• День пуансетії
    День пуансетії (Poinsettia Day), що відзначається 12 грудня, – це день вшанування яскравої червоно-зеленої рослини, яка є синонімом святкового сезону. Цей день вшановує шлях рослини від її ацтекського походження до того, як вона стала основною різдвяною прикрасою в будинках і громадських місцях. Свято започатковане у США, а вшанування рослини поширене у всьому світі.

    Народна назва пуансеттії — Різдвяна Зірка, завдяки тому, що квітка зацвітає, як правило, у грудні під Різдво (25 грудня).

    Після цвітіння пуансеттія часто гине, тому слід ретельно дотримуватись порад по догляду за квіткою.

    Історичне значення
    Зв’язок з ацтеками
    Батьківщиною рослини є Центральна Америка і Мексика, у вологих і тінистих місцях можна зустріти пуансеттію часом до 2-х метрів у висоту з непривабливими квітками і красивим листям у формі зірки.
    Відома в ацтеків як Cuetlaxochitl, пуансетія використовувалася завдяки своєму яскраво-червоному барвнику та лікувальним властивостям.
    Король ацтеків Монтесума дуже захоплювався пуансеттією, використовуючи її сік для зменшення лихоманки. 2
    Подорож до Сполучених Штатів
    Свою назву пуансеттія найпрекрасніша отримала на честь Джоела Робертса Пойнсетта (1779-1851), який був першим посолом США в Мексиці, був лікарем та аматором ботаніки.
    Пуансетт надіслав живці рослини до себе додому в Південну Кароліну в 1828 році.
    Спочатку рослина була названа Euphorbia pulcherrima, пізніше була перейменована на честь Пуансетта.
    Внесок родини Екке
    Пауль Екке-молодший вважається засновником сучасної індустрії пуансетії, він відкрив техніку, яка змушує саджанці розгалужуватися, що значно підвищило комерційну життєздатність рослини.
    Сім’я Екке відіграла вирішальну роль у популяризації рослини для святкових прикрас.

    Культурний та економічний вплив
    Це найпопулярніша рослина на свята. У США в Різдвяний сезон продається від 40 до 50 млн пуансеттій.
    Пуансетії приносять понад 250 мільйонів доларів щорічно на оптовому рівні.
    Популярність Різдвяної зірки набула всесвітнього масштабу, пуансетії вже стали традиційним декором на Різдво, як живі рослини, так і штучні, також популярні прикраси на ялинку у формі гілочок пуансетії.
    Символізм і традиції пуансетії
    Мексиканська легенда. Рослина пов’язана з історією про бідну дівчину, яка на Святвечір принесла Ісусу бур’яни, що чудесним чином перетворилися на червоні пуансетії.
    Відома в Мексиці як “La Flor de la Nochebuena”, пуансетія є невід’ємною частиною святкування Святвечора.
    Догляд та утримання пуансетії
    Розміщуйте в добре освітлених місцях і підтримуйте теплу температуру в приміщенні.
    Регулярний полив дуже важливий, але забезпечте хороший дренаж, щоб уникнути загнивання коренів.
    День пуансетії — це більше, ніж просто вшанування святкової рослини, це відзначення багатої історії та культурного значення пуансетії. Від ацтекського коріння до статусу різдвяної ікони, пуансетія символізує радість, надію і дух дарування.
    День пуансетії День пуансетії (Poinsettia Day), що відзначається 12 грудня, – це день вшанування яскравої червоно-зеленої рослини, яка є синонімом святкового сезону. Цей день вшановує шлях рослини від її ацтекського походження до того, як вона стала основною різдвяною прикрасою в будинках і громадських місцях. Свято започатковане у США, а вшанування рослини поширене у всьому світі. Народна назва пуансеттії — Різдвяна Зірка, завдяки тому, що квітка зацвітає, як правило, у грудні під Різдво (25 грудня). Після цвітіння пуансеттія часто гине, тому слід ретельно дотримуватись порад по догляду за квіткою. Історичне значення Зв’язок з ацтеками Батьківщиною рослини є Центральна Америка і Мексика, у вологих і тінистих місцях можна зустріти пуансеттію часом до 2-х метрів у висоту з непривабливими квітками і красивим листям у формі зірки. Відома в ацтеків як Cuetlaxochitl, пуансетія використовувалася завдяки своєму яскраво-червоному барвнику та лікувальним властивостям. Король ацтеків Монтесума дуже захоплювався пуансеттією, використовуючи її сік для зменшення лихоманки. 2 Подорож до Сполучених Штатів Свою назву пуансеттія найпрекрасніша отримала на честь Джоела Робертса Пойнсетта (1779-1851), який був першим посолом США в Мексиці, був лікарем та аматором ботаніки. Пуансетт надіслав живці рослини до себе додому в Південну Кароліну в 1828 році. Спочатку рослина була названа Euphorbia pulcherrima, пізніше була перейменована на честь Пуансетта. Внесок родини Екке Пауль Екке-молодший вважається засновником сучасної індустрії пуансетії, він відкрив техніку, яка змушує саджанці розгалужуватися, що значно підвищило комерційну життєздатність рослини. Сім’я Екке відіграла вирішальну роль у популяризації рослини для святкових прикрас. Культурний та економічний вплив Це найпопулярніша рослина на свята. У США в Різдвяний сезон продається від 40 до 50 млн пуансеттій. Пуансетії приносять понад 250 мільйонів доларів щорічно на оптовому рівні. Популярність Різдвяної зірки набула всесвітнього масштабу, пуансетії вже стали традиційним декором на Різдво, як живі рослини, так і штучні, також популярні прикраси на ялинку у формі гілочок пуансетії. Символізм і традиції пуансетії Мексиканська легенда. Рослина пов’язана з історією про бідну дівчину, яка на Святвечір принесла Ісусу бур’яни, що чудесним чином перетворилися на червоні пуансетії. Відома в Мексиці як “La Flor de la Nochebuena”, пуансетія є невід’ємною частиною святкування Святвечора. Догляд та утримання пуансетії Розміщуйте в добре освітлених місцях і підтримуйте теплу температуру в приміщенні. Регулярний полив дуже важливий, але забезпечте хороший дренаж, щоб уникнути загнивання коренів. День пуансетії — це більше, ніж просто вшанування святкової рослини, це відзначення багатої історії та культурного значення пуансетії. Від ацтекського коріння до статусу різдвяної ікони, пуансетія символізує радість, надію і дух дарування.
    57views
  • Сто років.
    Сьогодні «Металіст» святкує свій сотий день народження.
    І це не просто ювілей клубу. Це ювілей частини Харкова. Частини нас із вами.

    Покоління харків’ян виросли разом із цією командою.
    Хтось уперше прийшов на футбол ще дитиною, тримаючись за батькову руку.
    Хтось втрачав голос на фан-секторі.
    Хтось плакав від поразок і обіймав незнайомих людей після голів на останніх хвилинах.

    Для всіх, хто бодай раз стояв на трибунах і жив кожну секунду гри – від тиші перед ударом до шаленої радості перемоги, – «Металіст» давно означає більше, ніж футбол.
    Це – Харків.
    Це – наша пам’ять, наші емоції, наш біль і наша радість, які залишаються на все життя.

    За сто років «Металіст» проходив через усе.
    Тріумфи, коли місто не спало до ранку.
    Провальні сезони, коли боліло всім.
    Нові склади, нові керівники, нові епохи.
    Але одна річ не змінювалася ніколи: «Металіст» завжди вмів об’єднувати Харків.
    Так, як не здатне більше нічого.

    На трибунах цього клубу виростав характер міста.
    Сміливий. Азартний. Упертий.
    Вірний своїм, вірний синьо-жовтим кольорам.
    Тим, що на гербі, на прапорі, на футболках – і в серці.

    Війна поставила на паузу багато речей.
    Стадіон, який десятиліттями був серцем спортивного Харкова, майже чотири роки чекає.
    Чекає гравців. Чекає вболівальників. Чекає повернення життя на трибуни.

    Але це – не забуття.
    Ми зберігаємо стадіон. Дбаємо про нього.
    Щоб у день, коли це стане можливим, він був готовий.
    Готовий до великого повернення, до великого відродження.

    Наш «Металіст» сьогодні змушений тренуватися в іншому місті.
    Але команда залишається харківською.
    По духу. По характеру. По ДНК.
    Вона працює, тримається, бореться за результат.
    І саме тому я впевнений: найяскравіші сторінки історії клубу – не в минулому. Вони – попереду.

    Обов’язково прийде момент.
    Момент, коли стадіон знову загуде так, що його почують всюди.
    Коли Харків знову підведеться в єдиному пориві.
    Коли тисячі голосів закричать одночасно за свою команду, за своє місто, за свою перемогу.

    Сто років «Металісту» – це не крапка. Це – кома.
    Продовження буде. І воно буде яскравим!

    Зі століттям тебе, рідний «Металісте»!
    Дякую за силу.
    Дякую за гордість.
    Дякую за те, що стільки років б’єшся за Харків – і разом із Харковом.
    Сто років. Сьогодні «Металіст» святкує свій сотий день народження. І це не просто ювілей клубу. Це ювілей частини Харкова. Частини нас із вами. Покоління харків’ян виросли разом із цією командою. Хтось уперше прийшов на футбол ще дитиною, тримаючись за батькову руку. Хтось втрачав голос на фан-секторі. Хтось плакав від поразок і обіймав незнайомих людей після голів на останніх хвилинах. Для всіх, хто бодай раз стояв на трибунах і жив кожну секунду гри – від тиші перед ударом до шаленої радості перемоги, – «Металіст» давно означає більше, ніж футбол. Це – Харків. Це – наша пам’ять, наші емоції, наш біль і наша радість, які залишаються на все життя. За сто років «Металіст» проходив через усе. Тріумфи, коли місто не спало до ранку. Провальні сезони, коли боліло всім. Нові склади, нові керівники, нові епохи. Але одна річ не змінювалася ніколи: «Металіст» завжди вмів об’єднувати Харків. Так, як не здатне більше нічого. На трибунах цього клубу виростав характер міста. Сміливий. Азартний. Упертий. Вірний своїм, вірний синьо-жовтим кольорам. Тим, що на гербі, на прапорі, на футболках – і в серці. Війна поставила на паузу багато речей. Стадіон, який десятиліттями був серцем спортивного Харкова, майже чотири роки чекає. Чекає гравців. Чекає вболівальників. Чекає повернення життя на трибуни. Але це – не забуття. Ми зберігаємо стадіон. Дбаємо про нього. Щоб у день, коли це стане можливим, він був готовий. Готовий до великого повернення, до великого відродження. Наш «Металіст» сьогодні змушений тренуватися в іншому місті. Але команда залишається харківською. По духу. По характеру. По ДНК. Вона працює, тримається, бореться за результат. І саме тому я впевнений: найяскравіші сторінки історії клубу – не в минулому. Вони – попереду. Обов’язково прийде момент. Момент, коли стадіон знову загуде так, що його почують всюди. Коли Харків знову підведеться в єдиному пориві. Коли тисячі голосів закричать одночасно за свою команду, за своє місто, за свою перемогу. Сто років «Металісту» – це не крапка. Це – кома. Продовження буде. І воно буде яскравим! Зі століттям тебе, рідний «Металісте»! Дякую за силу. Дякую за гордість. Дякую за те, що стільки років б’єшся за Харків – і разом із Харковом.
    92views
  • #дати #свята
    🐾 Голос за безмовних: Міжнародний день захисту прав тварин.
    Сьогодні, 10 грудня, поруч із Днем прав людини, світ відзначає Міжнародний день захисту прав тварин (International Animal Rights Day). Це важлива дата, яка підкреслює, що етичні принципи справедливості та гуманності мають поширюватися і на наших менших, безмовних сусідів по планеті. 🦁

    ⚖️ Спільна дата, спільна ідея

    День захисту прав тварин не випадково відзначається саме 10 грудня. Це було свідоме рішення, прийняте активістами:
    1998 рік: Цей день був заснований активістами на 50-ту річницю прийняття Загальної декларації прав людини.
    Основний принцип: Спільна дата покликана підкреслити, що, якщо ми визнаємо універсальні права людей, то варто розширити наше поняття справедливості, включивши в нього права всіх живих істот, здатних відчувати біль, страх та радість.

    📜 Декларація прав тварин

    Хоча немає єдиного глобального юридично зобов'язуючого документа, подібного до Декларації прав людини, активісти часто посилаються на Загальну декларацію прав тварин, яка була проголошена Міжнародною лігою прав тварин у Парижі у 1978 році.
    Цей документ включає такі основні положення:
    Рівність життя: Усі тварини мають рівне право на існування.
    Право на повагу: Кожна тварина має право на повагу. Людина як розумний вид не може присвоювати собі право винищувати інших тварин, безсоромно їх експлуатувати чи жорстоко з ними поводитися.
    Право на умови: Тварина, яку людина вибрала собі за компаньйона, має право на довге життя та догляд.
    Заборона болю: Будь-яке використання тварин, яке передбачає біль чи страждання, є несумісним з правами тварин.

    🎯 Заклик до свідомості

    Цей день використовується для проведення просвітницьких акцій, демонстрацій та освітніх програм, спрямованих проти жорстокого поводження з тваринами у різних сферах:
    Промислове тваринництво (фабрики, скотобійні).
    Використання тварин у наукових експериментах та тестах (вівасекція).
    Використання хутра та шкіри.
    Експлуатація диких тварин у цирках, зоопарках та інших розвагах.

    Мета Міжнародного дня захисту прав тварин — не лише припинити страждання, а й змінити світогляд людей, заохочуючи їх до гуманного, етичного та відповідального ставлення до всіх живих істот. Це щоденна робота, яка починається з нашого вибору! 💚
    #дати #свята 🐾 Голос за безмовних: Міжнародний день захисту прав тварин. Сьогодні, 10 грудня, поруч із Днем прав людини, світ відзначає Міжнародний день захисту прав тварин (International Animal Rights Day). Це важлива дата, яка підкреслює, що етичні принципи справедливості та гуманності мають поширюватися і на наших менших, безмовних сусідів по планеті. 🦁 ⚖️ Спільна дата, спільна ідея День захисту прав тварин не випадково відзначається саме 10 грудня. Це було свідоме рішення, прийняте активістами: 1998 рік: Цей день був заснований активістами на 50-ту річницю прийняття Загальної декларації прав людини. Основний принцип: Спільна дата покликана підкреслити, що, якщо ми визнаємо універсальні права людей, то варто розширити наше поняття справедливості, включивши в нього права всіх живих істот, здатних відчувати біль, страх та радість. 📜 Декларація прав тварин Хоча немає єдиного глобального юридично зобов'язуючого документа, подібного до Декларації прав людини, активісти часто посилаються на Загальну декларацію прав тварин, яка була проголошена Міжнародною лігою прав тварин у Парижі у 1978 році. Цей документ включає такі основні положення: Рівність життя: Усі тварини мають рівне право на існування. Право на повагу: Кожна тварина має право на повагу. Людина як розумний вид не може присвоювати собі право винищувати інших тварин, безсоромно їх експлуатувати чи жорстоко з ними поводитися. Право на умови: Тварина, яку людина вибрала собі за компаньйона, має право на довге життя та догляд. Заборона болю: Будь-яке використання тварин, яке передбачає біль чи страждання, є несумісним з правами тварин. 🎯 Заклик до свідомості Цей день використовується для проведення просвітницьких акцій, демонстрацій та освітніх програм, спрямованих проти жорстокого поводження з тваринами у різних сферах: Промислове тваринництво (фабрики, скотобійні). Використання тварин у наукових експериментах та тестах (вівасекція). Використання хутра та шкіри. Експлуатація диких тварин у цирках, зоопарках та інших розвагах. Мета Міжнародного дня захисту прав тварин — не лише припинити страждання, а й змінити світогляд людей, заохочуючи їх до гуманного, етичного та відповідального ставлення до всіх живих істот. Це щоденна робота, яка починається з нашого вибору! 💚
    Like
    1
    129views
  • День прав людини
    10 грудня кожного року людство святкує міжнародну подію – День прав людини (Human Rights Day). День прав людини відзначається щороку в цей день в пам’ять про прийняття Універсальної Декларації Прав Людини у Парижі Генеральною Асамблеєю ООН. Офіційне проголошення Дня прав людини здійснилося у 1948 році за ініціативи ООН.

    День прав людини в історії
    Дата святкування обрана на честь прийняття Організацією Об’єднаних Націй Загальної декларації прав людини, яке відбулося в Парижі у 1958 році. Ця декларація відкрила двері до створення документів стосовно прав людини. Вона є міжнародним актом, котрий проголошує рівні права на людську свободу та відповідальність перед законом, не дивлячись на стать, расу, віросповідання тощо. Принципи цього документа лежать в основі договорів, конвенцій і пактів щодо людських прав.

    Універсальна Декларація Прав Людини є глобальним планом для міжнародного та національного законодавства, а також основою для Порядку денного ООН до 2030 року щодо сталого розвитку.

    Вона доступна 577 мовами (від абхазької до зулуської), що робить УДПЛ найбільш перекладеним документом у світі.

    Права людини
    Права людини є:

    POSITIVE (ПОЗИТИВНІ):
    Вони не лише захищають, але й приносять у життя радість, щастя та безпеку.
    Це життєві реалії: у їжі, яку ми їмо, повітрі, яким дихаємо, словах, які промовляємо, можливостях, які шукаємо, та захисті, що нас оберігає.
    ESSENTIAL (НЕОБХІДНІ/ОСНОВНІ):
    Це наш спільний ґрунт, що об’єднує нас попри відмінності в расі, статі, віросповіданні чи походженні.
    У світі невизначеності вони є нашими константами: право на безпеку, свободу слова та участь у прийнятті рішень стають непохитною основою нашого життя.
    ATTAINABLE (ДОСЯЖНІ/РЕАЛЬНІ):
    Вони починаються з нас самих і наших щоденних рішень: повага до інших, висловлювання проти несправедливості та увага до тих, чиї голоси ігноруються.
    Культура гідності та справедливості будується нашими повсякденними виборами та колективними діями спільнот, рухів і націй.
    Мета заснування події
    День прав людини націлений привернути увагу людства до Загальної декларації прав людини та дотримання принципів цього міжнародного документа. Адже після пережитої Другої світової війни уся планета об’єдналася заради створення єдиного та загального механізму захисту людських прав.
    День прав людини 10 грудня кожного року людство святкує міжнародну подію – День прав людини (Human Rights Day). День прав людини відзначається щороку в цей день в пам’ять про прийняття Універсальної Декларації Прав Людини у Парижі Генеральною Асамблеєю ООН. Офіційне проголошення Дня прав людини здійснилося у 1948 році за ініціативи ООН. День прав людини в історії Дата святкування обрана на честь прийняття Організацією Об’єднаних Націй Загальної декларації прав людини, яке відбулося в Парижі у 1958 році. Ця декларація відкрила двері до створення документів стосовно прав людини. Вона є міжнародним актом, котрий проголошує рівні права на людську свободу та відповідальність перед законом, не дивлячись на стать, расу, віросповідання тощо. Принципи цього документа лежать в основі договорів, конвенцій і пактів щодо людських прав. Універсальна Декларація Прав Людини є глобальним планом для міжнародного та національного законодавства, а також основою для Порядку денного ООН до 2030 року щодо сталого розвитку. Вона доступна 577 мовами (від абхазької до зулуської), що робить УДПЛ найбільш перекладеним документом у світі. Права людини Права людини є: POSITIVE (ПОЗИТИВНІ): Вони не лише захищають, але й приносять у життя радість, щастя та безпеку. Це життєві реалії: у їжі, яку ми їмо, повітрі, яким дихаємо, словах, які промовляємо, можливостях, які шукаємо, та захисті, що нас оберігає. ESSENTIAL (НЕОБХІДНІ/ОСНОВНІ): Це наш спільний ґрунт, що об’єднує нас попри відмінності в расі, статі, віросповіданні чи походженні. У світі невизначеності вони є нашими константами: право на безпеку, свободу слова та участь у прийнятті рішень стають непохитною основою нашого життя. ATTAINABLE (ДОСЯЖНІ/РЕАЛЬНІ): Вони починаються з нас самих і наших щоденних рішень: повага до інших, висловлювання проти несправедливості та увага до тих, чиї голоси ігноруються. Культура гідності та справедливості будується нашими повсякденними виборами та колективними діями спільнот, рухів і націй. Мета заснування події День прав людини націлений привернути увагу людства до Загальної декларації прав людини та дотримання принципів цього міжнародного документа. Адже після пережитої Другої світової війни уся планета об’єдналася заради створення єдиного та загального механізму захисту людських прав.
    Love
    1
    141views
  • Всесвітній день футболу
    Щорічно 10 грудня професійні спортсмени, любителі та вболівальники святкують Всесвітній день футболу – неофіційна, локальна дата, що не має глобального статусу

    Як відзначати Всесвітній день футболу?
    Стосовно футболу люди вже давно розділилися на дві частини. Перші обожнюють його, і навіть якщо самі не ганяють м’яча, із задоволенням дивляться матчі, вболіваючи за улюблену команду. Інші люди байдужі до цього виду спорту. Але оскільки перша група набагато численніша, можна вважати, що Всесвітній день футболу відзначає вся планета.

    Цього дня проводиться безліч футбольних матчів різного рівня — від поєдинків професійних клубів до ігор любителів та дитячих команд у наших дворах.

    Звісно, найкраще святкування дня футболу — активне. Це чудовий привід пограти в улюблену гру з друзями чи зі своїми дітьми. Ніщо так не зближує людей, ніж спільне захоплення. Також можна присвятити цей день перегляду футбольного матчу чи прочитати цікаву книжку про історію футболу чи біографії видатних футболістів.

    Чому важливий цей день?
    Футболом захоплюються люди різних професій, різного віку та рівня достатку. Для нього не потрібно якихось спеціальних пристосувань чи витрат — достатньо м’яча, вільного майданчика та кількох охочих гравців.

    Крім того, футбол цікавий не лише виграшним рахунком. Справжні цінителі отримують задоволення від добре продуманої та вмілої тактики гри.

    Цей вид спорту змушує водночас і продумувати дії наперед, і приймати блискавичні рішення. Також футбол навчає бути як лідером, так і підлеглим. Вміння при потребі переключатися між цими ролями згодиться і в повсякденному житті.

    Особливо корисно займатися футболом дітям — він розвиває мислення, тренує тіло та виховує особистість. Любительський футбол безпечний, бо не передбачає занадто великих фізичних навантажень.

    Ще одним важливим аргументом на користь футболу є його здатність об’єднувати людей різних етнічних, релігійних чи мовних груп. Адже коли грає національна збірна, за неї вболіває все населення країни, а її виграш — спільна радість для всіх.

    Важлива роль футболу і в світовій економіці. Провідні футбольні клуби виправдовують значні інвестиції та мають високі прибутки. Фондові ринки країн, що вигравали чемпіонат світу, піднімалися в рік виграшу відносно світових індексів на кілька відсотків.
    Всесвітній день футболу Щорічно 10 грудня професійні спортсмени, любителі та вболівальники святкують Всесвітній день футболу – неофіційна, локальна дата, що не має глобального статусу Як відзначати Всесвітній день футболу? Стосовно футболу люди вже давно розділилися на дві частини. Перші обожнюють його, і навіть якщо самі не ганяють м’яча, із задоволенням дивляться матчі, вболіваючи за улюблену команду. Інші люди байдужі до цього виду спорту. Але оскільки перша група набагато численніша, можна вважати, що Всесвітній день футболу відзначає вся планета. Цього дня проводиться безліч футбольних матчів різного рівня — від поєдинків професійних клубів до ігор любителів та дитячих команд у наших дворах. Звісно, найкраще святкування дня футболу — активне. Це чудовий привід пограти в улюблену гру з друзями чи зі своїми дітьми. Ніщо так не зближує людей, ніж спільне захоплення. Також можна присвятити цей день перегляду футбольного матчу чи прочитати цікаву книжку про історію футболу чи біографії видатних футболістів. Чому важливий цей день? Футболом захоплюються люди різних професій, різного віку та рівня достатку. Для нього не потрібно якихось спеціальних пристосувань чи витрат — достатньо м’яча, вільного майданчика та кількох охочих гравців. Крім того, футбол цікавий не лише виграшним рахунком. Справжні цінителі отримують задоволення від добре продуманої та вмілої тактики гри. Цей вид спорту змушує водночас і продумувати дії наперед, і приймати блискавичні рішення. Також футбол навчає бути як лідером, так і підлеглим. Вміння при потребі переключатися між цими ролями згодиться і в повсякденному житті. Особливо корисно займатися футболом дітям — він розвиває мислення, тренує тіло та виховує особистість. Любительський футбол безпечний, бо не передбачає занадто великих фізичних навантажень. Ще одним важливим аргументом на користь футболу є його здатність об’єднувати людей різних етнічних, релігійних чи мовних груп. Адже коли грає національна збірна, за неї вболіває все населення країни, а її виграш — спільна радість для всіх. Важлива роль футболу і в світовій економіці. Провідні футбольні клуби виправдовують значні інвестиції та мають високі прибутки. Фондові ринки країн, що вигравали чемпіонат світу, піднімалися в рік виграшу відносно світових індексів на кілька відсотків.
    Love
    1
    122views
  • Я радо йду у твій полон,
    в зіниці звабливі і темні.
    Із човників твоїх долонь
    стікає сонця мед на мене.

    І виростає маєво густе,
    ростуть над нами дивні трави.
    І пахнеш ти, як синій степ,
    омитий свіжими вітрами…

    А потім понесеш в очах,
    в зіницях
    радість невгасиму,
    що в травах
    травень нас звінчав,
    що дав нам сподівання сина.

    (Ігор Калинець)
    Я радо йду у твій полон, в зіниці звабливі і темні. Із човників твоїх долонь стікає сонця мед на мене. І виростає маєво густе, ростуть над нами дивні трави. І пахнеш ти, як синій степ, омитий свіжими вітрами… А потім понесеш в очах, в зіницях радість невгасиму, що в травах травень нас звінчав, що дав нам сподівання сина. (Ігор Калинець)
    Like
    Love
    2
    57views
  • Затремтіли струни у душі моїй…
    Ніжні, ніжна пісня задзвеніла в ній…
    Що ж до їх торкнулось? Чи проміння дня,
    Чи журба, і радість, і любов моя?!

    Задзвеніли струни ще ніжніш-ніжніш…
    Мабуть, ти до мене думкою летиш,
    Мабуть, ти це в’єшся у душі моїй
    І крилом черкаєш срібні струни в ній.

    (Олександр Олесь)
    Затремтіли струни у душі моїй… Ніжні, ніжна пісня задзвеніла в ній… Що ж до їх торкнулось? Чи проміння дня, Чи журба, і радість, і любов моя?! Задзвеніли струни ще ніжніш-ніжніш… Мабуть, ти до мене думкою летиш, Мабуть, ти це в’єшся у душі моїй І крилом черкаєш срібні струни в ній. (Олександр Олесь)
    Love
    1
    2comments 65views
  • День Брауні
    День Брауні (National Brownie Day) відзначається 8 грудня У США — це день, коли поціновувачі десерту брауні святкують один з найулюбленіших десертів.

    Походження брауні
    Історія створення брауні овіяна легендами, одна з яких сягає своїм корінням готелю “Палмер Хаус” у 1893 році. Берта Палмер, відома світська левиця з Чикаго, попросила шеф-кондитера створити десерт для дам, які відвідували Всесвітню Колумбову виставку в Чикаго. Результатом стало тістечко “Палмер Хаус Брауні” з волоськими горіхами та абрикосовою глазур’ю.


    До 1907 року брауні набуло свого сучасного вигляду, а рецепт “Бангор Брауні” став популярним. Цей рецепт, який, як вважають, виник у Бангорі, штат Мен, додавав додаткове яйце і більше шоколаду, щоб зробити десерт більш насиченим.

    Як святкувати День брауні
    Один з найкращих способів відсвяткувати — спекти брауні.
    Для тих, хто прагне експериментувати, спробуйте унікальні смаки брауні, такі як , кабачковий брауні або брауні з начинкою з печива.
    Брауні ідеально підходять для того, щоб ними ділитися. Зробіть партію і поділіться з друзями, сусідами або колегами, щоб розділити радість від цього чудового смаколика.
    Популярність брауні
    Брауні стали основним продуктом в американській культурі, з роками з’явилися різні форми та рецепти. Починаючи з групи дівчат-скаутів “Брауні”, названої на честь десерту, і закінчуючи створенням Бетті Крокер посібника з випічки, тістечка закріпили своє місце в кулінарній історії.

    Цікаві факти про брауні
    У готелі Palmer House досі подають оригінальний рецепт брауні.
    Термін “Бангорський брауні” походить від міста Бангор, штат Мен, де, як вважається, і був винайдений рецепт.
    День брауні – це свято десерту, який приносить радість і насолоду багатьом. Це день, коли можна оцінити багату історію брауні, поекспериментувати з новими рецептами та поділитися цими смаколиками з іншими.
    День Брауні День Брауні (National Brownie Day) відзначається 8 грудня У США — це день, коли поціновувачі десерту брауні святкують один з найулюбленіших десертів. Походження брауні Історія створення брауні овіяна легендами, одна з яких сягає своїм корінням готелю “Палмер Хаус” у 1893 році. Берта Палмер, відома світська левиця з Чикаго, попросила шеф-кондитера створити десерт для дам, які відвідували Всесвітню Колумбову виставку в Чикаго. Результатом стало тістечко “Палмер Хаус Брауні” з волоськими горіхами та абрикосовою глазур’ю. До 1907 року брауні набуло свого сучасного вигляду, а рецепт “Бангор Брауні” став популярним. Цей рецепт, який, як вважають, виник у Бангорі, штат Мен, додавав додаткове яйце і більше шоколаду, щоб зробити десерт більш насиченим. Як святкувати День брауні Один з найкращих способів відсвяткувати — спекти брауні. Для тих, хто прагне експериментувати, спробуйте унікальні смаки брауні, такі як , кабачковий брауні або брауні з начинкою з печива. Брауні ідеально підходять для того, щоб ними ділитися. Зробіть партію і поділіться з друзями, сусідами або колегами, щоб розділити радість від цього чудового смаколика. Популярність брауні Брауні стали основним продуктом в американській культурі, з роками з’явилися різні форми та рецепти. Починаючи з групи дівчат-скаутів “Брауні”, названої на честь десерту, і закінчуючи створенням Бетті Крокер посібника з випічки, тістечка закріпили своє місце в кулінарній історії. Цікаві факти про брауні У готелі Palmer House досі подають оригінальний рецепт брауні. Термін “Бангорський брауні” походить від міста Бангор, штат Мен, де, як вважається, і був винайдений рецепт. День брауні – це свято десерту, який приносить радість і насолоду багатьом. Це день, коли можна оцінити багату історію брауні, поекспериментувати з новими рецептами та поділитися цими смаколиками з іншими.
    194views
  • День цукрової вати
    День цукрової вати (Cotton Candy Day) відзначають 7 грудня. Подія походить зі США, а свято цукрової вати відзначають у всьому світі. Це свято присвячене смаку й чарівності цього десерту, який переносить нас у дитинство, бо це такий омріяний та бажаний дітьми десерт.

    Історія цукрової вати
    Цукрова вата має довгу історію, яка почалася ще в XIX столітті. Цікаво, що цей десерт винайшли… дантисти! У 1897 році стоматолог Вільям Моррісон разом із кондитером Джоном Уортоном створили машину для виготовлення цукрової вати, перетворюючи звичайний цукор на повітряні нитки. Спочатку її називали “фейрі флос” (казкова нитка), а публіка вперше познайомилася з нею на Всесвітній виставці в Сент-Луїсі у 1904 році.


    У 1921 році з’явилася сучасна назва “cotton candy” — “цукрова вата”. Водночас винахідник Жозеф Ласко представив її в своєму стоматологічному кабінеті як спосіб заохочення клієнтів, хоча іронія в цьому очевидна.

    Цікаві факти про цукрову вату
    Нитки цукрової вати набагато тонші за людське волосся, але можуть досягати довжини понад кілометр.
    Різні назви у світі. В Англії її називають “candy floss”, у Франції — “barbe à papa” (татова борода), а в Австралії — “fairy floss”.
    Мінімум інгредієнтів. Уся магія цукрової вати — це просто розтоплений цукор із додаванням харчового барвника. Але й без барвника смакота!
    Як святкувати День цукрової вати?
    Поласуйте улюбленим десертом. Знайдіть цукрову вату у вашому місті або спробуйте її зробити вдома.
    Подаруйте солодкий настрій. Поділіться частуванням із друзями чи родиною — це нагода для теплих спогадів разом.
    Експериментуйте з новими смаками. Ароматизатори дають безліч варіантів.
    Цукрова вата символізує радість, безтурботність і ностальгію за дитинством. Це просте нагадування, що навіть дорослі можуть дозволити собі насолоджуватися миттєвим щастям. Але ж пам’ятайте, що це лише цукор, його споживання має бути свідомим.
    День цукрової вати День цукрової вати (Cotton Candy Day) відзначають 7 грудня. Подія походить зі США, а свято цукрової вати відзначають у всьому світі. Це свято присвячене смаку й чарівності цього десерту, який переносить нас у дитинство, бо це такий омріяний та бажаний дітьми десерт. Історія цукрової вати Цукрова вата має довгу історію, яка почалася ще в XIX столітті. Цікаво, що цей десерт винайшли… дантисти! У 1897 році стоматолог Вільям Моррісон разом із кондитером Джоном Уортоном створили машину для виготовлення цукрової вати, перетворюючи звичайний цукор на повітряні нитки. Спочатку її називали “фейрі флос” (казкова нитка), а публіка вперше познайомилася з нею на Всесвітній виставці в Сент-Луїсі у 1904 році. У 1921 році з’явилася сучасна назва “cotton candy” — “цукрова вата”. Водночас винахідник Жозеф Ласко представив її в своєму стоматологічному кабінеті як спосіб заохочення клієнтів, хоча іронія в цьому очевидна. Цікаві факти про цукрову вату Нитки цукрової вати набагато тонші за людське волосся, але можуть досягати довжини понад кілометр. Різні назви у світі. В Англії її називають “candy floss”, у Франції — “barbe à papa” (татова борода), а в Австралії — “fairy floss”. Мінімум інгредієнтів. Уся магія цукрової вати — це просто розтоплений цукор із додаванням харчового барвника. Але й без барвника смакота! Як святкувати День цукрової вати? Поласуйте улюбленим десертом. Знайдіть цукрову вату у вашому місті або спробуйте її зробити вдома. Подаруйте солодкий настрій. Поділіться частуванням із друзями чи родиною — це нагода для теплих спогадів разом. Експериментуйте з новими смаками. Ароматизатори дають безліч варіантів. Цукрова вата символізує радість, безтурботність і ностальгію за дитинством. Це просте нагадування, що навіть дорослі можуть дозволити собі насолоджуватися миттєвим щастям. Але ж пам’ятайте, що це лише цукор, його споживання має бути свідомим.
    224views
  • День написання листів
    День написання листів (National Letter Writing Day) відзначають 7 грудня, подія походить зі США. Цей день є даниною поваги мистецтву написання листів — формі спілкування, яка стає все більш рідкісною в цифрову епоху. Цей день заохочує людей зробити крок назад від електронної комунікації та долучитися до більш особистого і вдумливого процесу написання листів від руки.

    Історичне значення
    Писання листів має багату історію, яка сягає корінням у глибину століть як основний засіб спілкування на відстані. До появи телефонів, інтернету та смартфонів листи були єдиним способом, за допомогою якого люди могли підтримувати зв’язок з тими, хто був далеко.
    Мистецтво епістолярного письма


    Традиція написання листів виходить за межі простого спілкування. Це форма мистецтва, якою захоплювалися поети й письменники. Наприклад, “Листи до молодого поета” Райнера Марії Рільке є класичним прикладом епістолярного письма, який надихнув багатьох. Поети часто використовували формат листа у своїх творах, створюючи поєднання особистого самовираження та літературного мистецтва.

    Відзначення Дня написання листів
    День написання листів — це можливість знову відкрити для себе радість написання листів. Ось кілька способів, як його відсвяткувати:

    Відвідайте магазин канцтоварів і виберіть високоякісний папір та конверти, які додадуть вашим листам індивідуальності.
    Напишіть листа. Відновіть зв’язок зі старими друзями, родиною або навіть напишіть політичному діячеві чи людині, якою ви захоплюєтесь. Скористайтеся цією можливістю, щоб висловити свої думки у більш значущий і відчутний спосіб.
    Напишіть листа захисникам України, подякуйте та висловіть почуття. Така підтримка надихає наших воїнів, мотивує та є своєрідним оберегом.
    Підтримайте щедрим донатом ЗСУ.
    Важливість написання листів
    Написання листів — це більше, ніж просто засіб комунікації, це вдумливий і цілеспрямований процес. Воно спонукає до роздумів і ретельного вираження думок, що часто втрачається в миттєвому характері цифрової комунікації. Написання листів також може бути способом відновити зв’язок з людьми на більш глибокому рівні, прориваючись крізь поверховість взаємодії в соціальних мережах.

    Частиною чарівності написання листів є фізичні елементи – папір, чорнило та марки. Марки, зокрема, дають змогу персоналізувати ваше послання і підкреслити різні аспекти культури, історії та особистих інтересів.

    День написання листів — це нагадування про цінність і красу рукописного листування. Це день, коли варто сповільнитися, поміркувати й спробувати налагодити більш значущий зв’язок з іншими людьми. Цей день відзначає непереборну силу та магію написаного слова.
    День написання листів День написання листів (National Letter Writing Day) відзначають 7 грудня, подія походить зі США. Цей день є даниною поваги мистецтву написання листів — формі спілкування, яка стає все більш рідкісною в цифрову епоху. Цей день заохочує людей зробити крок назад від електронної комунікації та долучитися до більш особистого і вдумливого процесу написання листів від руки. Історичне значення Писання листів має багату історію, яка сягає корінням у глибину століть як основний засіб спілкування на відстані. До появи телефонів, інтернету та смартфонів листи були єдиним способом, за допомогою якого люди могли підтримувати зв’язок з тими, хто був далеко. Мистецтво епістолярного письма Традиція написання листів виходить за межі простого спілкування. Це форма мистецтва, якою захоплювалися поети й письменники. Наприклад, “Листи до молодого поета” Райнера Марії Рільке є класичним прикладом епістолярного письма, який надихнув багатьох. Поети часто використовували формат листа у своїх творах, створюючи поєднання особистого самовираження та літературного мистецтва. Відзначення Дня написання листів День написання листів — це можливість знову відкрити для себе радість написання листів. Ось кілька способів, як його відсвяткувати: Відвідайте магазин канцтоварів і виберіть високоякісний папір та конверти, які додадуть вашим листам індивідуальності. Напишіть листа. Відновіть зв’язок зі старими друзями, родиною або навіть напишіть політичному діячеві чи людині, якою ви захоплюєтесь. Скористайтеся цією можливістю, щоб висловити свої думки у більш значущий і відчутний спосіб. Напишіть листа захисникам України, подякуйте та висловіть почуття. Така підтримка надихає наших воїнів, мотивує та є своєрідним оберегом. Підтримайте щедрим донатом ЗСУ. Важливість написання листів Написання листів — це більше, ніж просто засіб комунікації, це вдумливий і цілеспрямований процес. Воно спонукає до роздумів і ретельного вираження думок, що часто втрачається в миттєвому характері цифрової комунікації. Написання листів також може бути способом відновити зв’язок з людьми на більш глибокому рівні, прориваючись крізь поверховість взаємодії в соціальних мережах. Частиною чарівності написання листів є фізичні елементи – папір, чорнило та марки. Марки, зокрема, дають змогу персоналізувати ваше послання і підкреслити різні аспекти культури, історії та особистих інтересів. День написання листів — це нагадування про цінність і красу рукописного листування. Це день, коли варто сповільнитися, поміркувати й спробувати налагодити більш значущий зв’язок з іншими людьми. Цей день відзначає непереборну силу та магію написаного слова.
    Wow
    1
    191views
More Results