🖤💔ЛИШ НАМ ВІЙНА БОЛИТЬ💔🖤
Здригнулась тиша. Сірий пил — мов саван.
І крик розпуки — болем із грудей.
І: «Вічна памʼять…» Знову: «Вічна слава…»
Нас нищать, не шкодуючи дітей.
Ми — як плацдарм. Йде гра на виживання.
Стирають з карти. Світ весь онімів.
По нас — ракети, дрони і… страждання.
Ростуть хрести із сотнями вінків.
В крові — ведмедик. Гойдалка розбита.
Цілує вітер сльози на піску.
Лежать тіла… Убиті. Й там убиті.
Кружляє смерть в голодному танку.
Зламався світ. Машинки у руїнах.
І діти сплять… Згубили майбуття.
Це не війна — це вирок для країни.
Це не удар — це знищення життя.
Ми не пробачим ворогів ніколи!
Не стерти біль, що каменем лежить.
Які «брати» — такі й переговори…
Іде війна. Лиш нам вона болить.
Автор:©️Ольга Киця
Художник: Володимир Ребров
#ОльгаКиця #KytsiaOlga #рек #stopwar #war
#вірші_про_війну #віршіОльгаКиця #нескорені #поезіяОльгаКиця #ритмидушіОльгаКиця
#вірші_про_україну
Здригнулась тиша. Сірий пил — мов саван.
І крик розпуки — болем із грудей.
І: «Вічна памʼять…» Знову: «Вічна слава…»
Нас нищать, не шкодуючи дітей.
Ми — як плацдарм. Йде гра на виживання.
Стирають з карти. Світ весь онімів.
По нас — ракети, дрони і… страждання.
Ростуть хрести із сотнями вінків.
В крові — ведмедик. Гойдалка розбита.
Цілує вітер сльози на піску.
Лежать тіла… Убиті. Й там убиті.
Кружляє смерть в голодному танку.
Зламався світ. Машинки у руїнах.
І діти сплять… Згубили майбуття.
Це не війна — це вирок для країни.
Це не удар — це знищення життя.
Ми не пробачим ворогів ніколи!
Не стерти біль, що каменем лежить.
Які «брати» — такі й переговори…
Іде війна. Лиш нам вона болить.
Автор:©️Ольга Киця
Художник: Володимир Ребров
#ОльгаКиця #KytsiaOlga #рек #stopwar #war
#вірші_про_війну #віршіОльгаКиця #нескорені #поезіяОльгаКиця #ритмидушіОльгаКиця
#вірші_про_україну
🖤💔ЛИШ НАМ ВІЙНА БОЛИТЬ💔🖤
Здригнулась тиша. Сірий пил — мов саван.
І крик розпуки — болем із грудей.
І: «Вічна памʼять…» Знову: «Вічна слава…»
Нас нищать, не шкодуючи дітей.
Ми — як плацдарм. Йде гра на виживання.
Стирають з карти. Світ весь онімів.
По нас — ракети, дрони і… страждання.
Ростуть хрести із сотнями вінків.
В крові — ведмедик. Гойдалка розбита.
Цілує вітер сльози на піску.
Лежать тіла… Убиті. Й там убиті.
Кружляє смерть в голодному танку.
Зламався світ. Машинки у руїнах.
І діти сплять… Згубили майбуття.
Це не війна — це вирок для країни.
Це не удар — це знищення життя.
Ми не пробачим ворогів ніколи!
Не стерти біль, що каменем лежить.
Які «брати» — такі й переговори…
Іде війна. Лиш нам вона болить.
Автор:©️Ольга Киця
Художник: Володимир Ребров
#ОльгаКиця #KytsiaOlga #рек #stopwar #war
#вірші_про_війну #віршіОльгаКиця #нескорені #поезіяОльгаКиця #ритмидушіОльгаКиця
#вірші_про_україну
416views