• 🧠 Їй було лише 3 роки, коли батько зрозумів: його донька вміє те, чого не повинна вміти жодна людина.

    Бангалор, Індія. 1932 рік.

    Маленька Шакунтала Деві грала з батьком у карти. Звичайна гра — нічого особливого.
    Окрім одного: вона не дивилася на карти.

    Одного погляду на руку батька їй вистачало, щоб назвати всі карти по пам’яті. Він вирішив, що це випадковість. Перетасував колоду — вона знала порядок.
    Попросив додати числа — вона відповіла ще до того, як він договорив.
    Дав приклади на множення — вона розв’язала їх швидше, ніж він встиг записати.

    Шакунталі було три роки.
    І вона рахувала, як машина.

    Тільки комп’ютерів тоді ще не існувало.

    У п’ять років вона розв’язувала складні математичні задачі, які ставили дорослих у глухий кут. Її батько, цирковий артист, почав брати доньку на виступи. Глядачі завмирали: як дитина може таке робити?

    Сама Шакунтала не вважала це чимось надзвичайним. Для неї числа не були задачами — це була мова, якою вона вільно говорила.

    Дослідник інтелекту з Каліфорнійського університету в Берклі Артур Дженсен після вивчення її здібностей сказав:

    «Для неї маніпуляція числами — це рідна мова. Для більшості з нас арифметика — як іноземна, яку ми ледве вивчили у школі».

    Поки ми напружуємося, рахуючи чайові в ресторані, Шакунтала могла в голові множити 13-значні числа швидше, ніж їх встигають прочитати вголос.

    І вона це доводила.

    У 1977 році в університеті в Далласі їй дали завдання, яке звучало абсурдно:
    знайти 23-й корінь із числа з 201 цифри.

    Для перевірки підготували комп’ютер UNIVAC — величезну машину, яка займала цілу кімнату.
    Запустили секундомір.

    Шакунтала подивилася на число. Її губи ледь рухалися.
    Через 50 секунд вона назвала відповідь.

    Комп’ютер ще рахував.

    Коли машина завершила обчислення —
    Шакунтала була права.

    Вона перемогла комп’ютер.
    У голові.
    За 50 секунд.

    Але це було не все.

    У 1980 році в Імперському коледжі Лондона їй дали новий виклик:
    помножити два 13-значні числа.

    Більшість людей не встигла б їх навіть прочитати.

    Шакунтала закрила очі.
    Минуло 28 секунд.

    Вона відкрила очі й безпомилково продиктувала результат — 26-значне число.
    Ці 28 секунд включали навіть час, за який вона його вимовила вголос.

    Книга рекордів Гіннеса занесла її до свого видання 1982 року. Світ назвав її «людським комп’ютером».

    Але її історія значно глибша за рекорди.

    Шакунтала Деві була не просто математичним феноменом. Вона була жінкою з Індії середини ХХ століття, яка подорожувала світом, виступала в найпрестижніших університетах і змушувала західних учених переглянути уявлення про можливості людського мозку.

    Вона писала книги, які робили математику доступною й цікавою.
    Виступала за права ЛГБТІК+ в Індії задовго до того, як це стало прийнятним.
    Балотувалася до парламенту.
    Жила так, як хотіла — всупереч усім очікуванням, нав’язаним жінкам її покоління.

    Її часто питали: як це працює?
    Вона ніколи не давала «наукової» відповіді. Бо для неї це не було чимось особливим.

    Вона просто так мислила.

    🗨️ «Числа мають життя», — казала вона. — «Це не просто символи на папері».

    Шакунтала Деві померла у 2013 році, у 83 роки, в тому самому місті, де народилася і вперше зрозуміла, що її розум працює інакше.

    На той час комп’ютери стали неймовірно потужними.
    Вони рахують у мільярди разів швидше за людину.

    Але навіть вони не можуть зробити те, що робила Шакунтала.

    Бо комп’ютери йдуть за алгоритмами.
    А вона бачила числа живими.

    У 1977 році вона перемогла машину в обчисленнях.
    Але справжня перемога була іншою.

    Вона нагадала світу:
    людський геній не зводиться до обчислювальної потужності.

    Їй було три роки, коли батько зрозумів, що вона інша.
    Наступні 80 років вона показувала світові, наскільки дивовижною може бути інакшість.

    Наступного разу, коли хтось скаже, що люди не можуть змагатися з комп’ютерами —
    згадайте Шакунталу Деві.

    Жінку, яка знайшла 23-й корінь із 201-значного числа… в голові.

    ✨ І нагадала нам: деякі форми геніальності — унікальні, незбагненні й прекрасно людські
    🧠 Їй було лише 3 роки, коли батько зрозумів: його донька вміє те, чого не повинна вміти жодна людина. Бангалор, Індія. 1932 рік. Маленька Шакунтала Деві грала з батьком у карти. Звичайна гра — нічого особливого. Окрім одного: вона не дивилася на карти. Одного погляду на руку батька їй вистачало, щоб назвати всі карти по пам’яті. Він вирішив, що це випадковість. Перетасував колоду — вона знала порядок. Попросив додати числа — вона відповіла ще до того, як він договорив. Дав приклади на множення — вона розв’язала їх швидше, ніж він встиг записати. Шакунталі було три роки. І вона рахувала, як машина. Тільки комп’ютерів тоді ще не існувало. У п’ять років вона розв’язувала складні математичні задачі, які ставили дорослих у глухий кут. Її батько, цирковий артист, почав брати доньку на виступи. Глядачі завмирали: як дитина може таке робити? Сама Шакунтала не вважала це чимось надзвичайним. Для неї числа не були задачами — це була мова, якою вона вільно говорила. Дослідник інтелекту з Каліфорнійського університету в Берклі Артур Дженсен після вивчення її здібностей сказав: «Для неї маніпуляція числами — це рідна мова. Для більшості з нас арифметика — як іноземна, яку ми ледве вивчили у школі». Поки ми напружуємося, рахуючи чайові в ресторані, Шакунтала могла в голові множити 13-значні числа швидше, ніж їх встигають прочитати вголос. І вона це доводила. У 1977 році в університеті в Далласі їй дали завдання, яке звучало абсурдно: знайти 23-й корінь із числа з 201 цифри. Для перевірки підготували комп’ютер UNIVAC — величезну машину, яка займала цілу кімнату. Запустили секундомір. Шакунтала подивилася на число. Її губи ледь рухалися. Через 50 секунд вона назвала відповідь. Комп’ютер ще рахував. Коли машина завершила обчислення — Шакунтала була права. Вона перемогла комп’ютер. У голові. За 50 секунд. Але це було не все. У 1980 році в Імперському коледжі Лондона їй дали новий виклик: помножити два 13-значні числа. Більшість людей не встигла б їх навіть прочитати. Шакунтала закрила очі. Минуло 28 секунд. Вона відкрила очі й безпомилково продиктувала результат — 26-значне число. Ці 28 секунд включали навіть час, за який вона його вимовила вголос. Книга рекордів Гіннеса занесла її до свого видання 1982 року. Світ назвав її «людським комп’ютером». Але її історія значно глибша за рекорди. Шакунтала Деві була не просто математичним феноменом. Вона була жінкою з Індії середини ХХ століття, яка подорожувала світом, виступала в найпрестижніших університетах і змушувала західних учених переглянути уявлення про можливості людського мозку. Вона писала книги, які робили математику доступною й цікавою. Виступала за права ЛГБТІК+ в Індії задовго до того, як це стало прийнятним. Балотувалася до парламенту. Жила так, як хотіла — всупереч усім очікуванням, нав’язаним жінкам її покоління. Її часто питали: як це працює? Вона ніколи не давала «наукової» відповіді. Бо для неї це не було чимось особливим. Вона просто так мислила. 🗨️ «Числа мають життя», — казала вона. — «Це не просто символи на папері». Шакунтала Деві померла у 2013 році, у 83 роки, в тому самому місті, де народилася і вперше зрозуміла, що її розум працює інакше. На той час комп’ютери стали неймовірно потужними. Вони рахують у мільярди разів швидше за людину. Але навіть вони не можуть зробити те, що робила Шакунтала. Бо комп’ютери йдуть за алгоритмами. А вона бачила числа живими. У 1977 році вона перемогла машину в обчисленнях. Але справжня перемога була іншою. Вона нагадала світу: людський геній не зводиться до обчислювальної потужності. Їй було три роки, коли батько зрозумів, що вона інша. Наступні 80 років вона показувала світові, наскільки дивовижною може бути інакшість. Наступного разу, коли хтось скаже, що люди не можуть змагатися з комп’ютерами — згадайте Шакунталу Деві. Жінку, яка знайшла 23-й корінь із 201-значного числа… в голові. ✨ І нагадала нам: деякі форми геніальності — унікальні, незбагненні й прекрасно людські
    Like
    1
    192переглядів
  • Коли цифри в ООН «брешуть»: чому ставлення України до Ізраїлю не можна вимірювати лише «голосуваннями»

    Кожне голосування десь в ООН, у якому фігурує Ізраїль, у найбільш «російськомовному Ізраїлі» (і, скажімо чесно, переважно в середовищі Z-«ботів» та «фізичних осіб», підозріло схожих на Z-«ботів») миттєво перетворюється на суперечку з калькулятором. У стрічці з’являються відсотки, графіки, «ось вам доказ» — і далі це вже не розмова, а бійка цифрами. Тему цього поста підняли у Facebook #Natalia Goutkin — і ось наша позиція.

    Україна в цих таблицях майже завжди виглядає «незручно»: частіше або утримується, або голосує проти ізраїльської позиції, і дуже рідко — «за». Для багатьох це стає швидким «вироком»: значить, ставлення до Ізраїлю погане.

    Проблема в тому, що ООН — це не суд моралі й не тест на дружбу.

    Це політична біржа, де голоси часто працюють як валюта, а не як переконання. І якщо вимірювати ставлення України до Ізраїлю лише статистикою ООН, це буде не аналіз, а методологічна помилка.

    Важливий контекст: подібні «погані» відсотки щодо Ізраїлю легко знайти у десятків країн, які з Ізраїлем торгують, співпрацюють у сфері технологій, приймають туристів, купують системи безпеки, обмінюються делегаціями — і при цьому в Нью-Йорку голосують майже так само, як Україна.

    Тобто сама цифра не відповідає на головне питання: чому так відбувається і що це насправді означає.

    Чому голосування ООН не дорівнюють симпатії чи антипатії

    ООН давно живе за логікою блоків.

    Європейський Союз — окрема матриця. Велика група країн Глобального Півдня — своя. Пострадянський простір тягне радянську інерцію «як заведено». Ісламський блок має стабільний інтерес. У результаті голосування щодо Ізраїлю часто стають ритуалом: позиції закріплені заздалегідь, а конкретні формулювання лише дають привід «відмітитися».

    Звідси перший чесний висновок: коли Україна голосує разом з європейською лінією — це не завжди про Ізраїль. Це часто про те, де Україна тримається дипломатично і від кого залежить її виживання у війні.

    І це звучить грубо, але саме так працює політика у воєнний час.

    Україна не може голосувати «у вакуумі»

    Київ критично спирається на підтримку США та Європи — зброєю, фінансами, санкційним тиском, дипломатією. А ЄС в оонівських голосуваннях щодо Ізраїлю нерідко займає позицію, яка в Ізраїлі сприймається як холодна або однобока.

    Україна, залишаючись у цій коаліції, майже неминуче отримує той самий «малюнок голосувань». Не тому, що Київ раптово вирішив «бути проти Ізраїлю», а тому, що в нього є жорсткий коридор зовнішньої політики.

    У такій системі «голос проти» іноді означає: «ми не можемо дозволити собі конфлікт із тими, хто тримає нас на плаву». Це неприємно. Але це реальність.

    Чому в багатьох країн цифри щодо Ізраїлю “погані” — і це не завжди про Ізраїль

    ООН у ізраїльській темі виглядає як перевантажений механізм, який роками розкручує один і той самий сюжет.

    Там легко зібрати більшість проти Ізраїлю: майже не потрібно платити ціну, майже не потрібно пояснювати виборцям деталі, можна прикритися загальними словами про «мир» і «процес». А далі запускається звична машина резолюцій і символічних голосувань, які самі по собі мало що змінюють на землі, але створюють політичний шум.

    І в цьому шумі Україна звучить як частина загального хору. Не як диригент.

    Незручний момент: Ізраїль теж часто голосує не «так, як очікують» у Києві

    Ізраїль — не єдиний, хто живе власними інтересами.

    Коли в ООН голосують за резолюції, де засуджується російська агресія проти України, Єрусалим час від часу обирав обережність: не брати участі, пом’якшувати формулювання, уникати прямого конфлікту. В Ізраїлі це пояснювали регіональною безпекою та «необхідністю маневру» — насамперед через присутність Росії в Сирії. Є й інші причини — багато хто про них знає і не всі хочуть їх озвучувати публічно.

    В Україні це часто читали інакше — як моральну невизначеність.

    І це ще один аргумент, чому таблиця ООН не показує «ставлення» — вона показує, у кого які ризики й які залежності.

    Тоді як правильно вимірювати ставлення України до Ізраїлю

    Не цифрами в Нью-Йорку.

    Дивитися варто на «важчі» речі, де є ціна: рівень реальних контактів між державами, позиції щодо терору і безпеки, публічні заяви в моменти криз, роботу з діаспорою, гуманітарні та медичні проєкти, співпрацю в технологіях, те, як країни реагують на загибель цивільних — у Києві та в Єрусалимі.

    Там, де є реальна відповідальність, дипломатія зазвичай чесніша, ніж у залах ООН.

    Для ізраїльтян українського походження і для тих, хто живе в Ізраїлі та дивиться на Україну не як на абстракцію, важливіше інше: обидві країни воюють за право на безпеку, обидві стикаються з ідеологіями, які виправдовують знищення «чужих», і обидві регулярно бачать, як міжнародні інститути відстають від реальності.

    Тому питання варто ставити по-дорослому: що Україна та Ізраїль роблять одне для одного в реальному світі — і які політичні рамки заважають цьому звучати голосніше, ніж черговий рядок в оонівській статистиці. Саме в цьому сенсовому коридорі працює НАновини — Новини Ізраїлю | Nikk.Agency.

    #НАновини #NAnews #Israel #Ukraine #IsraelUkraine

    НАновини‼️: 🇺🇦🇮🇱
    Важливо❓ Поділіться ❗️
    і підписуйтеся, щоб не пропустити подібні матеріали
    Коли цифри в ООН «брешуть»: чому ставлення України до Ізраїлю не можна вимірювати лише «голосуваннями» Кожне голосування десь в ООН, у якому фігурує Ізраїль, у найбільш «російськомовному Ізраїлі» (і, скажімо чесно, переважно в середовищі Z-«ботів» та «фізичних осіб», підозріло схожих на Z-«ботів») миттєво перетворюється на суперечку з калькулятором. У стрічці з’являються відсотки, графіки, «ось вам доказ» — і далі це вже не розмова, а бійка цифрами. Тему цього поста підняли у Facebook #Natalia Goutkin — і ось наша позиція. Україна в цих таблицях майже завжди виглядає «незручно»: частіше або утримується, або голосує проти ізраїльської позиції, і дуже рідко — «за». Для багатьох це стає швидким «вироком»: значить, ставлення до Ізраїлю погане. Проблема в тому, що ООН — це не суд моралі й не тест на дружбу. Це політична біржа, де голоси часто працюють як валюта, а не як переконання. І якщо вимірювати ставлення України до Ізраїлю лише статистикою ООН, це буде не аналіз, а методологічна помилка. Важливий контекст: подібні «погані» відсотки щодо Ізраїлю легко знайти у десятків країн, які з Ізраїлем торгують, співпрацюють у сфері технологій, приймають туристів, купують системи безпеки, обмінюються делегаціями — і при цьому в Нью-Йорку голосують майже так само, як Україна. Тобто сама цифра не відповідає на головне питання: чому так відбувається і що це насправді означає. Чому голосування ООН не дорівнюють симпатії чи антипатії ООН давно живе за логікою блоків. Європейський Союз — окрема матриця. Велика група країн Глобального Півдня — своя. Пострадянський простір тягне радянську інерцію «як заведено». Ісламський блок має стабільний інтерес. У результаті голосування щодо Ізраїлю часто стають ритуалом: позиції закріплені заздалегідь, а конкретні формулювання лише дають привід «відмітитися». Звідси перший чесний висновок: коли Україна голосує разом з європейською лінією — це не завжди про Ізраїль. Це часто про те, де Україна тримається дипломатично і від кого залежить її виживання у війні. І це звучить грубо, але саме так працює політика у воєнний час. Україна не може голосувати «у вакуумі» Київ критично спирається на підтримку США та Європи — зброєю, фінансами, санкційним тиском, дипломатією. А ЄС в оонівських голосуваннях щодо Ізраїлю нерідко займає позицію, яка в Ізраїлі сприймається як холодна або однобока. Україна, залишаючись у цій коаліції, майже неминуче отримує той самий «малюнок голосувань». Не тому, що Київ раптово вирішив «бути проти Ізраїлю», а тому, що в нього є жорсткий коридор зовнішньої політики. У такій системі «голос проти» іноді означає: «ми не можемо дозволити собі конфлікт із тими, хто тримає нас на плаву». Це неприємно. Але це реальність. Чому в багатьох країн цифри щодо Ізраїлю “погані” — і це не завжди про Ізраїль ООН у ізраїльській темі виглядає як перевантажений механізм, який роками розкручує один і той самий сюжет. Там легко зібрати більшість проти Ізраїлю: майже не потрібно платити ціну, майже не потрібно пояснювати виборцям деталі, можна прикритися загальними словами про «мир» і «процес». А далі запускається звична машина резолюцій і символічних голосувань, які самі по собі мало що змінюють на землі, але створюють політичний шум. І в цьому шумі Україна звучить як частина загального хору. Не як диригент. Незручний момент: Ізраїль теж часто голосує не «так, як очікують» у Києві Ізраїль — не єдиний, хто живе власними інтересами. Коли в ООН голосують за резолюції, де засуджується російська агресія проти України, Єрусалим час від часу обирав обережність: не брати участі, пом’якшувати формулювання, уникати прямого конфлікту. В Ізраїлі це пояснювали регіональною безпекою та «необхідністю маневру» — насамперед через присутність Росії в Сирії. Є й інші причини — багато хто про них знає і не всі хочуть їх озвучувати публічно. В Україні це часто читали інакше — як моральну невизначеність. І це ще один аргумент, чому таблиця ООН не показує «ставлення» — вона показує, у кого які ризики й які залежності. Тоді як правильно вимірювати ставлення України до Ізраїлю Не цифрами в Нью-Йорку. Дивитися варто на «важчі» речі, де є ціна: рівень реальних контактів між державами, позиції щодо терору і безпеки, публічні заяви в моменти криз, роботу з діаспорою, гуманітарні та медичні проєкти, співпрацю в технологіях, те, як країни реагують на загибель цивільних — у Києві та в Єрусалимі. Там, де є реальна відповідальність, дипломатія зазвичай чесніша, ніж у залах ООН. Для ізраїльтян українського походження і для тих, хто живе в Ізраїлі та дивиться на Україну не як на абстракцію, важливіше інше: обидві країни воюють за право на безпеку, обидві стикаються з ідеологіями, які виправдовують знищення «чужих», і обидві регулярно бачать, як міжнародні інститути відстають від реальності. Тому питання варто ставити по-дорослому: що Україна та Ізраїль роблять одне для одного в реальному світі — і які політичні рамки заважають цьому звучати голосніше, ніж черговий рядок в оонівській статистиці. Саме в цьому сенсовому коридорі працює НАновини — Новини Ізраїлю | Nikk.Agency. #НАновини #NAnews #Israel #Ukraine #IsraelUkraine НАновини‼️: 🇺🇦🇮🇱 Важливо❓ Поділіться ❗️ і підписуйтеся, щоб не пропустити подібні матеріали
    183переглядів
  • 🔥 Агенти «АТЕШ» вивели з ладу зв'язок окупантів у районі Бердянська
    Наші агенти провели успішну диверсію у Запорізькій області. Було знищено технічний модуль телекомунікаційної вежі, що призвело до повної зупинки її роботи.
    Координати об'єкта: 46.8491042, 36.778039.
    Внаслідок диверсії серйозні проблеми зі зв'язком відчули підрозділи ЗС РФ, що базуються в критично важливих точках регіону. Порушення координації та управління зафіксовано у підрозділах, розташованих у районі аеродрому «Бердянськ», а також у підрозділах полку «Башкортостан».
    Відсутність стабільного зв'язку в цій зоні безпосередньо б'є по здатності окупантів оперативно обмінюватися даними, координувати вильоти БПЛА і керувати особовим складом на одній із найнапруженіших ділянок.
    "АТЕШ" продовжує методично руйнувати інфраструктуру, на яку спирається російська військова машина. Ми знаємо, де ви знаходитесь, і знаємо ваші слабкі місця.
    📩 Приєднуйтесь до опору. Передавайте інформацію про розташування об'єктів та пересування окупаційних військ: @Svyaznoy_Atesh  Анонімність та винагорода гарантовані.

    https://t.me/Ukraineaboveallelse
    🔥 Агенти «АТЕШ» вивели з ладу зв'язок окупантів у районі Бердянська Наші агенти провели успішну диверсію у Запорізькій області. Було знищено технічний модуль телекомунікаційної вежі, що призвело до повної зупинки її роботи. Координати об'єкта: 46.8491042, 36.778039. Внаслідок диверсії серйозні проблеми зі зв'язком відчули підрозділи ЗС РФ, що базуються в критично важливих точках регіону. Порушення координації та управління зафіксовано у підрозділах, розташованих у районі аеродрому «Бердянськ», а також у підрозділах полку «Башкортостан». Відсутність стабільного зв'язку в цій зоні безпосередньо б'є по здатності окупантів оперативно обмінюватися даними, координувати вильоти БПЛА і керувати особовим складом на одній із найнапруженіших ділянок. "АТЕШ" продовжує методично руйнувати інфраструктуру, на яку спирається російська військова машина. Ми знаємо, де ви знаходитесь, і знаємо ваші слабкі місця. 📩 Приєднуйтесь до опору. Передавайте інформацію про розташування об'єктів та пересування окупаційних військ: @Svyaznoy_Atesh  Анонімність та винагорода гарантовані. https://t.me/Ukraineaboveallelse
    43переглядів
  • #історія #події
    Нове віко у Всесвіт: Різдвяний старт телескопа Джеймса Вебба 25 грудня 2021 року 🚀
    Поки світ розпаковував різдвяні подарунки, наукова спільнота затамувала подих. З космодрому Куру у Французькій Гвіані злетіла ракета Ariane 5, несучи в собі найдорожчий і найскладніший інструмент в історії людства — космічний телескоп імені Джеймса Вебба (JWST). Це був початок місії, на яку чекали понад 25 років 🌌.

    Чому цей запуск став справжнім тріумфом?

    🛰️ Інженерне диво на 10 мільярдів
    Телескоп Вебба — це величезне золоте дзеркало діаметром 6,5 метрів, яке через свої габарити довелося складати як орігамі, щоб воно помістилося в ракету. Його сонцезахисний екран має розмір тенісного корту, а чутливість дозволяє побачити тепло тіла бджоли на відстані Місяця 🐝.

    🔍 Машина часу в інфрачервоному світлі

    На відміну від «Габбла», Вебб бачить Всесвіт в інфрачервоному діапазоні. Це дозволяє йому дивитися крізь щільні хмари космічного пилу і бачити перші зірки та галактики, що народилися понад 13,5 мільярдів років тому — майже одразу після Великого вибуху 🌠.

    📍 Точка Лагранжа L2

    На відміну від більшості телескопів, Вебб не обертається навколо Землі. Він полетів на відстань 1,5 мільйона кілометрів у точку, де гравітація Сонця і Землі врівноважують одна одну. Там, у вічній темряві та холоді, він працює як ідеальне «всевидяче око» людства 🛰️.

    🧪 Пошук життя

    Одне з головних завдань Вебба — аналіз атмосфер екзопланет. Він здатний виявити воду, метан та вуглекислий газ на планетах в інших зоряних системах, що наближає нас до відповіді на головне питання: «Чи самотні ми у Всесвіті?» 👽.

    Цей запуск став символом того, що людство здатне на неймовірні досягнення, коли об'єднує зусилля заради науки та пізнання невідомого 🪐✨.
    #історія #події Нове віко у Всесвіт: Різдвяний старт телескопа Джеймса Вебба 25 грудня 2021 року 🚀 Поки світ розпаковував різдвяні подарунки, наукова спільнота затамувала подих. З космодрому Куру у Французькій Гвіані злетіла ракета Ariane 5, несучи в собі найдорожчий і найскладніший інструмент в історії людства — космічний телескоп імені Джеймса Вебба (JWST). Це був початок місії, на яку чекали понад 25 років 🌌. Чому цей запуск став справжнім тріумфом? 🛰️ Інженерне диво на 10 мільярдів Телескоп Вебба — це величезне золоте дзеркало діаметром 6,5 метрів, яке через свої габарити довелося складати як орігамі, щоб воно помістилося в ракету. Його сонцезахисний екран має розмір тенісного корту, а чутливість дозволяє побачити тепло тіла бджоли на відстані Місяця 🐝. 🔍 Машина часу в інфрачервоному світлі На відміну від «Габбла», Вебб бачить Всесвіт в інфрачервоному діапазоні. Це дозволяє йому дивитися крізь щільні хмари космічного пилу і бачити перші зірки та галактики, що народилися понад 13,5 мільярдів років тому — майже одразу після Великого вибуху 🌠. 📍 Точка Лагранжа L2 На відміну від більшості телескопів, Вебб не обертається навколо Землі. Він полетів на відстань 1,5 мільйона кілометрів у точку, де гравітація Сонця і Землі врівноважують одна одну. Там, у вічній темряві та холоді, він працює як ідеальне «всевидяче око» людства 🛰️. 🧪 Пошук життя Одне з головних завдань Вебба — аналіз атмосфер екзопланет. Він здатний виявити воду, метан та вуглекислий газ на планетах в інших зоряних системах, що наближає нас до відповіді на головне питання: «Чи самотні ми у Всесвіті?» 👽. Цей запуск став символом того, що людство здатне на неймовірні досягнення, коли об'єднує зусилля заради науки та пізнання невідомого 🪐✨.
    Like
    1
    301переглядів
  • #історія #події
    20 грудня 1917 року — дата, яка закарбувалася в історії як день створення одного з найкривавіших інструментів державного терору — Всеросійської надзвичайної комісії (ВЧК). Створена за ініціативою Леніна та очолювана Феліксом Дзержинським, ця організація стала фундаментом каральної системи радянського режиму. 👤🚫

    Початково задекларована як орган для «боротьби з контрреволюцією та саботажем», ВЧК швидко перетворилася на структуру з необмеженими повноваженнями. Чекісти отримали право виносити вироки та здійснювати розстріли без суду й слідства, керуючись не законом, а «революційною совістю». Саме ця структура розгорнула масштабний «червоний терор», який забрав життя сотень тисяч людей. ⛓️💀

    Для України створення ВЧК мало катастрофічні наслідки. Після окупації українських земель більшовиками, чекістські підрозділи стали головним знаряддям знищення української інтелігенції, духовенства та заможного селянства. Метою було не лише встановлення контролю, а й фізичне винищення будь-якого спротиву та національної ідентичності. 🛖🔥

    Методи ВЧК — заручництво, катування та масові страти — стали моделлю для всіх наступних радянських спецслужб: ГПУ, НКВС та КДБ. Це була машина, створена для підтримки диктатури через страх, що на десятиліття позбавила мільйони людей права на життя та свободу. Вивчення цієї сторінки історії є критично важливим для розуміння природи тоталітаризму та цінності сучасної демократії. 🏛️📜
    #історія #події 20 грудня 1917 року — дата, яка закарбувалася в історії як день створення одного з найкривавіших інструментів державного терору — Всеросійської надзвичайної комісії (ВЧК). Створена за ініціативою Леніна та очолювана Феліксом Дзержинським, ця організація стала фундаментом каральної системи радянського режиму. 👤🚫 Початково задекларована як орган для «боротьби з контрреволюцією та саботажем», ВЧК швидко перетворилася на структуру з необмеженими повноваженнями. Чекісти отримали право виносити вироки та здійснювати розстріли без суду й слідства, керуючись не законом, а «революційною совістю». Саме ця структура розгорнула масштабний «червоний терор», який забрав життя сотень тисяч людей. ⛓️💀 Для України створення ВЧК мало катастрофічні наслідки. Після окупації українських земель більшовиками, чекістські підрозділи стали головним знаряддям знищення української інтелігенції, духовенства та заможного селянства. Метою було не лише встановлення контролю, а й фізичне винищення будь-якого спротиву та національної ідентичності. 🛖🔥 Методи ВЧК — заручництво, катування та масові страти — стали моделлю для всіх наступних радянських спецслужб: ГПУ, НКВС та КДБ. Це була машина, створена для підтримки диктатури через страх, що на десятиліття позбавила мільйони людей права на життя та свободу. Вивчення цієї сторінки історії є критично важливим для розуміння природи тоталітаризму та цінності сучасної демократії. 🏛️📜
    Like
    1
    114переглядів
  • Поліцейський зупиняє джип, з нього виходить водій. Поліцейський йому відразу:
    - Ви перевищили швидкість!
    - Ні, у мене круїз-контроль - 60 км / год, та й радара у вас немає.
    - А ремінь безпеки у вас не був пристебнутий!
    - Це ж "Лінкольн-навігатор"! Машина не заведеться, поки все не пристебнуте.
    Поліцейський розгублений:
    - А аптечка у вас якої комплектації?
    Тут опускається скло задніх дверей, висовується величезна пика і питає:
    - Дружок, а тобі шо - хреново?
    Поліцейський зупиняє джип, з нього виходить водій. Поліцейський йому відразу: - Ви перевищили швидкість! - Ні, у мене круїз-контроль - 60 км / год, та й радара у вас немає. - А ремінь безпеки у вас не був пристебнутий! - Це ж "Лінкольн-навігатор"! Машина не заведеться, поки все не пристебнуте. Поліцейський розгублений: - А аптечка у вас якої комплектації? Тут опускається скло задніх дверей, висовується величезна пика і питає: - Дружок, а тобі шо - хреново?
    65переглядів
  • #історія #особистості
    💡 Архітектор Електричної Ери: Вернер фон Сіменс та Народження «Siemens».
    ​Сьогодні, 13 грудня 1816 року, народився Ернст Вернер фон Сіменс (нім. Ernst Werner von Siemens) — німецький інженер, винахідник, учений і, що найважливіше, промисловець, чиї новаторські ідеї не просто змінили технологічний ландшафт, а й створили основу для сучасної електричної та комунікаційної промисловості. Він є засновником світового гіганта Siemens.

    ​Від Телеграфії до Електрики ⚡

    ​Початкова кар'єра Сіменса була пов'язана з військовою службою та телеграфією. Його перші значні винаходи були спрямовані на вдосконалення зв'язку:
    ​Гальванопластика та Телеграфія: У 1840-х роках він розробив процес гальванопластики, а пізніше — систему ізоляції кабелів гутаперчею. Ця ізоляція зробила можливою прокладку підводних телеграфних ліній.
    ​Заснування Компанії (1847): Разом із Йоганном Гальске, Сіменс заснував компанію "Siemens & Halske" для виробництва телеграфного обладнання. Вони швидко проклали ключові лінії зв'язку по всій Європі, включно з легендарною індоєвропейською телеграфною лінією, яка з'єднала Лондон і Калькутту.

    ​Революційний Винахід: Динамо-машина

    ​Найбільший науковий внесок Вернера фон Сіменса припав на 1866 рік, коли він сформулював принцип динамоелектричного генератора (динамо-машини).
    ​Принцип: Сіменс виявив, що генератор, який використовує електрику для збудження свого електромагніту, може бути самозбуджувальним і виробляти струм, набагато потужніший, ніж будь-яка існуюча на той час машина.
    ​Значення: Це був вирішальний крок для перетворення електрики з лабораторного дива на доступне джерело енергії для промисловості та побуту. Відкриття принципу динамо стало основою для створення всіх сучасних електростанцій.

    ​Піонер Електротранспорту 🚃

    ​Завдяки принципу динамо-машини, Вернер фон Сіменс розпочав епоху електричного транспорту:
    ​Електрична Залізниця (1879): На Берлінській промисловій виставці він представив перший у світі електричний локомотив, який живився струмом через третю рейку.
    ​Електричний Трамвай (1881): У передмісті Берліна, Гросс-Ліхтерфельде, Сіменс запустив першу у світі комерційну електричну трамвайну лінію. Це ознаменувало початок електрифікації міського транспорту.
    ​За свою інженерну діяльність та внесок у науку, Вернер Сіменс у 1888 році був зведений у дворянство, отримавши почесний предикат «фон». Він помер у 1892 році, залишивши після себе імперію, що стала синонімом інновацій в електриці та телекомунікаціях.
    #історія #особистості 💡 Архітектор Електричної Ери: Вернер фон Сіменс та Народження «Siemens». ​Сьогодні, 13 грудня 1816 року, народився Ернст Вернер фон Сіменс (нім. Ernst Werner von Siemens) — німецький інженер, винахідник, учений і, що найважливіше, промисловець, чиї новаторські ідеї не просто змінили технологічний ландшафт, а й створили основу для сучасної електричної та комунікаційної промисловості. Він є засновником світового гіганта Siemens. ​Від Телеграфії до Електрики ⚡ ​Початкова кар'єра Сіменса була пов'язана з військовою службою та телеграфією. Його перші значні винаходи були спрямовані на вдосконалення зв'язку: ​Гальванопластика та Телеграфія: У 1840-х роках він розробив процес гальванопластики, а пізніше — систему ізоляції кабелів гутаперчею. Ця ізоляція зробила можливою прокладку підводних телеграфних ліній. ​Заснування Компанії (1847): Разом із Йоганном Гальске, Сіменс заснував компанію "Siemens & Halske" для виробництва телеграфного обладнання. Вони швидко проклали ключові лінії зв'язку по всій Європі, включно з легендарною індоєвропейською телеграфною лінією, яка з'єднала Лондон і Калькутту. ​Революційний Винахід: Динамо-машина ​Найбільший науковий внесок Вернера фон Сіменса припав на 1866 рік, коли він сформулював принцип динамоелектричного генератора (динамо-машини). ​Принцип: Сіменс виявив, що генератор, який використовує електрику для збудження свого електромагніту, може бути самозбуджувальним і виробляти струм, набагато потужніший, ніж будь-яка існуюча на той час машина. ​Значення: Це був вирішальний крок для перетворення електрики з лабораторного дива на доступне джерело енергії для промисловості та побуту. Відкриття принципу динамо стало основою для створення всіх сучасних електростанцій. ​Піонер Електротранспорту 🚃 ​Завдяки принципу динамо-машини, Вернер фон Сіменс розпочав епоху електричного транспорту: ​Електрична Залізниця (1879): На Берлінській промисловій виставці він представив перший у світі електричний локомотив, який живився струмом через третю рейку. ​Електричний Трамвай (1881): У передмісті Берліна, Гросс-Ліхтерфельде, Сіменс запустив першу у світі комерційну електричну трамвайну лінію. Це ознаменувало початок електрифікації міського транспорту. ​За свою інженерну діяльність та внесок у науку, Вернер Сіменс у 1888 році був зведений у дворянство, отримавши почесний предикат «фон». Він помер у 1892 році, залишивши після себе імперію, що стала синонімом інновацій в електриці та телекомунікаціях.
    Like
    2
    488переглядів
  • 🇺🇦🇺🇦🇺🇦🇺🇦 "За різними оцінками, близько 150 тис. особового складу росіян, плюс техніка": у батальйоні БпС "Корсар" 38-ї ОБрМП розповіли про ситуацію біля Мирнограду

    "Ситуація була і залишається вкрай складною. Ворог намагається з усіх сил, а сил вони туди нагнали дуже багато, це по різним оцінкам в районі 150 тисяч особового складу, плюс техніка, плюс все, що тільки можна. Постійно намагаються інфільтруватися, як можна зараз сказати, з містом, накоплювати резерви, просуватись по забудові. Знову-таки через те, що ворог вже аж настільки близько і по флангах теж, то вкрай ускладнена логістика в місто. Тобто зараз вже довгий час жодна машина не може заїхати в місто, навіть броньована машина, знищується з дронів, яких тут просто безліч літає",
    - розповів речник батальйону безпілотних систем "КОРСАР" 38-ї окремої бригади морської піхоти Олексій Годзенко в етері Еспресо.
    🇺🇦🇺🇦🇺🇦🇺🇦 "За різними оцінками, близько 150 тис. особового складу росіян, плюс техніка": у батальйоні БпС "Корсар" 38-ї ОБрМП розповіли про ситуацію біля Мирнограду "Ситуація була і залишається вкрай складною. Ворог намагається з усіх сил, а сил вони туди нагнали дуже багато, це по різним оцінкам в районі 150 тисяч особового складу, плюс техніка, плюс все, що тільки можна. Постійно намагаються інфільтруватися, як можна зараз сказати, з містом, накоплювати резерви, просуватись по забудові. Знову-таки через те, що ворог вже аж настільки близько і по флангах теж, то вкрай ускладнена логістика в місто. Тобто зараз вже довгий час жодна машина не може заїхати в місто, навіть броньована машина, знищується з дронів, яких тут просто безліч літає", - розповів речник батальйону безпілотних систем "КОРСАР" 38-ї окремої бригади морської піхоти Олексій Годзенко в етері Еспресо.
    241переглядів 0Відтворень
  • #історія #особистості
    💻 Катерина Ющенко: Мати «Адресної мови» та піонерка кібернетики.
    8 грудня 1919 року народилася Катерина Логвинівна Ющенко (Рвачова) — видатна українська науковиця, професорка, докторка фізико-математичних наук, яка стала однією з перших у світі жінок-піонерок комп'ютерних наук. Її найважливішим досягненням стало створення першої у світі адресної мови програмування високого рівня! 🤯

    Початок Кібернетичної Ери

    Катерина Ющенко була частиною легендарного наукового колективу, що працював під керівництвом Сергія Лебедєва у Києві, де наприкінці 1940-х – на початку 1950-х років було створено перший у континентальній Європі електронно-обчислювальний пристрій — МЕОМ (Мала електронна обчислювальна машина). 💾
    Саме робота з МЕОМ виявила головну проблему тогочасного програмування:
    Програми писалися в кодах, прив'язаних до конкретної апаратної архітектури.
    Процес був складним, трудомістким і займав надто багато часу.

    Революція: Адресна мова програмування

    Для подолання цих труднощів Катерина Ющенко розробила концепцію та реалізувала Адресну мову програмування (1955–1956 роки). Це була справжня революція, адже вона стала:
    Першою мовою програмування високого рівня у світі, що реалізувала опосередковану адресацію (звідси й назва «адресна»). Це дозволило створювати програму не в абсолютних фізичних адресах пам'яті, а у змінних та логічних структурах.
    Прообразом сучасних мов: Вона заклала основи для подальшого розвитку процедурних мов програмування, таких як Fortran, Pascal та C. 💡
    Її винахід значно спростив і прискорив процес написання програм, зробивши комп'ютери доступнішими для ширшого кола науковців та інженерів.

    Наукова Спадщина

    Катерина Ющенко була не лише винахідницею, але й плодовитою науковицею та педагогом. Вона:
    Очолювала відділ в Інституті кібернетики Академії наук УРСР (нині НАН України).
    Написала понад 200 наукових праць і 23 монографії.
    Підготувала десятки кандидатів та докторів наук, сформувавши цілу школу кібернетики в Україні.

    Завдяки її праці, Україна посіла одне з провідних місць у розвитку ранніх комп'ютерних технологій, а її внесок у створення фундаментальних принципів програмування є глобальним. 🌐
    #історія #особистості 💻 Катерина Ющенко: Мати «Адресної мови» та піонерка кібернетики. 8 грудня 1919 року народилася Катерина Логвинівна Ющенко (Рвачова) — видатна українська науковиця, професорка, докторка фізико-математичних наук, яка стала однією з перших у світі жінок-піонерок комп'ютерних наук. Її найважливішим досягненням стало створення першої у світі адресної мови програмування високого рівня! 🤯 Початок Кібернетичної Ери Катерина Ющенко була частиною легендарного наукового колективу, що працював під керівництвом Сергія Лебедєва у Києві, де наприкінці 1940-х – на початку 1950-х років було створено перший у континентальній Європі електронно-обчислювальний пристрій — МЕОМ (Мала електронна обчислювальна машина). 💾 Саме робота з МЕОМ виявила головну проблему тогочасного програмування: Програми писалися в кодах, прив'язаних до конкретної апаратної архітектури. Процес був складним, трудомістким і займав надто багато часу. Революція: Адресна мова програмування Для подолання цих труднощів Катерина Ющенко розробила концепцію та реалізувала Адресну мову програмування (1955–1956 роки). Це була справжня революція, адже вона стала: Першою мовою програмування високого рівня у світі, що реалізувала опосередковану адресацію (звідси й назва «адресна»). Це дозволило створювати програму не в абсолютних фізичних адресах пам'яті, а у змінних та логічних структурах. Прообразом сучасних мов: Вона заклала основи для подальшого розвитку процедурних мов програмування, таких як Fortran, Pascal та C. 💡 Її винахід значно спростив і прискорив процес написання програм, зробивши комп'ютери доступнішими для ширшого кола науковців та інженерів. Наукова Спадщина Катерина Ющенко була не лише винахідницею, але й плодовитою науковицею та педагогом. Вона: Очолювала відділ в Інституті кібернетики Академії наук УРСР (нині НАН України). Написала понад 200 наукових праць і 23 монографії. Підготувала десятки кандидатів та докторів наук, сформувавши цілу школу кібернетики в Україні. Завдяки її праці, Україна посіла одне з провідних місць у розвитку ранніх комп'ютерних технологій, а її внесок у створення фундаментальних принципів програмування є глобальним. 🌐
    Love
    1
    197переглядів
  • Друзі, запускаємо новий збір разом із @found_april.
    Відкриваю допоміжну банку на нове авто для бригади оперативного призначення НГУ “Кара-Даг”.
    Від грудня 2024 року — це вже третій автомобіль, який ми з вами збиратимемо. На жаль, реальність фронту така: ми потрібні хлопцям так само, як вони потрібні нам.
    Закупівля, логістика, розмитнення, ремонт — щоразу це займає близько 2 місяців.
    А от саме авто живе 2 тижні, максимум місяць. Болісно, але це факт.
    Остання машина відпрацювала лише тиждень на Покровському напрямку.
    Після прильоту КАБу хлопці навіть не встигли надіслати нам повний звіт.
    Головне одне: бійці живі та продовжують боронити Україну 🇺🇦.
    Дякую кожному, хто допомагав раніше.
    І прошу підтримки зараз — поширення, донати та допоміжні банки, бо тільки разом ми зможемо закрити це авто так само, як попередні.
    Хто як не ми? 💛💙
    Невідомо, де лінія фронту буде завтра…
    🎁 Розіграш за донат від 200 грн:
    🪙 срібна памʼятна монета «SVITANOK»
    💆‍♂️ сертифікат на масаж від @ohana_studio_massage
    🔗 Посилання на банку:
    https://send.monobank.ua/jar/2QPkaatfes
    💳 Номер картки Монобанку:
    4441 1111 4210 3302
    💰 PayPal:
    [email protected]
    профіль на донатері
    https://donater.com.ua/u/Nadia_Boiar
    Друзі, запускаємо новий збір разом із @found_april. Відкриваю допоміжну банку на нове авто для бригади оперативного призначення НГУ “Кара-Даг”. Від грудня 2024 року — це вже третій автомобіль, який ми з вами збиратимемо. На жаль, реальність фронту така: ми потрібні хлопцям так само, як вони потрібні нам. Закупівля, логістика, розмитнення, ремонт — щоразу це займає близько 2 місяців. А от саме авто живе 2 тижні, максимум місяць. Болісно, але це факт. Остання машина відпрацювала лише тиждень на Покровському напрямку. Після прильоту КАБу хлопці навіть не встигли надіслати нам повний звіт. Головне одне: бійці живі та продовжують боронити Україну 🇺🇦. Дякую кожному, хто допомагав раніше. І прошу підтримки зараз — поширення, донати та допоміжні банки, бо тільки разом ми зможемо закрити це авто так само, як попередні. Хто як не ми? 💛💙 Невідомо, де лінія фронту буде завтра… 🎁 Розіграш за донат від 200 грн: 🪙 срібна памʼятна монета «SVITANOK» 💆‍♂️ сертифікат на масаж від @ohana_studio_massage 🔗 Посилання на банку: https://send.monobank.ua/jar/2QPkaatfes 💳 Номер картки Монобанку: 4441 1111 4210 3302 💰 PayPal: [email protected] профіль на донатері https://donater.com.ua/u/Nadia_Boiar
    Love
    1
    2коментарів 518переглядів
Більше результатів