#поезія
З-за кордону

Тут вітер жорсткий - повиносить все добре і зле,
Лишаючи тільки хребет та оголені мізки;
Зриває зі стін заповітні "якби" та "але" -
Одначе немає із них аніякого зиску.
А ти вже, мабуть, досягла отієї з нірван,
Коли тобі все до снаги - та до всього байдуже.
Поволі знімаєш бинти із загоєних ран...
Та хто ти без них?.. А ніхто. От і відповідь, друже.
Візьми та відкинь усе зайве - залишиться нуль,
Якщо не зважати на декілька цифр після коми.
А що після крапки - не знаю. Чи, може, забув,
І можна б згадати, - та хочеться просто додому.

Ірина Андрощук
#поезія З-за кордону Тут вітер жорсткий - повиносить все добре і зле, Лишаючи тільки хребет та оголені мізки; Зриває зі стін заповітні "якби" та "але" - Одначе немає із них аніякого зиску. А ти вже, мабуть, досягла отієї з нірван, Коли тобі все до снаги - та до всього байдуже. Поволі знімаєш бинти із загоєних ран... Та хто ти без них?.. А ніхто. От і відповідь, друже. Візьми та відкинь усе зайве - залишиться нуль, Якщо не зважати на декілька цифр після коми. А що після крапки - не знаю. Чи, може, забув, І можна б згадати, - та хочеться просто додому. Ірина Андрощук
Love
1
37переглядів