#поезія
Шматочок дому на схилах гір,
Що загубився посеред сосен,
В якому стелі нема і стін,
І вітер плутається в волоссі,
І рідна стежка, й живий струмок,
І ліс з тобою про щось говорить,
Неначе ліс це всесильний бог,
Й коли до нього приходиш хворий
Він дме на рани, він гоїть їх
І сил дає, й розправляє крила,
Й ти знову робиш на повні вдих
І видихаєш, й стаєш щасливим.
13.08.2025
Іра Спірідонова
Від авторки:
"П. С. В кожного з нас є свої місця сили, куди ми приходимо за тою дивовижною енергією, за відчуттям спокою, за чимось, що важко пояснити..
Вже вісім років я прижоджу на одну й ту ж затишну галявину в Карпатах, ставлю намет на одному й тому ж ( нашому) місці, ходжу до струмка, збираю малину і чорниці, дивлюсь на вогонь і слухаю пісні під гітару ввечері під зорями..
А ще я тут просто є, просто є серед лісу, гір і найголовніше серед дивовижно теплих "моїх" людей."
Шматочок дому на схилах гір,
Що загубився посеред сосен,
В якому стелі нема і стін,
І вітер плутається в волоссі,
І рідна стежка, й живий струмок,
І ліс з тобою про щось говорить,
Неначе ліс це всесильний бог,
Й коли до нього приходиш хворий
Він дме на рани, він гоїть їх
І сил дає, й розправляє крила,
Й ти знову робиш на повні вдих
І видихаєш, й стаєш щасливим.
13.08.2025
Іра Спірідонова
Від авторки:
"П. С. В кожного з нас є свої місця сили, куди ми приходимо за тою дивовижною енергією, за відчуттям спокою, за чимось, що важко пояснити..
Вже вісім років я прижоджу на одну й ту ж затишну галявину в Карпатах, ставлю намет на одному й тому ж ( нашому) місці, ходжу до струмка, збираю малину і чорниці, дивлюсь на вогонь і слухаю пісні під гітару ввечері під зорями..
А ще я тут просто є, просто є серед лісу, гір і найголовніше серед дивовижно теплих "моїх" людей."
#поезія
Шматочок дому на схилах гір,
Що загубився посеред сосен,
В якому стелі нема і стін,
І вітер плутається в волоссі,
І рідна стежка, й живий струмок,
І ліс з тобою про щось говорить,
Неначе ліс це всесильний бог,
Й коли до нього приходиш хворий
Він дме на рани, він гоїть їх
І сил дає, й розправляє крила,
Й ти знову робиш на повні вдих
І видихаєш, й стаєш щасливим.
13.08.2025
Іра Спірідонова
Від авторки:
"П. С. В кожного з нас є свої місця сили, куди ми приходимо за тою дивовижною енергією, за відчуттям спокою, за чимось, що важко пояснити..
Вже вісім років я прижоджу на одну й ту ж затишну галявину в Карпатах, ставлю намет на одному й тому ж ( нашому) місці, ходжу до струмка, збираю малину і чорниці, дивлюсь на вогонь і слухаю пісні під гітару ввечері під зорями..
А ще я тут просто є, просто є серед лісу, гір і найголовніше серед дивовижно теплих "моїх" людей."

172views