#дати #свята 11 березня в православному церковному календарі (за новоюліанським стилем, який використовує Православна Церква України) відзначається день пам’яті святителя Софронія, патріарха Єрусалимського (бл. 560–638 рр.), а також преподобного Софронія, затворника Києво-Печерського (XIII ст.). Саме тому в українській традиції цей день часто називають Днем пам’яті Софроніїв — двох святих з однаковим ім'ям, пов'язаних з важливою духовною спадщиною. Святитель Софроній, патріарх Єрусалимський — один з видатних отців Церкви VII століття. Народився близько 560 року в Дамаску (Сирія), здобув блискучу освіту, за що отримав прізвисько "Софроній Софіст" (тобто мудрець, знавець). У молодості разом з другом Іоаном Мосхом (автором "Лимонаря", або "Луга духовного") вів аскетичне життя: спочатку в монастирях Палестини, потім у Єгипті, а згодом у Римі та Константинополі через переслідування персів і арабів. У 634 році Софроній був обраний патріархом Єрусалимським. Він став рішучим захисником православного вчення проти єресі монофелітства (вчення про одну волю в Христі), яке тоді підтримували імператор Іраклій та патріарх Сергій Константинопольський. Софроній скликав помісний собор у Єрусалимі, де засудив єресь, і розіслав соборне послання до інших Церков — цей документ став важливим для VI Вселенського собору (680–681 рр.), який остаточно засудив монофелітство. Софроній також відомий як гімнограф: він склав канони (трипіснці) на Великий піст, які й досі входять до Тріоді Постної, а також житіє святої Марії Єгипетської, яке читається у четвер 5-го тижня Великого посту. У 637–638 рр., під час арабського завоювання, патріарх особисто зустрічав халіфа Омара в Єрусалимі, намагаючись захистити християнські святині. Помер 11 березня 638 року, за переказами, від горя через падіння міста та неможливість відсвяткувати Різдво у Вифлеємі. Преподобний Софроній, затворник Києво-Печерський — інший святий, якого згадують того ж дня. Він жив у XIII столітті, був ченцем Києво-Печерської лаври, подвизався в Дальніх печерах як затворник. Відомий суворим аскетизмом: щодня читав увесь Псалтир, проводив життя в молитві, пості та мовчанні. За подвиги сподобився чути ангельський спів. Його мощі перебувають у Дальніх печерах Лаври. У цей день віряни моляться про зміцнення віри, захист від єресей та помилок, про духовну мудрість і стійкість у випробуваннях — як у житті патріарха Софронія, так і в подвигах печерського затворника.

📌Одеська мудрість за жінок та кицюнь🐾 Приходить Моня до старого єврея і питає: — Дядя Сьома, а чому наші жінки вічно малюють очі як у кішок і одягають той леопард, шо аж в очах рябить?🫣😏 Сьома поправляє окуляри і каже: — Моня, слухай сюди. Кішка — це єдина на світі істота, яка живе у твоєму домі, їсть твій форшмак і при цьому впевнена, шо це ти у неї в гостях на перетримці! 🥸 Жінки це просікли ще при царі Гороху! Якщо вимагати гроші — це скандал! А якщо вона вигнула спинку і сказала «мяу» — це вже «граціозна хижачка»😈 У підсумку: ти пашеш пів року на подарунок, а вона дивиться на тебе так, ніби ти приніс оброк Королеві за право подихати з нею одним повітрям та посидіти на краєчку дивана!🤭🙄😁 Коли жінка вдягає леопард — вона вже не «рибка», вона офіційно вийшла на полювання! ☝️😃 І в ролі біфштекса тут, судячи з усього, ти! 😉😋😜

✨ Східна мудрість Той, хто прагне згорнути гори, спочатку збирає з дороги дрібне каміння. Ошо Фрейдзона | Психологія 👀

#дати #свята 6 березня Європа та світ відзначають Європейський день пам’яті праведників. Ця дата з’явилася в календарі не так давно — у 2012 році за ініціативи Європейського Парламенту. Вона покликана вшанувати тих, хто чинив опір тоталітарним режимам та геноцидам у XX столітті. Чому це важливо саме зараз? Універсальність подвигу. Поняття «праведник» вийшло за межі лише Голокосту. Сьогодні ми згадуємо всіх, хто рятував людей під час геноциду в Руанді, Сребрениці, Камбоджі, або протистояв радянському та нацистському терору. 🚫🛡️ Український контекст. Україна посідає одне з перших місць у світі за кількістю Праведників народів світу. Тисячі наших земляків, ризикуючи розстрілом усієї родини, переховували сусідів, підробляли документи та ділилися останньою хлібиною. Це історія про те, що навіть в окупації можна залишатися вільною людиною. 🇺🇦✨ Спадщина Габріеля Ніссіма. Ініціатором свята став італійський філософ Габріель Ніссім, який заснував сад «Гардзанті» в Мілані. Він вірив, що пам’ять про добро є найкращим щепленням від повторення жахів минулого. 🌳📜 Сьогоднішній день — це не про скорботу, а про тихий героїзм. Це нагадування про те, що одна людина, яка відмовилася виконувати злочинний наказ або просто відчинила двері потребуючому, здатна змінити хід історії. Адже, як каже відома мудрість: «Хто рятує одне життя, той рятує цілий світ». 🤝❤️ Бути людиною — це щоденний вибір. Історія праведників доводить, що цей вибір можливий навіть тоді, коли навколо панує темрява. 🕯️

✨ Східна мудрість Легко бути сміливцем, будучи тигром, але спробуй знайти сміливість, будучи кроликом. Японське прислів'я

У літа дев’ятдесятії віку минувшаго, коли на теренах України нашої корінь змін превеликих проростати почав і зоря надій нових над людом зійшла, явилася зору діва юна. Возсідає вона у чоботях високих на літері «Ю», аки на престолі дивному, що серед граду кам’яного символом ландшафту урбаністичного постало. І вбачається у постаті тій мудрість незбагненна, бо тримає вона вагу поміж сутінками минувшини та світлом грядущого, поміж мареннями солодкими та дійсністю тутешньою.

УКРАЇНСЬКА ЖІНКА — це символ незламності, краси та мудрості. Вона поєднує в собі ніжність і силу, здатність до самопожертви та безмежну любов до своєї родини та Батьківщини. Історія України знає безліч прикладів героїзму та стійкості українських жінок, які завжди були опорою для своїх чоловіків, синів та доньок. Вони берегині роду, хранительки традицій, натхненниці на великі звершення. Сьогодні українська жінка продовжує дивувати світ своєю мужністю, витримкою та непереборним духом. Вона воює на фронті, волонтерить, відбудовує країну, виховує дітей, зберігає культуру та примножує славу України. Вона є втіленням сили духу, яка допомагає вистояти у найскладніші часи. Її очі випромінюють тепло і надію, а її руки творять дива. Вітаємо всіх українських жінок з їхнім днем! Нехай ваша краса надихає, ваша мудрість веде, а ваша сила ніколи не згасає. Дякуємо вам за все, що ви робите для України!

✨ Східна мудрість Найбільша помилка в тому, що ми швидко здаємось. Іноді, щоб отримати бажане, потрібно просто спробувати ще раз.

«Живе Телебачення» — це вікно у життя УГКЦ, яке робить нашу Церкву глобальною та доступною для кожного, де б ви не були. Ми транслюємо служіння Україні та світу, єднаємо тисячі сердець у спільній молитві та несемо християнські цінності у наше суспільство. Що ви знайдете на «Живому ТБ»? ✨ Молитва онлайн: Трансляції Богослужінь та щоденна вервиця, що єднає у проєкті «Вервиця єднає». ✨ Слово Пастиря: Звернення Блаженнішого Святослава. ✨ Пам'ять та шана: Унікальний проєкт «Страва Героя» — готуємо улюблені страви тих, хто віддав життя за Україну. ✨ Навчання: Катехитична школа «Промінь світла» та розвиваючий контент для малечі «Світлик». ✨ Діалог: Програми «Відкрита Церква», «Добра розмова» та цікаві інтерв’ю. Ми прагнемо ставати кращими, створювати ще якісніший контент та розширювати наші горизонти. І для цього нам потрібна ваша підтримка! 💡 Як допомогти «Живому Телебаченню»? Підпишіться на наш YouTube-канал, щоб не пропускати важливе: 👉 https://www.youtube.com/@ugcctv Підтримайте нас фінансово: Ваша пожертва — це внесок у розвиток християнського медіапростору. 💳 Зробити внесок можна за посиланням: https://zhyve.tv/donate/ Дякуємо, що ви з нами! Будьмо на зв'язку, молімося разом та пізнаваймо мудрість нашої Церкви! ⛪️🇺🇦

#поезія Ми фрази розкидаємо крилаті, Як «добрий день» кохаю прозвучить. Напевно, десь у чомусь винуваті, Що наше серце з кимось не горить. Чужу біду ми іноді не бачимо, Адже у інших теж душа болить... І десь, когось, за щось ми не пробачимо, Не розуміємо, життя - коротка мить. Як часто ми звертаємось до Бога, Лише тоді, коли у нас біда, Коли на серці біль або тривога, Коли самих себе, бува, шкода. Буває, що не завжди в чомусь прАві, На вчинках інших ставили хрести. Не в тих місцях шукали переправи, Не з тими будували ми мости. Як мало тих хто бачить ніжність неба, У кому мудрість музики звучить, Хто жебраку подав на кусень хліба, Хто разом з нами душами кричить! В житті все більше, поруч з нами, підлих, Хто лицемірно кличе нас на чай. Як мало справжніх, світлих, добрих ,вірних, Готових з нами в радість і печаль. Таня Алексійчук. *** «І жах не в тому, що щось зміниться, — жах у тому, що все може залишитися так само.» Ліна Костенко