#поезія
З-за кордону
Тут вітер жорсткий - повиносить все добре і зле,
Лишаючи тільки хребет та оголені мізки;
Зриває зі стін заповітні "якби" та "але" -
Одначе немає із них аніякого зиску.
А ти вже, мабуть, досягла отієї з нірван,
Коли тобі все до снаги - та до всього байдуже.
Поволі знімаєш бинти із загоєних ран...
Та хто ти без них?.. А ніхто. От і відповідь, друже.
Візьми та відкинь усе зайве - залишиться нуль,
Якщо не зважати на декілька цифр після коми.
А що після крапки - не знаю. Чи, може, забув,
І можна б згадати, - та хочеться просто додому.
Ірина Андрощук
З-за кордону
Тут вітер жорсткий - повиносить все добре і зле,
Лишаючи тільки хребет та оголені мізки;
Зриває зі стін заповітні "якби" та "але" -
Одначе немає із них аніякого зиску.
А ти вже, мабуть, досягла отієї з нірван,
Коли тобі все до снаги - та до всього байдуже.
Поволі знімаєш бинти із загоєних ран...
Та хто ти без них?.. А ніхто. От і відповідь, друже.
Візьми та відкинь усе зайве - залишиться нуль,
Якщо не зважати на декілька цифр після коми.
А що після крапки - не знаю. Чи, може, забув,
І можна б згадати, - та хочеться просто додому.
Ірина Андрощук
#поезія
З-за кордону
Тут вітер жорсткий - повиносить все добре і зле,
Лишаючи тільки хребет та оголені мізки;
Зриває зі стін заповітні "якби" та "але" -
Одначе немає із них аніякого зиску.
А ти вже, мабуть, досягла отієї з нірван,
Коли тобі все до снаги - та до всього байдуже.
Поволі знімаєш бинти із загоєних ран...
Та хто ти без них?.. А ніхто. От і відповідь, друже.
Візьми та відкинь усе зайве - залишиться нуль,
Якщо не зважати на декілька цифр після коми.
А що після крапки - не знаю. Чи, може, забув,
І можна б згадати, - та хочеться просто додому.
Ірина Андрощук

39переглядів