Президент України Володимир Зеленський підписав закон, який прирівнює виплати родинам загиблих добровольців до рівня виплат сім’ям полеглих військовослужбовців 🔸Цей закон — важливий крок до справедливого визнання внеску добровольців, які у взаємодії з ЗСУ, іншими військовими формуваннями та правоохоронними органами брали безпосередню участь у відсічі збройної агресії рф проти України. 🔸Також законом визначено офіційну підставу для надання родинам загиблих добровольців статусу членів сім’ї Захисника чи Захисниці України. Тепер нею стала спеціальна довідка про безпосередню участь у заходах оборони, яку видаватиме командир відповідного підрозділу сил безпеки та оборони. 🔸Закон набуде чинності наступного дня після його офіційного оприлюднення. Далі Мінветеранів розробить і передасть на затвердження КМУ порядок реалізації виплат ОГД.

НУДЬГА Коли нудьга стискає простір твій, Не бійся бути з нею у пітьмі. Торкнись її, почни із нею бій, Знайди себе у тій глухій тюрмі. Занурюйсь глибше, не шукай воріт, Не бийсь руками проти темноти. Бо тільки той, хто впав у власний гніт, Зуміє бути з ясністю на "ти". Чим швидше дна торкнешся ти, мій друг, Тим легше вирвешся назад, наверх. Там, де тягар стискає думку в круг, Знайдеш ти силу без всіляких черг. Немає втечі — є лиш тільки спад, Є тільки зустріч з привидом життя. Тоді лиш стане серце як снаряд, Який розірве прірву забуття. Тож не тікай, коли прийшла печаль, Забудь про біль, глуши свої страхи. Лиш так добудеш спокій і мораль, Щоби втікати із глибин нудьги. Мирослав Манюк 02.05.2025

🎨 Володимир Козюк Жовто -блакитні фарби

#поезія Живу в такій красі – не передати! Земля, мов казка, дивна, чарівна! Садок і квіти скрізь навколо хати, Заходить в саме серденько весна. Тут яблуні, мов молоком облиті, І груші, й вишні в ніжному цвіту… А вранці квіти всі росою вмиті… Як не любити землю цю святу… І я люблю чарівну Україну, Цю землю надзвичайну, непросту. Люблю її я ніжно і дитинно, Свою Вітчизну, рідну, пресвяту. Мій тут почався хід, тут всі стежини, Які ведуть по цій землі в життя. Тут є усе під сонцем для людини І в кожного було тут майбуття. А зараз йде війна, земля палає, І ворог став на нашому путі. Ніхто свого майбутнього не знає… Чи буде сонце в нашому житті? А скільки весен будем ще стрічати, Світанків ніжних, стежечок в росі? Ніхто цього не може зараз знати… Та поки що живемо у красі, Радіємо, дивуємось природі, Любов’ю наливаємо серця. А на кордоні ворог, там на сході, Ракети посилає без кінця, Щоб нас убити, знищити, спалити, Бо забаганка визріла така… А ми в своїй країні хочем жити — Тут наша пісня гарна і дзвінка, Тут наше слово ніжне світанкове, Тут наші предки, прадіди-діди Й дитинство у дітей було чудове, Та орки принесли біду сюди… О, Боже, зглянься, так не має бути, Чого ці орки в край до нас зайшли! За що несемо ми страшну спокуту? Ми добрими і мирними були… Хіба за те, що волю ми любили, Що прагли самостійності віки? Та ми нікого в світі не гнобили, Сади садили мирно, залюбки… Тож зглянься, Боже! Дай нам вільно жити І Україну рідну збережи. Ми вміємо дружити і любити… Здолати ворогів допоможи! Надія Красоткіна

"Видубичі. Весна" (2023).🌸☀ Художник-гіперреаліст Сергій Брандт (Житомир/Київ)🎨

#поезія Весняний сад, квітки барвисті, пісні пташині в вишині, і ти у сяйві і намисті подібна сонцю і весні. А в небі радість журавлина, і даль степів, мов крил розмах. моя кохана Україно, такою ти в моїх очах. Гвіздки твої пробили руки, на вітрі коси золоті, а в чорнім небі — круки, круки... То ти розп'ята на хресті. Огні померкнули ласкаві в твоїх очах. Кругом штики. Втоптали чоботи криваві твоє намисто і квітки. Та упаде удар огнистий, у прах розсиплються штики. Ми підберем твоє намисто, знов розцвітуть твої квітки. Луна пісень кругом полине, тебе ми знімемо з хреста, і ти воскреснеш, Україно, моя ти страднице свята! Володимир Сосюра 1941

❗️З початком переговорів про перемир'я життя в Україні стало небезпечнішим, — NYT Тільки за перші 24 дні квітня в результаті бойових дій було вбито або поранено 848 мирних жителів — це на 46% більше, ніж за той же період минулого року. Цього року 40 тисяч людей через бойові дії покинули прифронтові райони в Херсонській, Харківській, Донецькій і Сумській областях. Від першого «перемирного» дзвінка Трампа путіну, а потім Зеленському, тільки за 30 днів, рф запустила по Україні 4694 ракети та безпілотника. До таких «розмов» цілей запущених по Україні було вдвічі менше. Як висновок. Після спроби Трампа налагодити діалог з російським агресором, дні і ночі в Україні стали ще більш небезпечними, більше людей лишились життів, здоров’я і домівок #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news

#мистецтво Фармацевт за фахом Олександр Карачун створив мурал із портретом художника Сальвадора Далі у Шодуарівському парку у Житомирі. Художник розповів також про інші свої стінописи, якими прикрасив заклади міста👇 https://suspilne.media/zhytomyr/1007587-salvador-dali-na-cervonomu-tli-novij-mural-u-zitomiri-stvoriv-farmacevt-za-fahom-oleksandr-karacun/?utm_source=telegram&utm_medium=ps

#думки Лист... собі.. Усе буде добре. Знай, ти найкраще і найдорогоцінніше, що в тебе є. Не переживай. Усе тимчасово. Ти витримаєш, ти з усім впораєшся. Просто знай це і вір. Всевишній завжди з тобою. Ти під Його захистом завжди. Бережи себе. Не шукай проблеми в собі, не грузи себе. Просто згадай, яка ти особлива, яке ти диво. Це життя. Так, воно складне. Але так цікавіше. Воно дане тобі для того, щоб ти розкрила всі свої дари, які вже у тебе є. Ти звернеш гори. Весь світ біля твоїх ніг. І це не просто полум'яна промова, що закликає до дій, a найчистіша правда. Бережи себе. Не засуджуй, не критикуй. B такі моменти ти забуваєш, що всередині тебе - світло. Неважливо, що трапиться або вже трапилося. Важливо, що коїться в тебе всередині. Дружи із собою. Усвідом. свою цінність. Примири всіх своїх внутрішніх критиків, прийми всі свої "недоліки", своє минуле, і йди вперед, приймай всі дари цього життя, але вже в гармонії c собою. Ти все, що в тебе є. У тобі достатньо любові, світла, щастя і всіх благ. Вони вже в тебе є. Усе, чого ти потребуєш, - це любов і щастя. Але правда в тому, що в тобі вже є все, ти сама джерело любові і щастя. Бережи себе...

#архів Київ у часи Голодомору. 1932-го Осокорки, Позняки, Троєщина, Вигурівщина були приміськими селами. З початком Голодомору мешканці попри заборони діставалися міста. Там хоч і втридорога, але можна було знайти якусь їжу. Перш за все рятували дітей. Їх лишали під держустановами з надією, що про них потурбуються. Вулиці кишіли безпритульними неповнолітніми. ▪Площу перед Вокзалом встелили спухлі тіла. Люди, яким вдавалося приїхати потягом, часто одразу помирали. Хто вижив, або жебракував, або шукав найближчий храм з надією на допомогу. ☠️ На Житньому ринку були випадки торгівлі людським м'ясом. Згодом групу злочинців було заарештовано. ▪Причини смерті реєструвалася у РАЦСах. Лікарі писали: «різке виснаження», «дистрофія» чи «невідомо». Згадувати голод було заборонено.  ▪️Через жалюгідне харчування та смертність збільшилася кількість епідемічних захворювань: висипного тифу та кишкових інфекцій.