❗️ОІ-2026. Українці в топ-20. Визначено золотого медаліста персьюту 🗓 15 лютого на трасі в Антгольці відбулася чоловіча гонка переслідування на Олімпійських іграх 2026. 🔥 Двоє українців зачепилися за двадцятку найкращих, покращивши свої позиції зі старту. 👏 Віталій Мандзин тричі схибив на вогневих рубежах, однак це не завадило йому фінішувати 16-м. Дмитро Підручний мав кращу стрільбу (два промахи), але поступився швидкістю, тож у підсумку став 20-м. 🏆 Олімпійські ігри 2026. Антгольц (Італія), 15 лютого ▪️Гонка переслідування, чоловіки 🇸🇪 1. Мартін Понсілуома (Швеція) (0+1+0+0) 31:11.9 🇳🇴 2. Стурла Леграйд (Норвегія) (1+0+1+0) +20.6 🇫🇷 3. Емільєн Жаклен (Франція) (1+0+0+2) +29.7 🇫🇷 4. Ерік Перро (Франція) (0+0+0+1) +39.5 🇳🇴 5. Ветле Шостад Крістіансен (Норвегія) (1+0+1+1) +44.8 🇳🇴 6. Йоханнес Дале-Шевдаль (Норвегія) (1+0+1+1) +1:06.6 🇺🇦 16. Віталій Мандзин (Україна) (1+1+1+0) +2:44.1 🇺🇦 20. Дмитро Підручний (Україна) (1+0+0+1) +3:01.3 ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport #world_sport #спорт #Український_спорт @Brovarysport @sports #Brovary_sport #спорт_sports #brovarysport #interesting_news #олімпійськийспорт

💥 Росія навмисне атакувала посольство Азербайджану в Україні Росія тричі завдала ударів по посольству Азербайджану. Після першого удару припустили випадковість і передали координати дипломатичних представництв. Проте розпочалися нові атаки. Це був навмисний напад - зазначив Алієв

Я? Складна людина? Та про що ви?:) Я ж тиха, мила, ніжна, як червнева ніч!:) Може й не без деяких відмінностей від оточуючих!?:) Нарешті, маю право!:) Баба Надя моя як казала? - В кожної каструльки своя кришачка!:) Й бабі я вірю! Баба для мне залишиться назавжди непокобелимим авторитетом!:) Ще один з її афоризмів, з найулюбленіших: - Роби добре або не роби взагалі! Не впевнена, що мої особисті таргани - така вже проблема для оточуючих!?:) От для мене, так, проблема!:) Я просто визвіряюся, коли бачу, щось розташоване не за типом, розміром, кольором!:) Книжки в шафі повинні стояти за темами та розміром!:) Й щоб їхні назви та автори читалися зліва направо, знизу вгору!:) Посуд в кухонній сушарні - також!:) За розміром, глибиною, місткістю! Й хай Бог милує, щоб хтось запхав якусь тарілку сікось-накось-наперекось!:) Всі тарілки та мисочки мають шикуватися чччччьотенько паралельно!:) Горнятка й склянки на поличках - перпендикулярно!:) Виделки в ємностях праворуч!:) Чайні ложки - ліворуч!:) Столові - всередині!:) Й не дай, Боже, хтось перекладе в інший ящик відкривалку для кришок!:) Крихти, цукор, якась вода на столі - повввввбивав би б!!!:) З ще більшою пристрастю повввввбивання я реагую на трифіліси, які залишаються на столах чи поличках холодильнику від потьоків з банок молока чи компоту!!!:) Труселя зберігаються в спеціальній коробочці!:) Згорнуті рулончиком!:) Шкарпетки - запхані одна в одну!:) Одяг після прання розвішується виключно за бокові шви!:) Або на тремпеля!:) Труселя - за серединку!:) Санвузол - головний біль!:) Сіточка в ванні обовʼязково повинна бути чистою!!! Душові лійка з шлангом розвішені тільки так!:) Вмивальня - без натяку на залишки зубної пасти! Зубні щітки - строєм!!! Моя - праворуч!:) Рушники в санвузлі та кухні - квіточкою чи визерунком донизу!:) Як це може бути не зрозуміло комусь, хезе?:))) Якщо в моїй хаті навіть кожна порошина має бути на своєму місці, я - перфекціоніст?:) Але ж в житті існує закон рівноваги?:) Й він таки працює!:) Схоже, щоб врівноважити цей перфекціонізЬм, в мене мешкає придворна зграя!?:) Яка жамкає килимки по всій хаті! Лазить по всіх столах! Спить не просто на моєму ліжечку, а ще й під ковдрою!:) Трясе всюди своєю вовнякою!:) Й жоден з цих моментів мене аж ніяк не дратує!:))) Ви там як?

ℹ️ Кенгір: Чому москва злякалася беззбройних в'язнів? В історії ГУЛАГу 1954 рік став точкою неповернення. Події в Кенгірі (казахський степ) це не просто стихійний бунт, а найбільш організований акт непокори в історії радянських концтаборів. Це були сорок два дні, коли в’язні самі вирішували, як їм жити, знаючи, що за це доведеться заплатити кров’ю. ☑️ Точка вибуху: Травень 1954-го. Степлаг був особливим місцем. Там зібрали тисячі "політичних", майже половина з яких були українцями - бійцями УПА, підпільниками ОУН та "лісовими братами". Після смерті сталіна напруга зростала щодня: люди чекали волі, а отримували лише нові знущання. Вибух стався, коли охорона відкрила вогонь по в’язнях. Лють виявилася сильнішою за страх смерті. В’язні знесли стіни між чоловічою та жіночою зонами, вигнали адміністрацію і взяли табір під свій повний контроль. ☑️ Самоорганізація замість хаосу. Те, що відбувалося всередині табору наступні шість тижнів, шокувало Москву. Замість безладних пограбувань, в’язні створили Комісію ув’язнених, яка налагодила життя за власними правилами: ✅️ Радіо та пропаганда: Техніки зібрали власну радіостанцію, яка транслювала звернення до жителів селища Кенгір та військових. ✅️ Внутрішній порядок: Працювали їдальні, майстерні та навіть імпровізовані релігійні служби. ✅️ Психологія опору: Люди вперше за роки побачили одне одного не через дріт. Це був час дивних шлюбів, вінчань і віри в те, що голос тисяч нарешті почують. ☑️ "Чорний червень": Операція "Мєтєль". 26 червня 1954 року москва відповіла. На світанку в табір увійшли не просто солдати, а п’ять танків Т-34. Це було безпрецедентно застосовувати важку бронетехніку проти беззбройних в’язнів. Це була справжня м’ясорубка. Танки вдиралися в бараки, чавили намети та людей. Найстрашніший епізод стався біля жіночої зони: дівчата (переважно українки) у вишиванках вийшли назустріч танкам, взявшись за руки. Вони вірили, що радянські танкісти не наїдуть на живих людей. Вони помилилися. Танки не зупинилися, залишаючи по собі лише пошматоване тіло та червоні плями на сухому степовому пилу. За різними даними, того дня загинуло від кількох сотень до тисячі людей. Кров була всюди, на стінах, на землі, на залишках одягу. ☑️ Чому це важливо для "Таємничого Архіву"? Кенгір не був перемогою в класичному розумінні, але він став початком кінця ГУЛАГу. Влада зрозуміла, що "бандерівський" дух таборів неможливо приборкати лише розстрілами. Кенгір не став тріумфом у звичному розумінні, але він назавжди розбив ілюзію про "всесилля" системи. Це був кривавий краш-тест, який довів, що ГУЛАГ неможливо реформувати - його можна лише демонтувати. Ці 42 дні довели: коли людина перестає боятися танка, система стає безсилою.

«Маріупольська драма» в Ізраїлі: вистава акторів, які вижили після бомбардування Маріупольського театру — гастролі 1–6 червня 2026 Після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну 24 лютого 2022 року Маріуполь дуже швидко опинився в облозі. Місто втрачало воду, тепло, зв’язок і доступ до медицини — люди спускалися в підвали й шукали укриття там, де були стіни та шанс пережити обстріли. Одним із таких укриттів став Донецький академічний обласний драмтеатр у Маріуполі. Туди сходилися мирні жителі — сотні людей, зокрема діти, а перед будівлею великими літерами написали «ДІТИ» (з обох боків, щоб це було видно з повітря). Ключова дата: 16 березня 2022 року російські терористи завдали авіаудару по будівлі театру. Театр був зруйнований, люди всередині опинилися під завалами. Точний облік в умовах блокади неможливий, але в оцінках звучить одне: всередині були сотні, а в окремих версіях — до 1 000+ людей. Щодо загиблих також є діапазон, але він у будь-якому разі говорить про масову трагедію: часто називають близько 300, а окремі реконструкції та розслідування — близько 600 і більше. Чому це називають терором проти цивільних? Тому що удар припав на місце, яке було цивільним укриттям, було позначене «ДІТИ», а також знаходилося в місті, де люди майже не мали варіантів порятунку. Коли знищують укриття з таким написом, це сприймається не як “помилка”, а як демонстрація принципу: безпечних місць немає. Так працює терор як метод війни — залякування й ламання цивільних ударами по найуразливіших, щоб страх став зброєю. Тепер про це говорять зі сцени — без «вигадки» і «переказів». «Маріупольська драма / Маріупольська драма» — проєкт, створений акторами, які вижили: вони виходять на сцену й грають самих себе, а не вигаданих персонажів. На сцену виходять самі очевидці подій — маріупольські актори, які грають не вигаданих персонажів, а самих себе. У дні блокади вони перебували в будівлі театру й разом із тими, хто там переховувався, переживали облогу міста. Дія починається з того, що герої представляються глядачам, після чого вистава розгортається як «ланцюг максимально напружених подій». Учасником того, що відбувається, стає й сам глядач — це важлива частина режисерського рішення. І саме тут важливе пояснення, чому ми взагалі розміщуємо цю афішу на сайті: для ізраїльської аудиторії такі гастролі — не просто “культурна подія в календарі”, а форма пам’яті й розмова про війну, яка в Ізраїлі теж відчувається дуже близько — через людей, родини, репатріацію, допомогу Україні та особисті історії. У постановці використовують особисті речі акторів, які вдалося винести з укриття, а також відео та фото, зняті під час блокади. Після вистави запланована зустріч трупи з глядачами — можна буде поставити запитання тим, хто це пережив. П’єсу написав Олександр Гаврош на основі зібраних свідчень. Поставив режисер Євген Тищук, художній керівник — Геннадій Дибовський. Після руйнування будівлі театр переїхав до Ужгорода і працює під назвою «Театр без даху». Гастролі постановки вже проходили за межами України — у Польщі, Німеччині та Великій Британії. Покази в Ізраїлі йдуть українською мовою з російськими субтитрами. Тривалість — 1 година 20 хвилин, 12+. Гастролі 1–6 червня 2026 (Ізраїль): • Ашкелон — 01.06, 19:00 • Хайфа — 02.06, 19:00 — Бейт-Наглер (Кір’ят-Хаїм, вул. Бен Цві, 14) • Рамат-Ґан — 03.06, 19:00 • Нетанія — 04.06, 19:00 • Рішон-ле-Ціон — 05.06, 17:00 • Ашдод — 06.06, 20:00 Ви б пішли на таку постановку — щоб почути свідчення наживо? https://news.nikk.co.il/uk/mariupolska-drama-v-izraili-spektakl/ НАновости‼️:- новини Ізраїлю Важно❓ Поделитесь ❗️ і підписуйтесь, щоб не пропустити подібні матеріали https://www.facebook.com/profile.php?id=61581708179881

🤯Кадри тієї самої ДТП за участі щонайменше 6 автомобілів на під’їзді до Жулянського мосту Через ожеледицю мікроавтобус занесло — він врізався в легковик і перекинувся, а легковий автомобіль відкинуло у відбійник. Пізніше ще кілька машин зіткнулися між собою. Коли прибув евакуатор, у нього врізалося таксі з дівчиною, яка отримала травму ноги. Рух ускладнений, працюють екстрені служби.

❗️ Визначено чемпіонку Олімпійських ігор 2026 у скелетоні серед жінок 🏆 Ввечері 14 лютого на Олімпійських іграх 2026 відбулися третій та фінальний, четвертий заїзди у жіночому скелетоні. 🥇 За підсумками чотирьох спроб перемогу здобула та отримала золото Жанін Флок з Австрії. 🛷 Флок виступила стабільно у всіх чотирьох заїздах (сумарний час: 3:49.02) і втримала перевагу над два німецькими суперницями, які до останнього боролися за золото. 🔝 Друге місце посіла Сюзанна Крехер (+0.30 сек), а бронзу отримала Жаклін Пфайфер (+0.44 сек). 🏆 Зимові Олімпійські ігри 2026 Мілан – Кортіна (Італія), 14 лютого 2026 🔹 Скелетон. Жінки. Фінальне становище після 4 заїздів 1. 🇦🇹 Жанін Флок (Австрія) – 3:49.02 2. 🇩🇪 Сюзанна Крехер (Німеччина) – 3:49.32 (+0.30) 3. 🇩🇪 Жаклін Пфайфер (Німеччина) – 3:49.46 (+0.44) ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport #world_sport #спорт #Український_спорт @Brovarysport @sports #Brovary_sport #спорт_sports #brovarysport #interesting_news #олімпійськийспорт

🏂У 52 роки Клаудія Ріглер стала найстаршою жінкою-учасницею Олімпіади в історії Австрійка завершила виступ на своїх п’ятих зимових Олімпійських іграх, програвши в 1/8 фіналу в паралельному гігантському слаломі значно молодшій суперниці. Якось у віці 30 років їй сказали, що вона «занадто стара» і її форма буде лише погіршуватися. Для Ріглер ці слова стали викликом, і понад 20 наступних років вона рухалася вперед, доводячи скептикам, що вони помилялися. Зрештою, у 42 роки вона виграла чемпіонат світу. ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport #world_sport #спорт #Український_спорт @Brovarysport @sports #Brovary_sport #спорт_sports #brovarysport #interesting_news #олімпійськийспорт

15 січня: церковне свято сьогодні, як у цей день захищалися від злого ока. 15 січня в Україні згадують святого Павла Фівейського - одного з перших християнських ченців-пустельників (день його пам'яті за старим календарем буде 28 січня). Відомо, що Павло народився в IV столітті в єгипетських Фівах (звідси і його прізвисько). Хлопчик рано залишився без батьків і потрапив на виховання до родича, який виявився жадібним і недобрим. Він хотів позбутися Павла заради спадщини і навіть хотів видати його язичникам за те, що Павло сповідує християнство. У 12 років Павло втік від опікуна і довго блукав, поки не влаштувався в печері в пустелі. Там він їв фініки і хліб, який йому приносили ворони, а одяг робив з пальмового листя. Практично все життя він провів у самоті і прожив до 113 років. Перед його смертю преподобний Антоній Великий отримав видіння про печеру і відлюдника - він знайшов Павла і поховав його, за переказами, могилу для святого вирили два леви. У V столітті на місці цієї печери був заснований монастир, він існує і сьогодні.

#історія #факт Флоренс Фостер Дженкінс: Тріумф глухоти над здоровим глуздом. ​Якщо історія музики — це храм, то Флоренс Фостер Дженкінс — це людина, яка забігла туди з вогнегасником і випадково влаштувала справжній перформанс. Вона стала найвідомішою сопрано світу не завдяки своєму голосу, а всупереч будь-яким законам акустики, логіки та фізіології. 🎻 ​Флоренс народилася у 1868 році в заможній родині в Пенсільванії. Батько відмовився фінансувати її музичну освіту, ймовірно, маючи кращий слух, ніж батьківське терпіння. Проте після його смерті у 1909 році Флоренс отримала спадок, який дозволив їй нарешті випустити на волю свого внутрішнього солов’я — птаха з явними ознаками ларингіту та повною відсутністю координації. ​Вона заснувала «Клуб Верді» в Нью-Йорку та почала давати приватні концерти. Її техніка була революційною: вона ігнорувала ноти, ритм та темп, вважаючи їх лише прикрими перешкодами на шляху до самовираження. Слухачі на її виступах часто прикривали обличчя хустинками, щоб не видати істеричний сміх, який Флоренс сприймала як «екстатичне розчулення». У той час як у москві того періоду оперні диви боролися за прихильність імператорських театрів за допомогою академічної вивіреності, Дженкінс просто купувала собі крила з пір’я та виходила на сцену в образі «Ангела натхнення». 🎻 ​Кульмінація її «кар'єри» настала 25 жовтня 1944 року. У віці 76 років вона орендувала легендарний Карнегі-хол. Квитки були розпродані за лічені години, а тисячі людей залишилися на вулиці, благаючи про вхід. Це був технологічний парадокс: у добу, коли звукозапис уже міг зафіксувати найменшу фальш, публіка прагнула почути саме її. Коли вона почала виконувати арію Цариці ночі Моцарта, зал вибухнув сміхом, який Флоренс сприйняла за розчулення. Це не був спів — це була імітація звуку скла, яке дряпає метал під час шторму. ​Флоренс померла через місяць після цього виступу, у листопаді 1944 року, ймовірно, на піку абсолютної впевненості у власному генії. Вона довела, що щира віра у свій талант здатна замінити будь-які вокальні дані. Її записи, що збереглися донині, є найкращим інструментом для дослідження людської психології: ми любимо її не за те, як вона співала, а за зухвалість бути жахливою у світі, що вимагає досконалості. 🎻 ​Дженкінс назавжди залишилася в історії як нагадування: якщо ви достатньо гучно вірите у власну велич, історія зрештою здасться і впише ваше ім'я у свої аннали — навіть якщо це буде зроблено з іронічною посмішкою. 🎻