• Та11154
    Чоботи єврозима
    Колір: Чорний
    Матеріал: натуральна шкіра преміум-якості
    Всередині: набивне хутро до щиколотки
    (у складі 50 % вовни)
    байка по всій довжині
    Збоку робоча блискавка по всій довжині
    На вузьку та середню ніжку
    Висота від п'яти: 39 см
    Підошва: 2 см/ 4 см
    Виробництво - Україна (Харків)

    У разі відсутності розміру в наявності доступні під замовлення

    36= 23 см
    37= 23,5 см
    38= 24,5 см
    39= 25 см
    40= 26 см
    41= 26,5 см
    Вага 36 р = 1 кг 20 г

    Обхват гомілки/верху:
    36 до 35,5 см/до 37 см
    37 до 36 см/ до 37,5 см
    38 до 36,5 см/ до 38,5 см
    39 до 37 см/ до 39 см
    40 до 37,5 см/ до 40 см
    41 до 38 см/ до 40,5 см

    ▪️ 3990 грн

    НЕ ЗАБУДЬТЕ ПІДПИСАТИСЬ НА МЕНЕ ЩОБ НЕ ПРОПУСТИТИ НОВИНКИ СЕЗОНУ!!!!!
    Та11154 Чоботи єврозима Колір: Чорний Матеріал: натуральна шкіра преміум-якості Всередині: набивне хутро до щиколотки (у складі 50 % вовни) байка по всій довжині Збоку робоча блискавка по всій довжині На вузьку та середню ніжку Висота від п'яти: 39 см Підошва: 2 см/ 4 см Виробництво - Україна (Харків) У разі відсутності розміру в наявності доступні під замовлення 36= 23 см 37= 23,5 см 38= 24,5 см 39= 25 см 40= 26 см 41= 26,5 см Вага 36 р = 1 кг 20 г Обхват гомілки/верху: 36 до 35,5 см/до 37 см 37 до 36 см/ до 37,5 см 38 до 36,5 см/ до 38,5 см 39 до 37 см/ до 39 см 40 до 37,5 см/ до 40 см 41 до 38 см/ до 40,5 см ▪️ 3990 грн НЕ ЗАБУДЬТЕ ПІДПИСАТИСЬ НА МЕНЕ ЩОБ НЕ ПРОПУСТИТИ НОВИНКИ СЕЗОНУ!!!!!
    0views
  • В наявності 🌿

    Додали новий колір 🥰


    Тш 10699 демі
    Арт. 10699-1 зима

    Чоботи
    -Натуральна замша - Італія
    ▫️демі- усередині італійська байка
    ▫️євро зима - ( НАТУР.хутро + 30% набивна вовна )
    хутро по щиколотку)
    -колір - СВІТЛИЙ БЕЖ
    -каблук 4 см
    -висота від п'яти 40-42 см
    -об'єм гомілки 37-39 см
    -розміри 36-40
    ▫️виробництво Харків


    36 = 23,5 см
    37 = 24 см
    38 = 24,5 см
    39 = 25 см
    40 = 26 см


    Об'єм гомілки

    36 = об'єм гомілки 37 см
    37 = об'єм гомілки 37 см
    38 = об'єм гомілки 38 см
    39 = об'єм гомілки 39 см
    40 = об'єм гомілки 39 см


    📏Зріст моделі 170 см

    Зима+100

    🏷 4500 грн


    ☑️ відшив - доступний
    В наявності 🌿 Додали новий колір 🥰 Тш 10699 демі Арт. 10699-1 зима Чоботи -Натуральна замша - Італія ▫️демі- усередині італійська байка ▫️євро зима - ( НАТУР.хутро + 30% набивна вовна ) хутро по щиколотку) -колір - СВІТЛИЙ БЕЖ -каблук 4 см -висота від п'яти 40-42 см -об'єм гомілки 37-39 см -розміри 36-40 ▫️виробництво Харків 36 = 23,5 см 37 = 24 см 38 = 24,5 см 39 = 25 см 40 = 26 см Об'єм гомілки 36 = об'єм гомілки 37 см 37 = об'єм гомілки 37 см 38 = об'єм гомілки 38 см 39 = об'єм гомілки 39 см 40 = об'єм гомілки 39 см 📏Зріст моделі 170 см Зима+100 🏷 4500 грн ☑️ відшив - доступний
    33views
  • #поезія
    Ще не зима. Ще осінь. Тільки осінь.
    Прикрив багряним пледом ноги сад.
    І хоч вітри нестерпні вже голосять,
    То не сніги метуть. То листопад.

    Ще не зима. Ще осінь золотіє.
    Листків нестримних сонячний парад.
    А клен старенький ще плекає мрію.
    Це листопад. Ще тільки листопад.

    Десь мокнуть під дощами парасолі.
    Тьмяніють барви осені — на спад.
    Чарівні вчора, а сьогодні кволі,
    Бо листопад, настримний листопад...

    Ніна Арендар
    #поезія Ще не зима. Ще осінь. Тільки осінь. Прикрив багряним пледом ноги сад. І хоч вітри нестерпні вже голосять, То не сніги метуть. То листопад. Ще не зима. Ще осінь золотіє. Листків нестримних сонячний парад. А клен старенький ще плекає мрію. Це листопад. Ще тільки листопад. Десь мокнуть під дощами парасолі. Тьмяніють барви осені — на спад. Чарівні вчора, а сьогодні кволі, Бо листопад, настримний листопад... Ніна Арендар
    Like
    1
    47views
  • В наявності 🥰

    Тш5273 / 5275 демі
    Арт. 5273-1 / 5275-1 зима

    Чоботи
    ▫️Натуральна замша ,шкіра
    демі підклад - байка
    євро зима - (НАТУР.хутро набивна вовна) хутро по щиколотку
    ▫️колір - ЧОРНИЙ, МОККО
    ▫️висота від п'яти 38-41 см
    ▫️підошва
    спереду 1 см
    позаду 3 см
    ▫️об'єм гомілки 34-38 см + розширювач
    ▫️розміри 36-41
    🔹виробництво Харків


    36 = 23,5 см
    37 = 24 см
    38 = 24,5 см
    39 = 25,2 см
    40 = 26 см
    41 = 26,5 см

    Об'єм гомілки

    36,37 = об'єм гомілки 34 см
    38,39 = об'єм гомілки 36 см
    40,41 = об'єм гомілки 38 см
    (+ розширювач)

    ЗИМА+100

    🏷 3200 грн

    ☑️ відшив - доступний
    В наявності 🥰 Тш5273 / 5275 демі Арт. 5273-1 / 5275-1 зима Чоботи ▫️Натуральна замша ,шкіра демі підклад - байка євро зима - (НАТУР.хутро набивна вовна) хутро по щиколотку ▫️колір - ЧОРНИЙ, МОККО ▫️висота від п'яти 38-41 см ▫️підошва спереду 1 см позаду 3 см ▫️об'єм гомілки 34-38 см + розширювач ▫️розміри 36-41 🔹виробництво Харків 36 = 23,5 см 37 = 24 см 38 = 24,5 см 39 = 25,2 см 40 = 26 см 41 = 26,5 см Об'єм гомілки 36,37 = об'єм гомілки 34 см 38,39 = об'єм гомілки 36 см 40,41 = об'єм гомілки 38 см (+ розширювач) ЗИМА+100 🏷 3200 грн ☑️ відшив - доступний
    56views
  • Друзі, маю прохання, яке не може чекати

    У мого друга, який зараз тримає позиції на Покровському напрямку, після прильоту у Хаммер згоріли всі речі — від форми до теплого одягу.
    Зима вже на порозі, а часу майже немає.

    Відкрила збір на 50 000 грн, щоб купити все необхідне: теплу форму, термуху, берці, рукавиці.
    Кожна гривня зараз — це тепло, підтримка і шанс вистояти.

    Хто може донатьте, поширюйте, не мовчіть!
    Бо якщо не ми то хто? ❤️

    🎯Ціль: 50 000.00 ₴

    🔗Посилання на банку
    https://send.monobank.ua/jar/8wapjH42gJ

    💳Номер картки банки
    4874 1000 2210 8487
    Друзі, маю прохання, яке не може чекати У мого друга, який зараз тримає позиції на Покровському напрямку, після прильоту у Хаммер згоріли всі речі — від форми до теплого одягу. Зима вже на порозі, а часу майже немає. Відкрила збір на 50 000 грн, щоб купити все необхідне: теплу форму, термуху, берці, рукавиці. Кожна гривня зараз — це тепло, підтримка і шанс вистояти. Хто може донатьте, поширюйте, не мовчіть! Бо якщо не ми то хто? ❤️ 🎯Ціль: 50 000.00 ₴ 🔗Посилання на банку https://send.monobank.ua/jar/8wapjH42gJ 💳Номер картки банки 4874 1000 2210 8487
    Love
    2
    340views 1 Shares
  • #поезія
    Ти ідеш по життю і весь час збираєш зірки в мішок.
    Ті зірки, що упали і небо твоє зробили темнішим.
    Рік за роком, зима за зимою, за кроком крок,
    Треба йти, все одно, навіть знаючи, що зірок стане експоненційно більше.

    І мішок той важкий і болючий, і мішок той тягне тебе донизу,
    І ти хочеш його лишити, наче від того щось зміниться принципово.
    А з небес на тебе дивились предки й знайомі з волоссям, давно сизим.
    Шепотіли тобі на вухо: Схаменися, це ж крила, а не окови.

    А тобі, нерозумній дитині, ніяких пояснень не досить,
    Бо у тебе одне запитання: ЧОМУ? І у горлі великий комок.
    Так ми всі й живемо. Хтось везе на візку, хтось за пазухою зірки свої носить,
    Поки збагнеш, що це захист та оберіг, яких іще не було – мішок уже наскрізь від сліз промок.

    Тетяна Удод
    #поезія Ти ідеш по життю і весь час збираєш зірки в мішок. Ті зірки, що упали і небо твоє зробили темнішим. Рік за роком, зима за зимою, за кроком крок, Треба йти, все одно, навіть знаючи, що зірок стане експоненційно більше. І мішок той важкий і болючий, і мішок той тягне тебе донизу, І ти хочеш його лишити, наче від того щось зміниться принципово. А з небес на тебе дивились предки й знайомі з волоссям, давно сизим. Шепотіли тобі на вухо: Схаменися, це ж крила, а не окови. А тобі, нерозумній дитині, ніяких пояснень не досить, Бо у тебе одне запитання: ЧОМУ? І у горлі великий комок. Так ми всі й живемо. Хтось везе на візку, хтось за пазухою зірки свої носить, Поки збагнеш, що це захист та оберіг, яких іще не було – мішок уже наскрізь від сліз промок. Тетяна Удод
    Love
    1
    85views
  • Натрапила на текст Ірини Говорухи.

    Її допис.
    Та мої міркування з цього приводу.

    Вже який рік лякає наближення зими. Варто подумати про морози, темні коридори та фойє, вулиці з гучними генераторами, холодну електричну плиту, флісові бобки, одягнені одна поверх іншої, застуди, обстріли, як враз розбиває параліч. У животі з’являється гиря, чи, може, то змія вкладається у свій щільний клубок. Тому біжу до шухляд та лічу павербанки: «один, два, три», плету з мохеру …надцятий светр, виставляю в ряд ліхтарики та флакон з сиропом «Нурофен». На черговому колі згадую чиюсь слушну думку: «Коли настають холоди, я постійно думаю про тих, хто спить просто неба», – і соромлюсь своєї паніки та слабосилля. Затим постає перед очима покійна прабаба Устя з її: «Коли-не-коли поглядай не лише на тих, хто живе краще, а й на тих, кому в рази гірше, ніж тобі».

    Сто років тому знімала житло в панельному, наскрізь промерзлому будинку та ще й на першому поверсі. У ньому підлога «гуляла» і здавалося, ще крок – і провалюся в підвал, де зимують щурі та миші. Замість чавунних батарей – крихітні радіатори. Стіни леденіли, з вікон намітало, чайник закипав і враз перетворювався на сталактит. Завше застуджений ніс на ладан дихав. Мені тоді здавалося, що зазнала найбільшого лиха, адже бідна-нещасна сплю в шапці й лягаю в ліжко мало не в повстяниках. Сьогодні усвідомлюю, що минулі драми в порівнянні з сьогоднішніми – сміхота.

    Моя бабуся ходила за хмизом у ліс без нижньої білизни, бо такої розкоші під час Другої світової несила було й уявити. Йшла по морозу в самій спідниці й час від часу провалювалася по пояс у сніг. Моя мама-першокласниця колись пішла під лід і ледве не загинула. Дітлахам подобалося бігати щойно підмерзлим ставком, лід якого вгинався, і вигукувати: «Гиня-гиня». Під час чергової «гині», чкурнула під воду у ватяному пальто разом з підручниками, щоденником, зошитами в косу лінію.

    Щозими в хаті мого батька +14. У Маріуполі в березні 2022 року було +3. Стільки ж було в Чернігові, Ягідному, Гостомелі, Бородянці, Андріївці, Бучі та Ірпені. В сотні сіл та селищ. Тож в голові й досі лунають голоси:

    – Гріла руки у воді, в якій варилася картопля…

    – Дитя так тремтіло, що коли її взувала, не могла натягнути чобіток, ніжка ходила ходуном. Інше постійно трималося за щоку й бідкалось: "Боюся, що поганий дядько стрілятиме прямо в рот".

    – Як же холодно в харківському метро уночі. Мене так лихоманило, що дрібна, як пташка, бабуся, накрила мене своїм халатом.

    – Перебуваючи в окупації, примудрилася помити голову. Зігріла на багатті трохи води, так-сяк спінила шампунь, висушила на вулиці при п’яти градусах…

    Попереду четверта зима. Ми загартовані, обізнані, в термобілизні. У кожного другого – генератор, буржуйка, спальний мішок. У шафках – хлібці, сухарі, галети, консерви, солене сало, мед, сірники та свічки. Так, у мене в животі спить змія, але я вже адаптувалася до її яду. А ще до темряви, бубоніння генераторів, холодної та незатишної спальні. От тільки до війни пристосуватися не можу, бо як призвичаїтися до смерті, коли маємо найдорожче – життя?

    © Ірина Говоруха

    Ще в чотирнадцятому, коли втекли з Донбасу, а добрі люди з усього білого світу зібрали нам грошей на хату, шукала таке житло, щоб був водовід й колодязь, газове опалення та пічне, щоб на одному обійсті були хата та окремий гостьовий будиночок, й підвал щоб був, обовʼязково вхідний, не під хатою.

    Щоб поруч були школа. Та поліклиника.
    Щоб якийсь транспорт був в зоні доступу.

    В кінці 2021 я вже підготувала ящиками сірники, свічки, пігулки сухого спирту, газовий таганок з балончиками, ємності для води, які одразу ж наповнила водою.

    Трохи пізніше придбала турбопіч дровʼяну, дві машини дров, безліч якихось ліхтариків, павербанків, світильників з світильничками.

    Аби була ціла хата…
    То й перезимуємо.
    Скількі потрібно буде зим перезимувати, стільки й зимуватимемо.

    Невсеремось!
    Натрапила на текст Ірини Говорухи. Її допис. Та мої міркування з цього приводу. Вже який рік лякає наближення зими. Варто подумати про морози, темні коридори та фойє, вулиці з гучними генераторами, холодну електричну плиту, флісові бобки, одягнені одна поверх іншої, застуди, обстріли, як враз розбиває параліч. У животі з’являється гиря, чи, може, то змія вкладається у свій щільний клубок. Тому біжу до шухляд та лічу павербанки: «один, два, три», плету з мохеру …надцятий светр, виставляю в ряд ліхтарики та флакон з сиропом «Нурофен». На черговому колі згадую чиюсь слушну думку: «Коли настають холоди, я постійно думаю про тих, хто спить просто неба», – і соромлюсь своєї паніки та слабосилля. Затим постає перед очима покійна прабаба Устя з її: «Коли-не-коли поглядай не лише на тих, хто живе краще, а й на тих, кому в рази гірше, ніж тобі». Сто років тому знімала житло в панельному, наскрізь промерзлому будинку та ще й на першому поверсі. У ньому підлога «гуляла» і здавалося, ще крок – і провалюся в підвал, де зимують щурі та миші. Замість чавунних батарей – крихітні радіатори. Стіни леденіли, з вікон намітало, чайник закипав і враз перетворювався на сталактит. Завше застуджений ніс на ладан дихав. Мені тоді здавалося, що зазнала найбільшого лиха, адже бідна-нещасна сплю в шапці й лягаю в ліжко мало не в повстяниках. Сьогодні усвідомлюю, що минулі драми в порівнянні з сьогоднішніми – сміхота. Моя бабуся ходила за хмизом у ліс без нижньої білизни, бо такої розкоші під час Другої світової несила було й уявити. Йшла по морозу в самій спідниці й час від часу провалювалася по пояс у сніг. Моя мама-першокласниця колись пішла під лід і ледве не загинула. Дітлахам подобалося бігати щойно підмерзлим ставком, лід якого вгинався, і вигукувати: «Гиня-гиня». Під час чергової «гині», чкурнула під воду у ватяному пальто разом з підручниками, щоденником, зошитами в косу лінію. Щозими в хаті мого батька +14. У Маріуполі в березні 2022 року було +3. Стільки ж було в Чернігові, Ягідному, Гостомелі, Бородянці, Андріївці, Бучі та Ірпені. В сотні сіл та селищ. Тож в голові й досі лунають голоси: – Гріла руки у воді, в якій варилася картопля… – Дитя так тремтіло, що коли її взувала, не могла натягнути чобіток, ніжка ходила ходуном. Інше постійно трималося за щоку й бідкалось: "Боюся, що поганий дядько стрілятиме прямо в рот". – Як же холодно в харківському метро уночі. Мене так лихоманило, що дрібна, як пташка, бабуся, накрила мене своїм халатом. – Перебуваючи в окупації, примудрилася помити голову. Зігріла на багатті трохи води, так-сяк спінила шампунь, висушила на вулиці при п’яти градусах… Попереду четверта зима. Ми загартовані, обізнані, в термобілизні. У кожного другого – генератор, буржуйка, спальний мішок. У шафках – хлібці, сухарі, галети, консерви, солене сало, мед, сірники та свічки. Так, у мене в животі спить змія, але я вже адаптувалася до її яду. А ще до темряви, бубоніння генераторів, холодної та незатишної спальні. От тільки до війни пристосуватися не можу, бо як призвичаїтися до смерті, коли маємо найдорожче – життя? © Ірина Говоруха Ще в чотирнадцятому, коли втекли з Донбасу, а добрі люди з усього білого світу зібрали нам грошей на хату, шукала таке житло, щоб був водовід й колодязь, газове опалення та пічне, щоб на одному обійсті були хата та окремий гостьовий будиночок, й підвал щоб був, обовʼязково вхідний, не під хатою. Щоб поруч були школа. Та поліклиника. Щоб якийсь транспорт був в зоні доступу. В кінці 2021 я вже підготувала ящиками сірники, свічки, пігулки сухого спирту, газовий таганок з балончиками, ємності для води, які одразу ж наповнила водою. Трохи пізніше придбала турбопіч дровʼяну, дві машини дров, безліч якихось ліхтариків, павербанків, світильників з світильничками. Аби була ціла хата… То й перезимуємо. Скількі потрібно буде зим перезимувати, стільки й зимуватимемо. Невсеремось!
    308views
  • В Україні офіційно стартував опалювальний сезон: у Кабміні назвали головні нюанси

    В Україні сьогодні, 28 жовтня, офіційно стартував опалювальний сезон для побутових споживачів, тобто для житлових будинків. Тепло вже почали подавати в 13 регіонах.

    При цьому зима обіцяє бути складною через безпрецедентні російські атаки на енергетику, а в населених пунктах біля лінії фронту централізованого теплопостачання не буде.
    #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини
    В Україні офіційно стартував опалювальний сезон: у Кабміні назвали головні нюанси В Україні сьогодні, 28 жовтня, офіційно стартував опалювальний сезон для побутових споживачів, тобто для житлових будинків. Тепло вже почали подавати в 13 регіонах. При цьому зима обіцяє бути складною через безпрецедентні російські атаки на енергетику, а в населених пунктах біля лінії фронту централізованого теплопостачання не буде. #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини
    194views
  • ⚡ До 30 см снігу випало в Карпатах: до Буковеля і Драгобрату вже прийшла зима, — місцеві ЗМІ.
    #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини
    ⚡ До 30 см снігу випало в Карпатах: до Буковеля і Драгобрату вже прийшла зима, — місцеві ЗМІ. #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини
    89views 6Plays
  • #поезія
    ЗМІЄБОРЦІ
    твоє біле волосся
    перерите вітрами й снарядами
    і обличчя бліде не тепліє
    од сонця й вина
    тебе вдома купали із травами
    і обрядами
    а ти вийшов з води із пластиною
    замість ребра

    і у чаї міцному ти ще досі
    вишукуєш землю
    і тримає земля твою з болем
    похилену вісь
    що не день то новий наростає завив
    на перстені
    і чимдалі сильніш уроборос кусає хвіст

    брате мій ти ж бо знав
    що в роду у нас так повелося
    нерозвійний вогонь ходить слідом
    за станом гінким
    досі родить сім'я усіх вправними змієборцями
    що крутіша в них кров —
    то вродливіші чоловіки

    то міцніші в сестер їх мечі
    щойно взяті з ковадел
    голосніш молитов їм звучить розпашілий метал
    такий погляд — що ним можна брати —
    це точно від матері
    тільки глянь — і отрута сама
    витікатиме з ран

    а буває тобі зачудовані маряться гори
    де ти вглéдів змію —
    і малим нам розверзнувся ліс
    хто подужав ту браму то і інші колись поборе
    бо із серця струмлять і броня
    й найгостріший спис

    тільки пáсмо твоє перерите вітрами
    й снарядами
    і тепер вже твій син
    зарум'янів од сонця й вина
    біла ящірка в нас загніздилася
    під верандою
    і ніяк не скінчиться зима


    Єлагіна
    #поезія ЗМІЄБОРЦІ твоє біле волосся перерите вітрами й снарядами і обличчя бліде не тепліє од сонця й вина тебе вдома купали із травами і обрядами а ти вийшов з води із пластиною замість ребра і у чаї міцному ти ще досі вишукуєш землю і тримає земля твою з болем похилену вісь що не день то новий наростає завив на перстені і чимдалі сильніш уроборос кусає хвіст брате мій ти ж бо знав що в роду у нас так повелося нерозвійний вогонь ходить слідом за станом гінким досі родить сім'я усіх вправними змієборцями що крутіша в них кров — то вродливіші чоловіки то міцніші в сестер їх мечі щойно взяті з ковадел голосніш молитов їм звучить розпашілий метал такий погляд — що ним можна брати — це точно від матері тільки глянь — і отрута сама витікатиме з ран а буває тобі зачудовані маряться гори де ти вглéдів змію — і малим нам розверзнувся ліс хто подужав ту браму то і інші колись поборе бо із серця струмлять і броня й найгостріший спис тільки пáсмо твоє перерите вітрами й снарядами і тепер вже твій син зарум'янів од сонця й вина біла ящірка в нас загніздилася під верандою і ніяк не скінчиться зима Єлагіна
    Love
    1
    174views
More Results