Кінець року — це про дивну суміш втоми, сорому й надії, яку ми боїмося озвучити. Ми всі мріяли, що цей рік буде легшим. Що хоч щось складеться. Що війна дасть нам ковток повітря. Але багато надій так і залишилися десь між сиренами, роботою, виживанням і спробами «триматися». І в грудні цей тягар особливо помітний: ніби маєш добігти до фінішу, але сил уже майже немає. І ще цей внутрішній тиск: «Будь продуктивною, наповненою, успішною… навіть під час війни». Наче ти маєш бігти марафон у бронежилеті іще й посміхатись, щоб нікого не засмутити. І є інше, про що рідко говорять уголос. Сором. Сором за те, що ти інколи можеш радіти. Сміятись. Їсти торт, слухати музику, обіймати близьких. Сором, що твоє життя — триває. І водночас сором за те, що не можеш бути «достатньо живою», бо провина стискає груди і не дозволяє дозволити собі щастя. Як психолог, я скажу щось дуже просте й дуже важливе: Людське життя не зобов’язане зупинятися, коли навколо темрява. Ми не стаємо менш співчутливими, якщо дозволяємо собі жити. Психіка так влаштована: вона шукає мікроклапани радості, щоб витримати реальність. Щоб не зламатись. Щоб не вигоріти остаточно. І якщо ти сміялась цього року — ти не зрадила нікого. Якщо ти втомилась — ти не слабка. Якщо надії не справдилися — це не про твою «недостатність», а про надмір світу навколо. Ми всі зараз живемо на межі можливостей нервової системи. І в кінці року нам потрібне не «піджену себе», а дозвіл: на відпочинок, на ніжність, на паузу, на життя. Нам потрібен не новий план, а нове співчуття до себе. Тому якщо ти доповзаєш до грудня — ти вже зробила надможливе. Цей рік ти прожила, не закрившись, не зникнувши, не зламавшись. Це і є сила. І, можливо, найчесніше, що ми можемо побажати собі зараз — не «стати кращими», а стати до себе добрішими.

На пленарному засіданні депутати Київради підтримали зміни до міської програми «Підтримка киян – Захисників та Захисниць». За зверненням ветеранок та діючих військовослужбовців у програму внесено важливе доповнення: жінки-військовослужбовиці тепер можуть отримати часткову компенсацію витрат за придбання жіночого бронежилета — до 50 тисяч гривень. Стандартні державні бронежилети не враховують особливостей жіночої анатомії, що може спричиняти дискомфорт, проблеми зі здоров’ям і навіть створювати додаткові ризики під час виконання бойових завдань. Тому багато військовослужбовиць змушені купувати бронежилети за власний кошт. ❓Як отримати компенсацію за придбання жіночого бронежилета? Для цього необхідно подати заяву до Київ Мілітарі Хаб і надати: • паспорт; • реєстраційний номер облікової картки платника податків; • документ, що підтверджує призов на військову службу під час мобілізації або укладання контракту, який можна отримати у командира війс частини; • довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (за наявності); • фінансовий документ, що підтверджує витрати на придбання жіночого бронежилета; • реквізити банківського рахунка (IBAN). Також Київрада затвердила додаткове фінансування на часткову компенсацію вартості автомобілів для ветеранів та ветеранок з інвалідністю І та ІІ груп. Наразі вже профінансовано компенсацію за 38 придбаних автомобілей. Отримати консультацію та подати заяву можна у Київ Мілітарі Хаб: 📍 вул. Хрещатик, 25 📍 вул. Хрещатик, 36 📞 0800-300-633 Джерело: Марина Хонда, заступниця голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Київ Мілітарі Хаб| Facebook Київ Мілітарі Хаб| Instagram https://t.me/Ukraineaboveallelse

Міжнародний фестиваль светрів Міжнародний фестиваль светрів (International Sweater Vestival), що відзначається в першу п’ятницю після Дня подяки, – це дивне і веселе свято, яке вшановує один з найуніверсальніших і найулюбленіших, зручних та затишних предметів одягу, а саме светру-жилету. Цей день – не лише про моду, а й про прийняття різноманітності, комфорту та творчості. Історія та еволюція светра Походження светра Світшоти з’явилися у 1882 році, спочатку вони були розроблені для спортсменів, щоб сприяти потовиділенню і зниженню ваги під час занять спортом. Він набув популярності в 1900-х роках, особливо серед чоловіків, і незабаром перетнув гендерний бар’єр. Видатні постаті, такі як Елеонора Рузвельт та персонажі, такі як Шер Горовіц з “Невігласів”, носили цей одяг, що зробило його модним висловом. Светр-жилет в сучасному світі Останніми роками светр-жилет знову став популярним завдяки знаменитостям і модним дизайнерам. Він був представлений на подіумних показах, його носили ікони в різних сферах, зміцнюючи своє місце в сучасній моді. Святкування Міжнародного фестивалю светрів Як взяти участь? Вдягніть светра. Найпростіший спосіб відсвяткувати — одягнути светр. Незалежно від того, чи віддаєте ви перевагу класичному або модному стилю, головне — продемонструвати своє особисте відчуття моди. Даруйте светри. Поділіться радістю, пожертвувавши светр тим, хто його потребує, або подарувавши його друзям і родині. Створіть власний “фестиваль” – організуйте зустріч або вечірку, де всі будуть одягнені у светри. Ви навіть можете створити власний показ, щоб продемонструвати різні стилі та дизайни. Персонажі з різних фільмів і серіалів носили светри, зокрема Клінт Іствуд у “Брудному Гаррі”, Чендлер Бінг у “Друзях” і Чак Басс у “Пліткарці”. Ці персонажі демонструють універсальність та позачасовість цього одягу. Чому ми любимо Міжнародний фестиваль светрів Різноманітність у моді. Светр-жилет носять різні групи людей, від хіпстерів до спортивних фанатів, що демонструє його широку привабливість. День заохочує людей експериментувати зі своїм стилем, змішуючи та поєднуючи різні вбрання зі светрами. Сезонна відповідність. Фестиваль припадає на грудень, і це ідеальний час для того, щоб светр зігрівав і надавав стилю протягом холодних місяців. Міжнародний фестиваль светрів – це день вшанування класичного предмета одягу, який витримав випробування часом. Це день, коли можна розважитися з модою, проявити індивідуальність і насолодитися комфортом і стилем, які дарують светри. Тож у першу п’ятницю після Дня Подяки приєднуйтесь до святкування, одягнувши свій улюблений светр!

🕯 Прицільним ударом fpv-дрона було вбито французького журналіста-фотографа Антоні Лаллікана. Разом з ним на місці, поблизу Дружківки Донецької області, працював журналіст та фотограф видання Kyiv Independent Григорій Іванченко. Він отримав поранення, зараз його стан стабільний. Обидва були в засобах індивідуального захисту, на їх бронежилетах був напис PRESS. #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Но

Adidas у Китаї представив надзвичайно милу осінньо-зимову колекцію для домашніх улюбленців😻😻😻 У лінійці є теплі плащі з високим коміром для собак, жилетки для пухнастиків і бомбери різних кольорів. З аксесуарів — рюкзак для тварин із прозорим віконцем.

Коли 11 вересня 2001 року американський програміст Грейді Курпасі почув новини про літаки, що врізалися у вежі Всесвітнього торгового центру, він облишив усі свої справи та вирушив пішки з нью-йоркського району Квінз до Нижнього Мангеттену. Саме в цій частині міста, що опинилася в епіцентрі атак, мала перебувати його кохана Хісон. Вона вижила, але той день і ті пошуки змінили долю 29-річного Грейді — він вирішив завершити кар'єру програміста та вступив до Корпусу морської піхоти. Став офіцером, служив в Іраку та Афганістані, був поранений, отримав "Пурпурове серце". Після двадцяти років служіння американському народові, у вересні 2021-го капітан Курпасі вийшов у відставку. І, здавалося, мав повернутися до цивільного життя. Але незабаром світ сколихнули новини про повномасштабне вторгнення Росії до України. І Грейді Курпасі вирішив, що його вміння будуть корисними на українській землі. У березні 2022-го року він вже бився з росіянами в Ірпені. А у квітні під час завдання на Херсонщині потрапив під російський обстріл. Останнього бійця, що бачив його живим, росіяни взяли в полон. Понад рік доля Курпасі залишалася невідомою. Навесні 2023-го про його історію дізналася американка Меган Моббс (її батько Кіт Келлог за президента Трампа стане спецпосланцем США з питань України). Вона взяла цю історію близько до серця не лише через громадянство Курпасі: в 2009-му він був стипендіатом Фонду Пета Тіллмана так само, як і сама Моббс чотири роки по тому. Тому вона вирішила провести розслідування, щоб дізнатися долю капітана. І підключила до нього співробітників американського благодійного Фонду Везермана, яким керує Моббс. Фонд Везермана (The Weatherman Foundation) створили американці Елізабет Везерман і Ендрю Дункан. З початком повномасштабного вторгнення Росії вони сконцентрували роботу організації на допомозі українцям через гуманітарні програми. Станом на зараз йдеться вже про суму в 150 мільйонів доларів. Мета цієї статті — саме розповісти про роботу фонду. А історія Грейді Курпасі стала прикладом того, як Фонд слідує своєму принципу — виявляти прогалини та заповнювати їх. Станом на весну 2023 року Фонд розв'язував інші проблеми. Найбільш масштабним їхнім проєктом було створення логістичного центру на румунсько-українському кордоні, звідки більш ніж 70-ти гуманітарним організаціям в Україні доставили понад 10 000 палет допомоги. Однією зі співробітниць, що супроводжувала проєкти, доводила до бенефіціарів гуманітарну допомогу та просто їздила туди, "де складно і страшно", була Ірина Хорошаєва. Тепер її долучили до пошуків Курпасі. 💬 "Ми починали як сліпі кошенята. Це просто була така унікальна справа, яку потрібно було взяти, зробити, закрити і забути", – згадує Хорошаєва. Одного дня пошуки привели її до дверей миколаївського моргу. Там лежали останки бійців, які після деокупації частини Херсонщини забрали з тієї самої ділянки, де прийняла останній бій група Курпасі. І серед них Ірина знайшла бронежилет з його позивним. Проте це була лише частина роботи. Далі потрібно було ідентифікувати рештки тіла — для цього провели кісткову ДНК-експертизу. Зв'язатися з родиною, яка за цей час отримала багато неправдивих повідомлень про долю Грейді. Зрештою репатріювати його. 💬 "В якийсь момент вона [дружина] сказала, що знала: Грейді вже немає. Коли у вас є кохана людина, ви просто знаєте, що її більше немає. Але у них була 13-річна донька. У той час вона була ще зовсім маленька. Для цієї родини дуже важливо було знайти внутрішній спокій та мати змогу поставити крапку в цій історії", – розповідає Моббс, яка разом із рідними зустрічала труну з тілом Курпасі в нью-йоркському аеропорту. Проте виявилося, що це не поодинокий випадок. Що й іншим родинам іноземних бійців, які зникли безвісти або загинули в Україні, теж потрібна допомога. Так Фонд Везермана створив програму для їхньої підтримки. А Хорошаєва більше не займається гуманітарною допомогою — тепер на ній пошук, ідентифікація та репатріація тих, хто не народився в Україні, але віддав за неї своє життя. Детальніше — читайте у матеріалі нижче 👇 📖 https://www.pravda.com.ua/articles/2025/09/29/8000301/

Коли 11 вересня 2001 року американський програміст Грейді Курпасі почув новини про літаки, що врізалися у вежі Всесвітнього торгового центру, він облишив усі свої справи та вирушив пішки з нью-йоркського району Квінз до Нижнього Мангеттену. Саме в цій частині міста, що опинилася в епіцентрі атак, мала перебувати його кохана Хісон. Вона вижила, але той день і ті пошуки змінили долю 29-річного Грейді — він вирішив завершити кар'єру програміста та вступив до Корпусу морської піхоти. Став офіцером, служив в Іраку та Афганістані, був поранений, отримав "Пурпурове серце". Після двадцяти років служіння американському народові, у вересні 2021-го капітан Курпасі вийшов у відставку. І, здавалося, мав повернутися до цивільного життя. Але незабаром світ сколихнули новини про повномасштабне вторгнення Росії до України. І Грейді Курпасі вирішив, що його вміння будуть корисними на українській землі. У березні 2022-го року він вже бився з росіянами в Ірпені. А у квітні під час завдання на Херсонщині потрапив під російський обстріл. Останнього бійця, що бачив його живим, росіяни взяли в полон. Понад рік доля Курпасі залишалася невідомою. Навесні 2023-го про його історію дізналася американка Меган Моббс (її батько Кіт Келлог за президента Трампа стане спецпосланцем США з питань України). Вона взяла цю історію близько до серця не лише через громадянство Курпасі: в 2009-му він був стипендіатом Фонду Пета Тіллмана так само, як і сама Моббс чотири роки по тому. Тому вона вирішила провести розслідування, щоб дізнатися долю капітана. І підключила до нього співробітників американського благодійного Фонду Везермана, яким керує Моббс. Фонд Везермана (The Weatherman Foundation) створили американці Елізабет Везерман і Ендрю Дункан. З початком повномасштабного вторгнення Росії вони сконцентрували роботу організації на допомозі українцям через гуманітарні програми. Станом на зараз йдеться вже про суму в 150 мільйонів доларів. Мета цієї статті — саме розповісти про роботу фонду. А історія Грейді Курпасі стала прикладом того, як Фонд слідує своєму принципу — виявляти прогалини та заповнювати їх. Станом на весну 2023 року Фонд розв'язував інші проблеми. Найбільш масштабним їхнім проєктом було створення логістичного центру на румунсько-українському кордоні, звідки більш ніж 70-ти гуманітарним організаціям в Україні доставили понад 10 000 палет допомоги. Однією зі співробітниць, що супроводжувала проєкти, доводила до бенефіціарів гуманітарну допомогу та просто їздила туди, "де складно і страшно", була Ірина Хорошаєва. Тепер її долучили до пошуків Курпасі. 💬 "Ми починали як сліпі кошенята. Це просто була така унікальна справа, яку потрібно було взяти, зробити, закрити і забути", – згадує Хорошаєва. Одного дня пошуки привели її до дверей миколаївського моргу. Там лежали останки бійців, які після деокупації частини Херсонщини забрали з тієї самої ділянки, де прийняла останній бій група Курпасі. І серед них Ірина знайшла бронежилет з його позивним. Проте це була лише частина роботи. Далі потрібно було ідентифікувати рештки тіла — для цього провели кісткову ДНК-експертизу. Зв'язатися з родиною, яка за цей час отримала багато неправдивих повідомлень про долю Грейді. Зрештою репатріювати його. 💬 "В якийсь момент вона [дружина] сказала, що знала: Грейді вже немає. Коли у вас є кохана людина, ви просто знаєте, що її більше немає. Але у них була 13-річна донька. У той час вона була ще зовсім маленька. Для цієї родини дуже важливо було знайти внутрішній спокій та мати змогу поставити крапку в цій історії", – розповідає Моббс, яка разом із рідними зустрічала труну з тілом Курпасі в нью-йоркському аеропорту. Проте виявилося, що це не поодинокий випадок. Що й іншим родинам іноземних бійців, які зникли безвісти або загинули в Україні, теж потрібна допомога. Так Фонд Везермана створив програму для їхньої підтримки. А Хорошаєва більше не займається гуманітарною допомогою — тепер на ній пошук, ідентифікація та репатріація тих, хто не народився в Україні, але віддав за неї своє життя. Детальніше — читайте у матеріалі нижче 👇 📖 https://www.pravda.com.ua/articles/2025/09/29/8000301/

Залізний равлик завірусився в мережі — пост з 🐌 зібрав 3 млн переглядів і 10К лайків у хвіттері за кілька годин😳 Виявилося, що є молюск, який їсть залізо і складається із заліза — Chrysomallon squamiferum. Равлик живе біля гарячих гідротермальних джерел в Індійському океані, де тиск і температура вбиває живе. Головна фішка: її панцир. Він складається із заліза та сульфіду заліза, що робить равлик єдиною живою істотою з «металевою бронею». Вчені відкрили цей вид у 2005, і зараз вони вивчають можливість використання його панцира в оборонній промисловості – для касок та бронежилетів. Тепер ясно, чим надихався Міядзакі😊

💔 Після його загибелі дружина дістала бронік, який Денис носив у той самий — останній — день. Там вона знайшла пару дитячих шкарпеток. Тих самих, які малий намочив під час прогулянки. Денис поклав їх до себе у бронежилет — як талісман… Денис, позивний «Сич», медик бригади «Хижак» загинув 31 січня, виконуючи бойове завдання🕯️ #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news #герої_війни

Дякую за ідею написання допису Anna Fedoronok 🤝🇺🇦 ‡Хресна хода 2.0: Палаюча віра та вибухова благодать‡💀 "патріарх гундяєв–Кирило" офіційно оголосив: хресні ходи — тепер не просто духовна практика, а екстремальний спорт. Маршрут пролягатиме через НПЗ, склади ПММ і, якщо пощастить, пару стратегічних об'єктів, які ще не вибухнули. "Ми йдемо з вірою, касками, бронежилетами та вогнегасниками," — заявив один із "священн🤡служителів" поправляючи бронежилет поверх ряси. церква(секта РПЦ) попереджає: участь у ході може призвести до духовного просвітлення, легкого обгоряння та непередбачуваних зустрічей із архангелами. Войовничі"миряни" кирила вже готують "хоругви–транспаранти": "господи, благослови наш маршрут і дай нам РЕБ та GPS!" "святий дух — не горючий газ та бензин!" "Умру за лукойл!" Втрати серед учасників не виключаються, але, як кажуть у (церкві) кремля "краще згоріти в благодатному вогні НПЗ за ПуЙла ніж жити в гріху без ризику зостатися живим." Омен🤡👹💀‡ ✍️27.08.2025 https://t.me/RuslanSpeaks