадницю, З першої вчився поратися, з другої — похмелятися, Я б і зараз їх почитав. Добре, що дід цього вже не бачить, Не збиратиме мокре від сліз нажите в картате збіжжя, Не йтиме з валізами й клунками бездоріжжям Луганщини, Не молитиметься богу, який нікому не допоможе, Боже, добре, що він не бачить, Як те, що було його, стає чужим, Добре, що не дожив. Так сидиш ночами у темряві, поки серце заходиться, І записуєш все, що нашіптують демони З дна колодязя. Скільки текстів написано за п’ять хвилин на хиткому стільчику, Скільки авторів виходить на сцену, аби відкритися, А скільки — просто продекламувати вивчене З кам’яним лицем. Скільки із них читає справді про себе. Тільки одного жодна поетеса сьогодні ще не сказала: Поезія не вимірюється оцінками з глядацького залу, Спробуй взяти з собою горе на сцену і там лиши його, Спробуй прочитати так, як читає Шилова. Потреба в тобі вимірюється глибиною історій, які виніс на сцену, Зрештою кожен із нас залишиться тільки сторінкою в антології слему, Коли дійдеш до моєї, не перегортай одразу. 09.08.25 Сашко Середа
    Love
    1
    94переглядів
  • В місті Прудентополіс у Бразилії українську мову визнано офіційною, а 75% його жителів мають українське походження.

    Українська громада тут почала формуватися близько 1885 року, коли в районі, де розміщений сучасний Прудентополіс, оселилося 1500 українських сімей (приблизно 8000 осіб), вихідців із Галичини.

    Цей район Прудентополісу навіть має назву Нова-Галичина на честь походження його жителів.

    Саме місто офіційно засноване в 1894 р., тож українці від самого початку були важливою частиною його історії, долучилися до його розвитку.

    Сьогодні Прудентополіс добре знаний в Бразилії та всій Південній Америці як "українське" місто, українська культура і традиції глибоко інтегровані в його простір та життя.

    Один з двох головних храмів у місті — греко-католицька церква святого Йосафата.

    В місті понад пів століття діють козацьке братство «Українські козаки» та асоціації українських митців, такі як ансамбль народного танцю «Веселка» чи ансамбль бандуристів «Соловейко».

    В місті діє український «Музей тисячоліття», який знайомить із українською історією та культурою.

    Відомий Прудентополіс і як українська кулінарна столиця Бразилії - саме аби скуштувати тут борщ, вареники, голубці, солонину та ковбаси з свинини приїздять цілі натовпи туристів.

    З 2019 року Прудентополіс є містом - побратимом Тернополя.

    У школах та вишах штату Парана, одним з найбільших міст якого є Прудентополіс, вже давно викладають українську мову.

    Загалом у штаті Парана проживає майже 500 тисяч етнічних українців, а по всій Бразилії - понад мільйон.
    В місті Прудентополіс у Бразилії українську мову визнано офіційною, а 75% його жителів мають українське походження. Українська громада тут почала формуватися близько 1885 року, коли в районі, де розміщений сучасний Прудентополіс, оселилося 1500 українських сімей (приблизно 8000 осіб), вихідців із Галичини. Цей район Прудентополісу навіть має назву Нова-Галичина на честь походження його жителів. Саме місто офіційно засноване в 1894 р., тож українці від самого початку були важливою частиною його історії, долучилися до його розвитку. Сьогодні Прудентополіс добре знаний в Бразилії та всій Південній Америці як "українське" місто, українська культура і традиції глибоко інтегровані в його простір та життя. Один з двох головних храмів у місті — греко-католицька церква святого Йосафата. В місті понад пів століття діють козацьке братство «Українські козаки» та асоціації українських митців, такі як ансамбль народного танцю «Веселка» чи ансамбль бандуристів «Соловейко». В місті діє український «Музей тисячоліття», який знайомить із українською історією та культурою. Відомий Прудентополіс і як українська кулінарна столиця Бразилії - саме аби скуштувати тут борщ, вареники, голубці, солонину та ковбаси з свинини приїздять цілі натовпи туристів. З 2019 року Прудентополіс є містом - побратимом Тернополя. У школах та вишах штату Парана, одним з найбільших міст якого є Прудентополіс, вже давно викладають українську мову. Загалом у штаті Парана проживає майже 500 тисяч етнічних українців, а по всій Бразилії - понад мільйон.
    Love
    1
    166переглядів
  • 💰Організатори US Open-2025 оголосили рекордні призові: скільки отримають усі учасники?

    Основна сітка US Open-2025 стартує 24 серпня і триватиме до 7 вересня в Нью-Йорку. До неї потрапили чотири українки: Еліна Світоліна, Марта Костюк, Даяна Ястремська та Юлія Стародубцева.

    Загальна сума призових цього року становитиме 90 мільйонів доларів, що на 20% більше, ніж у 2024-му. Це найбільший призовий фонд в історії професійного тенісу.
    #теніс_sport #спорт @sports #Український_спорт #Ukrainian_sport #спорт_sports #Brovarysport #Броварський_спорт
    ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    💰Організатори US Open-2025 оголосили рекордні призові: скільки отримають усі учасники? Основна сітка US Open-2025 стартує 24 серпня і триватиме до 7 вересня в Нью-Йорку. До неї потрапили чотири українки: Еліна Світоліна, Марта Костюк, Даяна Ястремська та Юлія Стародубцева. Загальна сума призових цього року становитиме 90 мільйонів доларів, що на 20% більше, ніж у 2024-му. Це найбільший призовий фонд в історії професійного тенісу. #теніс_sport #спорт @sports #Український_спорт #Ukrainian_sport #спорт_sports #Brovarysport #Броварський_спорт ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    47переглядів
  • #світ
    Рим: 2778 років краси, історії та культури.
    #світ Рим: 2778 років краси, історії та культури.
    Like
    Love
    2
    119переглядів 9Відтворень
  • #кіно
    #рекомендація
    «Заручини. Фільм восьмий»
    (1996) реж. Олег Бійма
    Жанр: драма, трагікомедія
    Хронометраж: 63 хв.
    💭 Про що фільм:
    Фільм «Заручини» розповідає дві історії любові та пристрасті, в яких бажане приймається за дійсне. У серії також підіймаються питання української ментальності в умовах тогочасного міста, де україномовних людей швидко сприймали як «малоросів». Екранізація повістей Володимира Винниченка «Заручини» та «Рабині справжнього».

    Дивитися тут: https://takflix.com/uk/films/betrothal
    #кіно #рекомендація «Заручини. Фільм восьмий» (1996) реж. Олег Бійма Жанр: драма, трагікомедія Хронометраж: 63 хв. 💭 Про що фільм: Фільм «Заручини» розповідає дві історії любові та пристрасті, в яких бажане приймається за дійсне. У серії також підіймаються питання української ментальності в умовах тогочасного міста, де україномовних людей швидко сприймали як «малоросів». Екранізація повістей Володимира Винниченка «Заручини» та «Рабині справжнього». Дивитися тут: https://takflix.com/uk/films/betrothal
    Like
    1
    127переглядів
  • #Знай_наших!

    ВИНАХОДИ УКРАЇНЦІВ, ЩО ВРАЗИЛИ СВІТ

    Перша пересадка нирки (Юрій Вороний)

    Цю операцію було проведено в нашому Херсоні ще в 1933 році українським лікарем Юрієм Вороним. Тоді до нього потрапила 26-річна дівчина, у якої було отруєння хлоридом ртуті, стан її був вкрай тяжкий. Лікар наважився пересадити їй нирку. Тоді стан дівчини дещо покращився, але через два дні вона померла. Науковці пояснюють це тим, що тіло донора не було належно охолоджено, тому клітини нирки почали гинути. До того ж група крові донора не була сумісна із групою крові дівчини.

    Гіпсова пов'язка (Микола Пирогов)

    Микола Пирогов засновник військово-польової хірургії, започаткував використання анастезії при оперативних втручаннях, уперше в історії світової медицини він і застосував гіпсову пов'язку.

    Спочатку хірург у якості матеріалу використовував крохмаль та інші речовини, аж поки не побачив у одного скульптора дію розчину з гіпсу, який використовують і понині.

    З відривного календаря "Український народний календар" за 10 серпня.
    ----------
    #Знай_наших! ВИНАХОДИ УКРАЇНЦІВ, ЩО ВРАЗИЛИ СВІТ Перша пересадка нирки (Юрій Вороний) Цю операцію було проведено в нашому Херсоні ще в 1933 році українським лікарем Юрієм Вороним. Тоді до нього потрапила 26-річна дівчина, у якої було отруєння хлоридом ртуті, стан її був вкрай тяжкий. Лікар наважився пересадити їй нирку. Тоді стан дівчини дещо покращився, але через два дні вона померла. Науковці пояснюють це тим, що тіло донора не було належно охолоджено, тому клітини нирки почали гинути. До того ж група крові донора не була сумісна із групою крові дівчини. Гіпсова пов'язка (Микола Пирогов) Микола Пирогов засновник військово-польової хірургії, започаткував використання анастезії при оперативних втручаннях, уперше в історії світової медицини він і застосував гіпсову пов'язку. Спочатку хірург у якості матеріалу використовував крохмаль та інші речовини, аж поки не побачив у одного скульптора дію розчину з гіпсу, який використовують і понині. З відривного календаря "Український народний календар" за 10 серпня. ----------
    46переглядів
  • 🇭🇺 Як угорська влада у різні епохи пригноблювала українців.

    Історія українсько-угорських стосунків — це не лише сусідство та культурні контакти, а й сторінки, сповнені утисків і репресій.

    🏰 Середньовіччя та ранній новий час.

    Після входження Закарпаття до складу Угорського королівства (XI ст.) місцеві русини (українці) поступово втрачали автономію. Угорська знать отримувала землі на шкоду місцевому селянству, а політика мадяризації обмежувала розвиток української мови та культури.

    🔸️Релігійний тиск: Угорська католицька церква витісняла православ’я.

    🔸️Соціальна нерівність: Українське селянство було фактично безправним, підданим угорським магнатам.

    ⚔ Революція 1848–1849 рр.

    Під час угорської революції русини, на чолі з єпископом Адольфом Добрянським, виступили за автономію Підкарпатської Русі у складі Австрійської імперії. Угорські революційні сили відмовилися визнати ці права, а після придушення революції — тиск на українське населення лише посилився.

    📚 Політика мадяризації (кінець XIX – початок XX ст.)

    У складі Австро-Угорщини (1867–1918) Закарпаття потрапило під жорстку мадяризацію:

    🔹️українські школи масово закривалися або переводилися на угорську мову;

    🔹️українські прізвища та топоніми змінювали на угорські;

    🔹️будь-які прояви української ідентичності придушувалися адміністративно.

    🩸 1939 рік — Карпатська Україна.

    🔸️Після проголошення незалежності Карпатської України 15 березня 1939 року угорські війська вторглися і за кілька днів знищили молоду державу.

    🔸️Сотні українських вояків Карпатської Січі були вбиті або розстріляні без суду.

    🔸️Частину активістів та інтелігенції відправили до в’язниць або концтаборів.

    🌑 Друга світова війна.

    У 1939–1944 роках угорська влада проводила репресивну політику на Закарпатті:

    🔹️Масові арешти українських діячів;

    🔹️Примусове вивезення на роботи;

    🔹️Переслідування греко-католицької та православної церкви, якщо вона підтримувала український рух.

    📌 Підсумок.

    Угорська політика щодо українців у різні періоди — від середньовіччя до ХХ століття — неодноразово мала риси асиміляції та репресій.

    Ці події — важлива, але часто замовчувана сторінка нашої історії.
    🇭🇺 Як угорська влада у різні епохи пригноблювала українців. Історія українсько-угорських стосунків — це не лише сусідство та культурні контакти, а й сторінки, сповнені утисків і репресій. 🏰 Середньовіччя та ранній новий час. Після входження Закарпаття до складу Угорського королівства (XI ст.) місцеві русини (українці) поступово втрачали автономію. Угорська знать отримувала землі на шкоду місцевому селянству, а політика мадяризації обмежувала розвиток української мови та культури. 🔸️Релігійний тиск: Угорська католицька церква витісняла православ’я. 🔸️Соціальна нерівність: Українське селянство було фактично безправним, підданим угорським магнатам. ⚔ Революція 1848–1849 рр. Під час угорської революції русини, на чолі з єпископом Адольфом Добрянським, виступили за автономію Підкарпатської Русі у складі Австрійської імперії. Угорські революційні сили відмовилися визнати ці права, а після придушення революції — тиск на українське населення лише посилився. 📚 Політика мадяризації (кінець XIX – початок XX ст.) У складі Австро-Угорщини (1867–1918) Закарпаття потрапило під жорстку мадяризацію: 🔹️українські школи масово закривалися або переводилися на угорську мову; 🔹️українські прізвища та топоніми змінювали на угорські; 🔹️будь-які прояви української ідентичності придушувалися адміністративно. 🩸 1939 рік — Карпатська Україна. 🔸️Після проголошення незалежності Карпатської України 15 березня 1939 року угорські війська вторглися і за кілька днів знищили молоду державу. 🔸️Сотні українських вояків Карпатської Січі були вбиті або розстріляні без суду. 🔸️Частину активістів та інтелігенції відправили до в’язниць або концтаборів. 🌑 Друга світова війна. У 1939–1944 роках угорська влада проводила репресивну політику на Закарпатті: 🔹️Масові арешти українських діячів; 🔹️Примусове вивезення на роботи; 🔹️Переслідування греко-католицької та православної церкви, якщо вона підтримувала український рух. 📌 Підсумок. Угорська політика щодо українців у різні періоди — від середньовіччя до ХХ століття — неодноразово мала риси асиміляції та репресій. Ці події — важлива, але часто замовчувана сторінка нашої історії.
    154переглядів
  • #архітектура
    Замок Річарда.
    Може здатися, що від людей ховають нечувану розкіш. Утім, всередині — голі стіни.

    Будівництво дому у стилі англійської готики закінчилося 1904 року. Протягом всієї історії замку там часто змінювалися господарі.

    1920 року його націоналізували, отож до 1983-го він був звичайним комунальним житлом. З того часу стоїть порожнім. І попри безліч проєктів із відновлення, жоден не реалізували.
    #архітектура Замок Річарда. Може здатися, що від людей ховають нечувану розкіш. Утім, всередині — голі стіни. Будівництво дому у стилі англійської готики закінчилося 1904 року. Протягом всієї історії замку там часто змінювалися господарі. 1920 року його націоналізували, отож до 1983-го він був звичайним комунальним житлом. З того часу стоїть порожнім. І попри безліч проєктів із відновлення, жоден не реалізували.
    Love
    1
    96переглядів
  • #Знай_наших!

    ВИНАХОДИ УКРАЇНЦІВ, ЩО ВРАЗИЛИ СВІТ

    Перша пересадка нирки (Юрій Вороний)

    Цю операцію було проведено в нашому Херсоні ще в 1933 році українським лікарем Юрієм Вороним. Тоді до нього потрапила 26-річна дівчина, у якої було отруєння хлоридом ртуті, стан її був вкрай тяжкий. Лікар наважився пересадити їй нирку. Тоді стан дівчини дещо покращився, але через два дні вона померла. Науковці пояснюють це тим, що тіло донора не було належно охолоджено, тому клітини нирки почали гинути. До того ж група крові донора не була сумісна із групою крові дівчини.

    Гіпсова пов'язка (Микола Пирогов)

    Микола Пирогов засновник військово-польової хірургії, започаткував використання анастезії при оперативних втручаннях, уперше в історії світової медицини він і застосував гіпсову пов'язку.

    Спочатку хірург у якості матеріалу використовував крохмаль та інші речовини, аж поки не побачив у одного скульптора дію розчину з гіпсу, який використовують і понині.

    З відривного календаря "Український народний календар" за 10 серпня.
    ----------
    #Знай_наших! ВИНАХОДИ УКРАЇНЦІВ, ЩО ВРАЗИЛИ СВІТ Перша пересадка нирки (Юрій Вороний) Цю операцію було проведено в нашому Херсоні ще в 1933 році українським лікарем Юрієм Вороним. Тоді до нього потрапила 26-річна дівчина, у якої було отруєння хлоридом ртуті, стан її був вкрай тяжкий. Лікар наважився пересадити їй нирку. Тоді стан дівчини дещо покращився, але через два дні вона померла. Науковці пояснюють це тим, що тіло донора не було належно охолоджено, тому клітини нирки почали гинути. До того ж група крові донора не була сумісна із групою крові дівчини. Гіпсова пов'язка (Микола Пирогов) Микола Пирогов засновник військово-польової хірургії, започаткував використання анастезії при оперативних втручаннях, уперше в історії світової медицини він і застосував гіпсову пов'язку. Спочатку хірург у якості матеріалу використовував крохмаль та інші речовини, аж поки не побачив у одного скульптора дію розчину з гіпсу, який використовують і понині. З відривного календаря "Український народний календар" за 10 серпня. ----------
    35переглядів
  • #кіно
    #рекомендація
    «Наречена. Фільм дев'ятий»
    (1996) реж. Олег Бійма
    Жанр: драма
    Хронометраж: 67 хв.
    💭 Про що фільм:
    Продовження історії Жоржа з першого фільму. Хлопець вже в потязі, по дорозі на фронт, знайомиться з Поліною, яка їде в Одесу до майбутнього чоловіка. Між молодими людьми сплахує кохання. Фільм «Наречена» знято за мотивами новели Михайла Могилянського.

    Дивитися тут: https://takflix.com/uk/films/bride
    #кіно #рекомендація «Наречена. Фільм дев'ятий» (1996) реж. Олег Бійма Жанр: драма Хронометраж: 67 хв. 💭 Про що фільм: Продовження історії Жоржа з першого фільму. Хлопець вже в потязі, по дорозі на фронт, знайомиться з Поліною, яка їде в Одесу до майбутнього чоловіка. Між молодими людьми сплахує кохання. Фільм «Наречена» знято за мотивами новели Михайла Могилянського. Дивитися тут: https://takflix.com/uk/films/bride
    63переглядів
Більше результатів