#архів У 1920-х увійшов у моду ручний розпис колін фарбою. Нижче наведені рядки зі статті газети «The Des Moines Register», від 2 серпня 1925 року: 📌 «Що може бути більш привабливим для ока, ніж розписані вручну коліна? Відповідь, звичайно ж, два розписані вручну коліна. І відтепер світ може очікувати, що на ямочках колін Флаперії можна буде побачити намальоване серце, що кровоточить, або будь-який інший малюнок на власний вибір» … … «Це дивна і красива мода, - заявила пані Маурер, - представник комісії з Чигако. Малюнки на колінах, намальовані вручну, інтригують. Деякі малюнки прості, деякі складні. Деякі дівчата віддають перевагу квітці або групі квіток дивовижних кольорів. Іншим подобається портрет або невеликий пейзаж». 🤩 Ця мода зникла разом з Великою депресією, але повернулася в 1960-х роках. Згідно зі статтею 1966 року в газеті «Фредерік Ньюз Пос», одна жінка розмальовувала коліна так часто, що могла «нафарбувати їх швидше, ніж нанести макіяж». Чоловіки, опитані в тій же статті, говорили: «Мені подобається бачити чисту шкіру» або «Я вважаю, що це досить смішно». 🎨 Деякі жінки розмальовували коліна відповідно до свого вбрання чи пори року, наприклад, червоним і зеленим на Різдво або помаранчевим і чорним на Геловін. Дехто також розмальовував коліна гаслами чи повідомленнями, наприклад, "Голосуй за жінок" або "Я люблю тебе". ✨А деякі жінки використовували трафарети або шаблони для створення більш складних малюнків на колінах, таких як зірки, серця або тварини.

🎼У музеї “Код нації” поблизу Києва відбувся перший Фестиваль героїчної кави “Філіжанка”, присвячений памʼяті героя України Артема Тєлєбєнєва (позивний “Таліб”). Це подія, що об’єднує минуле, сьогодення та майбутнє: вшанування пам’яті загиблих, допомога пораненим героям та  створення нового смаку української ідентичності — через каву. Музичний хедлайнер події — Kalush Orchestra. Фестиваль організований за ініціативи Яни Беркут — волонтерки та вдови загиблого воїна Артема за підтримки третього Президента України Віктора Ющенка, Віталіни Ющенко, ГО «Київщина — це ми» та голови Гатненської ТГ Олександра Паламарчука. Головна мета — зібрати 2 000 000 грн на підтримку реабілітації українських поранених воїнів та ветеранів. Учасники фестивалю представили власні рецепти кави, натхненні історією боротьби, любові й незламності. Усі рецепти мають включати українські інгредієнти. Переможця оберуть за результатами відкритого голосування через донати, а три найкращі рецепти увійдуть до архіву музею української спадщини.

#поезія Кажуть , що Серпень пахне осіннью... Не знаю. Може бути.Но я люблю цей останній привіт Літа.Я його люблю.. І яблука стиглі, і соняшник ще стоїть в полях і георгіни цвітуть вовсю,і ще теплі промені обнімають різнокольорові айстри,і кавуни вже стиглі .В храмах дзвонять дзвони чув.ствують прихід Спаса...І нехай неминучприближається Осінь но Серпень --це все ж таки Літо...

Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський присвятив день активній роботі у військах на Донеччині – відвідав всі командні пункти частин ЗСУ і Національної гвардії України, які ведуть оборону на Покровському напрямку. Головком зустрівся з командувачем Сил безпілотних систем, командирами корпусів та бригад. В деталях ознайомився з оперативною обстановкою на загрозливих ділянках. «Найбільш складна ситуація зараз – на Покровському, Добропільському та Новопавлівському напрямках. Ворог нарощує зусилля для захоплення наших ключових агломерацій, шукає вразливі місця в нашій обороні, веде активні бойові дії одночасно на кількох напрямках. При цьому росіяни вдаються до тактики «тотального просочування» із нарощуванням диверсійних дій у нашому тилу. У такий спосіб вони намагаються заходити зокрема в Покровськ . Втім, російські диверсійні та малі піхотні групи знешкоджуються», – пояснив Сирський. За словами головкома, для ефективної протидії ДРГ створили та застосовуємо протидиверсійні резерви, завдання яких – пошук та знищення ДРГ противника. «Обговорив із командирами на місцях питання посилення стійкості оборони, інженерного обладнання позицій, мінно-вибухових і невибухових загороджень, інших фортифікаційних споруд, антидронових тунелів. Така робота ведеться, проте має бути активнішою, ширшою та комплексною. З’ясував інші проблемні питання. Віддав розпорядження, необхідні для ефективного виконання оборонних задач та вирішення на місці проблемних питань. Дякую захисникам української Донеччини за мужність та витривалість. За їхню неоціненну самопожертву в стримуванні переважаючого противника», – підсумував Олександр Сирський. Раніше повідомлялося, що російська окупаційна армія упродовж останнього тижня здійснила просування у напрямках довкола Покровська , щоб оточити цей ключовий логістичний вузол, який підтримує операції ЗСУ на Донбасі #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news #герої_війни

✈️Шеф, який полює за дронами й знищує їх шротом: що таке БпАК Chief-1 і як він бореться з російськими безпілотниками Російсько-українська війна вирізняється наймасовішим в історії застосуванням безпілотних літальних апаратів, особливо в період після повномасштабного вторгнення РФ у 2022 році. Масштабне залучення БпЛА до бойових дій спричинило потребу боротися з ворожими дронами. Так виникли дрони-перехоплювачі – апарати, створені спеціально для виявлення, відстеження і знищення безпілотних загроз у повітрі. Одним із таких дронів-мисливців, що полюють за іншими безпілотниками є Chief-1, нещодавно допущений до експлуатації в ЗСУ. #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news #герої_війни

#поезія "Якби молодість знала, якби старість могла..." (народна мудрість) * * * Не спиняє годинник свій хід, Дні піском утікають від нас. І не вдасться звернути в обхід: Кожен має відміряний час. Якби молодість знала: в житті Скарб безцінний, без сумніву, час -- Не губила б спочатку путі Так бездумно його повсякчас. Якби старість могла повернуть У далеке минуле назад, Щоб у молодість знов зазирнуть, В найпрекрасніший юності сад... Та не спинить годинник свій хід -- Дні піском утікають від нас. І не вдасться звернути в обхід: Кожен має відміряний час. Якби молодість знала... Якби старість могла... Ірина Глюз

#музеї Музей українського рушника в Переяславі: скарбниця народної культури. У мальовничому місті Переяслав, що за 90 км від Києва, розташований унікальний Музей українського рушника — справжня перлина Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав». Відкритий у травні 1995 року, музей розмістився в історичній Трьохсвятительській церкві 1651 року, перевезеній із села Пищики Сквирського району. Ця пам’ятка архітектури національного значення стала ідеальним простором для збереження і демонстрації багатства української культури. Колекція музею: відображення душі народу Музей вражає своєю колекцією, що налічує близько 4000 рушників, з яких 367 представлені в експозиції. Ці рушники — не просто тканини, а символи гостинності, захисту та духовності, що супроводжували українців від народження до останніх днів. Орнаменти рушників містять прадавні магічні знаки: образи дерева життя, богині-берегині, символи землі, води та небесних світил. Особливу гордість музею становлять переяславські домоткані рушники XIX століття. Вони вирізняються складними композиціями, насиченими червоними візерунками з вкрапленнями синього чи чорного. Поліські рушники привертають увагу геометричними орнаментами, вишитими сірими та білими нитками, а полтавські чарують зображеннями дерева життя з казковими квітами — соняшником, калиною, виноградом. Унікальними є монастирські рушники, вишиті черницями у XIX столітті, яких у колекції збереглося 24. Техніки та регіональні особливості Експозиція демонструє розмаїття технік: ткані, вибійчані, вишиті хрестиком, гладдю (київською та полтавською), гаптуванням, мережкою. Кожен регіон Середньої Наддніпрянщини — Київщина, Полтавщина, Чернігівщина, Черкащина, Полісся — представлений унікальними зразками. Наприклад, слобожанські рушники вражають розгалуженим орнаментом, вишитим тамбурним швом, а чернігівські — стилізованими зображеннями рослин, птахів та навіть трибанних церков. Практична інформація для відвідувачів Музей розташований за адресою: вул. Літописна, 2, Переяслав. Він працює щодня з 9:00 до 17:00, крім понеділка та вівторка. Вартість квитків доступна: 10 грн для дорослих, 5 грн для дітей. Дістатися можна громадським транспортом або автомобілем, доїхавши до площі Леніна, а далі — вулицею Літописною до Музею народної архітектури та побуту. Чому варто відвідати? Музей українського рушника — це не лише місце, де зберігаються унікальні витвори мистецтва, а й простір, що розповідає історію українського народу через його символи та традиції. Відвідування музею дозволяє доторкнутися до душі України, відчути зв’язок із предками та відкрити для себе красу народної творчості.

#поезія ... Немає раю на землі, окрім як дома... Найважча ноша тут здається невагома... Тут пахне теплим молоком, і трішки медом... Тут гріють спогади нам плечі Теплим пледом. ... Немає раю на землі, окрім як дома... Тут береже нас від падінь м'яка солома... Рідні пороги нас з дороги зустрічають... Тут нам завжди наші провини пробачають. ... Немає раю на землі, окрім як дома... Тут оберегом діє сила невідома... Тут навіть небо не таке, як десь далеко... Тут геть по іншому плете гніздо лелеко. ... Немаю раю на землі, окрім як дома... Тут наша віра, тут любов наша свідома... Тут джерело з якого п'єм цілющу воду... Тут все коріння українського народу. ... Немає раю на землі, окрім як дома... Тут перероджується в силу наша втома... Стають наддужими, міцніють наші крила... Які не в змозі поламать ніяка сила. Галина Момот

#поезія Вона звичайною була... Ніде нічим не вирізнялась. І тільки погляд - як імла на сонну землю опускалась... Складала вежі з гарних мрій, Жила в осінніх листопадах... Любила в сукнях дивний крій... І світло у старих лампадах... Шукала квіти в лободі, І вірила у тих, хто поряд... Була стійкою у біді... І розганяла в душах холод... Вона звичайною була... По зорях часом ворожила. І все б на світі віддала, Якби у неї були крила... Щоб там, колись, у тім житті Знайти себе в туманах сивих... Де відлітають журавлі Чітким, позначеним курсивом... Людмила Галінська

#цитати Щастя - це коли ми маємо ранок і новий день. Все просто. Завжди підставляйте своє обличчя сонячному світлу, і тіні будуть позаду вас. Уолт Вітман