ДУМКАМИ ОБІЙМАЮ УКРАЇНУ
Думками обіймаю Україну
І кожного її захисника,
Плекаю в серці мову солов'їну,
Бо доля України нелегка́.
Думками обіймаю Україну,
Всевишнього благаю у сльозах,
Аби не дозволяв робить руїну,
І ворог щоб не був в наших хата́х.
Думками обіймаю Україну,
Молитвою щоразу огорта,
Сльоза гірка, вона – гіркіш поли́ну,
Бо потопа в крові́ земля свята.
Думками обіймаю Україну,
Жену думки́ страшні із голови,
А воїни летять у небо клином,
Бо падають, мов листя до трави́.
Думками обіймаю Україну –
Вона, як мама, серцю дорога́.
Стоять у битві хлопці до загину,
Щоб не зосталась ворога нога.
Думками обіймаю Україну
І буду її за́вжди обіймать,
Молитиму й за мову солов'їну,
Щоб не змогли обох їх розтоптать.
14.09.2026 р.
©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2026
ID: 1068911
Думками обіймаю Україну
І кожного її захисника,
Плекаю в серці мову солов'їну,
Бо доля України нелегка́.
Думками обіймаю Україну,
Всевишнього благаю у сльозах,
Аби не дозволяв робить руїну,
І ворог щоб не був в наших хата́х.
Думками обіймаю Україну,
Молитвою щоразу огорта,
Сльоза гірка, вона – гіркіш поли́ну,
Бо потопа в крові́ земля свята.
Думками обіймаю Україну,
Жену думки́ страшні із голови,
А воїни летять у небо клином,
Бо падають, мов листя до трави́.
Думками обіймаю Україну –
Вона, як мама, серцю дорога́.
Стоять у битві хлопці до загину,
Щоб не зосталась ворога нога.
Думками обіймаю Україну
І буду її за́вжди обіймать,
Молитиму й за мову солов'їну,
Щоб не змогли обох їх розтоптать.
14.09.2026 р.
©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2026
ID: 1068911
ДУМКАМИ ОБІЙМАЮ УКРАЇНУ
Думками обіймаю Україну
І кожного її захисника,
Плекаю в серці мову солов'їну,
Бо доля України нелегка́.
Думками обіймаю Україну,
Всевишнього благаю у сльозах,
Аби не дозволяв робить руїну,
І ворог щоб не був в наших хата́х.
Думками обіймаю Україну,
Молитвою щоразу огорта,
Сльоза гірка, вона – гіркіш поли́ну,
Бо потопа в крові́ земля свята.
Думками обіймаю Україну,
Жену думки́ страшні із голови,
А воїни летять у небо клином,
Бо падають, мов листя до трави́.
Думками обіймаю Україну –
Вона, як мама, серцю дорога́.
Стоять у битві хлопці до загину,
Щоб не зосталась ворога нога.
Думками обіймаю Україну
І буду її за́вжди обіймать,
Молитиму й за мову солов'їну,
Щоб не змогли обох їх розтоптать.
14.09.2026 р.
©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2026
ID: 1068911
45views