Ніколи не думай на перед. Так не буде...

Нехай усі печалі залишаться в минулому...Мрійте про прекрасне, думайте про хороше!

«Навіть не думайте сумніватися у моєму хлопцеві», — тренер Дюбуа Дон Чарльз, коуч нового чемпіона світу за версією WBO Денієля Дюбуа, прокоментував перемогу підопічного над Фабіо Вордлі. «Після цього бою жоден на планеті не повинен сумніватися у Денієлі. Навіть не думайте! Мій хлопець довів, яка в нього менталка. Я радий, що він переміг саме ТАК, після нокдаунів, — розповідає Чарльз FightHub TV. — Сьогодні звитягу святкує бокс. Адже Денієл вправніший у техніці, аніж Фабіо. Проте немає тих, хто програв. Вони справжні воїни. Це як повернутися у 80-ті, у часи Шейверса, Лайла, Формана... Подібні драми. Наш бій навіть ліпше, здається». Дон Чарльз також пояснив, для чого він надавав підопічному ляпасів під час поєдинку: «Треба було його розбудити, отямити. Нагадати про мету, яку ми мали. І це спрацювало». 🇺🇦🇺🇦🇺🇦 ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport #World_box @brovarysport #boxing #boxers #Ukrainian_boxing #Броварський_бокс #Brovary_boxing #Brovarysport

Кажуть, нас створив Бог, — насправді це ми його створили. Створили для того, аби у щось вірити. Нам потрібно обманювати себе. Ми навіть самостверджуємося через інших. Ми переконані, що відхилення від норм — безумство. От тільки саме навіжені щасливі по-справжньому. Ми — візуальне суспільство. Нам простіше сприйняти все органами чуття, а не розумом. Ми завжди за все платимо, і не обов’язково грішми. Ми проживаємо життя в кредит і нівелюємо норми моралі. Заперечуємо чужий світогляд і аналізуємо інших відповідно до власного прототипу. Наше життя — суцільний бульвар! Ми пропагуємо гомосексуалізм, забороняємо суїцид і абсолютно все зводимо до того, як заробляємо на життя. Ми — заручники колової системи: Гроші — Влада — Секс — Соціальність. Ми всі схибили. Створили комфорт, друже, який, не сумнівайся, врешті-решт нас уб’є. Тільки знаєш, у чому проблема? Ці всі речі — віртуальні, а матеріальні — саме час і смерть. Втеча, мій друже, втеча — єдине спасіння! — І як вижити в такому світі? — я вперше звернувся іронічно. — У житті не так багато істин, — цілком серйозно вів далі чоловік. — Ніколи ні до чого не прив’язуйся. Особливо — до іншої людини. Не довіряй людям, ще більше не довіряй собі. Висміюй стереотипи та встановлюй власні правила. Навчись говорити «НІ». Ніколи не піддавайся на провокації. Навчись контролювати емоції. Бо той, хто вміє керувати емоціями, керує життям. Ніколи не реагуй на образи! Відштовхуйся від свого ставлення до події, а не людського вчинку. Його вже не зміниш, а свої уроки із цього завжди можна почерпнути. Не стався до життя надто серйозно, не сковуй себе обов’язками. Менше думай. Більше живи. І головне — ніколи не плануй майбутнє. #уривокзкниги "Тіні наших побачень" І. Байдак #ІванБайдак #Тінінашихпобачень #сучукрліт #сучасналітература #українськалітература #щочитати #саморелакс #саморефлексія #длянатхнення #роздуми #творчість #гроші #релігія #цінності #довіра #віра #вибір #життя #філософія #філософіяжиття

У людей є чудова здатність - можливість вибирати, як ставитися до тих чи інших подій. Приклади: 🌱 Думайте не про проблему, а про її вирішення 🌱 Думайте про минулі досягнення замість того, щоб думати про минулі невдачі 🌱 Насолоджуйтесь тим, що відбувається, замість того, щоб бачити одну лише далеку, можливо не досяжну, ціль 🌱 Ніколи не дозволяйте кризі пройти марно: використовуйте її 🌱 Фокусуйтеся на тому, чого ви хочете замість того, чого боїтеся і що уникаєте І ви побачите, як зміниться ваше життя!

#історія #речі Відомому доктору Хаусу знадобилася б ціла вічність, щоб пояснити, як звичайна палиця перетворилася на символ статусу, зброю та витончений аксесуар одночасно. Ціп, або ж трость, — це не просто підпора для втомлених ніг, а справжній «швейцарський ніж» минулих століть. 🎩 Еволюція від дубини до денді Все почалося з банального дрючка, яким первісна людина відганяла надто допитливих шаблезубих тигрів. Згодом палиця еволюціонувала у пастуший посох, а потім — у скіпетр монарха. Але справжній зоряний час настав у XVII–XIX століттях. Коли дворянам заборонили публічно розмахувати шпагами, вони не розгубилися і трансформували холодну зброю у витончений аксесуар. Якщо ви бачили джентльмена з тростиною, знайте: всередині цілком міг ховатися гострий клинок або порція міцного бренді. 🧐 Більше ніж аксесуар В епоху Вікторіанства етикет володіння ціпом був складнішим за сучасні правила дорожнього руху. Як ви тримаєте набалдашник, під яким кутом ставите палицю — все це видавало у вас або аристократа в десятому коліні, або самозванця, якому краще було б залишитися вдома. Майстри змагалися у вигадливості: руків’я виготовляли зі слонової кістки, срібла, золота, інкрустували дорогоцінним камінням або ж робили їх у формі голів міфічних істот. 🕯 Технологічне диво минулого Не думайте, що це лише «дерево з набалдашником». Існували спеціальні «трості для лікарів» із вбудованими ліками, «трості для художників» із пензлями всередині та навіть моделі з підзорними трубами. Це був такий собі тогочасний смартфон — персоналізований гаджет, що підкреслював індивідуальність власника. 🥀 Занепад і ренесанс Після Першої світової війни темп життя прискорився, і довгі прогулянки з неспішним постукуванням ціпом по бруківці стали розкішшю. Тростина програла битву парасольці та спортивному взуттю. Сьогодні вона повернулася як вінтажний елемент стилю або необхідний медичний інструмент, але той флер інтелектуальної зверхності та загадковості залишився з нею назавжди. Отже, якщо наступного разу побачите в антикварній крамниці старий ціп — придивіться уважніше. Можливо, він пам’ятає кроки по лондонському туману або приховує в собі таємницю, про яку сучасні пластикові ґаджети можуть лише мріяти. 👞✨

Присвячується сучасним Швондерам та Шариковим, особливо тим, хто ховається за маскою патріотів. Ду́рні гірше ворогів – Це здавна́ вже зрозуміло. Те, чого не зможе ворог, Допоможе йому йолоп! Він освіченість свою Вам пред'явить по нулю. І пихатістю своєю Заперечить й Галілею. Похизує розумо́м, Що не знає аксіом. Здуру змовить лабуду, Як з бур’яну лабоду. Куховарку й двірника, Ленін дав нам з смітника. Щоб вони свою дурню́ Нам пихали поверхню́. Каже двірник – «Я надись В академіях не вчивсь. Я без вашої поради Напишу якщо без вади. Якщо треба, то навчу Й вас тому, чому хочу. Не захочете - примушу, Витряхну з вас усю душу. У мене аж три дипломи, Що дали мені в ревкомі. Фахівець я і тлумач, Першокласний оглядач!» Що поробиш, дурень й є, Його розум не проб’є, Проти нього марна зброя, Протидія - влучне слово. Ще відділок ПНД, Хай сидить там і гуде. А на волю йому засть, Божевілля – це напасть. Швондер та приблуди Шарики, Шкундиняють як примарики. Серед нас вони ще є, Розвелось їх де-не-де. Отака, брати, фігня, Поквапиться до рання. Щоб отой зануда Шарик, Вам не наробив помарок. Був колись він собайло́м, Безпритульним став лайном. Але гавкає, що той Безпритульний пес-відстой. Блідий та мутний карась, Безнадійний потурач Неосвітніх коректив Та відсталих перспектив. Неосвітніх в нас багато, Пишуть , кажуть «авоматом», З помилками, як воно, Шаришвондерське гівно. Думай, коли говориш, Коли пишеш та «постиш» У Фейсбуці, Інстаграмі, Щоб не буть ганьбою мамі, Батькові, своїм дітям, Особливо вчителям, Що тебе науці вчили Та як рідного пести́ли. © IK 07-01-2022

#історія #речі ⚡️ Лейденська банка: Перша консервація блискавки. Уявіть собі XVIII століття: перуки напудрені до стану борошняних хмар, а єдиною розвагою інтелектуалів є спостереження за тим, як бурштин притягує пір’ячко. Саме в цей час, у 1745 році, фізик Пітер ван Мушенбрук із Лейдена (звідси й назва, хоча німець Кляйст паралельно робив те саме) винайшов те, що ми сьогодні назвали б прапрадідусем повербанка. 🔋🏺 Це була звичайна скляна банка, обклеєна металевою фольгою зсередини та зовні. Принцип був простий: ви «закачували» туди статичну електрику через металевий стрижень, і вона там... зберігалася. Це був перший у світі конденсатор. Мушенбрук, випробувавши прилад на собі, написав, що «не погодився б на другий такий удар навіть за французьку корону». Електрика нарешті перестала бути швидкоплинним іскрінням і стала чимось, що можна взяти з собою в гості, щоб злегка підсмажити цікавість друзів. 🌩️💼 Навколо Лейденської банки миттєво виріс справжній «електричний цирк». Популярним міфом було те, що електрика може оживляти мертвих (привіт, Мері Шеллі та її Франкенштейну). На практиці ж аристократи просто ставали в коло, трималися за руки, і коли один торкався банки, удар струму проходив крізь усіх одночасно. Люди підстрибували, вигукували і були в захваті. Розваги до появи Netflix були суворими та дещо болючими. 💃⚡️ Але не думайте, що це була лише забавка. Саме за допомогою Лейденських банок Бенджамін Франклін довів, що блискавка — це електрика, а не гнів богів чи атмосферне непорозуміння. Він заряджав ці банки під час грози за допомогою повітряного змія (не намагайтеся повторити це вдома, якщо не хочете стати частиною історії передчасно). Фактично, ця скляна посудина стала тим фундаментом, на якому стоїть усе ваше сучасне життя — від смартфона до електромобіля. 🪁🔬 Сьогодні Лейденська банка виглядає як дивний кухонний девайс для соління огірків, але саме вона приборкала хаотичну енергію неба. Це був момент, коли людина сказала блискавці: «Сядь у банку і чекай, поки ти мені знадобишся». І блискавка, як не дивно, послухалася. 🌌🥫

- Мама, вы в окно выглядывали? - Ну. - Шо " Ну". Выглядывали или где? - Лара, шо тИбе надо? - Мама, там идёт снег. - И? - Шо " И"?. Снег идёт. Сидите дома, а то выйдете- расплескаете все внутренности. Отвечай потом за вас, как за хорошую. - Ой, тока не надо делать вид, шо ты мИня любишь. Снег...Вот раньше снега очень всегда ждали, чтобы насыпало сантиметров 5-6... - 5-6 мало. На санках не покатаешься. -Тю, санки. Снег не для санок. Снег для почистить ковры... - Ковры в доме - это пылесборник. Сейчас это не модно. - Это твои мозги пылесборник. А в приличном доме всегда были ковры. И их в снег вытаскивали на улицу...раскладывали, накидывали снег, потом сметали....заносили домой и вот тогда пахло настоящей зимой. - Ой, заностальгировали, вспомнила бабка, как девкой была, давайте я ваш придверный коврик на снегу почищу и будет вам пахнуть. - Не примазывайся. За " бабку" ответишь по полной. - Слушаю и повинуюсь))) - Не ёрничай! Вот выйду специально, грохнусь...вывихну сИбе шо- нибудь и будешь за мной ходить. - Здрасте! Вывихну! Как вИ потом с вывихнутыми в разные стороны ногами будете Сигизмунду глазки строить? И не думайте в эту сторону. Сидите дома, я сегодня к вам припруся. - А шо- нибудь вкусненькое принесёшь? - А как же! С пустыми руками в приличный дом не ходЮт. ✍М.Гарник

#поезія Жінкам) Любіть себе... Себе треба любити Бо цього віку - як наплакав кіт Нема кому? Самі купуйте квіти А є кому, йому також купіть! Хто видумав, що квіти, лиш, для жінки? А для мужчин горілка і коньяк Де квіти - там є щастя, добрі діти А де це, друге, там усе : НІЯК! Ідіть назавжди, як нема любові Не бережіть того, чого нема Життя пройде , повиростають діти Вас буде двоє... Але ви - сама! Не думайте, що скажуть про вас люди Скажуть вони, хоч будете свята Любіть себе! Для себе вмійте жити! Хай пролітають в радості літа Galina Minko