⚡️ ЗБИТО/ПОДАВЛЕНО 320 ЦІЛЕЙ ПРОТИВНИКА.
У ніч на 03 жовтня (із 20.00 02 жовтня) противник завдав комбінованого удару по території України із застосуванням ударних БпЛА, ракет повітряного та наземного базування, загалом – 416 засобів повітряного нападу:
- 381 ударний БпЛА типу Shahed, Гербера (безпілотники інших типів) із напрямків Курськ, Брянськ, Міллерово, Орел, Шаталово, Приморсько-Ахтарськ – рф.;
- 7 балістичних ракет Іскандер-М/KN-23;
- 21 крилатої ракети Іскандер-К;
- 7 керованих авіаційних ракет Х-59/69.
❗️Основний напрямок удару – об’єкти критичної інфраструктури (енергетичного сектору) у Харківській та Полтавській областях. Також внаслідок нічної атаки постраждали Сумська, Дніпропетровська, Одеська та Київська області.
Повітряний напад відбивали авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи РЕБ та безпілотних систем, мобільні вогневі групи Сил оборони України.
💥 За попередніми даними, станом на 10.00, протиповітряною обороною збито/подавлено 320 повітряних цілей:
- 303 ворожі БпЛА типу Shahed, Гербера (безпілотники інших типів);
- 12 крилатих ракет Іскандер-К;
- 5 керованих авіаційних ракет Х-59/69.
Зафіксовано влучання 18 ракет та 78 ударних БпЛА на 15 локаціях, а також падіння збитих (уламки) на 6 локаціях.
✊ Тримаймо небо!
🇺🇦 Разом – до перемоги

#поезія
світ обертається довкола
родимки внизу її живота.
у мене є небо чи будь-яка інша стрімка висота,
є бог, що за кожен мій вчинок щедро колись воздасть,
але наразі світ обертається довкола її зап’ясть.
є гори, річки, дерева, птахи, міста, дорога врешті-решт,
є це неспішне існування, що схоже на заслання чи арешт,
є гармонія, музика, тиша і спокій, дзвінке суголосся,
але наразі світ обертається довкола її волосся.
у мене є все (і навіть більше), чого я коли-небудь хотів,
є соняшники ван ґоґа і зграя бройґелівських хортів,
є перманентний смуток, є радість, є сльози і сміх,
але наразі світ обертається довкола її ніг.
є безліч релігій, є пекло, нірвана, шеол, джаханнам,
є дні і тижні, й місяці, коли найбільше довіряєш снам,
є незліченна кількість незрозумілих мені речей,
але наразі світ обертається довкола її очей.
є несміливий і дуже довгий початок (але немає кінця),
є темрява, в якій можна почути, як б’ються серця.
і як до лаури молився петрарка, а дон кіхот до дульсинеї,
так я молюсь в цій темряві до світу, що зупинився врешті біля неї

Мірек Боднар

#поезія
Це вона забирала твій світ собі
Й говорила тихенько -
"Хай буде тут"?
Це вона лікувала твій кожен біль
Й прокладала з тобою новий маршрут?
Це вона цілувала тебе в чоло,
Ледь торкалась руки, загортала в ніч?
Це вона чаклувала, щоб врешт пройшло,
Те погане, що може тебе скалічити?
Це вона промовляла покірно "так",
Але часом казала коротке "ні"?
Це вона відчувала твій кожен такт,
І розсипані поспіхом роки й дні?
Це вона?
Ну скажи мені, це вона?
Ти чекав її всі тисячі життів,
А вона час від часу з'являлась в снах,
І тепло разом з нею влітало в дім,
І згорталось клубочками по кутках,
І світило так затишно звідусіль,
І впліталося щастя мов в небо птах
І літало без страху і без зусиль...

02.10.2025
Іра Спірідонова

#поезія
Що за диво — осіння палітра!
Сум і радість в пейзажі звучить.
Онде квітка остання розквітла,
Павутинка в повітрі летить.
Листя золотом щирим палає
Під промінням осіннім палким.
Вітерець між гілками зітхає,
Зачарований дивом таким.
Ну, а небо — безмежне і синє
Заворожує серце умить.
Подих вітру — і листя осіннє
Все летить, все летить і летить…

Між ЗСУ та Нацгвардією запрацює механізм переведення - Кабмін ухвалив відповідну постанову, — нардеп.
▪️Подати рапорт на переведення можна через державний вебпортал е-послуг у сфері нацбезпеки та оборони (раніше - «Армія+»).
▪️До рапорту додаються наступні документи:
📌військовий квиток/посвідчення;
📌рекомендаційний лист від командира;
📌погодження частини (крім окремих винятків);
📌у разі потреби - медичний висновок.
▪️Переводитись можна:
📌між бойовими частинами ЗСУ та НГУ (в обидва боки);
📌з небойових підрозділів - у бойові;
📌до підрозділів забезпечення/логістики/зв’язку/медзакладів/охорони, навчальних центрів — за висновком ВЛК або експертної комісії (щодо обмеженої придатності);
📌військові, не призначені на посаду або в розпорядженні - можуть бути направлені до частин із вакансіями.
Бойові частини, які будуть брати участь в проєкті затверджуються Головкомом ЗСУ та ГУ НГУ.

#поезія
Світ, який ти хотіла, ніколи тебе не хотів.
Рано-вранці заварював каву і йшов в соцмережі.
Світ боявся постів про побиті твої телевежі,
Фотографій котів, яких ти з-під завалів несла.

Ти не злилась, бо зла
вистачало. І в розпал тривог
Твій Перун чи Сварог над тобою мовчав у молитвах.
І коли молитов не завжди вистачало на вбитих,
Ти своїм рукавом витирала проплаканий біль.

Світ писав не тобі, не про тебе і зовсім без рим.
Говори чи кричи - все одно не почує, про що ти.
Все одно не помітить, що небо невпинно горить,
І горить,
і горить,
і горить,
і горить синьо-жовтим.


Оля Дубрівук

#поезія
Яке то диво — мати знов світанок,
захований у росах поміж світу.
І слухати, як стогне сонний ґанок,
ховаючи хрущів в обіймах квіту.
Яке то диво — ця весна бузкова,
що гонить човен в черешнéві мрії.
І срібний місяць, мов чиясь підкова,
кривий та давній, сповнений надії...

Яке то щастя — мати дім старенький,
кота рудого, сад та капці з пухом,
кавóвий кухлик, що лишивсь від неньки,
з надщербленим од літ кумедним вухом...
Яке то щастя — чути шелест вітру,
збирати ябка, аґрус та горіхи.
Наповнити зерном стару макітру
скропивши медом, дітворі на втіху...

Яка то розкіш — бути лиш собою,
без силіконів, масок, декорацій.
Любити світ. І прагнути спокóю,
лишивши метушню та рій сенсацій...
Яка то розкіш — споглядати небо,
високе й чисте, мирне, з "баранцями".
Забувши про "я знаю" і "так треба"
життя спивати дрlбними ковтками...


Людмила Галінська

#поезія
Марс 687* (11.01.2024)

Я не можу повірити досі й навряд чи прийму,
Що ненависть сіктиме повітря і рватиме долі,
Що торкнувшись до квітки* хтось може зачати війну,
В буревіях руйнацій шукає хтось пристрасть хмільну
Й в золоту колісницю запріг кровожерливих коней*.

Шістсот вісімдесят сім днів сьогодні –
Вже рік Арея* ця війна триває:
Паплюжить, нищить, сіє небокраєм
Лиш смерть і втому, біль і піт холодний.
Болять серця і посивіли скроні.

На червоній планеті альбедо* відіб'є життя –
Світла мало для того, хто прагне дивитися битви.
Коли гинуть найкращі, то зоряна гасне доба*
Не лише в їхніх змучених і постарілих очах,
А й в зіницях батьків і дітей, овдовілої жінки.

Бог воєн і проклять, ще скільки візьмеш?
Ми вистоїмо всі, хоч біль троїться,
Бо наше небо, зорі та повітря,
Свободу, обрій, рубежі та мрії
Тримають ті, хто носить берці й піксель.


10.01.2024
Олеся Репа

#поезія
Андрієві К.,
"Журналіст"

Я пишу братові – він десь з побратимами
Тримає небо над східним кордоном і над всією країною.
В мене немає рідних братів, але є він,
Наразі це неважливо, аби лише відповів.
Питаю: "Як ти? Холодно?", але ж надворі лютий,
Як і три роки тому. Треба діждатись "плюсика".
Пишу якісь дурниці: щось із новин, погоду...
Це все так неважливо, розмова якась порожня.
Він мав би писати статті, шукати до них ілюстрації,
Натомість він чистить зброю і з фото мені посміхається.
Отримую: "Привіт, все добре, просто зв'язок "лежав",
Читаю твої повідомлення, добре, що десь є сестра".
Обмінюємося смайлами, стає спокійнішим день,
Бо брат мій тримає небо над тисячами людей.

28.02.2025
Олеся Репа