Українська
English
#поезія
#мистецтво
Люби мене, як любиш каву свою зранку,
Люби одну, без застережень - тільки навіки...
Люби, смакуй безстрашно давню полонянку,
Люби й частуй мене - без правил на роки...
Люби в світанках - кавою зігріті очі,
Люби все тіло справжнє, зморене вночі...
Люби забуті казки мої з юності дівочі,
Люби щодня одну - до поки праведні ключі...
Люби, коли в зеніті сонце - нагла спека,
Люби весною - пробуди од хуртовини й сну...
Люби, щоб завжди щось приніс у дім лелека,
Люби без слів, напомацки - шалену, милу і чудну...
Люби думками ніжно, що на відстані торкають,
Люби осінню каву нашу з кардамоном на губах...
Люби, як філіжанки в вечір разом в шафі засинають,
Люби мене, як любиш каву - тепер ми не розлучні навіть в снах...
Ярослав Рудан
Картина: Marta Pitchuk
#мистецтво
Люби мене, як любиш каву свою зранку,
Люби одну, без застережень - тільки навіки...
Люби, смакуй безстрашно давню полонянку,
Люби й частуй мене - без правил на роки...
Люби в світанках - кавою зігріті очі,
Люби все тіло справжнє, зморене вночі...
Люби забуті казки мої з юності дівочі,
Люби щодня одну - до поки праведні ключі...
Люби, коли в зеніті сонце - нагла спека,
Люби весною - пробуди од хуртовини й сну...
Люби, щоб завжди щось приніс у дім лелека,
Люби без слів, напомацки - шалену, милу і чудну...
Люби думками ніжно, що на відстані торкають,
Люби осінню каву нашу з кардамоном на губах...
Люби, як філіжанки в вечір разом в шафі засинають,
Люби мене, як любиш каву - тепер ми не розлучні навіть в снах...
Ярослав Рудан
Картина: Marta Pitchuk
#поезія
#мистецтво
Люби мене, як любиш каву свою зранку,
Люби одну, без застережень - тільки навіки...
Люби, смакуй безстрашно давню полонянку,
Люби й частуй мене - без правил на роки...
Люби в світанках - кавою зігріті очі,
Люби все тіло справжнє, зморене вночі...
Люби забуті казки мої з юності дівочі,
Люби щодня одну - до поки праведні ключі...
Люби, коли в зеніті сонце - нагла спека,
Люби весною - пробуди од хуртовини й сну...
Люби, щоб завжди щось приніс у дім лелека,
Люби без слів, напомацки - шалену, милу і чудну...
Люби думками ніжно, що на відстані торкають,
Люби осінню каву нашу з кардамоном на губах...
Люби, як філіжанки в вечір разом в шафі засинають,
Люби мене, як любиш каву - тепер ми не розлучні навіть в снах...
Ярослав Рудан
Картина: Marta Pitchuk
68views