#поезія
#мистецтво
Не хочу я в рай, і не заздрю я Крезові.
Заб'юся в глухий оцей кут.
Тут сосни соснові, берези березові,
і люди людяні тут.
***
І де я, хто я,— полустанків тисячі,—
хоч день, хоч два не знатиме ніхто.
І тільки шум далекого прибою —
дерева, люди, вулиці, мости...
Валізу віршів привезти з собою
З цього притулку тиші й самоти.
Ліна Костенко
ілюстрація Іван Чернов
#мистецтво
Не хочу я в рай, і не заздрю я Крезові.
Заб'юся в глухий оцей кут.
Тут сосни соснові, берези березові,
і люди людяні тут.
***
І де я, хто я,— полустанків тисячі,—
хоч день, хоч два не знатиме ніхто.
І тільки шум далекого прибою —
дерева, люди, вулиці, мости...
Валізу віршів привезти з собою
З цього притулку тиші й самоти.
Ліна Костенко
ілюстрація Іван Чернов
#поезія
#мистецтво
Не хочу я в рай, і не заздрю я Крезові.
Заб'юся в глухий оцей кут.
Тут сосни соснові, берези березові,
і люди людяні тут.
***
І де я, хто я,— полустанків тисячі,—
хоч день, хоч два не знатиме ніхто.
І тільки шум далекого прибою —
дерева, люди, вулиці, мости...
Валізу віршів привезти з собою
З цього притулку тиші й самоти.
Ліна Костенко
ілюстрація Іван Чернов


187переглядів