#поезія
З минулих серпнів...

Сохне зілля.
Сумно...
При дорозі
маківки насухо торохтять.
Вересень спинився на порозі,
телеграми з осені летять.
Павутину сплів павук не першу,
може, і на хустку напряде.
Сивий дощ,
назавше серпень стерши,
на гриби, мабýть...
нехай паде...
Жовті пижма сонечко украли,
деревій за вітром шелестить.
Віддається літо...
ніби жало
у бджоли забрали...
І болить...


Людмила Галінська


Зачекай ще трішки, Літо,
в осінь м'яко заверни.
Не лишай духмяні квіти
без тепла цвісти.
Не лишай мої надії
без своїх казок.
Я без тебе не посмію
пішки до зірок...
Я без тебе не здолаю
всіх чужих вітрів.
Не дійду до свого раю
серед всіх світів...
Не лишай мене ще, Літо.
Може, забереш?
І мене, як свою квітку,
у вінок вплетеш?


Людмила Галінська
#поезія З минулих серпнів... Сохне зілля. Сумно... При дорозі маківки насухо торохтять. Вересень спинився на порозі, телеграми з осені летять. Павутину сплів павук не першу, може, і на хустку напряде. Сивий дощ, назавше серпень стерши, на гриби, мабýть... нехай паде... Жовті пижма сонечко украли, деревій за вітром шелестить. Віддається літо... ніби жало у бджоли забрали... І болить... Людмила Галінська Зачекай ще трішки, Літо, в осінь м'яко заверни. Не лишай духмяні квіти без тепла цвісти. Не лишай мої надії без своїх казок. Я без тебе не посмію пішки до зірок... Я без тебе не здолаю всіх чужих вітрів. Не дійду до свого раю серед всіх світів... Не лишай мене ще, Літо. Може, забереш? І мене, як свою квітку, у вінок вплетеш? Людмила Галінська
Like
Love
2
87views