ЧОРНЕ НА БІЛОМУ
Я помру в Парижі під дощами
В день, коли потрібно всіх прощати.
Я помру в Парижі й не тікаю.
Чи в четвер, чи восени... Не знаю...
Я в четвер такі вірші складаю,
Коли тіло ломить без пощади,
Коли я сиджу такий нещасний,
Все прожив... В самотності страждаю.
Так помер Вальєхо — били строго.
Він же ж не зробив їм анічого;
Били його палками та били...
І зв'язали... Свідки були в нього
Четверги та ті кістки, що нили.
Ще самотність, дощ і всі дороги…
Сесар Вальєхо
Переклад: Мирослав Манюк
ЧОРНЕ НА БІЛОМУЯ помру в Парижі під дощамиВ день, коли потрібно всіх прощати.Я помру в Парижі й не тікаю.Чи в четвер, чи восени... Не знаю...Я в четвер такі вірші складаю,Коли тіло ломить без пощади,Коли я сиджу такий нещасний,Все прожив... В самотності страждаю.Так помер Вальєхо — били строго.Він же ж не зробив їм анічого;Били його палками та били...І зв'язали... Свідки були в ньогоЧетверги та ті кістки, що нили.Ще самотність, дощ і всі дороги…Сесар ВальєхоПереклад: Мирослав Манюк#переклад
68переглядів