• трамп має рацію! оркостан це паперовий тигр, а папір як відомо, дуже добре горить)
    трамп має рацію! оркостан це паперовий тигр, а папір як відомо, дуже добре горить)
    1views
  • #архів
    Повітряне дозаправлення, 1921 рік.
    #архів Повітряне дозаправлення, 1921 рік.
    2views
  • #дати
    Михайло Бойчук: Геній українського монументалізму, чиє життя обірвалося в полум'ї репресій

    30 жовтня 1882 року в маленькому селі Романівка на Тернопільщині народився Михайло Львович Бойчук – видатний український художник, монументаліст, педагог і теоретик мистецтва.** Ця дата, що припадає на осінній період, коли природа Галичини набуває золотавих барв, символічно відображає творчий стиль Бойчука: яскравий, монументальний, глибоко вкорінений у народних традиціях. Сьогодні, коли ми відзначаємо 143-ту річницю від дня його народження, варто згадати постать, яка не лише оживила українське мистецтво на початку XX століття, але й стала жертвою сталінських репресій. Михайло Бойчук – засновник "бойчукізму", школи, що поєднала візантійські мотиви з революційними новаціями, – залишив по собі спадщину, яка надихає покоління митців попри трагічний фінал його життя.

    Ранні роки: Від селянського подвір'я до мистецьких вершин

    Народжений у селянській родині в багатодітній сім'ї селянина-садівника, Михайло Бойчук з дитинства вбирав красу українського села. Романівка, оточена мальовничими пагорбами, стала першим "полотном" для його фантазії. У 1891 році родина переїжджає до Чорткова, де юний Михайло вступає до гімназії. Тут його талант помічають: він малює ікони для місцевої церкви, виявляючи хист до реставрації старовинних фресок. Ці ранні вправи з іконописом заклали основу його майбутнього стилю – повернення до коренів українського середньовічного мистецтва.

    У 1903 році Бойчук вирушає до Львова, де вступає до Індустріальної школи, а згодом – до Краківської академії мистецтв. Тут, під керівництвом видатних викладачів, він опановує основи класичного живопису. Але справжній прорив стається 1907 року, коли Михайло переїжджає до Відня, а потім – до Мюнхена та Парижа. У французькій столиці, центрі авангарду, Бойчук вивчає твори Ренесансу, знайомиться з фресками Джотто та італійським проторенесансом. "Я шукаю національну форму в європейських традиціях", – згадував він пізніше. Цей період формує його як монументаліста: великі форми, чіткі контури, гармонія кольорів – все це стане відмітними рисами "бойчукізму".

    У 1910–1913 роках Бойчук бере участь у виставках "Салону Незалежних" у Парижі, де його роботи, натхненні візантійським мистецтвом, викликають захват. Разом з однодумцями – Софією Налепінською та Василем Седляром – він створює серію полотен під назвою "Відродження візантійського мистецтва", що стає маніфестом українського модернізму. Ці роки – час становлення: від скромного селянського хлопця до визнаного майстра Європи.

    "Бойчукізм": Революція в українському мистецтві

    Повернувшись в Україну в 1913 році, Бойчук одразу занурюється в вир подій Першої світової війни та Української революції. У 1917 році він стає одним із засновників Української державної академії мистецтв у Києві, де очолює кафедру монументального живопису. Тут народжується його школа – "бойчукізм", унікальний стиль, що синтезує давньоукраїнські традиції (іконопис, народний розпис) з сучасними європейськими впливами (кубізм, футуризм) та революційною тематикою.

    "Бойчукізм – це не просто стиль, а національний монументалізм", – стверджував художник. Його твори вирізняються монументальністю, пластичністю форм і композиційною ясністю. Бойчук і його учні, так звані "бойчукісти" (Тимофій Бойчук, брат майстра; Іван Падалка, Оксана Павленко, Сергій Колос та інші), працювали колективно, віддаючи перевагу фрескам і розписам перед індивідуальними полотнами. Вони вірили: мистецтво має слугувати народу, прикрашаючи громадські простори.

    Серед ключових робіт – розписи Луцьких казарм у Києві (1919), де зображені сцени революційних боїв у стилі візантійських ікон; фрески Селянського санаторію на Хаджибеївському лимані в Одесі (1927–1928), що прославляють селянський побут; та грандіозний цикл у Червонозаводському театрі в Харкові (1933–1935), присвячений індустріалізації. Ці твори, виконані темперними фарбами на сирих стінах, вражали силою образів: гігантські фігури селян і робітників, натхненні фольклором, здавалися живими, ніби оживають у просторі. У 1925 році бойчукісти засновують Асоціацію революційного мистецтва України (АРМУ), що стає осередком прогресивного українського мистецтва.

    Бойчук не обмежувався живописом: він експериментував з графікою, керамікою, текстилем. Його педагогіка – фанатична відданість справі – формувала покоління. "Гарно, як у церкві", – казали про розписи бойчукістів сучасники.

    Трагедія: Репресії та знищення спадщини

    Та революційна романтика обірвалася в 1930-х. Радянська влада, що спершу толерувала "бойчукізм" як форму соцреалізму, почала бачити в ньому загрозу. Критики звинувачували майстра в "відході від пролетарського мистецтва", "візантизмі як релігійному опіумі" та "спотворенні радянської дійсності". Бойчуківський акцент на національних мотивах трактували як буржуазний націоналізм.

    У 1936 році Михайла Бойчука арештовують. Його звинувачують у "шпигунстві" та "контрреволюційній діяльності". Разом з дружиною Софією Налепінською-Бойчук та учнями – Василем Седляром, Іваном Падалкою, Тимофієм Бойчуком – він стає жертвою Великого терору. 13 липня 1937 року, у розпал сталінських чисток, групу розстрілюють на Биківнянському кладовищі під Києвом. Більшість монументальних творів бойчукістів знищено: їх заштукатурили, спалили ескізи. Лише поодинокі фрески та полотна вціліли, ставши символом "Розстріляного Відродження".

    Спадщина: Відродження генія

    Спадщина Бойчука не зникла. Учні, що вижили, передали його ідеї наступним поколінням. У 1991 році в Києві, Львові та Тернополі відбулася виставка "Бойчук і бойчукісти, бойчукізм", що оживила інтерес до майстра. Сьогодні його твори експонуються в Національному художньому музеї України, надихаючи сучасних художників на пошуки національної ідентичності. "Бойчукізм" – це не архаїка, а жива традиція: композиційна ясність, пластична культура, синтез минулого й сьогодення.

    На 143-ту річницю від дня народження Михайла Бойчука ми згадуємо не лише генія пензля, але й борця за українське мистецтво. У часи, коли тоталітаризм намагається стерти національну пам'ять, його постать нагадує: справжнє мистецтво непереможне. Нехай його фрески, ніби вічні ікони, продовжують сяяти в серцях українців.
    #дати Михайло Бойчук: Геній українського монументалізму, чиє життя обірвалося в полум'ї репресій 30 жовтня 1882 року в маленькому селі Романівка на Тернопільщині народився Михайло Львович Бойчук – видатний український художник, монументаліст, педагог і теоретик мистецтва.** Ця дата, що припадає на осінній період, коли природа Галичини набуває золотавих барв, символічно відображає творчий стиль Бойчука: яскравий, монументальний, глибоко вкорінений у народних традиціях. Сьогодні, коли ми відзначаємо 143-ту річницю від дня його народження, варто згадати постать, яка не лише оживила українське мистецтво на початку XX століття, але й стала жертвою сталінських репресій. Михайло Бойчук – засновник "бойчукізму", школи, що поєднала візантійські мотиви з революційними новаціями, – залишив по собі спадщину, яка надихає покоління митців попри трагічний фінал його життя. Ранні роки: Від селянського подвір'я до мистецьких вершин Народжений у селянській родині в багатодітній сім'ї селянина-садівника, Михайло Бойчук з дитинства вбирав красу українського села. Романівка, оточена мальовничими пагорбами, стала першим "полотном" для його фантазії. У 1891 році родина переїжджає до Чорткова, де юний Михайло вступає до гімназії. Тут його талант помічають: він малює ікони для місцевої церкви, виявляючи хист до реставрації старовинних фресок. Ці ранні вправи з іконописом заклали основу його майбутнього стилю – повернення до коренів українського середньовічного мистецтва. У 1903 році Бойчук вирушає до Львова, де вступає до Індустріальної школи, а згодом – до Краківської академії мистецтв. Тут, під керівництвом видатних викладачів, він опановує основи класичного живопису. Але справжній прорив стається 1907 року, коли Михайло переїжджає до Відня, а потім – до Мюнхена та Парижа. У французькій столиці, центрі авангарду, Бойчук вивчає твори Ренесансу, знайомиться з фресками Джотто та італійським проторенесансом. "Я шукаю національну форму в європейських традиціях", – згадував він пізніше. Цей період формує його як монументаліста: великі форми, чіткі контури, гармонія кольорів – все це стане відмітними рисами "бойчукізму". У 1910–1913 роках Бойчук бере участь у виставках "Салону Незалежних" у Парижі, де його роботи, натхненні візантійським мистецтвом, викликають захват. Разом з однодумцями – Софією Налепінською та Василем Седляром – він створює серію полотен під назвою "Відродження візантійського мистецтва", що стає маніфестом українського модернізму. Ці роки – час становлення: від скромного селянського хлопця до визнаного майстра Європи. "Бойчукізм": Революція в українському мистецтві Повернувшись в Україну в 1913 році, Бойчук одразу занурюється в вир подій Першої світової війни та Української революції. У 1917 році він стає одним із засновників Української державної академії мистецтв у Києві, де очолює кафедру монументального живопису. Тут народжується його школа – "бойчукізм", унікальний стиль, що синтезує давньоукраїнські традиції (іконопис, народний розпис) з сучасними європейськими впливами (кубізм, футуризм) та революційною тематикою. "Бойчукізм – це не просто стиль, а національний монументалізм", – стверджував художник. Його твори вирізняються монументальністю, пластичністю форм і композиційною ясністю. Бойчук і його учні, так звані "бойчукісти" (Тимофій Бойчук, брат майстра; Іван Падалка, Оксана Павленко, Сергій Колос та інші), працювали колективно, віддаючи перевагу фрескам і розписам перед індивідуальними полотнами. Вони вірили: мистецтво має слугувати народу, прикрашаючи громадські простори. Серед ключових робіт – розписи Луцьких казарм у Києві (1919), де зображені сцени революційних боїв у стилі візантійських ікон; фрески Селянського санаторію на Хаджибеївському лимані в Одесі (1927–1928), що прославляють селянський побут; та грандіозний цикл у Червонозаводському театрі в Харкові (1933–1935), присвячений індустріалізації. Ці твори, виконані темперними фарбами на сирих стінах, вражали силою образів: гігантські фігури селян і робітників, натхненні фольклором, здавалися живими, ніби оживають у просторі. У 1925 році бойчукісти засновують Асоціацію революційного мистецтва України (АРМУ), що стає осередком прогресивного українського мистецтва. Бойчук не обмежувався живописом: він експериментував з графікою, керамікою, текстилем. Його педагогіка – фанатична відданість справі – формувала покоління. "Гарно, як у церкві", – казали про розписи бойчукістів сучасники. Трагедія: Репресії та знищення спадщини Та революційна романтика обірвалася в 1930-х. Радянська влада, що спершу толерувала "бойчукізм" як форму соцреалізму, почала бачити в ньому загрозу. Критики звинувачували майстра в "відході від пролетарського мистецтва", "візантизмі як релігійному опіумі" та "спотворенні радянської дійсності". Бойчуківський акцент на національних мотивах трактували як буржуазний націоналізм. У 1936 році Михайла Бойчука арештовують. Його звинувачують у "шпигунстві" та "контрреволюційній діяльності". Разом з дружиною Софією Налепінською-Бойчук та учнями – Василем Седляром, Іваном Падалкою, Тимофієм Бойчуком – він стає жертвою Великого терору. 13 липня 1937 року, у розпал сталінських чисток, групу розстрілюють на Биківнянському кладовищі під Києвом. Більшість монументальних творів бойчукістів знищено: їх заштукатурили, спалили ескізи. Лише поодинокі фрески та полотна вціліли, ставши символом "Розстріляного Відродження". Спадщина: Відродження генія Спадщина Бойчука не зникла. Учні, що вижили, передали його ідеї наступним поколінням. У 1991 році в Києві, Львові та Тернополі відбулася виставка "Бойчук і бойчукісти, бойчукізм", що оживила інтерес до майстра. Сьогодні його твори експонуються в Національному художньому музеї України, надихаючи сучасних художників на пошуки національної ідентичності. "Бойчукізм" – це не архаїка, а жива традиція: композиційна ясність, пластична культура, синтез минулого й сьогодення. На 143-ту річницю від дня народження Михайла Бойчука ми згадуємо не лише генія пензля, але й борця за українське мистецтво. У часи, коли тоталітаризм намагається стерти національну пам'ять, його постать нагадує: справжнє мистецтво непереможне. Нехай його фрески, ніби вічні ікони, продовжують сяяти в серцях українців.
    10views
  • #поезія
    Вас так ніхто не любить. Я один.
    Я вас люблю, як проклятий. До смерті.
    Земля на небі, вечір, щастя, дим,
    Роки і рік, сніги, водою стерті,
    Вони мені одне лиш: ви і ви…
    Димлять століття, води і народи…
    Моя ви пам’ять степу-ковили,
    Зорі небесний голос і свободи.
    Дивіться, гляньте: мій – то голос ваш:
    Як світиться він тепло на світанні…
    Я вас люблю, як сіль свою Сиваш,
    Як ліс у грудні свій листок останній.

    © Микола Вінграновський
    #поезія Вас так ніхто не любить. Я один. Я вас люблю, як проклятий. До смерті. Земля на небі, вечір, щастя, дим, Роки і рік, сніги, водою стерті, Вони мені одне лиш: ви і ви… Димлять століття, води і народи… Моя ви пам’ять степу-ковили, Зорі небесний голос і свободи. Дивіться, гляньте: мій – то голос ваш: Як світиться він тепло на світанні… Я вас люблю, як сіль свою Сиваш, Як ліс у грудні свій листок останній. © Микола Вінграновський
    5views
  • #цікаве
    Пишучий хлопчик – «принтер» XVIII століття⁣.
    На початку 1770-х років швейцарський годинникар П’єр Жаке-Дро спроектував неймовірну річ для свого часу.⁣
    Майстер створив автоматона — програмованого андроїда у вигляді хлопчика-письменника, здатного виводити гусячим пером слова і речення до 40 символів.⁣

    Всередині «ляльки» приховано справжнє диво інженерної думки. 6000 рухомих частин злагоджено працюють, приводячи в дію пишучий автомат.⁣

    Каліграф не просто виводить слова. Він повертає голову до чорнильниці, занурює в неї гусяче перо, струшує його, щоб запобігти плямам.
    Тіло «автоматона» було зроблено з дерева, голова — з порцеляни, на виготовлення у годинникаря пішло 20 місяців.
    #цікаве Пишучий хлопчик – «принтер» XVIII століття⁣. На початку 1770-х років швейцарський годинникар П’єр Жаке-Дро спроектував неймовірну річ для свого часу.⁣ Майстер створив автоматона — програмованого андроїда у вигляді хлопчика-письменника, здатного виводити гусячим пером слова і речення до 40 символів.⁣ ⁣ Всередині «ляльки» приховано справжнє диво інженерної думки. 6000 рухомих частин злагоджено працюють, приводячи в дію пишучий автомат.⁣ ⁣ Каліграф не просто виводить слова. Він повертає голову до чорнильниці, занурює в неї гусяче перо, струшує його, щоб запобігти плямам. Тіло «автоматона» було зроблено з дерева, голова — з порцеляни, на виготовлення у годинникаря пішло 20 місяців.
    3views
  • Samsung запустила настільну версію свого веббраузера Samsung Internet для Windows 11 та Windows 10. Мета запуску — просунути ambient AI, перетворюючи браузер на інтегровану AI-платформу. Підтримує кросплатформну синхронізацію та має функції безпеки. https://channeltech.space/soft/samsung-internet-is-now-available-on-w...
    Samsung запустила настільну версію свого веббраузера Samsung Internet для Windows 11 та Windows 10. Мета запуску — просунути ambient AI, перетворюючи браузер на інтегровану AI-платформу. Підтримує кросплатформну синхронізацію та має функції безпеки. https://channeltech.space/soft/samsung-internet-is-now-available-on-windows/
    CHANNELTECH.SPACE
    Samsung Internet вийшов на Windows: браузер з акцентом на ШІ-платформу та синхронізацію - Channel Tech
    Samsung запустив Samsung Internet для Windows. Браузер підтримує синхронізацію, блокування трекерів та розвиває «бачення навколишнього ШІ» компанії.
    1views
  • OpenAI запустила розширену функцію Cameo у Sora, яка дозволяє користувачам створювати аватари з відео своїх домашніх улюбленців, малюнків або об’єктів. Для створення «камео» достатньо завантажити лише кілька секунд відеозапису та додати текстовий опис. https://channeltech.space/ai/new-cameo-feature-in-sora/
    OpenAI запустила розширену функцію Cameo у Sora, яка дозволяє користувачам створювати аватари з відео своїх домашніх улюбленців, малюнків або об’єктів. Для створення «камео» достатньо завантажити лише кілька секунд відеозапису та додати текстовий опис. https://channeltech.space/ai/new-cameo-feature-in-sora/
    CHANNELTECH.SPACE
    Нова функція Cameo у Sora: OpenAI дозволила додавати у відео персонажів, домашніх улюбленців та об’єкти - Channel Tech
    OpenAI розширила Cameo у Sora: тепер можна створювати аватари із відео домашніх улюбленців, малюнків чи об'єктів та використовувати їх у генерації.
    1views
  • 🔫 18-річний син української телеведучої Марічки Падалко та відомого політика Єгора Соболєва, Михайло, мобілізувався до лав ЗСУ.

    «Наш син вже тиждень, як склав присягу на вірність українському народові, підписавши контракт з ЗСУ. Від самого початку війни я знала, що це може статися, але все сподівалася, що до того моменту, як йому буде 18, війна закінчиться і в цьому не буде потреби», — написала українська телеведуча, журналістка Марічка Падалко. 

    А Єгор Соболєв, журналіст і військовослужбовець, розповів, що його син з травня літає із добровольчим підрозділом і зробив вже сотню місій на розвідниках літакового типу на Запорізькому, Сумському та Донецькому напрямках

    Фото: Єгор Соболєв / Facebook
    #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини
    🔫 18-річний син української телеведучої Марічки Падалко та відомого політика Єгора Соболєва, Михайло, мобілізувався до лав ЗСУ. «Наш син вже тиждень, як склав присягу на вірність українському народові, підписавши контракт з ЗСУ. Від самого початку війни я знала, що це може статися, але все сподівалася, що до того моменту, як йому буде 18, війна закінчиться і в цьому не буде потреби», — написала українська телеведуча, журналістка Марічка Падалко.  А Єгор Соболєв, журналіст і військовослужбовець, розповів, що його син з травня літає із добровольчим підрозділом і зробив вже сотню місій на розвідниках літакового типу на Запорізькому, Сумському та Донецькому напрямках Фото: Єгор Соболєв / Facebook #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини
    6views
  • ❗️Чоловіка, причетного до вибуху на «Укрпошті» у Києві - затримано — поліція Києва

    Відправником посилки виявився 40-річний мешканець Тернополя, його затримали за місцем проживання. В його квартирі було вилучено ще десяток боєприпасів.

    Попередньо встановлено, що чоловік виготовив сувеніри з боєприпасів зробивши на них гравіювання та відправив через поштові відправлення.
    #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news
    ❗️Чоловіка, причетного до вибуху на «Укрпошті» у Києві - затримано — поліція Києва Відправником посилки виявився 40-річний мешканець Тернополя, його затримали за місцем проживання. В його квартирі було вилучено ще десяток боєприпасів. Попередньо встановлено, що чоловік виготовив сувеніри з боєприпасів зробивши на них гравіювання та відправив через поштові відправлення. #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news
    5views
  • Автори серіалу "Дивні дива" точно чекали на Геловін, щоб випустити офіційний трейлер 5 сезону. Це вже не дражнилка - тут багато нових кадрів, що розкривають сюжет.

    Це захоплюючі дві з лишком хвилини подій, що розгортаються у Гокінсі. Сюжетна лінія обіцяє бути насиченою, сповненою емоційних переживань та фірмового легкого гумору у стилі 1980-х, яким завжди славився серіал. Враховуючи, що ставки, схоже, вищі, ніж будь-коли, такий підхід здається цілком виправданим.

    Нагадаємо, Том 1 вийде 27 листопада, Том 2 — 26 грудня, а грандіозний фінал можна буде подивитися вже 1 січня.

    #Коло_Кіно #Новини_серіалів #Netflix
    Автори серіалу "Дивні дива" точно чекали на Геловін, щоб випустити офіційний трейлер 5 сезону. Це вже не дражнилка - тут багато нових кадрів, що розкривають сюжет. Це захоплюючі дві з лишком хвилини подій, що розгортаються у Гокінсі. Сюжетна лінія обіцяє бути насиченою, сповненою емоційних переживань та фірмового легкого гумору у стилі 1980-х, яким завжди славився серіал. Враховуючи, що ставки, схоже, вищі, ніж будь-коли, такий підхід здається цілком виправданим. Нагадаємо, Том 1 вийде 27 листопада, Том 2 — 26 грудня, а грандіозний фінал можна буде подивитися вже 1 січня. #Коло_Кіно #Новини_серіалів #Netflix
    9views
More Results