Агенція масового спорту України
Обидві українські команди гучно заявили про себе на чемпіонаті світу з футзалу ISF 2025 у Бразилії — і повернуться додому зі сріблом! 🇺🇦✨
Дівчата зі Славутицького ЗЗСО №1 провели блискучий турнір. У групі вони не просто виграли — вони рознесли суперниць: 10:1 проти Грузії і 7:0 проти Квебеку.
У плей-оф — драматичні серії пенальті та дві перемоги над збірними Марокко та Франції. У фіналі українки вийшли проти господарок — команди Бразилії, але цього разу удача була не на нашому боці: 0:4, і ми — віцечемпіонки світу.
Юнацька команда ліцею №61 «ЕРУДИТ» із Дніпра також показала справжню футзальну міць. У групі — суцільний шквал голів: 12:0 Хорватія-1, 8:1 Чилі-1, 6:0 Бельгія-2.
У плей-оф хлопці впевнено розібралися з Бельгією-1 (4:0), Угорщиною (4:0) та Францією (10:3).
Фінал — знову Бразилія, знову битва до останньої хвилини. Наші боролися, як леви, але завершили матч із рахунком 2:4 — і з почесним сріблом світової першості.
Україна — серед найсильніших. І це тільки початок. 💙💛⚽🔥

Міністерство молоді та спорту України Міністерство освіти і науки України

Давайте підсумуємо російсько-українську війну на кінець 2025 року. А саме: порівняємо "план" русскіх з "результатом" русскіх.

👉 ДЕМІЛІТАРИЗАЦІЯ

◾️ Росія втратила:

Знищена вся регулярна армія РФ (була 900 000+, з них під 300 000 сухопутні професійні війська) та вся сучасна військова техніка, включно зі старими запасами на складах.

◾️ Росія отримала:

Україна розбудувала найсильнішу армію в Європі. Першою в світі створила Сили безпілотних систем. Щомісяця від 2000 до 3000 БПЛА та ракет наносять удари по території РФ, чого ніколи в історії не було. Крім того, частка власної зброї вже більша за 50%. Паралельно Європейський Союз вкладає сотні мільярдів в переозброєння.

👉 ДЕНАЦИФІКАЦІЯ

◾️ Росія втратила:

Підтримка російських наративів (вєлікая атєчєствєнная, гєоргієвская лєнтачка, бєссмєртний полк і так далі) до 2022 могла досягати 15%. Наразі коливається в межах похибки навіть в російськомовних районах країни.

◾️ Росія отримала:

Українці в результаті агресії стали масово підтримувати все, повʼязане з історичною боротьбою за свободу: від УПА та Бандери до переосмислення СРСР - тепер це період окупації України. Тотальне національне відновлення і правильні наративи (Друга світова, День памʼяті і так далі).

👉 НЕЙТРАЛІТЕТ УКРАЇНИ

◾️ Росія втратила:

До 2022 ідея нейтралітету була достатньо поширеною серед українців, могла досягати 25%. Перспективи приєднання України до НАТО були максимально туманними. Крім того, ніякої військової загрози з боку України для Росії не існувало. Слабка армія, відсутність сучасного озброєння. Ніяких дронів та ракет щоночі по Росії.

◾️ Росія отримала:

Українці більше не розглядають нейтралітет як форму існування. Військові договори з десятками країни, власне виробництво сучасної зброї, велика та боєздатна армія, власні далекобійні ракети та дрони, інтеграція в НАТО прописана в Конституції та є основною метою у зовнішній політиці.

👉 ЗАХОПЛЕННЯ УКРАЇНИ

◾️ Росія втратила:

Москва розраховувала швидко захопити Київ та встановити маріонетковий режим. Втім війна розтягнулась на роки і коштувала колапсу російської економіки. Всі ресурси, накопичені росіянами за більше ніж 30 років, спалені на війну - що офіційно визнав Мінфін РФ.

◾️ Росія отримала:

З 2014 і по сьогодні (за десять років війни) росіяни захопили і утримують менше 18% території України (з Кримом). Навіть значна частина Донбасу перебуває під контролем України. З сучасною динамікою, росіянам знадобиться від 400 до 600 років, щоб захопити всю Україну і втілити задум.

👉 СТАТУС В СВІТІ ТА ВИЗНАННЯ ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЙ

◾️ Росія втратила

Російська економіка мала шалений вплив на Європу та світ. Спільні підприємства з найбагатшими корпораціями світу. Спільне виробництво та проекти по всьому світу. Російська економіка динамічно розвивалась, суспільство - збагачувалось. Росія монопольно контролювала багато ринків в окремих сегментах. Все це безнадійно втрачено.

◾️ Росія отримала:

Обвал торгових стосунків, санкції, ембарго та вивід капіталу з РФ. Росія втратила ключові для себе міжнародні торгові зв’язки. Все, що будувалось десятками років, занепало й втратило сенс. Росія більше не за столом великих справ. Не заробляє гроші. Стрімко біднішає та деградує. А Крим російським визнали лише кілька маріонеткових утворень.

👉 РОСІЙСЬКА МОВА ТА РОСІЙСЬКА ЦЕРКВА

◾️ Росія втратила

Широка підтримка УПЦ МП (РПЦвУ) та мільйони російськомовних українців - це реальність січня 2022 року. Високий вплив російської культури на українське суспільство.

◾️ Росія отримала:

УПЦ МП в Україні фактично заборонена. Кількість приходів постійно зменшується. Вжиток мови Росії також сильно обвалився. Російська культура майже не користується попитом. Соромно навіть обговорювати щось російське.

👉 МІФ ПРО НЕПЕРЕМОЖНІСТЬ РОСІЇ

◾️ Росія втратила:

На початок 2022 року російська армія вважалась однією з найсильніших в світі. На цьому базувалась впевненість росіян про швидке захоплення України. Ідея про те, що росіян можна перемогти на полі бою, вважалась безглуздою. А ймовірну атаку на територію РФ вважали самогубством. Флот РФ в Чорному морі вважався непереборною силою.

◾️ Росія отримала:

Тисячі росіян опинились в полоні. Кількість трупів та поранених росіян перетнула позначку в мільйон. Чорноморського флоту фактично більше не існує, флагман знищений. Росіяни програли битву за Чорне море, не змогли організувати морську блокаду України.

Битва за Київ - поразка російської армії. Битва за Чернігів, Суми та Харків - поразка. Битва за Херсон, Миколаїв та Одесу - поразка. Росія не змогла захопити жодного обласного центру України, послідовно програвши війну за кожен. Остання спроба - окупація Херсону - закінчилась втечею російської армії.

Один з кричущих епізодів війни - це поразка елітного російського десанту, розгромленого під Гостомелем. Покинуті напризволяще, десантники не мали жодного шансу вижити в оточенні. А з гелікоптерів, атакувавших Київ, українці тепер роблять сувеніри-трофеї.

Багатомісячна операція на Курщині та похід ПВК Вагнер на Москву підкреслили слабкість російського режиму. Міф про силу Росії зник. Як і повага в світі.

На 2025 рік найбільше досягнення всієї колись великої російської армії - це захоплення містечка чи села на Донбасі. Для цього Путін особисто проводить включення. Але про захоплення України вже не йдеться - Росія слабка.

👉 ДЕГРАДАЦІЯ ВИМОГ РОСІЇ

Існує міф, що умови Росії постійно зростають.

Це неправда.

Якщо підсумувати, на початок 2022 року Росія планувала повну капітуляцію України, захоплення Києва та повний контроль над Україною - політично, військово, економічно. Цей план - бліцкріг - розвалився майже одразу.

Але росіяни все ще відчували, що можуть перемогти. Тому у Стамбулі у 2022 році вимагали скоротити ЗСУ до 80 000.

В 2025 році в "плані 28" в Кремлі вже не проти 600 000 в ЗСУ.

Також вже не йде мова про обмеження у військовій техніці (було тільки 300 танків, РСЗВ з дальністю тільки 40 км і так далі).

Крім того, порівняно з 2022 роком, Росія більше не просить Україну визнати окуповані території російськими.

Росія також бере зобов’язання законодавчо пообіцяти більше не нападати на Україну та Європу (як би смішно це не звучало. Втім в 2022 році таких обіцянок не було).

Також Росія погодилась, що $100 млрд її заморожених активів підуть на відбудову України. В 2022 році, звісно, про це мови не йшло.

Крім того, "план 28", розроблений росіянами, більше не згадує ні УПЦ МП (РПЦвУ), ні російську мову. Тепер росіянам підійде, якщо Україна (в межах ЄС) затвердить "правила релігійної толерантності та захисту мов меншин".

Також Росія погодилась, що Україна отримає гарантії безпеки від Заходу. В 2022 такого не було.

◾️ Тобто від року в рік вимоги Росії, навпаки, зменшуються - під тиском поразок на фронті, санкцій та занепаду економіки. А про початкові цілі "СВО" тепер згадують без уточнень.

Таким чином можна констатувати, що жодна з цілей Росії - військова чи гуманітарна - на кінець 2025 року не виконана. Більше того, ситуація для Росії по кожному пункту значно погіршилась.

Крім того, ресурсів продовжувати війну у РФ більше немає. Відповідно наступного року можна очікувати ще один раунд "термінових переговорів" про "терміновий мир". Але список вимог буде ще коротшим і ще більш формальнішим.

Працюємо далі.

Росію треба добивати.

#дати #свята
🌾 Сталеве Зерно: День Працівників Сільського Господарства України.
Сьогодні, у третю неділю листопада (16 листопада 2025 року), Україна відзначає День працівників сільського господарства. Це свято є нагодою віддати належне праці мільйонів людей, чия щоденна робота не просто наповнює національний кошик, а й забезпечує стратегічну продовольчу безпеку усього світу.

🇺🇦 Битва за Хліб

Історично склалося, що Україна є однією з головних світових житниць. Навіть в умовах постійних викликів, аграрний сектор залишається основою національної економіки та ключовим експортером.
Це свято — про тих, хто, незважаючи на природні катаклізми, логістичні блокади та економічну нестабільність, продовжує виводити техніку в поле. Воно присвячене агрономам, механізаторам, тваринникам, науковцям та керівникам господарств, які тримають на собі колосальний тягар відповідальності.

⚔️ Робота на Лінії Стійкості

Сільське господарство України сьогодні є прикладом незламності. У багатьох регіонах робота ведеться в умовах постійної небезпеки: заміновані поля, зруйнована інфраструктура, дефіцит ресурсів.
* Експортний Потенціал: Завдяки стійкості аграріїв, Україна продовжує відігравати життєво важливу роль у стримуванні глобальної продовольчої кризи. Це не просто торгівля — це міжнародна місія. ⚖️
* Інновації: Сектор швидко адаптується, впроваджуючи нові технології для підвищення ефективності та безпеки праці.

День працівників сільського господарства — це визнання того факту, що міцність держави починається із сильної землі. Дякуємо тим, хто живить Україну і світ, забезпечуючи, щоб зерно проростало навіть у найтемніші часи. Ваша праця — це справжній подвиг. 🚜🖤

#історія #події
⚔️ Битва за Київ: як Директорія повстала проти Гетьманату Скоропадського.
Саме цього дня, 15 листопада 1918 року, розпочалися події, що кардинально змінили політичну мапу України. Це дата початку повстання Директорії УНР проти уряду Гетьмана Павла Скоропадського. Цей конфлікт, відомий як Антигетьманське повстання, призвів до повалення Гетьманату і відновлення Української Народної Республіки.
Гетьманат, встановлений у квітні 1918 року за підтримки німецьких та австро-угорських військ, став спробою консервативного державного будівництва. Скоропадський провів важливі реформи, зокрема в освіті та адміністрації, створив військо та банківську систему. Однак він був непопулярним серед широких верств населення, які прагнули соціальних та аграрних перетворень.

Головна причина конфлікту 🤝

Ключовою причиною повстання стало зовнішньополітичне маневрування Гетьмана. Після поразки Центральних держав у Першій світовій війні (листопад 1918 р.) Скоропадський втратив головну опору. Намагаючись врятувати державу, він оголосив про Федерацію з небільшовицькою Росією (т. зв. «Грамота від 14 листопада 1918 року»).
Цей крок був сприйнятий українськими національними силами, які об'єдналися у Директорію (провідні члени — Володимир Винниченко та Симон Петлюра), як зрада ідеї незалежності. Директорія закликала до збройної боротьби за відновлення УНР.

Початок і кульмінація 💥

Повстання швидко набрало обертів, оскільки Директорію підтримали численні селянські та робітничі загони, а також військові частини, лояльні до українських есерів та соціал-демократів.
* 15 листопада: Початок активних дій повстанців.
* 18 листопада: Ключова битва під Мотовилівкою, де війська Директорії розгромили вірні Гетьману частини.
* 14 грудня: Після місяця запеклих боїв, Гетьман Павло Скоропадський зрікся влади.
Перемога Директорії ознаменувала друге відродження УНР та короткий період національно-демократичного правління. Проте, ця перемога принесла і нові виклики: боротьбу з більшовиками та білогвардійцями, що поглибило хаос Української революції.
Цей день є яскравим прикладом того, як внутрішні розбіжності та компроміси з незалежністю можуть стати каталізатором докорінних змін у державі.

#події
Останній Рейд надії: Другий Зимовий похід Армії УНР (1921).
13 листопада 1921 року розпочалася одна з найдраматичніших і, на жаль, трагічних сторінок українських визвольних змагань – Другий Зимовий похід (Листопадовий рейд) Армії Української Народної Республіки під проводом генерал-хорунжого Юрія Тютюнника. Ця відчайдушна спроба мала на меті підняти широкомасштабне антибільшовицьке повстання в Україні та відновити незалежність УНР.

Передумови та цілі відчайдушної акції

Після поразки у радянсько-українській війні та вимушеного відступу на територію Польщі, Армія УНР та уряд перебували в еміграції. Проте боротьба не припинялася. У 1921 році більшовицька влада в Україні зіткнулася зі значним опором місцевого населення, викликаним політикою «воєнного комунізму», продрозкладкою та червоним терором. Це давало надію на можливість підняття всенародного повстання.

Головними цілями Другого Зимового походу були:
* Розгортання повстанського руху: Завданням рейду було прорватися вглиб України, встановити зв'язок з місцевими повстанськими отаманами та очолити народне повстання проти більшовиків.
* Відновлення УНР: Успішне повстання мало стати передумовою для відновлення української державності.
* Демонстрація світовій спільноті: Показати, що український народ не змирився з окупацією і продовжує боротьбу за незалежність.

Хід та трагічний фінал рейду

Рейдова група, що складалася з трьох основних формацій (Волинська, Подільська та Бессарабська групи), загальною чисельністю близько 1000-1500 вояків, вирушила з території Польщі. Головною була Волинська група під безпосереднім командуванням Юрія Тютюнника.
Українські вояки мали пройти рейдом крізь Правобережжя, розраховуючи на підтримку селян. Спочатку вони мали певні успіхи, захоплюючи окремі населені пункти та поповнюючи лави за рахунок місцевих повстанців. Однак більшовицьке командування, усвідомлюючи небезпеку, кинуло значні сили на придушення рейду.
Ключова битва відбулася 17 листопада 1921 року під селом Базар (Житомирська область). Після запеклого бою з переважаючими силами більшовиків, значна частина вояків Волинської групи потрапила в полон. Близько 360 полонених українських воїнів, серед яких було багато офіцерів, були розстріляні більшовиками під Базаром 21 листопада 1921 року.
Ця трагедія стала одним із найжорстокіших злочинів проти українських борців за незалежність.
Інші групи також зазнали поразок, і до кінця грудня 1921 року Другий Зимовий похід було повністю придушено.

Значення та пам'ять

Незважаючи на військовий розгром, Другий Зимовий похід є символом незламності українського духу та готовності до самопожертви заради свободи. Це був останній масштабний рейд регулярної армії УНР на територію України, що завершився трагічно, але продемонстрував стійкість української боротьби.
Подвиг Героїв Базару та всіх учасників походу назавжди вписаний в історію України як приклад жертовності у боротьбі за незалежність. Сьогодні їх пам'ять вшановується як пам'ять про мужніх воїнів, які віддали життя за соборну і вільну Україну. 🕯️

Лекция в Тель-Авиве «Война Украины и путинская Россия»: Итай Ангель — взгляд из Израиля — 10 ноября 2025.

Вечер, которого ждут те, кто не разучился чувствовать.
В Бейт Ционут Америка, в зале Мейрагоф, состоится встреча с легендарным израильским журналистом Итаем Ангелем — человеком, который видел войну в Украине своими глазами.

Итай Ангель — израильский военный журналист и документалист, старший корреспондент телеканала Channel 12 (Keshet) и программы Uvda («Факт»), лауреат премии Соколова, двукратный обладатель международной премии Рори Пека (Лондон) и номинант на International Emmy.

Организация Israeli Friends of Ukraine рекомендует эту лекцию как одно из самых значимых событий осени и отмечает: это редкая возможность услышать правду из первых уст.

Ангель был в Украине в первые дни российского вторжения.
Он снимал на передовой, документировал разрушения, говорил с украинцами под обстрелами и взял эксклюзивное интервью у президента Владимира Зеленского в осаждённом Киеве.

Эти кадры легли в основу его фильма «Битва за Киев» (Last Stop Before Kyiv), снятого весной 2022 года вместе с оператором Эдди Джеральдом.
Работы проходили в Киеве и его пригородах — Буче, Ирпене, Бородянке, на позициях украинских военных, где Ангель фиксировал последствия атак и истории людей, переживших ужасы войны.

Премьера состоялась на израильском телеканале Channel 12 в рамках программы Uvda («Факт») в мае 2022 года.
Позже картина была адаптирована для международного показа под названием «Last Stop Before Kyiv», получила премию Израильского форума документалистов, была показана на фестивалях и номинирована на International Emmy Award 2023.

На лекции в Тель-Авиве Ангель представит эксклюзивные кадры и расскажет, как одно решение одного человека превратило миллионы жизней в боль и стойкость.

А вы — готовы услышать правду о войне из уст человека, который стоял в самом её сердце?

👉 Подробнее — в новой публикации НАновости:
https://nikk.agency/vojna-ukrainy/

Читайте и делитесь в Facebook:
🔗 https://www.facebook.com/nanews.nikk.agency/posts/pfbid04XtLh7H8H8Lmo...

НАновости‼️: Израиль слышит Украину.
#НАновости #NAnews #Israel #Ukraine #IsraelUkraine

Дрони ССО підірвали логістику ворога на окупованій Луганщині

Валентина Романенко — 3 листопада, 14:41



ілюстративне фото ССО

734

Сил спеціальних операцій показали, як в ніч на 3 листопада завдали успішного ураження по об'єктах логістики російської армії на тимчасово окупованій території Луганської області України.

Джерело: пресслужба ССО

Деталі: Так поблизу міста Довжанська дрони спецпризначенців уразили місце розвантаження паливно-мастильних матеріалів.

Поблизу села Розкішне один із підрозділів ССО знищив склад матеріально-технічного забезпечення окупаційних військ.

Зазначається, що успішні дії ССО створили дефіцит пального та порушили логістику ворога у межах угруповання військ РФ "Центр".Дослівно: "Найкраще виграна битва та, на яку ворог не зміг приїхати. Сили спеціальних операцій: Завжди за межею!".

Що передувало: У Генеральному штабі ЗСУ підтвердили, що ніч на 3 листопада підрозділи Сил оборони уразили Саратовський нафтопереробний завод у Саратовській області РФ та логістичні об'єкти загарбників на території тимчасово окупованої Луганщини.

П’ятий сезон серіалу “Дивні дива” (Stranger Things) представить 8 повнометражних епізодів, які за тривалістю та бюджетом більше нагадуватимуть фільми. Схоже, стримінговий сервіс хоче вичавити максимум з фінальної битви з Векною.

Як говорять інсайдери, кожен з восьми епізодів триватиме від 90 до 120 хвилин. Цілком можливо, що це стало причиною, з якої Netflix ухвалив рішення розділити сезон не на дві, а одразу на три частини. Перший том вийде 27 листопада, другий - 26 грудня, а епічний фінал - 1 січня.

"Осінь 1987 року. Гокінс постраждав від відкриття воріт, а наших героїв обʼєднує єдина мета: знайти й убити Векну. Проте він зник — ніхто не знає, де він і що планує. Їхню місію ускладнює уряд, який піддав місто карантину під контролем армії та посилив пошуки Од, через що вона знову змушена переховуватися. Наближається річниця зникнення Вілла, а разом із нею — знайоме й непоборне відчуття страху. Фінальна битва на горизонті, і ворог могутніший і смертоносніший за все, із чим герої стикалися раніше. Щоб подолати це жахіття, їм знадобляться усі — повна партія, пліч-о-пліч, в одному останньому протистоянні", - йдеться у синопсисі сезону.

#Коло_Кіно #Новини_серіалів #Netflix

300 спартанців у битві при Фермопілах

Фермопіли — невелике грецьке село, відоме своїми термальними джерелами та історичною битвою, що відбулася тут у 480 році до н. е. У цьому місці відбулася легендарна битва, де об'єднані війська грецьких полісів під командуванням спартанського царя Леоніда стримували величезну армію перського царя Ксеркса I. Близько 5200-7700 греків, включаючи 300 спартанців, обороняли прохід протягом трьох днів, успішно відбиваючи натиск персів, чисельність яких сучасні історики оцінюють в 200-250 тисяч чоловік. Греки утримували свої позиції доти, доки зрадник на ім'я Ефіальт не показав персам стежку в обхід Фермопільської ущелини.

Джерело https://psahno.com/uk/places/fermopily

#фермопіли #греція #300спартанців #історіянафпліо #спарта #історичнімісця #цікавімісця #острів #море #пляж #відпочинок #туризм #подорож #термальніджерела #битваприфермопілах #битвабіляфермопіл #давнягреція

🧗‍♂️ «На межі між життям і безоднею» — історія фільму «Скелелаз».

🎬 Голлівуд на висоті.

Фільм «Скелелаз» (1993) став справжнім адреналіновим вибухом 90-х. Це був час, коли Сильвестр Сталлоне вже був легендою — Роккі, Рембо, символ сили та витривалості. Але у «Скелелазі» він постав не лише як боєць, а як людина, що бореться із провиною і страхом, зависши буквально між небом і прірвою.

❄️ Понад 3000 метрів над землею.

Більшість сцен знімали в італійських Доломітових Альпах, на справжніх скелях. Без зеленого екрану, без комп’ютерної графіки — актори ризикували життям, знімаючись на висоті понад 3000 метрів. Один із трюків — коли герой звисає над безоднею — став одним із найдорожчих каскадерських кадрів в історії кіно того часу.

💰 70 мільйонів доларів ризику.

Фільм мав величезний бюджет як для 1993 року, але зібрав понад 250 мільйонів. Глядачі повірили в кожен рух, кожен подих, кожну секунду, коли герой тримався за камінь і за життя.

⚡ Сталлоне проти себе.

Сюжет здавався простим — грабіжники, гроші, гори. Але головна битва — всередині героя. Почуття провини за смерть друга перетворює історію з бойовика на драму про спокуту, страх і другий шанс.

🏔️ Кіно, яке пахне вітром.

«Скелелаз» — це не просто фільм про висоту. Це про те, як боляче падати і як важко знову піднятись.

І, можливо, кожен із нас хоча б раз у житті — цей скелелаз.