#поезія
Забуті і кинуті,
Самотні і втрачені,
Оточені стінами
Розбитого значення,
Заплутані знаками,
Примушені вирости,
Ми всі перелякані,
Різниця — у щирості.
Шляхи неполічені,
Зарослі, запилені.
Провісники вічності
Чигають за спинами.
Стигмати замотані,
Розриви залатані,
Ми всі — у самотності,
Різниця — у натовпах.
Світанки і сутінки,
Думками поорані.
Поволі до суті ми
Бредемо заморено
Старою дорогою
Із мрії до додому та
Ховаємо спогади
У ночі свідомості,
Миттєвості краячи,
Щоб заново виткати,
Ми всі помираємо,
Різниця — у швидкості.
Ніколассон
Забуті і кинуті,
Самотні і втрачені,
Оточені стінами
Розбитого значення,
Заплутані знаками,
Примушені вирости,
Ми всі перелякані,
Різниця — у щирості.
Шляхи неполічені,
Зарослі, запилені.
Провісники вічності
Чигають за спинами.
Стигмати замотані,
Розриви залатані,
Ми всі — у самотності,
Різниця — у натовпах.
Світанки і сутінки,
Думками поорані.
Поволі до суті ми
Бредемо заморено
Старою дорогою
Із мрії до додому та
Ховаємо спогади
У ночі свідомості,
Миттєвості краячи,
Щоб заново виткати,
Ми всі помираємо,
Різниця — у швидкості.
Ніколассон
62переглядів